Білий Орел. Нагорода як нагода

Не підтримую пряму відмову від польського Ордена Білого Орла Президентами України.

Ось чому.

Усі наші Президенти заявили, що польський орден був не оцінкою їх особистих заслуг, а визнанням високих досягнень й героїзму Народу України, тобто вручався їм виключно як офіційним представникам українського народу.

А кому ж ще передати нагороду від народу однієї країни громадянам іншої держави? У нас, наприклад, відповідно до Конституції саме Президент уповноважений виступати від імені держави та представляє її у міжнародних відносинах (ст. 102 і ст. 106).

При цьому польська сторона підтверджує, що орден вручався Президентам України від імені народу Республіки Польща, а не як нагорода однієї особи – Глави держави.

У зв’язку з цим - рішення польського Президента про позбавлення Президента України Володимира Зеленського Ордена Білого Орла є шкідливим і деструктивним, більш виглядає як прояв міжособистісного конфлікту, що недопустимо у стосунках між державами.

Із врахуванням геополітичних розкладів під час повномасштабної кровопролитної війни, надзвичайну важливість україно-польської взаємодії саме у даний час, слід невідкладно змістити фокус з «призначення» винних на спільний пошук виходу із ситуації.

Пропонується.

1. Президенту Республіки Польща:

- скасувати постанову від 19 червня 2026 року про позбавлення Володимира Зеленського Ордена Білого Орла.

- внести зміни до постанов від 12 березня 2023 року (щодо В. Зеленського), від 16 грудня 2014 року (щодо П. Порошенка), від 28 квітня 2009 року (щодо В. Ющенка), від 16 травня 1997 року (щодо Л. Кучми), де визначити, що нагороджується Український народ, а Орден вручити Президенту України як його представнику.

2. Президенту України:

- видати Указ «Про створення Зали міжнародних нагород Українському Народові».

- Президентам України (передати) передавати на довічне зберігання до Зали ордени та інші престижні світові відзнаки, якщо вони отримані не за їх особисті достоїнства, а як свідчення поваги, знак глибокої пошани, вдячності, визнання високих досягнень і героїзму народу України.

 Такий крок Президентів якраз буде свідченням їх громадянської позиції, а відмова від такої нагороди – це виключно рішення українського народу, яке може прийняти (не думаю, що це потрібно робити у випадку з польською нагородою) його представницький орган – Верховна Рада України.

При запропонованому форматі міжнародного нагородження ніхто не посміє позбавляти нагород з метою особистого піару, й відмовлятися від нагород, мабуть, також для здобуття політичних балів. Повертати нагороди, адресовані народу України від іншого народу, тим паче поштою /старою чи новою/ – вважаю поверховою дією.