Три сценарії «православного олігарха» малофєєва: що російські еліти думають про завершення війни

У день відкриття так званого петербурзького міжнародного економічного форуму відбулася презентація трьох сценаріїв майбутнього росії – «інерційного», «доброго» і «поганого». Її представив один із кремлівських ідеологів, засновник медіагрупи «царьград» і «православний олігарх» костянтін малофєєв. Якщо коротко: презентація зі страшилками про застосування ядерної зброї а-ля мєдвєдєв, і більше того – зі спробами посилити залякування через навмисну розмитість: за яких саме обставин ця зброя може бути використана.

Малофєєв під час презентації нібито виявив, що підготовлені його групою слайди містять «помилки»: у них ядерні положення включені до «інерційного» сценарію, у той час як олігарх наполягає, що вони відносяться до «доброго» сценарію.

То що значить кожний з цих сценаріїв?

З «добрим» для росії все зрозуміло – окупація і знищення України як незалежної держави, біполярність з головною роллю росії, тобто її домінування у світі, розпад ЄС, криза американоцентричності, а у подальшій перспективі – лідерство росії у забезпеченні світової безпеки і справедливості. Можна лише уявити, як у розумінні ідеологів «русского міра» буде виглядати така світова безпека і справедливість. Але не зовсім зрозуміло: а де у цьому сценарії малофєєв бачить застосування ядерної зброї? Чи «добрий» для росії сценарій без світової ядерної катастрофи взагалі недосяжний?

З «поганим» сценарієм також питань не виникає – це військова поразка росії, вступ України до НАТО, втрата контролю над всім пострадянським простором, активізація конфліктів у захоплених росією територіях Молдови і Грузії, а в перспективі – і втрата росією суверенітету та її колонізація, а також створення на основі ЄС військового блоку.

Але найбільший інтерес викликає «інерційний» сценарій. Він єдиний передбачає замороження війни, що сьогодні розглядається як прийнятний тимчасовий компроміс. У розумінні США, Європи і України він мав би призвести до активізації дипломатії для врегулювання всіх питань мирним шляхом. Але у голові кремлівських ідеологів це асоціюється з ще більш широким розгортанням війни.

«Аналітична група», яка готувала слайди, ставить на перше місце у «інерційному» сценарії застосування ядерної зброї. Причому, не у якості одного демонстративного тактичного удару, а системно – зі «зміною статусу фактору ядерного стримування», «ерозією режиму нерозповсюдження» та «зниженням порогу застосування ядерної зброї». Крім того, прогнозується використання не лише класичних, а й гібридних форм війни, як і «різке зростання використання конвенційних озброєнь», «переозброєння» та «нова гонка озброєнь». При цьому, очікується, що все це супроводжуватиметься «перманентними латентними регіональними конфліктами».

«Інерційний» сценарій, на думку авторів, у перспективі має призвести до затяжних збройних конфліктів, загострення боротьби за суверенітет (росії чи також і її суб’єктів федерації?), американо-китайської гегемонії, однак при завоюванні Китаєм півночі США, Північного Льодовитого океану і руйнування НАТО.

Тобто, якщо Захід не втрутиться і не натисне на Україну, щоб та капітулювала, тоді: бійтеся ядерного удару. За малофєєвим, без застосування ядерної зброї «добрий» сценарій неможливий, а його «аналітична група» наполягає, що саме ця зброя є вирішальним елементом «інерційного» сценарію, за якого події розвиватимуться самопливом. А зараз цей потік, схоже, веде не до капітуляції Києва, а до капітуляції москви – і в кремлі, здається, починають це усвідомлювати.

Можна, звичайно, зігнорувати чергові хворі фантазії кремлівських ідеологів, але ж вони з’явилися не на порожньому місці, а виросли на столітніх імперських «скрєпах», які визначають поведінку не лише кремлівських блазнів, а й їх правителів.

Якщо поставитися до цього «аналітичного дослідження» серйозніше, то стає зрозумілим, що єдиним прийнятним для всіх, окрім імперської росії, сценарієм є перемога України. Лише він не супроводжується у хворій уяві кремлівських ідеологів світовою катастрофою. То може на нього і варто орієнтуватися, а не шукати міфічний «компроміс», який теперішній кремль розуміє лише як перепочинок і запрошення до нарощування сил та продовження війни у значно ширших масштабах?

Аналітика Київського Безпекового Форуму