Сподівання Трампа на отримання виключних преференцій для США через тарифні важелі не працює: Канада доводить неефективність тиску
Із набуттям чинності 8 вересня канадських контрзаходів на імпорт зі США, введених у відповідь на серпневі 50% тарифи Вашингтона, відносини між двома країнами переживають чергове загострення. Взаємні обмеження обчислюються втратами для кожної зі сторін на суму до 20 млрд. дол. США. Причиною став провал торговельних переговорів у серпні.
Обидві сторони звинувачували одна одну у відході від попередньо узгоджених домовленостей. За словами канадського Прем’єра Марка Карні, США не лише не погодилися зменшити мита на канадські середні та важкі вантажівки, сталь та алюміній, а й спробували ввести деякі обмеження, які прямо зачіпали суверенітет держави. Зокрема це стосувалося просування франкомовного контенту та погодження торговельної політики щодо третіх країн із тарифною політикою США. У той же час, торговельний представник США Джеймісон Грір наголошував на надмірності канадських вимог і дискримінаційних обмеженнях щодо американського алкоголю, автомобілів та молочної продукції.
Оттава заявила, що вересневі тарифи Канади проти США покликані стимулювати Вашингтон до відновлення переговорів, із більш ретельним врахуванням інтересів сторін. Однак, Білий дім поки що не демонструє бажання домовлятися, а думає над подальшими обмеженнями. З 29 вересня планується повна заборона на імпорт низки канадських товарів (алкоголь, молочна продукція, сироватка, мотоцикли). Проробляється можливість виключення канадської продукції із системи державних закупівель США.
Символічною стала й ініціатива Президента США Дональда Трампа з перейменування прикордонного для обох держав озера Онтаріо у озеро Америки. Враховуючи історичність назви та відсутність перспектив на міжнародну легітимізацію ідеї Трампа, цей, по суті, емоційний крок вчергове засвідчив безпорадність Вашингтона у відносинах з Оттавою, відсутність у американської адміністрації реальних важелів впливу на Канаду. Про це свідчить і постійне мусування Трампом свого політичного тролінгу про "51-й штат США", що вже ніким серйозно не сприймається, навіть у якості теоретичної загрози. Такі абсурдні закиди зовсім не стикуються з реальною політикою Оттави щодо неухильного захисту свого суверенітету і постійним підтвердженням нею своєї суб’єктності.
Оттава продовжує серйозно працювати над диверсифікацією свого експорту, налагодженням відносин з новими партнерами, перш за все з ЄС та Великою Британією, з Китаєм і Південною Кореєю. Обговорюються торговельні угоди з країнами ASEAN, Тайванем, Індією. Все частіше канадські представники запрошуються на засідання ЄС у якості гостей, поряд з європейськими державами-членами НАТО.
Чи відбудеться зворотній відкат у політиці США щодо Канади і наскільки після приходу до влади демократів у Конгресі чи зміни адміністрації у Вашингтоні – поки не зовсім зрозуміло. Однак, якщо наступники Трампа й захочуть повернутися до співробітництва, яке, насправді, є дуже важливим для обох країн, і не лише у сфері торгівлі, а й безпеки, вони можуть зіткнутися із зовсім іншою Канадою – більш диверсифікованою та інтегрованою у світовий економічний простір, з більш серйозними стратегічними зв’язками з Європою.
Аналітика Київського Безпекового Форуму
