Ціль ворога – книги. Як підтримати видавців?

Перше, що я прочитала сьогодні в соцмережах, це пост Дмитра Феліксова, засновника улюбленої киянами книгарні Readet. "Сьогодні в наш склад влучив російський шахед. Пряме влучання в українську книгу".

З новин стало відомо, що минулої ночі під атакою опинився логістичний склад в Київській області, який обслуговував книгарню та інтернет-магазин Readeat. Також там зберігались книги 10 видавництв, зокрема Vivat, Основи, Стретович, Уроборос, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА. Внаслідок пожежі логістичний вузол було повністю зруйновано, а тисячі книжок згоріли.

За попередніми підрахунками внаслідок цієї атаки було знищено понад 60 тисяч книжок, що нанесло більше 23 млн. грн. збитків. Загалом за за останні місяці Росія знищила понад 9,5 млн. книжок, збитки оцінюють у понад 1,2-1,5 млрд. грн.

Сьогодні можна констатувати, що літо 2026 року стало найважчим для українського книжкового ринку від початку повномасштабного вторгнення. Якщо у 2024-2025 роках ворог системно руйнував друкарні у Харкові (там розташована більшість наших друкарень), то зараз фокус зміщений на склади і логістичні хаби.

Що це означає для ринку, здогадатись не складно. Дефіцит окремих книжок та скорочення асортименту книгарень, зростання собівартості книг та цін в книгарнях. Видавці вимушені будуть зменшити наклади книжок, намагатимуться не ризикувати із дебютами, дорогими перекладами та нішевими виданнями. Почнуться скорочення в книгарнях та видавництвах. Галузь зміниться.

На нічну атаку відреагували і видавці. Так, Юлія Орлова, співзасновниця видавництва Vivat, написала в своїх соцмережах наступне:

"В цій лотереї, куди прилетить цієї ночі, ми проограли. Тому сьогодні склад в Києві, де зберігалися і книжки Vivat, згорів. Звісно, ми займались релокацією і тим, щоб наші книжки були не в одному місці, тому частину книжок встигли перевезти у Львів і завантажити наші книгарні". Як пише Юлія, видавництво готувалось до фестивалю Книжкова країна, що має пройти в столиці у вересні, тому в Києві зберігалось багато книжкових новинок і книжок українських авторів.

Алла Комарова, власниця видавництва "Уроборос", у коментарі Цензор.НЕТ повідомила, що поки "не має точної інформації від партнерів, яким були відвантажені на реалізацію наші книги, але приблизний підрахунок показує невтішну цифру більше 400 тисяч гривен. Це 11 назв і більше 600 примірників в сумі".

За словами видавчині, вносити радикальні зміни у роботу поки що не планується, "але вже остаточно відмовилися від ідеї залучати до відправок фулфілменти Нової пошти — як бачимо, вони страждають найперші і найбільше, а так лишаємо основний склад там, де і був. Також почнемо активніше працювати над тим, аби наші книги з'явилися в електронному виді, скоріше за все це буде захищений застосунок Readeat".

Але що робити, аби допомогти галузі вистояти?

Алла Комарова бачить вихід в тому, "аби держава почала допомагати із пільговими кредитами, можливістю застраховувати наклади, наданням пільг на оренду книгарням аби вони банально мали більше місця для збереження книг. І обов'язково розпочати роботу по відновленню активних масових закупок книжок у бібліотеки".

Дещо держава вже запровадила. З нещодавніх: цільові гранти для друкарень і видавництв, що постраждали від російських атак, страхування ризиків, пільгове кредитування, субсидії на оренду книгарень та закупівлі книжок для бібліотек. В деяких регіонах зʼявились регіональні закупівлі книжок зі складів постраждалих видавництв. Однак грошей на ці заходи виділяється не так багато в порівнянні із приголомшливими збитками галузі. Та й бюрократії достатньо.

Що може в цій ситуації зробити кожен із нас? Звісно ж, купувати книжки — паперові та електронні, особливо за передзамовленням. Також вагомою підтримкою для книгарень можуть стати подарункові сертифікати. Я люблю дарувати їх подругам на різні свята.

Вистояти в цьому повному треші ми зможемо лише разом. Важливо зберегти українську книгу, яку ворог марно намагався знищити впродовж століть. Впевнена, не вийде і зараз.