Як зупинити повітряний терор реактивних шахедів?

Ворог планомірно знищує будь-які склади, логістичні центри і виробничі приміщення реактивними дронами. ППО безпорадно. Сьогодні вранці слухав на "Радіо НВ", як якісь ідіот, тобто "експерт" на повному серйозі розповідав про чудову роботу нашої ППО, і що до Києва долітають "одиниці" дронів, і трагедія в селі Мила це випадковість... А в обід дізнався що горить склад в Стоянці на той же трасі, і рух в бік Києва перекритий.

Тривоги в Києві стали рутиною, вибухи, пожежі і смерті - теж. І це не балістика, проти якої ми випрошуємо ракети "Петріот" - вже майже тиждень Київ і область тероризують "звичайні" реактивні дрони, збивати які в нас нічим, хоча Штілерман нам обіцяє балістику і "панєвропейський антибалістичний щит Фрея" - колись в майбутньому житті, а президент ставить завдання виробляти 1000 дронів діпстрайк на добу, і ми, нібито, захистили від шахедів країни Перської затоки, а збивати реактивні шахеди, які зʼявилися ще рік тому - нічим!.. 

Це наочно демонструє рівень стратегічного планування в нашій державі, коли майже кожне друге засідання Ставки присвячується "далекобійним санкціям", а захисту від дронів і КАБів - крихти з барського стола. Якщо так піде і далі, то виробляти ці самі "далекобійні санкції" буде просто ніде, робота бізнесу буде паралізована, а населення зіткнеться з повальним дефіцитом товарів.

Хтось повинен відповісти за цей провал?.. Питання риторичне. 

Подивимося, чим можна збивати реактивні шахеди і "бандеролі". 

Мобільні вогневі групи з кулеметами - ефективність майже нульова. Трапляються випадки, коли навіть крилату ракету збивали з кулемета (прикордонники), але це випадок, а не системний результат.

Розпіарені і улюблені дроновим бізнесом традиційні дрони-перехоплювачі не здатні ефективно протидіяти швидкісним цілям - банально не наздоганяють. 

Нові реактивні дрони-перехоплювачі - а вже були анонсовані 4 моделі - страждають від того самого недоліку, що і звичайні перехоплювачі - від людського фактору. Оператору дуже важко знайти, наздогнати і знищити ціль на таких високих швидкостях, а в погану погоду - дощ, сніг, туман, вночі майже нереально, це вже не межі людських можливостей. 

Намагання встановити на дронах-перехоплювачах якісь "штучний інтелект" - модна назва давно відомої системи автозахоплення цілі, або якусь телевізійну, ІЧ-головку самонаведення, або навіть радіолокаційну, не відміняє людський фактор, проте швидко наближає вартість дрона-перехоплювача до вартості звичайних, набагато ефективніших зенітних ракет. До того ж, реактивні дрони з простим, дешевим реактивним двигуном мають дуже обмежений час польоту через великі витрати пального, а з дорогим економічним - коштують занадто дорого, та й виробництво таких двигунів знаходиться за кордоном, і їх обсяги обмежені. 

Дехто вважає, що нас можуть врятувати великі обсяги закупівлі ПЗРК. Ну, по-перше, ніде в світі немає зараз вільних потужностей для виробництва ПЗРК для України. Продавати нам зі своїх запасів ПЗРК ніхто не поспішає. Та й вартість таких засобів стартує від 70 тис доларів за одиницю (старі, радянські), і взяти гроші більше немає де, крім відібрати від "далекобійних санкцій" - дрони Файєрпоінт як раз "стартують" від такої самої ціни, проте завдання поставлено нарощувати виробництво дронів діпстрайк до тисячи одиниць на добу, а не зміцнювати ППО. 

До того ж тут своя "ахіллесова пʼята" - той самий "людський фактор" - щоб протидіяти реактивним шахедам, оператору потрібно в обмежений час, бо швидкість шахедів і бандеролей висока, бути в потрібному місці, знайти той шахед в небі, встигнути прицілитися, ініціювати ракету і здійснити пуск. Навіть в хорошу ясну погоду це непросто, а коли дрон летить високо, або дуже низько, або в погану погоду, вночі - дуже важко.

До речі, в Києві на заводі Артема десятиліттями вироблялася радянська авіаційна ракета К-13, повний аналог відомої американської ракети AIM-9 Sidewinder, яку ми випрошуємо по всьому світу і застосовуємо проти щахедів з літаків-перехоплювачів, з наземних платформ, а також з морських дронів проти авіації ворога. Ніякої ліцензії непотрібно, вся документація збереглася, чому б не робити? Проте ми на ліцензійне виробництво "Петріотів" замахнулися, а робити ракети проти реактивних дронів нікому не цікаво.

Бойова авіація проти дронів більш-менш ефективна. Але це дуже дорого, ресурсно витратно і виснажливо для пілотів - тримати постійно в небі перехоплювачі. До того ж ракети "повітря-повітря" недешеві і дефіцитні, а збивати дрони гарматним вогнем небезпечно і для самих пілотів винищувачів, і для мешканців великого міста.

Найбільш ефективними проти дронів - будь-яких, а також проти крилатих ракет, авіації ворога і КАБів є зенітно-ракетні комплекси (ЗРК) малої дальності. З цього приводу не варто, навіть, сперечатися - цей факт добре відомий всім фахівцям, бо ЗРК - це висока швидкість боєприпасу, високій рівень автоматизації, низький вплив "людського фактору", або його повна відсутність, можливість обстрілювати кілька цілей одночасно, високий коефіцієнт збиття, універсальність, і помірна ціна самої ракети. Саме ЗРК "Панцир" надійно охороняють москву і інші важливі обʼєкти. А де їх немає - там горять НПЗ і логістичні центри.

До речі, ракети "Гвоздь" до "Панцирів" коштують 10-20 тис доларів, бо вони дуже прості, не мають дороговартісной головки самонаведення, керуються радаром, і забезпечують коефіцієнт збиття дронів 95 відсотків.

Відомо, що Україна отримала французькі ЗРК "Кроталь", американські ЗРК на базі переробленої в керовану ракету некерованої ракети "Гідра" - в нас на том же заводі Артема вироблялася схожа ракета РС-80, і деякі інші західні ЗРК в невеликій кількості.

Вітчизняні розробки зенітно-ракетних систем довгі роки не отримували належного фінансування і підтримки держави, так само як і програми "Сапсан" і "Нептун". Гроші були перерозподілені на користь приватних виробників дронів-перехоплювачів і приватного розробника балістичних і крилатих ракет. Тому тепер маємо те, що маємо, як казав Кучма. І за цю безглузду оборонну політику розплачується звичайний бізнес, в якого вже спалено 90 відсотків складів, купа великих магазинів і логістичних центрів.

Чи можна виправити ситуацію?.. Можна, але не так швидко, як наказав президент - вже восени вийти на 90 відсотків збиття реактивних шахедів і бандеролей. Не можна так швидко налагодити розробку і виготовлення необхідної кількості ЗРК малой дальності, хоча таки роботи ведуться різними розробниками, і сама ракета - невелика проблема, більша проблема радар, і його інтеграція разом з ракетою. 

До речі, ще напередодні війни КБ "Луч" успішно випробувало універсальні керовані ракети РК-10 в тому ж ціннику 10-20 тис доларів, що співпідставно вартості реактивних дронів-перехоплювачів. Який зараз статус програми - невідомо.

Сьогодні - а краще б це було 4 роки тому - програма створення ЗРК малої дальності повинна отримати статуси невідкладної і національної - максимум ресурсів і державної підтримки повинні бути скеровані на її реалізацію. Засідання Кабміну, РНБО, Ставки, рішення МО повинні бути направлені на її реалізацію. Якщо треба - призначити Умерова замість міфічної "Фреї" командувати програмою, або супер ефективного Міндіча… 

А поки немає чим збивати - треба бити по російських стаціонарних дронопортах, з яких здійснюються пуски дронів і бандеролей - координати відомі, по аеродромах фронтової авіації, щоб знищувати і носії КАБів, і дуже важливо - по заводу-виробнику дронів в Єлабузі, і по інших заводах, які виробляють дрони, ракети і комплектуючі для них. Для цього в нас нібито є купа дронів і ракет "фламінго". А російські логістичні центри і НПЗ почекають - головне покінчити з повітряним терором.

/Думка автора суто субʼєктивна, але вступати в дискусії з дилетантами і ботами не маю ніякого бажання/.