Про що Лукашенко говоритиме з Трампом через посланця
15 вересня до Лукашенка приїде посланець Трампа. Великої угоди не буде. Але є чимало вкрай важливих питань, щодо яких сторони можуть домовитися.
Транзит калію: ймовірно, але поки ні
Перше й основне, що багатьохцікавить, — калій. Прорив можливий, але малоймовірний. Якщо вірити Лукашенку, в Усть-Лузі (точніше, в порту Бронка, який контролює той самий Трабер — давній товариш Путіна) завантажується перше судно для США. Це ще не контракт, а пробна партія, щоб оцінити економіку процесу та якість.
Проте паралельно триває ще один процес. Латвія заявила про намір ввести 300% мито на перевезення зерна з Білорусі та Росії. До чого тут це? Через латвійські порти йде зерно з Казахстану та частина зерна з РФ (яке маскують під казахське). Чорне море стоїть. А отже, до листопада росіяни могли б активно пропонувати і своє зерно. Завіщо Латвії недовантажувати свої потужності? Адже транзит до її портів (з огляду на географію) можливий лише з території РФ та Білорусі.
А можливо, вони й не недовантажують? А просто розраховують на майбутні домовленості щодо зерна з України? Адже Чорне море стоїть. І тоді виходить, що порти Литви та Латвії цілком можуть стати такими воротами. Але між цими країнами — територія Білорусі. А це вже предмет майбутніх переговорів, проте не зараз, а в жовтні, і за участі української сторони. Де буде транзит, а Лукашенко отримає транзит калію до портів поза межами РФ. Латвійські та литовські політики заявлять, що це не поступка диктатору, а бажання допомогти Україні. США отримають своє і зможуть думати або про річні контракти, або про входження в капітал калійної галузі.
Але, повторюся, це не зараз.
Сільське господарство та санкції
Неочевидне, але дуже ймовірне питання.
Отже, на саміті ШОС Лукашенко танцював реверанси навколо керівництва Того. Здавалося б, одна з найбідніших країн світу. Проте Білорусь відправляє туди 4500 одиниць сільгосптехніки та готова допомагати в розвитку аграрного сектору. Звідки гроші? Відповідь проста — Programme de Modernisation de l'Agriculture Togolaise 2024-2034. Це 1,6 мільярда доларів якраз на реформу галузі. Більша частина коштів, ймовірно, надійде із Саудівської Аравії. Але від 150 млн (гарантовано) до 300 млн — це гроші Світового банку. Тепер згадаємо, під чиїм контролем перебуває СБ. Правельно: аби увійти в таку програму, потрібна "добра воля Трампа". Адже просто витратити кошти СБ на купівлю, наприклад, білоруської техніки означає скандал із санкційними режимами.
Якщо це станеться, ми отримаємо удар по політиці санкційного тиску на Лукашенка, але без миттєвого скасування санкцій. Для Мінська це важливо. Для Вашингтона — хороша тема, де послугу можна обміняти на щось інше. Тому сценарій із Того — неочевидний, але ймовірний.
Ядерні матеріали
І тут я передаю полум'яний привіт низці українських експертів (зокрема з-поміж дипломатів) щодо Білорусі, які стверджували, що таке неможливо. Мовляв, Україна під тиском США знищила свої запаси збагаченого урану та плутонію, а отже, і в Білорусі їх бути не може.
Україна — так, а Білорусь рухалася за тим самим треком за угодами 2008 і 2010 років. Але санкції 2011 року та вихід Білорусі з процесу зафіксовані окремою заявою МЗС. Тобто ядерні матеріали в країні залишилися, зокрема уран, збагачений щонайменше до 24,5%. Питання лише в кількості.
Ця тема вже цікава для США. Але тут Лукашенко буде торгуватися. Угода ймовірна.
Є ще одна тема, пов'язана з цією угодою. Вкрай малоймовірна. Але якщо в Мінську її провернуть, я скажу, що в МЗС уперше після смерті Макея з'явилася дуже розумна людина. Суть у тих самих ядерних матеріалах, але не білоруських. До Мінська днями (якраз перед приїздом американського посланця) прилітав літак КВІР (Корпусу вартових ісламської революції). Нагадаю тупик Трампа: йому потрібна картинка перемоги. Нею може стати передача Іраном збагаченого урану третій країні. США для Тегерана не підходять, КНР — для Вашингтона. РФ — дуже ймовірно, але токсично. Проте є тема на ту саму Росію, але з меншим шумом — частина матеріалів нібито через Білорусь у межах перепідписаної угоди щодо ядерних матеріалів, про яку йшлося вище.
Ще раз: вкрай малоймовірний сценарій, оскільки потрібного рівня виконавців для організації такої схеми в оточенні Лукашенка одиниці. Але ймовірність залишається.
Посольства та політичний трек
Тут можливе обговорення: відкриття посольств, розвиток контактів, поступове переведення санкцій у режим General Licence. Для Вашингтона це предмет торгу.
І ось тут на столі може з'явитися умова неучасті Білорусі у можливих авантюрах Путіна щодо дестабілізації країн Балтії. Принаймні в гіпотетичній військовій агресії. Тут Трамп іде за єдиним алгоритмом, який працює з Лукашенком, — це як алгоритм вудки з морквою та в'ючною твариною: показує моркву, іноді дає понюхати й навіть укусити, але всю не віддає. Морква на волосіні висить перед мордою — віз їде куди треба.
Тому це також може спрацювати.
Машинобудування та автопром
Наостанок, із дрібниць — санкції на продукцію машинобудування та автопрому. БелАЗу вкрай дискомфортно без американських комплектуючих, насамперед дизелів Cummins та MTU Detroit Diesel. Проте підприємство не зупинилося. І тут вже є зустрічний інтерес американських виробників: якщо БелАЗ успішно знайде заміну американським комплектуючим, згадані компанії втратять частку ринку кар'єрних самоскидів. А тут згадуємо улюблену тему Трампа: американські робітники роблять щось чудове — всі це купують. Особлива увага цієї персоналії прикута саме до автопрому. Тому в цьому випадку угода ймовірна.
І знову цікавий збіг — до Мінська приїжджав Володимир Потанін, той самий власник "Норнікеля" та "Інтерросу". Остання важлива як інвестиційна компанія. Говорили про закупівлю кар'єрних самоскидів та інвестиції в розвиток лінійок. Можливо, збіг, але у Штатах його помітять, якщо мова зайде про автопром.
Тому машинобудування вельми й вельми ймовірне — з реалізацією у вигляді постачань двигунів та комплектуючих уже до кінця 2026 року.
Якось так.
Так, у результаті цих переговорів на волю вийде чергова група політичних в'язнів. Ймовірно, не всі, адже це ще не "велика угода". Але щиро сподіваюся, що достатньо багато людей опиниться на волі.
