Щоб не повторився Орбан: навіщо в ЄС пропонують обмежити права нових членів і чому це шанс для України

Питання започаткування проміжних форматів на шляху до повноправного членства в ЄС, яке стало предметом гарячих дискусій в Україні, має значно ширшу основу, ніж бажання деяких столиць прискорити інтеграцію нашої держави до Євросоюзу, принаймні у політичній і безпековій площині. І стосується воно процесу розширення загалом.

Старожили ЄС підтримують ідею розширення. Це дає можливості для подальшої консолідації геополітичної ваги Євросоюзу на фоні зростаючого агресивного експансіонізму москви. Водночас, держави-члени прагнуть краще убезпечити себе від ризиків, пов’язаних з реверсами у питаннях демократії і зовнішньої політики нових членів, а також від зловживання ними своїм правом вето на вступ сусідніх країн-кандидатів. Приклад тривалого блокування Угорщиною часів Орбана військової допомоги Україні і переговорів про членство, як і його демонстративно проросійська позиція всупереч волі переважної більшості столиць, став занадто красномовним.

Теоретично можливість накладення певних санкцій, зокрема призупинення фінансування в рамках деяких програм ЄС і права голосу держави, політика якої почала суперечити базовим стандартам демократії, існує і у чинному Договорі про ЄС. Але практичне застосування цих норм, особливо щодо права голосу, дуже ускладнене і в повній мірі жодного разу не застосовувалося.

Напруга довкола деяких питань зовнішньої політики і безпеки могла б бути знята через відхід від консенсусу у прийнятті рішень і перехід до кваліфікованої більшості, що практикується в інших сферах. Однак, хоча дискусії про це ведуться вже давно, загальної згоди на такі зміни поки що немає.

Власне у такому контексті варто розглядати останні пропозиції Німеччини, Франції і країн Бенілюкс (Бельгії, Нідерландів та Люксембургу) про запровадження певних тимчасових обмежень на права нових членів. Йдеться про їх можливості ветувати прийняття рішень щодо бюджету ЄС, оподаткування, зовнішньої політики і безпеки, а також розширення. Крім того, пропонується запровадити суворий моніторинг виконання ними демократичних стандартів у внутрішній політиці, разом з оперативними можливостями для Єврокомісії вводити певні санкції у разі виявлення порушень. Всі ці норми пропонується передбачити у договорах при приєднання, що суттєво спростить їх застосування.

Поки що дискусія з цих питань перебуває на початковій стадії – розповсюдження дискусійного документа. Не виключено, що певні норми у майбутньому будуть підтримані.

Хоча для України після її вступу деякі з цих обмежень будуть неприємними, на сьогоднішньому етапі вони можуть зіграти на нашу користь. Нове членство перестане асоціюватися із загрозою внутрішнього і зовнішнього шантажу з боку новоприбулих, що значно спростить прийняття рішень про розширення. Це може прискорити вступ України до ЄС, що важливо не лише для економіки держави, а й для її безпеки.

Моніторинг дотримання стандартів ЄС у внутрішній і зовнішній політиці також може бути не зайвим. Це обмежуватиме можливості для політичних спекуляцій та зловживань, у т.ч. з боку ворожих політичних сил. Адже жодних ілюзій, що москва після завершення війни припинить свої реваншистські поривання, ні в кого немає.

Що стосується питань оборони, які є особливо важливими для нашої держави, права і обов’язки України у цій сфері визначатимуться, не виключено, іншими домовленостями, зокрема у контексті формування Європейського оборонного союзу.

Аналітика Київського Безпекового Форуму