Чому США "кидають" Україну?

У світі рахуються з сильними державами. Але поважають не тільки сильних, а і чесних, благородних та справедливих. За понад 12 років війни Україна вже набуває мʼязів, але з іншим поки не дуже: обман партнерів, крадіжки і корупція стають однією з перешкод, але суттєвою для повноцінного вступу до клубів держав зі спільними високими цінностями і інтересами.

Поки ми як держава не набудемо вищезгаданого набору чеснот вкупі з якісною і багаторівневою не пласкою дипломатією, ми будемо на слабших позиціях, які призводитимуть до подальшого послаблення. Поведінка США (не лише Трампа) тут як індикатор. Нам почали повноцінно допомагати не одразу після вторгнення , а коли ЗСУ та інші сили оборони надавали росіянам під зад в перші місяці. Тоді нас сприйняли як фактор безпеки і нарешті зрозуміли значення. Але не до кінця.

Вашингтон часто поводився з Україною, як з туземним племʼям, якому можна кинути кістку, але витягти набагато більше. Відмовитись від ядерної зброї і передати її росії за нічого не вартий папірець з обіцянками безпеки, які ніхто не виконав. Закрити Чорнобильську АЕС без надання належної компенсації. Скоротити звичайні озброєння, а після початку війни у 2014 році відмовитись допомагати захищатися аж до 2022. Потім виставити рахунок за допомогу і віджати корисні копалини і в результаті почати допомагати ворогу відновлюватися фінансово і безпеково через тиск про ненапад на рашистські НПЗ. Тобто, не Трампом єдиним. Та й Україна не перша, з якою так поводились. Ось список найпоказовіших прикладів Пакистан у 1965, Південний В'єтнам, Камбоджа та Афганістан.

Що об’єднує перелічені країни? Низька інституційна спроможність або авторитарне лідерство. Ми можемо сто разів посилатися на міжнародне право на самозахист - стаття 51 Статуту ООН, пункт 13 Резолюції ООН 42/22, стаття 21 положення ООН про відповідальність держав від 2001 року та звичаєве міжнародне право, підтверджене практикою Міжнародного суду ООН. Але без входження до клубу цивілізованих (Євросоюз і НАТО) чи наближення до цих стандартів, до нас будуть ставитися як до племені. До сильного і сміливого, але племені.