Про геноцид і концтабори

Йдуть дні і минають епохи, а різні медійні люде розкидаються всує термінами "геноцид" та "концтабір".
Перше стало дуже популярне у формулюванні "тарифний геноцид" і належить воно авторству легендарної популісткині Юлії Тимошенко. Газова принцеса, яка заробила статки на мутках-схємках минулого — із дубайською засмагою полюбляє зловживати цим гучним слівцем.
Хоча жодне підвищення цін на електрику і тарифи на кубометри води не співмірні з тим, що переживав український народ у минулому столітті.
Якось у підлітковому віці ми з сестрою склали компанію нашій бабусі і поїхали на кладовище аби відвідати той куточок, де є 200-річні могили наших родичів. "Це Федя, йому було 6. Він помер від голоду", — вказала вона на маленьку могилку поруч нашої прабабці Анни. Федя був її молодшим братом і він не пережив голод 1946 року. Власне, вона та її сестра самі ледве вижили — на згадку їм лишились животи дистрофіків і дуже тонкі руки-ноги. Це ще було велике щастя, що ці молоді жінки потім народили по одній здоровій дитині.
Так система СРСР ставилась до дітей загиблих захисників Другої світової війни. Як не розкуркулили, то ставили на те, що діти цих недобитків куркулів здохнуть від голоду і поствоєнних негараздів.
Чи є таке у житті Тимошенко та її сімʼї? Ні. Життя з курортами, косметологами і безлімітним доступом зі своїми одкровеннями в інсту — це точно не про гєнацид)
Коли Ольга Полякова просторікує про концтабір — якось воно не вʼяжеться зі сторіс у інстаграмі, де доглянута гламурна дама летить в дорогущу Ніццу.
Знаєте, найвідоміший для обивателя вʼязень реального концтабору Заксенгаузен — Степан Бандера не міг собі дозволити злітати на круасанчик до Парижа. А ті, хто попав на зачистку до Аушвіцу чи Дахау точно не знімали рілзи з трансгендерними поліцаями ворожої держави.
Так само навряд чи у Ольги є якесь уявлення про Сандармох чи абревіатури Берлаг та ГУЛАГ. Думаю, повз неї пройшли навіть досить відомі поп-історії як то "МУР (Ти Романтика"), які показують як викошували інтелектуалів Харкова і перетворювали це місто в оплот Жиліна та Мураєва. Також я більш ніж впевнена, що Ольга не чула як саме загинув Василь Стус і як до цього причетний колишній власник частки 1+1 Вітя Медведчук, де Оля любила торгувати хлібалом.
Чому так? Бо реальна історія концтаборів та репресій це програма 10-11 класу середньої школи. Але в інтервʼю Раміні Ольга зізналась, що у той період натирала рога ізобілія вінницького кримінального авторитета. Тож де там взятися елементарним знанням?
Реальний концтабір — це життя в зруйнованому нині Бахмуті чи окупованих Олешках. Ті, хто там лишився точно не тицяють факи у Раміни і не літають бухнути в Ніццу з російським подружками.
Нагадаю, що в "совку" селянам (колгоспникам) в СРСР почали масово видавати паспорти з 1976 року. До того десятки мільйонів людей не те, що не могли кататись на Лазурку, а хрін би ти вибрався із рідного села.
Бо у нас країну перетворили на цілком реальний концтабір (КНДР відпочиває) і проводять в ньому очевидний геноцид власного народу, забравши у в'язнів найцінніше - право на життя і свободу.
Тільки все це (поки що) стосується лише громадян другого сорту - чоловіків могилізаційного віку, які просто по факту свого існування чомусь стали всім винними.
Ну а вільні (поки що) громадянки першого сорту можуть строчити ось такі от дописи і робити вигляд що все нормально - їх же не чіпають. Але і це ненадовго.