Правоохоронна система за московськими методичками: "папочки Татарова", майно на мільйони в керівника Нацполіції Цуцкірідзе

"Жорстокі" жінки без дітей, невихована молодь і громадяни із "соціальними відхиленнями": так у книжці про розслідування масових заворушень Олег Татаров і його кум Максим Цуцкірідзе описували учасників протестів.

Минуло 12 років. Татаров працює в Офісі президента, а Цуцкірідзе очолив Національну поліцію України. За цей час їх пов’язували не лише давня дружба та спільна робота в системі МВС, а й гучна справа про ймовірне хабарництво, в якій ключовим свідком був колишній керівник "Укрбуду" Максим Микитась.

Методичка для силовиків: як розпізнавати й ідентифікувати протестувальників

Під час Євромайдану Татаров і Цуцкірідзе спільно видали книжку "Розслідування масових заворушень". Основними джерелами, на які спиралися автори, були російські методичні матеріали "по прєсєчєнію массових бєспорядков".

У книжці молодь описують як групу, схильну до протестів через життєву недосвідченість і нездатність критично оцінювати власні дії. Окремо автори пишуть про людей із "соціальними відхиленнями", яких нібито залучають до протестних акцій. Жінкам, які беруть участь у заворушеннях, приписують жорстокість і низький рівень освіти, а їхню активність пов’язують, зокрема, з відсутністю дітей.

Та чи можна назвати так українську молодь, яка в липні 2025 року вийшла на протести проти спроб обмежити незалежність НАБУ та САП? Тоді тисячі людей навпаки довели: громадянська активність — це не "відхилення", а готовність захищати антикорупційні інституції та вимагати від влади відповідальності.

Крім того, у посібнику Цуцкірідзе-Татарова студентів юридичних вузів та закладів МВС заздалегідь вчать, як формувати "папочки Татарова" – за фото і відео учасників:

"У подальшому може бути створена (поповнена) картотека учасників заворушень, проводяться впізнання, призначаються фотопортретні (портретно-криміналістичні, портретно-ідентифікаційні) експертизи з метою встановлення учасників заворушень та викриття їх у вчиненні конкретних протиправних дій".

Операція "врятувати Татарова"

Татарова й Цуцкірідзе пов’язують не лише кумівство та спільна книжка. Їхні професійні шляхи перетиналися в системі МВС, а під час Майдану Цуцкірідзе був безпосереднім підлеглим Татарова. Згодом їхні імена знову опинилися в одній історії — цього разу навколо справи про ймовірне хабарництво, в якій Татаров отримав підозру, а Цуцкірідзе фігурував у заявах ключового свідка.

Йдеться про будівництво житлового комплексу "Аристократ" у Києві. Його зводили на землі Нацгвардії, а частину квартир мали передати військовим. Однак житло в центрі столиці замінили квартирами в іншому комплексі на околицях Києва. Збитки від оборудки оцінювали більш ніж у 100 млн грн.

Тоді юридичним департаментом "Укрбуду", який займався будівництвом ЖК, керував Олег Татаров. А колишній президент компанії Максим Микитась заявляв, що Татаров домовився з експертом МВС про висновок, який мав підтвердити рівноцінність обміну квартир. У грудні 2020 року НАБУ повідомило Татарову про підозру в посередництві під час передачі неправомірної вигоди експерту.

Далі почалося найцікавіше. Розслідування, яке вело НАБУ, після рішення Печерського суду передали до СБУ. У НАБУ назвали це безпрецедентним втручанням у розслідування. Фактично справа, у якій фігурував Татаров, опинилася поза межами антикорупційного органу, який її розслідував.

А тим часом проблеми почалися в головного свідка у справі — Максима Микитася. Наприкінці грудня 2020 року Нацполіція відкрила проти нього провадження, повідомила про підозру в організації викрадення юриста, а пізніше Микитась опинився в СІЗО.

Згодом у суді прокурор підтвердив: частину листування, яким обґрунтовували причетність Микитася до викрадення, сфальсифікували. Сам Микитась заявляв, що в його переслідуванні зацікавлені, зокрема, Татаров і Цуцкірідзе. На той момент Цуцкірідзе очолював Головне слідче управління Нацполіції — структуру, яка й розслідувала справу проти ключового свідка.

Далі події розвивалися так, що справа Татарова зрештою не дійшла до судового вироку. Микитася звільнили з-під варти після спливу строків розслідування, а згодом він відкликав клопотання про повернення провадження до НАБУ. Тож провадження, у якому Татарову повідомили про підозру, завершилося без вироку суду.

Тепер Цуцкірідзе очолює Національну поліцію України. І це повертає до історії, яка почалася ще 2020 року: посадовець, що керував слідчим підрозділом у період переслідування ключового свідка у справі Татарова, тепер очолює всю поліцію країни. 

145 квадратів зі знижкою та позашляховик за 2,4 мільйона: майно родини Цуцкірідзе 

Окреме питання – майно родини Цуцкірідзе. Після історії з квартирами для Нацгвардії його теща Людмила Залужна придбала в тому самому ЖК "Аристократ" квартиру площею майже 145 кв. м за 3,68 млн грн — зі знижкою 30%. Згодом на неї оформили господарське приміщення та два паркомісця. Загальна вартість цього майна перевищила 5 млн грн.

І хоча квартира оформлена на тещу, сама вона мешкає на Кіровоградщині, тоді як квартирою в Києві користується Цуцкірідзе. За його поясненням, теща раніше інвестувала в іншу квартиру в столиці, продала її та придбала житло в "Аристократі". Водночас це пояснення не відповідає на запитання про походження коштів для першої інвестиції, адже підприємницькою діяльністю теща не займалася.

У лютому 2025 року тесть керівника Нацполіції Василь Залужний придбав Kia Sportage 2024 року випуску вартістю близько 1,25 млн грн. Уже восени за кермом цього автомобіля поліція зупинила дружину Цуцкірідзе.

На матір посадовця, яка також живе на Кіровоградщині, у грудні 2023 року оформили Toyota Land Cruiser 200 2020 року випуску. Її ринкова вартість становила близько 2,4 млн грн. У 2024–2025 роках автомобіль отримав 12 автоматичних штрафів за перевищення швидкості, більшість із яких зафіксували не на дорогах Кіровоградського регіону, а у Києві та на трасі Київ–Одеса неподалік столиці. 

Оформлення дорогого майна на родичів саме по собі не доводить порушень. Однак у сукупності ці обставини ставлять питання про походження коштів, фактичних користувачів активів і відповідність витрат родини задекларованим доходам.

Незалежність замість кумівства: чому Нацполіції потрібен прозорий конкурс 

Історія Татарова й Цуцкірідзе — це питання не лише особистих зв’язків. Вона показує, наскільки важливо, щоб правоохоронні органи не залежали від політичного впливу, а розслідування не могли зупинятися через зв’язки фігурантів.

Громадяни, які протестують проти корупції та вимагають реформ, не мають ставати мішенню правоохоронців. А суспільство має право знати, хто керує поліцією, як ці люди отримали свої посади та чи можуть їхні зв’язки впливати на розслідування.

Антикорупційний центр "МЕЖА" наполягає на прозорій процедурі добору керівника Національної поліції та керівників обласних управлінь, вирішальному голосі незалежних експертів у конкурсних комісіях, перевірці майна, способу життя й походження активів кандидатів, а також на усуненні політичного впливу МВС на кадрові рішення. Конкурс на голову Нацполіції - це вже не лише вимога суспільства, а й міжнародні зобовʼязання України на шляху до ЄС.