Голос Оленівки у Відні: як ГО «Спільнота Оленівки» тримає тему полонених у центрі міжнародної уваги

29–30 червня у Відні відбулося міжнародне засідання ОБСЄ, присвячене запобіганню катуванням та досягненню справедливості для жертв. Серед учасників: експерти, правозахисники, міжнародні організації та люди, які пізнали тему тортур зблизька. Голос Оленівки на цьому майданчику представляла голова ГО «Спільнота Оленівки» Олександра Мазур.

Її участь у заході — це частина великої, системної та тривалої роботи, яку Спільнота Оленівки веде щодня заради тих, хто досі перебуває у російському полоні.

Не дати світу забути

Під час свого виступу Олександра розповіла усім присутнім про ніч з 28 на 29 липня 2022 року, коли росіяни вчинили масову страту військовополонених в Оленівці. Вона пояснила міжнародній аудиторії, чому всі наявні докази вказують на те, що це вчинила саме окупаційна влада рф, і акцентувала на головному — на людях, які вижили після вибуху, але залишаються в російській неволі.

Серед них щонайменше 46 важкопоранених військовополонених, які вже пʼятий рік перебувають у полоні.

Олександра привезла до Відня роздруковані фотографії цих полонених. Це був символічний жест: за цифрами, звітами та дипломатичними формулюваннями стоять реальні люди зі своїми обличчями, історіями та родинами, які чекають.

Протидія маніпуляціям як частина боротьби

Засідання не обійшлося без спроб російської сторони відвернути увагу. Представник рф озвучував заяви, що не відповідали темі дискусії та виглядали як інформаційна маніпуляція.

На тлі свідчень від жертв катувань і виступів міжнародних експертів ці заяви виглядали відверто слабко. Навіть модерація заходу звернула на це увагу.

Втім, подібні епізоди лише підкреслюють, наскільки важливою є присутність українських представників на таких майданчиках та наскільки важливою є послідовна, аргументована та заснована на фактах робота наших делегатів.

Головна проблема — відсутність відповідальності

Попри активну міжнародну комунікацію, ключове питання залишається без відповіді: де справедливість?

Ще у грудні 2024 року Спільнота Оленівки разом з українськими та міжнародними організаціями передала матеріали до Міжнародного кримінального суду. Однак відповіді Спільноті досі немає.

Це створює болісний контраст: світ слухає, співчуває, обговорює, але не діє достатньо швидко і рішуче.

Саме тому робота організації не обмежується виступами. Це постійна адвокація: публікації у ЗМІ та соцмережах, комунікація з міжнародними й українськими партнерами задля пошуку механізмів, які можуть реально вплинути на ситуацію.

Робота без пауз: від міжнародних трибун до вуличних акцій

Спільнота Оленівки не дозволяє темі теракту в Оленівці зникнути з порядку денного. Паралельно з дипломатичною роботою організація ініціює, координує та підтримує міжнародні акції підтримки.

У липні–серпні заплановані заходи в різних містах України та закордону: від Нью-Йорка до Вільнюса. Партнери вже отримали підготовлені матеріали: актуальну інформацію щодо розслідування теракту, фотографії жертв, історії загиблих і тих, хто досі перебуває в неволі.

Від виступів у міжнародних організаціях до координації глобальних ініціатив діяльність не зупиняється ні на день.

Люди, заради яких триває боротьба

Вся ця робота має найвищу мету — повернути з полону тих, хто вижив під час теракту в Оленівці, нести памʼять про загиблих та домогтися покарання для тих, хто вчинив цей воєнний злочин. 

Участь у засіданні ОБСЄ у Відні стала ще одним кроком у багатоетапній діяльності, яку протягом років веде Спільнота Оленівки. Діяльності складній, емоційно виснажливій, але критично важливій.