Мудру звільнили. А Пишний залишився

Фактичним політичним куратором Sense Bank після його націоналізації був голова Національного банку Андрій Пишний. Формально акціями банку управляло Мінфін, кадрові рішення ухвалювали наглядова рада та урядові органи, а НБУ слугував лише регулятором. Але саме за регуляторної каденції Пишного державному банку фактично дозволили монополізувати обслуговування грального бізнесу.

​Журналіст Сергій Лямець, посилаючись на дані банківського нагляду та власні джерела, описував, що через Sense Bank могло проходити 80–85% оборотів грального ринку, а доходи від цього напряму становили 73% усіх комісійних доходів банку. 

Окремим операторам установлювали тарифи нижче собівартості, тоді як конкурентів перед цим фактично витіснили з ринку.

​Національний банк заперечує бездіяльність, нагадує про проведені перевірки, штрафи та 13 звернень до правоохоронних органів. Він також наголошує, що не відбирав членів наглядової ради, а лише перевіряв уже призначених урядом кандидатів. Усе це формально нібито правильно — але тільки формально. А по суті, відповідь на просте запитання відсутня: як банк, що перебував під «посиленим наглядом» НБУ, спочатку став головним банківським шлюзом для грального ринку, а потім опинився в центрі нової справи НАБУ? І чи можливі були ці дивні метаморфози без волі Андрія Григоровича Пишного?

19 серпня НАБУ і САП повідомили про спецоперацію щодо організації, до якої, за даними слідства, були залучені народні депутати, високопосадовці Офісу Президента та керівники державного банку.

Детективи стверджують, що група отримала фактичний контроль над Sense Bank і використала його для легалізації 150 млн грн, призначених для внесення застави одному з фігурантів справи «Мідас». У самому повідомленні НАБУ прізвища посадовців ОП не називалися, однак медіа згадували серед фігурантів заступницю голови ОП Ірину Мудру. Того ж дня президент звільнив її своїм указом.

Це вже не випадковий банківський скандал. Це кадрова та управлінська система, яку роками вибудовували навколо Андрія Пишного. Адже Ірина Мудра — його давня підлегла, кадрова креатура і фактичне продовження його впливу.

​У 2015–2022 роках вона очолювала юридичний напрям Ощадбанку. Разом із Пишним, який залишив банк у листопаді 2020 року, вони працювали з 2015-го до 2020-го. Тісний зв'язок не потрібно доводити анонімними інсайдами. Ще 2017 року сам Пишний публічно назвав Мудру своєю «правою рукою».

У банку її добре знали не лише як керівницю юридичного напряму. За свідченнями співробітників, вона часто виконувала роль своєрідного кадрового та юридичного «шлагбаума»: без її погодження процеси могли місяцями не рухатися, а проблеми спочатку створювалися, а потім дивним чином вирішувалися у спосіб, вигідний організаторам схеми.

​Саме на період роботи в Ощадбанку, за наявною інформацією, припало й формування першої суттєвої частини її майнового профілю. Без вироку суду неможливо називати ці активи незаконними, але суспільство має право вимагати, щоб правоохоронці зіставили статки, службові рішення, коло контрагентів і набуте майно. Особливо тепер, коли давні розмови про «шлагбауми» набули зовсім іншого контексту.

​Варто також чітко відтворити хронологію. Мудру призначили заступницею міністра юстиції у травні 2022 року, тоді як Пишний очолив НБУ лише в жовтні. Отже, стверджувати, що саме після призначення головою Нацбанку він провів її до Мін’юсту, було б некоректно.

​Проте наступний етап підтверджений значно краще. «Українська правда» писала, що саме Пишний рекомендував Ірину Мудру та Олену Ковальську до команди Андрія Єрмака. У березні 2024 року обидві стали заступницями керівника Офісу Президента.

​Таким чином, кар’єрний маршрут виглядає цілком послідовно: Ощадбанк і статус «правої руки» Пишного, Мін’юст, рекомендація в команду Єрмака, посада на Банковій.

​Офіційно Мудра опікувалася переважно міжнародним правом, російськими активами та питаннями відповідальності РФ. Але, за інформацією джерел, до призначення Олексія Соболєва заступником керівника ОП з економічних питань вона була одним із ключових каналів впливу Банкової на економічний блок, зокрема на державні банки.

​І це підтверджують факти. У листопаді 2024 року Мудра як представниця президента увійшла до конкурсної комісії з відбору незалежних членів наглядових рад державних банків. Тобто вона отримала офіційний важіль впливу на кадрову архітектуру ПриватБанку, Ощадбанку, Укрексімбанку, Укргазбанку та Sense Bank.

​Саме на цьому напрямі інтереси Мудрої знову перетиналися з інтересами її давнього патрона.

Пишний контролював банківський нагляд і погодження керівників, Мудра була залучена до формування наглядових рад. Удвох вони мали можливість впливати на обидва боки кадрового процесу.

​Одним із ключових об’єктів такого впливу став Sense Bank.

Навесні 2026 року оприлюднені записи засвідчили, що фігуранти справи «Мідас» за 40 днів до рішення Кабміну обговорювали саме той список членів наглядової ради банку, який згодом затвердив уряд. У матеріалах ішлося про необхідність мати п’ять-шість «своїх» людей із дев’яти. Збіг списків виявився практично повним.

Після цього Мудра та Пишний мали б пояснити, як сторонні особи заздалегідь знали результат нібито незалежного конкурсу, хто передавав їм список і яку роль у цьому відігравала президентська представниця у конкурсній комісії.

​За наявною інформацією, одним із останніх кадрових задумів Мудрої було введення до наглядової ради Sense Bank Інни Богатих — її давньої соратниці з Міністерства юстиції. Богатих прийшла до Мін’юсту в червні 2022 року, очолила департамент санкційної політики, а у травні 2024-го стала заступницею міністра. У лютому 2025 року її звільнили.

​На оприлюднених записах фігурує формулювання «наша Інна». Чи справді йшлося про Інну Богатих і чи готували їй місце в Sense Bank, мають офіційно встановити НАБУ і САП. Але сам кадровий ланцюг «Мудра — Мін’юст — державний банк» цілком заслуговує на перевірку.

​Ще один напрям — ринок віртуальних активів. 30 червня 2026 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку визначила Лесю Улашлі переможницею відбору на посаду директора департаменту розвитку ринку віртуальних активів.

За наявними даними, вона є сестрою Ірини Мудрої. У відкритих офіційних джерелах цей родинний зв’язок не підтверджений, тому Комісія має його або підтвердити, або спростувати, а також оприлюднити склад конкурсної комісії, оцінки кандидатів і матеріали перевірки щодо можливого конфлікту інтересів.

І це ще не вся картина.

Цивільний чоловік Мудрої Павло Поляруш, зазначений у її декларації, у квітні 2023 року очолив в НБУ управління роботи з проблемними активами. Тобто, за Пишного людина з найближчого оточення Мудрої отримала посаду на напрямі непрацюючих кредитів, тоді як сама Мудра згодом увійшла до механізму формування наглядових рад державних банків.

Кожне таке призначення окремо можна пояснювати конкурсом, професійним досвідом чи збігом обставин. Але коли ці факти складаються в єдину кадрову мережу, йдеться про сформовану систему.

За наявною інформацією, Мудра зберігала вплив і на колишнє місце роботи — Ощадбанк. Отже, контур охоплював значну частину державного банківського сектору: кадрові призначення, гральний бізнес, кредитування, роботу з проблемними активами, а тепер ще й регулювання віртуальних активів.

Є й найбільш політично чутливий епізод.

За наявними даними, саме Мудра неодноразово переконувала президента утримуватися від кадрових рішень щодо скандалів навколо Пишного — фактично захищала його перед главою держави.

Зокрема й тоді, коли виникли серйозні питання щодо документів про його профільну освіту. 5 серпня 2026 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав ДБР внести відомості до ЄРДР і розпочати розслідування.

Суд зазначив, що подана заява містить достатньо відомостей, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення — прецедент для національної банківської системи.

Звільнення Ірини Мудрої — це не демонтаж системи. Потрібні повний незалежний forensic-аудит Sense Bank за весь період після націоналізації, оприлюднення матеріалів перевірок НБУ, перевірка конкурсів до наглядових рад державних банків, аналіз контактів Мудрої, Пишного та менеджменту Sense Bank. Необхідні відповіді щодо кредитів, гральних платежів, проблемних активів і кадрових призначень в Ощадбанку.

І головне — Андрій Пишний не може залишатися поза цим розслідуванням лише тому, що очолює формально незалежну установу. Незалежність Нацбанку — це захист від політичного втручання, а не індульгенція для його керівника.

Мудру звільнили, а Пишний залишився. Банкова прибрала провід, але залишила рубильник.

​Так, корупційні системи не демонтують. Їх лише готують до наступного ввімкнення.