"Шахеди" та Курбе

Провідні трампологи з нашого намету категорично засудили останні дії та вислови чинного президента США, давши їм безжальну оцінку: "Этo не политика - это какая-то дроч". Кращої аналітики не буде, тому хтось шукає гриби, хтось рубає дрова, а я чекаю на роман Фолкнера "В свою останню годину".

***

Прокидатися під пісню "Погоня" з "Нові пригоди невловимих", а інколи й просто під радянську попсу. Чистити зброю під музику Анджело Бадаламенті з "Твін Пікс". Слухати розмови про те, що от раніше люди створювали різне: "автомат, танк, а останні сто год - нічого... Куди поділися дирижаблі?". Стояти на полігоні перед нічними стрільбами і всім взводом спостерігати, як з неба падають палаючі "шахеди". Як зірки, або комети в кіно. От тільки це не кіно, і всі втомилися, хочуть до дружин чи подруг, а ще - щоб завершилася війна, а ще - щоб не служити, але служити треба. Кожен день споглядати за цим. Намагатися зі слів "коліматор", "німесулід" та "маруновий" намалювати копію картини "Створення світу" Курбе.

***

Побратим Вова - раціоналіст і не лізе поперед батька в пекло. Про обкатку танком каже, що це не його романтика. На стрільбах завжди підтримає морально. Побратим "Челентано" (за зовнішню схожість зі співаком) aka "Малінуа" (за надзвичайну енергійність) - за будь-який кіпіш, особливо, якщо там можна постріляти і зробити переверт через голову. Він одним з перших біжить будь-куди, як от на полігон, де ми позначали прапорцями потенційно небезпечні боєприпаси. Остання настанова від інструктора була максимально армійська за формою і змістом: "Нічого не трогать. Трогать можна ввечорі під ковдрою. У себе, а не в товариша". Натхені цією цінною порадою від фахівця (без жартів крутий дядько), ми вирушили під наспівування поховального маршу у царину навчальних вогів. От тільки прапорців було незрівняно менше, ніж боєприпасів. Все ця прогулянка відбулася заради мокрих ніг та можливості жартома сказати іншим побратимам, що повернулися не всі. Вихідні в армії завжди прекрасні.