Києву потрібні нові правила життя під час тривог

Думаю, вже навіть ліниві зрозуміли: те, що зараз відбувається в Києві з нескінченною тривогою тривалістю в кілька діб — це не випадковість.

І це не просто історія про те, як рашистська нечисть кілька днів збирала реактиви, щоб зіпсувати нам дні після свята.

Усе набагато серйозніше.

Ворог знову намагається тупо паралізувати життя столичного регіону. І для цього він методично використовує недолугість нашої влади. Як центральної, так і місцевої.

Спроби перетворити день на нескінченний конвеєр тривог ми вже проходили. Згадайте 2024-й чи початок 2025-го, коли "шахедів" стало забагато, а ми тільки вчилися їх якісно приземляти. Зараз ситуація повторюється, але на іншому рівні.

У рашистні з’явилося до біса багато реактивних дронів. Збивати їх десь на дальніх підступах над Чернігівщиною чи Полтавщиною поки не вдається. Бо цю загрозу ми відверто провтикали. Точніше, МО. Зараз похапцем наздоганяємо, але...

Доводиться працювати вже над самим Києвом. Тобто, от вам дійсно першочергова воєнна та головна причина нескінченних тривог.

Але ось далі вмикається наша рідна система. Бляшанка тільки наближається до меж міста — врубається тривога. І висить годинами. Навіть коли той дрон уже давно полетів далі або збитий.

Так, тут є і, знову ж таки, військова логіка. Доки триває дорозвідка, відбій не дають.

Але є й суто чиновницька логіка. Називається вона просто: прикрити власну дупу.

Подивіться на решту країни. В більшості регіонів та навіть міст давно діє нормальне мікрозонування тривог. Тобто, летить летюче лайно на один район — стоїть цей район, а не вся область одразу. Інакше життя в країні давно б зупинилося.

А що Київ? Київ уже чотири з половиною роки живе за абсолютно ідіотським протоколом. Якщо хоч якийсь об'єкт наблизився до адмінмежі з будь-якого боку — стає все місто.

Київ у діаметрі — це 40-45 кілометрів! Який сенс вмикати тривогу на Позняках, якщо реактивний дрон проходить по краю Оболоні? Навіщо кошмарити Борщагівку чи Святошин, коли загроза фіксується в районі Бориспільської? Це ж чистий абсурд.

Окреме пекло — це зупинка транспорту і наземних ділянок метро. Місто просто розриває навпіл. Люди не можуть банально переїхати з берега на берег.

Зате столичні таксисти — окрема каста "героїв". Замість допомоги вони миттєво піднімають цінники в космос, здираючи з містян останнє.

Чому це не змінюють? Бо ніхто не хоче брати відповідальність.

Міська влада пам'ятає 1 червня 23-го року. Пам'ятаєте, коли загинули люди від збитого "Іскандеру", яким не відкрили укриття на Лісовому?

Так ось, міська влада знає: не дай Бог, щось станеться — центральна влада миттєво почне політичний розтин.

А центральній владі це теж вигідно: показати імпотентність Кличка і перевести всю людську лють на нього. Плюс там теж ніхто не хоче брати на себе відповідальність за таке величезне місто.

У підсумку через політичні міжусобиці заручником стає 4-мільйонна агломерація.

Але бляха. Давайте нарешті ще раз це проговоримо.

Це не тимчасові незручності. Це довготривала системна тактика ворога. І швидких рішень у протидії реактивним дронам у нас найближчим часом не буде.

Київський регіон де-факто став прифронтовим. І жити він має за правилами прифронтового міста, а не бюрократичного заповідника:

* Ввести чітке мікрозонування тривог.

* Комунальний транспорт має їздити всюди, де безпосередньо немає загрози.

* Метро повинно працювати. Зупиняти його варто лише під час реальної ракетної або балістичної небезпеки, а не через черговий одиничний дрон.

* Припинити практику повального закриття бізнесу та ритейлу. Потрібна адекватна градація ризиків. А рітейлу варто переходити на нічні доставки та максимальну утаємниченість щодо складів та розподільчих центрів.

Якщо не ухвалити ці рішення просто зараз, клятий ворог отримає саме те, чого домагається.

Повний параліч столиці. А разом із нею — і всієї країни.