Вступ до ЄС: далі лише прагматизм

"Україна має 2027 рік і залишки цього, аби показати прогрес для вступу в ЄС. Будь-що, що буде далі, не матиме великого практичного значення".

Це майже дослівна цитата посадовця з структур ЄС, з яким днями говорили про наш вступ, і який має у цьому одну з центральних ролей.

І вона вже кілька днів не йде в мене з голови.

Не секрет, що з реформами в нас останні півтора роки, м'яко кажучи, не дуже. Не будемо детально зупинятися - про це вже чимало написано.

А от про що ми майже не говоримо, здається - так це ситуація всередині самого ЄС. Президентські вибори в Франції у 2027, важливі проміжні у Німеччині, вибори в інших країнах-членах. Небезпроблемність нового уряду Угорщини (та й загалом політичної влади майже по всьому західному кордону), все зростаючий популізм і ксенофобія в Європі і, звісно, все що відбувається з Польщею. І це ще далеко не повний список.

Ми звикли за 4 роки до того, що бажання в Європі нас підтримувати і бачити в ЄС - це майже аксіома. Але це вже давно не так. Кредит, виданий в 2022 році, і так тримався дуже довго. Але вже практично закінчився. І далі краще не буде.

Далі - лише прагматизм, якщо не сказати гірше. Частина членів ЄС і далі віддана підтримці України, бо бачить вигоду в цьому для себе. А в деяких інших членах, наприклад, ентузіазм підготовки до business as usual з РФ у випадку якогось замир'я, наприклад, просто зашкалює. І це цілком корелює зі ставленням там до нас загалом, як і до нашого потенційного членства.

На тлі цього всього ми мали б просто збивати один одного з ніг, намагаючись випередити всі можливі графіки реформ. Щоб довести навіть найбільшим скептикам, що з нами можна мати справу, спільний ринок і інше.

Бо "як є" нас ні в який ЄС не візьмуть, попри всю хоробрість і всю жертовність - це, здається, вже всім очевидно. Не проголосують за таке всі 27 членів.

Але от апдейт по "списку Качки-Кос". Саме цей список із 10 надважливих пунктів покликаний був відновити довіру після скандалу зі знесенням НАБУ-САП і показати наше спражнє ставлення до реформ. Він виконаний лише на 15% за більше, ніж половину строку, про який домовилися.

Звісно, є ще вересень-жовтень, в які, як напівжартома кажуть і в ЄС, і в Україні, як правило "все стається". Але чи станеться те що треба саме цього року - в мене великі сумніви.

Особливо на тлі того, що уряд викинув основні пункти свого ж плану з проєкту Антикорстратегії, а проєкт про ДБР планує внести взагалі лише в кінці року. Іншими словами, дуже показовий список Качки-Кос ми точно вже плануємо хоч частково, але провалити, причому в одній із центральних його частин.

Я не розумію звідки в нас така розслабленість і переконання, що все зажди складатиметься для нас сприятливо. В нас вже практично закінчився час, куплений неймовірно високою ціною.

Буде дуже шкода, особливо на тлі довгоочікуваних успіхів у війні кінетичний, програти війну цивілізаційну.