Справа Мудрої. Заслуги перед державою не є індульгенцією

Гарні справи для держави під час війни – це не індульгенція на корупцію для топчиновників.

Справа НАБУ і САП щодо Ірини Мудрої для мене особисто дуже болюча.

Попри треш навколо, я завжди вірю в людей. У те, що їхня краща сторона переможе принадливі деструктивні спокуси.

Ірина Мудра ще на посаді в Мін'юсті справді зробила багато для санкційного механізму проти російських активів в Україні, а згодом і для конфіскації російських грошей за кордоном.

Частина нашої команди, яка займається міжнародною адвокацією, всіляко підтримувала діяльність Ірини Мудрої, її людей в цьому напрямку та була вдячна їй за роботу. Конфіскація російських активів стала одним з пріоритетних завдань ЦПК після повномасштабного вторгнення. І серед усього державного апарату саме Ірина Мудра мала достатньо глибини в цьому питанні, штовхаючи на своєму рівні правильні речі та отримуючи непоганий результат для держави.

Тому викриття НАБУ і САП щодо можливої легалізації Мудрою застави від Міндіча для Галущенка, а також згідно з версією слідства її тісна взаємодія з Микитасем щодо спроби рейдерського захоплення нерухомості в центрі Києва, для мене були гірким розчаруванням. Не в НАБУ і САП, а в Ірині Мудрій.

Справа Мудрої викликає в мене дуже схожі відчуття, як справа Ольги Стефанішиної. Обидві розумні жінки, на топ посадах, які зробили чимало корисного для держави в уряді Зеленського. Але обидві, напевно, вирішили, що вони заслужили своїми добрими справами трохи скористатися державною посадою, щоб набути більше статків, ніж зароблено офіційно. Бо таке ж середовище навколо. Усі в оточенні Зеленського крадуть. Причому, навіть добрих справ не роблячи. Крадуть в рази більше. Чому би і собі трішки не покращити рівень життя?

Це страшна згубна етика.

Державна служба – це, в першу чергу, служба народові України. В умовах війни важливість державної служби зростає в рази. Потреба достойної грошової винагороди за якісну та ефективну державну службу, то окрема розмова.

Але не можна однією рукою робити для народу добрі справи, а іншою – цей же стікаючий кров'ю народ оббирати. Навіть якщо шеф зверху "тупотить ніжками" і всі навколо показують поганий приклад. Ну ліві гроші ж не беруться "нізвідки".

Добрі результати на державній службі не мають бути дозволом порушувати закон і ставати частиною корупційної системи.

Попри такі гнітючі події, я і далі вірю, що в нас лишаються на державній службі віддані народові України посадовці, які не йдуть на компроміси з совістю та законом. Більше того, я вірю, що такі люди є і в багатьох правоохоронних органах – не тільки в НАБУ і САП. Напевно, їх меншість, але вони точно є. Хоча більшість таких людей Зеленський та його свита витісняє та викидає з системи. А на топпосадах переважно опиняються персонажі за принципом негативного відбору.

Але люди на нижчих посадах мають, нарешті, засвоїти урок: прийде час розплати. І коли він настане, шеф, який "тупотить ніжками", дає злочинні вказівки та показує поганий приклад, від вас відцурається, як від ганчірки, якою витерли ноги.

А нести відповідальність за злочинні дії будете ви.

Приклад Ірини Мудрої, від якої публічно відцурався Володимир Зеленський, має стати важливим застереженням: не варто служити одночасно і Богові, і мамоні.