Хто буде крайнім, коли наступить час розплати. Пограбування народу і розвал української державності були б неможливими, якби в Україні існувало правосуддя.

Історія свідчить, що всі тиранії рано чи пізно погано закінчують - аж до фізичного розтерзання сатрапів та їх родин включно. Причому не тільки у давні варварські часи - у новітні теж. 

З огляду на те, до якого жахливого обезправлення, зубожіння та приниження доведено народ України так званою політичною елітою, тобто тими хто під гаслами незалежності, демократизації та побудови правової держави насправді розбудував антинародну кримінально-корупційну тиранію, підло обманув і обікрав українців, в Україні цілком може статися кривавий соціальний вибух. 

До кого у повсталого народу будуть питання? 

Безумовно до всіх, хто за облудним принципом «обіцяємо одне, робимо зовсім інше»  формував подвійну шахрайську державну  політику, управляв органами влади так, що народу у всіх без винятку сферах життя ставало тільки гірше, а «еліті» виключно тільки краще. 

І так само безумовно будуть виникати питання до суддів. Бо суд, правосуддя - це вінець правової системи держави,  кінцева станція будь-яких діянь органів влади. Як би ( з наголосом на «Як») не свавільничали будь-які інші органи влади, які б дурні закони не приймали, як протиправно їх не застосовували б - все це свавілля мало би «множитися на нуль» у судах. 

Зрозуміло, ворога народу-можновладця непросто було б зупинити. Не з першого, не з другого, а може і не з десятого разу. Протистояння зла і добра, свавілля і принципу верховенства права могло тривати досить довго, можливо навіть не один рік. Але воно точно не тривало би багато років: якби правосуддя існувало, то злодії при законі, тобто посадовці органів влади, в силу того ж правосуддя мали б рядами і колонами переселятися із службових кабінетів до місць позбавлення волі.

І запанував би закон, і стала б Україна могутньою державою із заможним щасливим народом. 

Та не судилося. В розумінні «не сталося як могло би і мало би бути», і водночас «бо зло судами не судилося». Зло з судами зрослося, суди стали продовженням і доповненням усіх інших тотально корумпованих органів влади. 

Тепер від загальних тез перейду до більш конкретних. До судової системи Миколаївщини. 

Всесвітньо відомий тепер екс-голова Верховного Суду (без «України») В.Князєв недарма є вихідцем з Миколаїщини. Вочевидь саме тільки судова система цієї області, з видатним за корупційною стійкістю апеляційним судом на чолі, могла дати «батькам» судової системи України і відповідно всеукраїнської судової  корупції, достойного за корупційним бекграундом кандидата, відтіснивши донецьких, одеських,  вінницьких тощо конкурентів. 

Поясню, чому називаю апеляційний суд Миколаївщини видатним за корупційною стійкістю. 

Все просто: Князєв, з точки зору «колег по цеху», підкачав, навіть почав викривати інших суддів-корупціонерів (і я впевнений що й далі буде викривати - зокрема тих тринадцять, хто отримав через нього  від його близьких миколаївських друзів хабарі за скасування абсолютно законного указу президента Порошенка по земельному злочину голови Первомайської РДА Миколаївської області) -  а «миколаївській апеляції» хоч би що ! 

Не злякалися !!! 

«Беруть» і далі, причому за те ж саме, за що «взяли» і тепер от-от будуть викриті й ті тринадцять суддів ВС, що голосували за скасування завідомо законного указу президента Порошенка, по тому ж самому земельному злочину ( Князєв був чотирнадцятим, хто теж голосував «За», але запевнив своїх друзів-хабародавців, що «по дружбі» свою долю з 80 тис.доларів хабара не брав) - за «узаконення» права власності на сільгоспземлю на підставі фіктивних, так званих рейдерських державних актів на право власності на землю.

Та не просто «беруть», а ще й долучаються до складу очільників злочинної рейдерської групи, підбурюючи інших суддів - зокрема голову Первомайського суду суддю Т.Маржину - до здійснення за хабарі злочинної діяльності шляхом умисного прийняття незаконних рішень суду, та запевняючи, що залишать ці завідомо незаконні рішення в силі. «Забуваючи» при цьому, що в силу обставин, які мають юридичне значення, не вправі розглядати ці «справи» до закінчення провадження по основній «справі», що розглядається іншим судом.

От що роблять з людьми великі гроші !

Хіба таке не достойно звання видатного за корупційною стійкістю суду?

Стовідсотково достойно!

Про розвиток подій - у наступних публікаціях.