Бюджет на ветеранів зростає. Що він змінює для людини?

28 жовтня Верховна Рада підтримала бюджет-2027 у першому читанні. Уряд передбачає 20,5 млрд грн на ветеранську політику — на 3 млрд більше за план 2026 року зі змінами. До другого читання цифри ще можуть змінитися.

Збільшення фінансування потрібне. Але частину приросту поглинає інфляція та подорожчання послуг і будівництва. Тому оцінювати бюджет потрібно не лише за запланованими видатками.

Житло.

Фінансування зростає з 5,67 до 6,9 млрд грн, але запланованих компенсацій залишається 2 150: середня виплата дорожчає приблизно настільки ж, наскільки збільшується бюджет.

Водночас потреба зростає. Її покриття, за розрахунками Мінветеранів, зменшується з 60% до 48,2%. Без компенсації у 2027 році прогнозовано залишаться 2 309 осіб.

Це прогноз Міністерства. На моє переконання, за продовження війни незадоволена потреба може виявитися ще більшою. Але навіть офіційний розрахунок показує: запропонованого фінансування недостатньо, щоб зупинити зростання невиплаченої черги.

Супровід.

Планову кількість фахівців переглядають із 6 022 до 4 724. Називати це фактичним скороченням послуги не зовсім коректно: у 2025 році, коли мережа ще розгорталася, працювали 2 323 фахівці, підтримкою охопили 137 786 осіб. План-2027 — 472 400 осіб — приблизно у 3,4 раза вищий за цей факт.

Міністерство пояснює перегляд уточненням потреб громад. Водночас планове охоплення розраховане за нормативом 100 осіб на фахівця, а не за кількістю вирішених питань.

Чи забезпечує таке навантаження якісний супровід? Без даних про складність звернень, тривалість роботи та результати відповісти неможливо. Саме тому якість супроводу викликає в мене сумніви: норматив ще не підтверджує спроможності допомогти кожному.

Ветеранські простори.

За незмінного фінансування будівництва — 1,078 млрд грн — планують 12 об’єктів проти 14 у плані-2026. Зростання вартості Міністерство пояснює подорожчанням будівництва.

Показники використання просторів також є. В окремій програмі їх функціонування на 2027 рік заплановано 130 435 ветеранів-відвідувачів — практично стільки ж, скільки у плані-2026. Кількість діючих просторів у цій формі залишається на рівні семи; розширення мережі та охоплення передбачене з 2028 року.

Ці показники потрібно читати окремо від плану нового будівництва. Але й відвідуваність ще не показує, чи вирішено потребу людини та чи задоволена вона допомогою.

Є й розширення підтримки.

На довготривалий медичний догляд планують 433,5 млн грн для 259 осіб проти 205,6 млн для 130 осіб у 2026 році. На психологічну допомогу — 737,4 млн грн проти 102,2 млн. Однак у 2028–2029 роках на неї передбачено по 166,7 млн: збільшення 2027 року поки не виглядає сталим.

Отже, проблема не у відсутності будь-яких показників. Держава планує кошти, послуги й охоплення. Бракує послідовного зв’язку між ними та зміною становища ветерана.

Чи вирішено питання? Скільки часу це зайняло? Чи покращився стан людини після допомоги? Чи вдалося працевлаштуватися після навчання?

Саме такі результати потрібно регулярно вимірювати — через облік вирішених потреб, опитування отримувачів і повторне оцінювання після надання послуги. А потім використовувати ці дані для наступного бюджету.

Без цього складно відрізнити програму, яку варто розширювати, від тієї, яку потрібно змінювати або припиняти через недоведення її результативності.

Тому саме по собі збільшення бюджету не дає мені підстав очікувати суттєвого системного покращення ветеранської політики у 2027 році. Окремі послуги можуть стати доступнішими. Але без вимірювання результатів держава й надалі ризикує збільшувати видатки, не розуміючи, наскільки вони відповідають потребам ветеранів.