Зміна формули не врятує: як поліція перекриває наркобізнес, що маскується під легальну торгівлю

Наркоторгівці більше не зможуть обходити закон і створювати нові синтетичні наркотики на основі існуючих, просто змінюючи хімічну формулу. Україна переходить до системного контролю не лише окремих психоактивних речовин, а й визначених груп їхніх похідних (синтетичні канабіноїди, фентаніли, катинони, нітазени та інші)

Фентаніл є головною причиною смерті від передозувань серед американців віком від 18 до 45 років, забираючи десятки тисяч життів щороку (пікові показники сягали понад 100 тисяч смертей від загальних передозувань, де переважна більшість пов’язана саме з фентанілом).

Чому коли журналісти-розслідувачі придбали в наркошопах U-420 продукцію, вона не могла бути доказом наркоторгівлі? Бо на той момент продукт містив PINACA, але вона ще не була заборонена.

Це запитання стало приводом для дискусії, яка насправді стосується значно ширшої проблеми: як злочинний бізнес використовує прогалини в законодавстві та як держава має на це реагувати.

U-420: за вивіскою "сувенірів" так званих джоінтів – смертельна небезпека

Національна поліція України провела масштабну операцію з ліквідації мережі магазинів U-420, які працювали під виглядом легальних "сувенірних крамниць" й продавали синтетичний канабіс у вигляді джоінтів. Поліцейські ліквідували 105 торгових точок, місця виробництва та фасування небезпечного наркотику, затримали організаторів.

Це була робота не лише проти окремих продавців. Йшлося про протидію системі, яка дозволяла поширювати небезпечну продукцію, прикриваючись позиціонуванням товарів як "сувенірів".

Поки тривав непублічний етап спецоперації, діяльністю U-420 окремо від поліції зацікавились журналісти-розслідувачі. Вони придбали продукцію у трьох наркошопах Києва та передали її на дослідження до приватної лабораторії й Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

У зразках було виявлено синтетичний канабіноїд, відомий як ADB-4en-PINACA, який пов'язують із групою психоактивних речовин, що становлять серйозну небезпеку для здоров'я.

Але тут є важлива юридична деталь, яка має принципове значення для правової оцінки події: на момент закупівлі речовина ще НЕ БУЛА ВІДНЕСЕНА ДО ПЕРЕЛІКУ як наркотична й, відповідно, не була заборонена.

За матеріалами журналістів, закупівля відбулася 2 лютого 2026 року. А постанова Кабінету Міністрів України № 146 від 5 лютого 2026 року, якою ADB-4en-PINACA внесли до переліку контрольованих речовин, набула чинності 7 лютого 2026 року.

Ілюзія легальності: як один атом перетворює наркотик на "безпечний" товар

Ініціатива заборони синтетичного канабіноїду ADB-4en-PINACA належить Національній поліції та МВС. Готуючи спецоперацію, ми заздалегідь ініціювали законодавчі зміни, які дозволили б притягнути наркоділків до кримінальної відповідальності. Нацполіція звернулась з відповідним запитом до Міністерства охорони здоров'я України ще у вересні 2025 року.

Зазвичай, державні органи працюють над забороною однієї формули від кількох місяців до року. Бо процес погодження таких змін передбачає проходження визначених регламентних процедур, зокрема погодження центральними органами виконавчої влади такими як Міністерство охорони здоров’я України, Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція, Міністерство фінансів України, Державна митна служба України, Мінекономіки, Офіс Генерального прокурора України, Міністерство юстиції України та проведення громадського обговорення, яке триває не менше 30 днів після чого проєкт потребує погодження з Державною регуляторною службою України.

Саме тому потрібно забезпечити своєчасне нормативне реагування, щоб між появою нової психоактивної речовини та запровадженням державного контролю не залишалося можливостей для зловживань.

Чому це важливо? Тому що виробники синтетичних наркотиків постійно шукають спроби обійти закон. Коли держава забороняє чергову наркотичну речовину, нарколабораторії змінюють її хімічну структуру – додаючи або змінюючи відповідні атоми хімічної сполуки. Для організму ефект залишається тим самим (або стає ще небезпечнішим), але юридично це вже абсолютно нова, незаборонена сполука, яку наркоділки виводять на ринок під брендовою новою назвою.

Нова речовина – новий виклик для поліцейських, бо поки триває процес її заборони, організатори наркобізнесу заробляють мільйони на збуті. Так виникає лазівка для наркосиндикатів: не обов'язково змінювати саму бізнес-модель, достатньо змінити продукт так, щоб він формально не підпадав під заборону.

Держава повинна діяти на випередження, запроваджуючи правові механізми для швидкого обмеження обігу нових психоактивних речовин. Інакше правоохоронні органи наздоганятимуть ринок, який уже встиг сформуватися.

Від точкових заборон — до контролю груп похідних

Після запровадження заборони ADB-4en-PINACA, відомої як синтетичний канабіс "пінака", наркоторгівці намагалися перейти до інших формул синтетичних канабіноїдів.

Цей приклад продемонстрував: забороняти лише одну конкретну сполуку недостатньо, якщо на ринку можуть швидко з'являтися її хімічні похідні.

Тому Національна поліція спільно з МВС ініціювали системні зміни у взаємодії з Міністерством охорони здоров'я України.

Результатом цієї роботи стала постанова Кабінету Міністрів України № 1213 від 2 жовтня 2026 року, яка внесла зміни до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою № 770.

Ключова зміна — визначення структурних ознак (критеріїв), за якими до контрольованих груп можуть відноситися похідні відповідних наркотичних засобів та психотропних речовин.

Це принципово новий підхід до проблеми. Він дає змогу оцінювати нововиявлені сполуки (синтетичні наркотики) за їхньою хімічною структурою та встановлювати, чи належать вони до груп, охоплених державним контролем.

Як це впливає на наркобізнес?

Раніше нова речовина (формула наркотику) лишалася поза контролем, поки її не вносили до переліку заборонених речовин, затверджених постановою уряду. Тепер контроль автоматично поширюється й на її похідні, які належать до визначених структурних груп і відповідають установленим критеріям, тож окреме внесення кожної нової сполуки чи формули більше не потрібне, що не дозволяє наркобізнесу розвиватися.

Отже, модифікація формули більше не дає змоги обійти закон, а наркоторгівцям наживатися на людях, до періоду законодавчої заборони певного виду синтетичних наркотиків.

На практиці це працюватиме так. Експерти отримують чіткі підстави визначати належність речовини до контрольованої групи. На підставі висновку правоохоронці одразу кваліфікують обіг нової речовини як обіг наркотичної. У підсумку нові речовини дуже швидко опиняються поза законом, і це зменшує ризик їх масового поширення, а отже суспільство – більш захищене.

Важливо також розуміти: постанова не означає автоматичного визнання будь-якої нової хімічної сполуки наркотиком. Вирішальними залишаються відповідність нормативним критеріям, результати експертного дослідження та дотримання вимог закону.

Наша мета — не наздоганяти, а запобігати

Історія U-420 показала, наскільки гнучко може діяти незаконний наркобізнес. Красива назва товару (джоінта або желейного ведмедика), формальне позиціонування його як сувеніра або зміна хімічної структури синтетичного наркотику не повинні ставати шляхами для уникнення відповідальності.

Безумовно, прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 1213 посилює боротьбу з синтетичними наркотиками і зменшує простір для використання нормативних прогалин.

Ми розуміємо, що злочинний ринок і надалі намагатиметься пристосовуватися. Тому робота не завершується ухваленням одного документа. Постійний моніторинг нових психоактивних речовин, оперативна взаємодія з експертними установами, міжнародна співпраця та своєчасне вдосконалення – це запорука успіху.

Наше завдання — зробити так, щоб заборона конкретної речовини в Україні не перетворювалася на бажання наркобізнесу винайти її нову формулу.