MONEYVAL: іспит, від якого залежить довіра до України

Якщо Україна прагне залучити міжнародні інвестиції та забезпечити довгострокову підтримку своєї відбудови, вона має довести надійність власної фінансової системи. Інвестори повинні бути впевнені, що українська система протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму (AML/CFT) працює ефективно. Таку впевненість може забезпечити лише незалежна міжнародна оцінка.

Європейський Союз уже аналізує окремі елементи української системи AML/CFT у межах переговорів про вступ, зокрема в рамках кластера "Основи" (Fundamentals). Проте цей процес неминуче супроводжується політичними чинниками і сам по собі не може стати тим незалежним сигналом, на який орієнтуються міжнародні інвестори. Саме тому існує незалежна міжнародна оцінка, яка є однаковим стандартом для всіх країн, — оцінка MONEYVAL.

Простіше кажучи, оцінка MONEYVAL — це незалежна міжнародна перевірка того, наскільки ефективно країна протидіє відмиванню коштів та фінансуванню тероризму на практиці. Під час оцінки аналізується, наскільки держава виконує міжнародні стандарти, розроблені Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF) — головним міжнародним органом, що встановлює правила у цій сфері. Оскільки Україна не є безпосереднім членом FATF, її оцінювання проводить MONEYVAL — регіональний орган Ради Європи, який працює за методологією FATF.

Ставки надзвичайно високі. Якщо країна має серйозні недоліки у своїй системі протидії відмиванню коштів, вона може потрапити до так званого "сірого" або "чорного" списку FATF. Потрапляння до "сірого" списку означає посилений міжнародний моніторинг, тоді як "чорний" список призначений для юрисдикцій із найвищими ризиками. Наслідки для обох категорій відчутні: зниження довіри інвесторів, дорожчі міжнародні фінансові операції та суттєві репутаційні втрати. Саме тому кожна держава докладає максимум зусиль, щоб уникнути включення до цих списків. Україна не повинна бути винятком.

Остання взаємна оцінка України відбулася майже десять років тому — у 2017 році. Чимало проблем, які тоді виявили міжнародні експерти, залишаються актуальними й сьогодні. Серед них — корупція та незаконне розголошення інформації про розслідування (tipping-off) у правоохоронних органах, відсутність належного регулювання віртуальних активів, а також недостатній нагляд за діяльністю визначених нефінансових установ і професій (DNFBPs).

Нещодавно FATF розпочала новий цикл взаємних оцінок. Для України стратегічно важливо пройти оцінювання, а не відкладати його через війну. Успішний результат посилив би міжнародну довіру до української фінансової системи та став би потужним сигналом для потенційних інвесторів. Водночас для цього необхідні політичне лідерство, пріоритетність реформ у сфері AML/CFT та достатні ресурси для зміцнення системи ще до початку оцінювання.

За останнє десятиліття підхід FATF до оцінювання країн суттєво змінився. Сьогодні оцінюють уже не стільки якість законодавства, скільки те, чи працює система на практиці: чи проводяться ефективні розслідування, чи притягують винних до відповідальності, чи конфісковують злочинні активи та чи справді зменшуються ризики фінансової злочинності.

Одним із найкращих способів продемонструвати таку ефективність є налагоджений обмін інформацією між публічними органами та приватним сектором — так звані публічно-приватні партнерства (Public-Private Partnerships, PPP). Банки та інші фінансові установи часто першими помічають підозрілі фінансові операції, тоді як правоохоронні органи мають повноваження розслідувати злочини та припиняти діяльність кримінальних мереж. Коли ці дві сторони системно обмінюються інформацією, реагувати на фінансові злочини можна значно швидше й ефективніше.

Втім, така модель працює лише за умови взаємної довіри між державою та приватним сектором. Саме побудова цієї довіри має стати першим пріоритетом для України.

Хоча FATF не зобов'язує країни створювати формальні публічно-приватні партнерства, останніми роками організація дедалі більше наголошує на важливості такої співпраці. У своїй останній доповіді FATF рекомендує країнам посилювати таку взаємодію для боротьби з незаконними фінансовими потоками, а президент FATF Джайлз Томсон неодноразово називав партнерства між державою та приватним сектором одним із ключових інструментів підвищення ефективності системи протидії відмиванню коштів.

Подібний підхід сьогодні формується і в Європейському Союзі. Нещодавно створений Європейський орган з протидії відмиванню коштів (AMLA), який координуватиме боротьбу з відмиванням коштів на рівні ЄС, йде ще далі. Він уже закладає механізми, які за визначених законом умов мають сприяти не лише обміну інформацією між публічним сектором та бізнесом, а й між самими фінансовими установами.

Для України ця дискусія є особливо актуальною. За останні два роки ідея створення національного публічно-приватного партнерства суттєво просунулася вперед. Міністерство фінансів, Національний банк України, фінансові установи та міжнародні партнери вже працюють над формуванням більш структурованої моделі обміну інформацією та спільних дій. Тепер головне завдання — перетворити цей імпульс на повноцінне партнерство, яке базуватиметься на довірі та працюватиме на практиці ще до наступної оцінки MONEYVAL.

Україні не потрібно винаходити велосипед. У світі вже існують успішні приклади. Один із них — Литовський центр передового досвіду у сфері протидії відмиванню коштів, який було створено після низки масштабних скандалів із відмиванням коштів, що поставили під загрозу репутацію всього Балтійського регіону. Литва усвідомила: зберегти довіру до фінансової системи можна лише тоді, коли держава та приватний сектор працюють разом, а не кожен окремо. Для України цей досвід може стати дороговказом.

Україна отримала те, чого більшість країн не мають перед взаємною оцінкою MONEYVAL, — додатковий час. Питання вже не в тому, чи потрібна країні ефективна система протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, а в тому, чи зможе вона використати цей час, щоб продемонструвати: її система справді працює. Якщо це вдасться, результатом стане не лише успішна оцінка MONEYVAL, а й вища довіра інвесторів, прогрес на шляху до вступу в ЄС та сильніша фінансова система. Альтернатива буде надто дорогою для України.