Московське царсто програє "війну датацентрів"

Вражено вже третій дата-центр Йандекса на росії.
Після ударів по ДЦ у Сасово Рязанської області та ДЦ у Калузі – припинив роботу ДЦ Йандекса у Владімірі.
Не-атакованими поки що залишається останній ДЦ - у Митищах. До 2022 у Йандекса був ще ДЦ місті Мянтсяля, Фінляндія. Але 25 квітня 2022 він був відключений від електроживлення через санкції та перестав бути частиною Йандекса.

Але є суттєва різниця між авіаударами ЙР по українських дата-центрах та ударами Сил Оборони по росіянських ДЦ.
Українська система доступу до Інтернет побудована на принципі децентралізації: у нас немає монополістів-гігантів. Є великі провайдери та центри обробки даних, є менші, є зовсім маленькі. Але немає якоїсь "ключової ланки", центрального стовпа, заваливши який – обрушиться уся система.
На росіїї ж все рівно навпаки: Йандекс є гігантом-монополістом. Він настільки багатий, що побудував власні дата-центри – і перемістив у них практично усі свої ресурси. Тому вони колосальних розмірів – а значить є легкою мішенню для позитивних дронів. І три з чотирьох отримали лютої української мзди. Два з чотироьох призупинили роботу.

Що буде далі?
А далі буде як з Вайлберріз: монополізм зіграє сам проти себе і, відповідно, проти своїх користувачів.
Адже Йандекс – це і бразуер, і пошта, і погода, і мапи, і е-диск (хмара), і маркетплейс, і служба таксі, і доставка їжі, і навіть хаб управління домашніми пристроями ("Аліса"). І це масові публічні сервіси. Корпоративний сектор також широко користується послугами Йандекса, а це банки, промисловість, транспорт, енергетика, держструктури, військова індустрія, тощо.

Гіпер-централізація показала свої слабкі сторони.
І поки Йандекс буде судомно переносити свої ресурси на інші ДЦ (за всі гроші Світу) – його користувачі будуть страждати.
Таксі не працюватиме, їжа не доставлятиметься, навігація буде глючити, до файлів у хмарі буде нестабільний доступ. 
До речі, внаслідок ударів по українським ДЦ наслідки були значно менш помітними. А от на росії це буде більш показово та драматичніше.

Останній незайманий ДЦ Йандекса розташований у Митіщах московської області.
Ця області максимально прикрита засобами ППО, причому Митіщі розташові північніше москви.
А загалом на росії близько 230 ДЦ, тоді як в Україні – десь 60.
Тобто повністю зупинити Інтернет на тій території буде практично неможливо – як, власне і в Україні.
Та чи варто?

25 лютого 2022 США ввели санкції на постачання до росії обладнання зв’язку та комунікацій – тобто у тому числі для провайдерів доступу до Інтернет.
Але вже у квітні – відмінили це рішення
Мовляв, "..технології комунікацій уряд США відносить до ключових гуманітарних активностей (sector essential to humanitarian activities), разом з постачанням продуктів та медикаментів". Типу, відділяють "простий нарід" від кремлівського режиму. Півтора місяці думали і вирішли, ще росіяни з Інтернетом – це краще для США, ніж росіяни без Інтернету.

Чи так само краще це для України – питання дискусійне насправді. У мене немає однозначної відповіді. Та й немає у нас стільки засобів ураження.
Хоча якщо шо – ось карта росіянських дата центрів, з адресами, координатами, статусом, місткістю, власниками, сертифікаціями й іншими характеристиками. 

Але загалом кремлівці не подумали, що у цю гру можна грати вдвох. Як завжди.
Перед тим як бити – подумай чи не отримаєш те саме у відповідь.
І чи не будуть твої наслідки - тяжчими.
Так і бачу Мадяра після перших атак на українські ДЦ: "Ооо, цікава ідея, а давай ми теж спробуємо".