Енергетичне перемир’я: українські козирі, російські "хотєлки", американські вибори

Чи вдасться нашій країні цього місяця отримати пакет із енергетичного і морського перемир’я, використовуючи власні козирі та передвиборчі американські резони Трампа і Путіна?

Відповідь на це питання узнаємо протягом чотирьох тижнів, які залишаються до проміжних виборів у Сполучених Штатах 3 листопада. Ця відповідь надзвичайно важлива для відповіді на питання про те, в яких умовах нашій країні доведеться проходити вкрай складну зиму.

Від самого початку варто визначитися у термінах. А саме: йдеться не про перемир’я, під час якого сторони визначаються із умовами закінчення війни і встановлення миру. А про більш вузькі речі  - припинення вогню в окремих секторах, про зупинку ударів по енергетичних об’єктах обох країн та ударів по судноплавству і портах на Чорному морі.

Й саме тому, що йдеться про конкретні сектори, шансів до досягнення домовленостей об’єктивно набагато більше, ніж в намаганнях узгодити величезний пакет з умовами закінчення всієї гарячої фази війни у нашій країні. Успіху цих шансів також сприятиме зацікавленість у досягненні домовленостей тут як України і Росії, так й впливових посередників на чолі з США (крім них тут ще Туреччина, Індія).

Принципова новизна моменту в тому, що позиція України як суб’єкта буде визначальною у досягненні цих домовленостей. Наряду з позиціями РФ і США. Трамп і Путін, звичайно, можуть традиційно спробувати "вирішити питання між великими хлопцями". Ознаками чого є пожвавлення розмов про мега-масштабні економічні проекти співробітництва США і РФ, пом’якшенні санкцій проти РФ ще до оформлення закінчення війни в нашій країні, тощо.

Проте й цього пазу не вдасться. Як не вдалося й у попередні рази таких їхніх спроб домовитися між собою про українську війну (найбільш відомою з яких є минулорічна зустріч президентів США і РФ в Анкориджі).

Саме із-за того, що Україна завдяки нашим Силам оборони є суб’єктом у вирішенні питань щодо війни у нашій країні. Й саме успішні українські удари по НПЗ й стали тим вирішальним фактором, який змушує РФ принаймні розглянути можливість взаємної зупинки ударів по енергетиці.

Підводних каменів, які загрожують досягненню домовленості по пакету із енергетичного і морського припинення вогню до 3 листопада надзвичайно багато.

Починаючи від намагань Путіна максимально витиснути з Трампа потрібні Кремлю поступки за допомогою маніпулювання можливістю надати чи не надати американському президентові потрібний тому передвиборчий подарунок у вигляді припинення вогню.

Й закінчуючи традиційною для Москви непомірною жадібністю. Коли в обмін на якісь свої поступки вона намагається отримати все і відразу. В даному випадку  - вимагаючи скасування санкцій, юридичного визнання контролю Росії над окупованими українських територій, відмову України від вступу в НАТО, тощо.

Нашій стороні враховувати всі ці складнощі і небезпеки обов’язково потрібно у підготовчій роботі перед запланованою попередньо на кінець цього місяця тристоронньою зустріччю з представниками РФ і США.

Попередня ґрунтовно проведена підготовча робота надасть можливість чітко визначити наші ключові завдання в досягненні домовленостей про секторальне припинення вогню, "червоні лінії" та межі можливих компромісів у процесі складних перемовин.