Боротьба з балістикою. Чи є альтернатива Петріоту?

За останні два місяці росія стрімко збільшила обстріли Києва балістичними ракетами Іскандер, С-400, KN-23 та протикорабельними ракетами Циркон, внаслідок чого різко зросла кількість загиблих серед цивільного населення. Інтенсивність обстрілів цим типом ракет збільшилася у зв’язку з дефіцитом ракет-перехоплювачів до американських комплексів Петріот. Доки українська влада докладає зусиль для негайного поповнення запасів ракет-перехоплювачів та веде перемовини щодо отримання ліцензії на виготовлення таких ракет в Україні, окремі інформаційні ресурси стверджують, що критичність Петріота по перехопленню балістичних ракет значно перебільшена. Тож спробуємо розібратися, чи так це насправді.

Принцип роботи протиракет

Загалом ракети-перехоплювачі до наземних комплексів протиповітряної (протиракетної) оборони за принципом роботи діляться на дві категорії: дистанційні та кінетичні.

В перших при підльоті до цілі вибухає бойовий заряд, який випускає велику кількість вражаючих елементів (шрапнель) на ціль. Ракети такого типу ідеально підходять для боротьби з аеродинамічними цілями, які летять по прямій траєкторії (літаки, гелікоптери, БпЛА, крилаті ракети, тощо). Абсолютна більшість комплексів ППО використовує ракети з цим принципом роботи.

В других – ракета-перехоплювач не має бойового заряду і вражає ціль безпосередньо. Ракети такого типу краще підходять для боротьби з аеробалістичними цілями, які летять по параболічній траєкторії (балістичні, аеробалістичні ракети). Вказані ракети технологічно складніші та дорожчі, ніж дистанційні.

Чому важко перехоплювати балістичні ракети?

Виникає питання – чи можуть дистанційні протиракети перехоплювати аеробалістичні цілі? Можуть, однак ефективність такого перехоплення доволі низька. Складність перехоплення балістичних ракет порівняно з літаками чи крилатими ракетами полягає у наступних причинах: висоті траєкторії польоту, високій швидкості польоту та великій масі ракети. Сукупність цих трьох факторів не дозволяє дистанційним протиракетам знищити балістичну ракету вражаючими елементами настільки ефективно, наскільки це можливо зробити під час прямого влучання.

Чому саме Петріот?

Зенітно-ракетний комплекс Петріот був прийнятий на озброєння Збройних сил США у середині 80-х років минулого століття. Його основна задача полягає у прикритті об’єктів військової інфраструктури, а також важливих промислових транспортних та адміністративних об’єктів. Перше бойове застосування цих комплексів відбулося під час війни в Затоці у 1991 році. Тоді однією з головних повітряних загроз для американців та їх союзників стали іракські балістичні ракети тактичної глибини. На той момент Петріот був передовим комплексом з заявленою здатністю перехоплювати будь-які повітряні цілі (в тому числі балістичні ракети). Однак, як показала практика, дистанційні протиракети Петріота не змогли ефективно боротися з балістикою. З того моменту Пентагон запустив програму по модернізації комплексів з нахилом на боротьбу з аеробалістичними цілями – Patriot advanced capabilities або скорочено PAC. Під час роботи над третьою модернізацією комплексу було вдосконалено спроможності радару по виявленню і супроводженню аеробалістичних цілей, розроблено нову систему ситуаційної обізнаності, що дозволила автоматизувати процеси та спростити час на прийняття рішення, а також розроблено кінетичну ракету-перехоплювач.

Наші західні партнери передали в Україну Петріоти з модернізацією третього покоління (Patriot PAC-3), що комплектуються кінетичними ракетами для успішної боротьби з балістичними цілями. Жоден інший комплекс ППО наданий західними партнерами не використовує кінетичні протиракети та відповідно має обмежені властивості по перехопленню балістичних ракет.

Чи існують альтернативи Петріоту

Кінетичні ракети-перехоплювачі для боротьби з балістичними ракетами застосовуються у американському протиракетному комплексі THAAD, що має вдосконаленіші порівняно з Петріотом можливості. Також кінетичні ракети використовуються у ізраїльському аналозі Петріота – Пращі Давида та притиракетному комплексі Стріла – спільній розробці американців та ізраїльтян.

Враховуючи українські реалії, європейські виробники комплексів ППО (ПРО) почали активно працювати над вдосконаленням можливостей їхніх комплексів по перехопленню балістичних ракет (SAMP/T, IRIS-T SLM).

Заяви окремих українських виробників по розробці дешевшого аналогу Петріота виглядають обнадійливими, однак не реалістичними.

Ліцензія на виробництво ракет

На саміті НАТО в Анкарі президент США Дональд Трамп анонсував надання Україні ліцензії на виробництво протиракет до Петріота. Навіть попри такі втішні новини не слід забувати, що виробництво цих протиракет потребуватиме складного технологічного циклу, великого часу та ресурсів, що займе роки. Таким чином, паралельно з запуском виробництва протиракет, Україні всеодно необхідно вести переговори про постачання боєкомплекту до Петріота, аби вберегти територію від регулярних атак балістичними ракетами.