Зустріч на трьох до осені?

Можлива. Як і нова "зернова угода". Але з розширеним складом учасників.

Зеленський заявив, що хотів би зустрічі РФ-США-Україна до осені. І вона може (!) відбутися. Де можливі навіть практичні результати, які дуже сильно нагадуватимуть нам 2022 рік.

Суть того, що відбувається?

Дивимося на море.

1. Україна своїми ударами фактично заблокувала вивезення зерна через порти Азовського моря. Експорт нового врожаю з РФ просів.

2. Росія своїми ударами близька до блокування вивезення зерна з портів "Великої Одеси". Експорт нового врожаю під загрозою.

Далі беремо статистику світового ринку.

• Пшениця: РФ — 20-22%, Україна — близько 8% (2024–2025 роки).

• Кукурудза: РФ — 2-3%, Україна — 12-13%.

• Ячмінь: РФ — 12-13%, Україна — 8%.

• Соняшникова олія: Україна — 35-36%, РФ — близько 30%.

Загалом на світовому ринку продовольства (у вартісному вираженні) обидві країни сумарно мають невелику частку — до 5%. Але, дивись вище, щодо окремих позицій — від 40% до 65%.

Зерно вже подорожчало на світових ринках, але здешевшало як в Україні, так і в РФ. Якщо не буде розблоковано експорт — можливий дефіцит та зростання цін.

Тобто повторюється ситуація 2022 року. Але вже не з точки зору проблем лише з українським експортом, а з точки зору проблем з експортом як з України, так і з РФ.

На цьому тлі цілком можлива ініціація розмов про повернення до "зернової угоди". Понад те, вона може бути представлена як "перший крок до миру".

І тут з'являється ще один зацікавлений гравець. Нагадаю, що зернова угода 2022 року супроводжувалася звільненням від американських санкцій усіх (!) російських добрив (General License #6 (уже з літерою D, якщо не помиляюся) діє досі, до речі).

Але у 2026 році США домовилися на калійну тему з Лукашенком. Урівняли умови з РФ, так би мовити. І під осінь вони дуже розраховуватимуть на розблокування експорту з Білорусі. Особливо якщо це в інтересах американських покупців. І тут виникає питання транзиту.

Де я не відкидаю активності офіційного Мінська у двох напрямках: залізничний транзит до портів Литви та Латвії українського зерна та залізничний транзит територією України до портів Одеси білоруських добрив. Принаймні не здивуюся, якщо таке питання буде порушено. Воно порушувалося й у 2022 році, але тоді РФ зробила все можливе (включно з вильотами Ту-95 та пусками ракет по українській території), щоб показати, що Мінськ нічого не може гарантувати. Зараз є зацікавлена сторона у вигляді Штатів.

Тому зустріч може бути. Точніше — зустрічі. Де будуть інтереси США, які вперше за багато місяців посилатимуться на інтереси "програм ООН з продовольчої безпеки". Будуть інтереси й КНР, на частку якої припадає 49% експорту української кукурудзи (18% в імпорті Китаю), 10% соняшникової олії (22% в імпорті Китаю). З іншого боку, білоруська калійка — 27% в імпорті Китаю.

І тут знову "задача із зірочкою" у комунікації МЗС України з КНР. Вже у сфері інтересів Пекіна.

Але якщо зацікавлені й Вашингтон, і Пекін (а Рубіо поговорить із Ван Ї) — зернова угода можлива. І це дійсно може бути репетицією розмов про нові рамки заморожування війни в Україні.

Оригінал