Обшуки є, наслідків немає: як Пишний пережив скандали на мільярди й очолив Нацбанк
Від "Креативу" до "Гулівера" - шість гачків, які могли завадити Андрію Пишному стати головою НБУ. Але не завадили.
Для кожної Інституції важлива довіра, але для Національного банку України це має особливе значення. Вперше в історії України понад тиждень тому НАБУ прийшло з обшуками до кабінету Голови Національного банку України. У всіх інших випадках такий візит був зрозумілим сигналом: очікуйте на гучний скандал, викриття, черговий золотий унітаз - і звільнення. Цього разу не сталося нічого, а навпаки, НБУ встиг випустити бадьорі пресрелізи про те, що в нього все гаразд. Проте ця подія стала досить резонансною як у вітчизняних так і в зарубіжних ЗМІ. Говорили про неї і в МФ та міжнародних фінансових організаціях.
Реакція без реагування викликала сумніви. Домовився? Знову? Тому розчарування зрозуміле і багато хто щиро чекав на відставку Андрія Пишного. Фінансовий сектор неабияк втомився від "найкращого центрального банкіра планети". Крісло на Інститутській бачило і Яценюка і Стельмаха і Гонтареву і тд, але настільки хитросплетеного керівника тут ще не було. Попри всю токсичність, правоохоронні й антикорупційні органи роками наче не помічали А.Пишного. Не помічали його й міжнародні партнери і схоже, він усіх влаштовував. Невже нічого не змінилося?
Чому А.Пишного не чіпають
Не можна не визнати: А.Пишний - найдосвідченіша людина в усьому оточенні нинішньої влади. Він починав ще за Кучми й із посади керівника юридичного департаменту "Ощадбанку" злетів до голови НБУ. А.Пишний уміє дертися вгору, багато вимагати й водночас виходити сухим із води.
Є й інша версія: звільняти його після обшуків НАБУ якраз не хотіли бо зберегти А.Пишного в кріслі, можливо, набагато вигідніше. Посадовець, на якому "висять" відкриті справи, стає напрочуд поступливим - аж до свідчень проти тих, хто стоїть вище в харчовому ланцюжку. Тож не здивуємося, якщо А.Пишного злегка налякали, щоб він став поступливішим.
І все ж такий обсяг токсичності неможливо прикривати вічно, одного дня за обшуком може настати реальне звільнення, а потім - гучний процес і яка зі справ стане гачком, на якому А.Пишного витягнуть із Нацбанку, сказати складно. Спрацювати може будь-яка з численних історій його минулого - або щось нове.
Ми зібрали головні епізоди біографії чинного голови НБУ, які відомі громадськості і можливо можуть сформувати цілісну картину діяльності теперішнього керівництва НБУ. Їх багато, тому матеріал сформовано у двох частинах: у першій - те, що було до призначення Андрія А.Пишного головою Нацбанку, у другій - після. І ті, й інші вкрай цікаві.
І ще. Спойлер: жодна з історій, про які йтиметься нижче, не завадила йому зробити кар’єру – досі, але на все Божа воля.
У першій частині:
- Документи (Підроблені?) про банківську освіту.
- Можливе привласнення майна групи "Креатив".
- Кредити "Гуліверу" на сотні мільйонів доларів.
- Будинок площею 891,7 кв. м для доньки.
- Чартер на футбольний матч у Варшаві.
- Спроба продовжити повноваження керівника "Ощадбанку" без конкурсу.
Епізод 1. Документи (Підроблені?) про освіту: рішення суду чекали на оприлюднення 19 років
Пишний – юрист, але щоб обіймати керівну посаду в банку, потрібна фінансова освіта.
Відомо, що у 2005 році А.Пишний закінчив Українську академію банківської справи - профільний виш при НБУ, але до цього він, як і багато політиків доби Кучми - Ющенка, нібито навчався в іншому університеті, а з цим дипломом і є велика проблема.
21 травня 2026 року в електронному реєстрі з’явилися два рішення Зарічного районного суду міста Суми від 21 травня 2007 року. Зверніть увагу: їх не оприлюднювали 19 років - день у день - дивовижний збіг, чи не так? За матеріалами справи, працівники сумської філії Університету сучасних знань незаконно підготували документи, які засвідчували навчання трьох осіб, але насправді ніхто з них там не навчався. Андрій А.Пишний був одним із трьох.
Механізм описано в рішеннях суду: за домовленістю підробили академічну виписку, записи студента та протокол співбесіди. Це дало змогу А.Пишному вступити одразу на четвертий курс Банківської академії при НБУ. Допомогли працівники Університету сучасних знань та Академії банківської справи, які, очевидно, знали про підроблення. Завдяки цим домовленостям у 2005 році А.Пишний отримав диплом академії НБУ - саме про нього повідомляє його офіційна біографія.
Про підроблення писали українські ЗМІ, неодноразово ситуацію розбирав Борис Кушнірук. В оприлюднених рішеннях замість прізвищ - типові ОСОБА_1, ОСОБА_2 і так далі. За словами Кушнірука, у рішенні №137921791 Андрій А.Пишний - це ОСОБА_15, а в рішенні №137921807 - ОСОБА_16. Він наводить скриншоти документів.
Для розуміння масштабу: суспільство гостро реагувало навіть на плагіат у дисертаціях посадовців. Ситуація з дипломом А.Пишного набагато серйозніша. Саме диплом Української академії банківської справи дав йому змогу очолити "Ощадбанк", а потім стати головою НБУ. Найдивовижніше - наглядові органи нарешті відреагували. Як написав Кушнірук, за підсумками його статей Шевченківський суд зобов’язав Державне бюро розслідувань перевірити можливе підроблення документів Андрія А.Пишного про вищу освіту. Суд звернув увагу на бездіяльність ДБР у справі №761/30566/26. Звісно, ДБР і далі перебуває в орбіті впливу нинішньої влади, а для неї А.Пишний - свій і недоторканний. Можливо, його дивовижна здатність домовлятися спрацює і цього разу, і ДБР знову не діятиме, але маховик запущено - і це факт.
Епізод 2. "Креатив": кредит на $20 млн - лише верхівка айсберга
У 2016 році НАБУ відкрило кримінальне провадження №42016000000001254 про привласнення майна "Ощадбанку" посадовими особами банку та аграрної групи "Креатив". За даними бюро, представники "Креативу" за домовленістю отримали в держбанку кредит на $20 млн - нібито на купівлю соняшнику. Потім гроші вивели на рахунки підконтрольних групі компаній у Белізі та Швейцарії й спрямували на купівлю компаній, які володіли цінною нерухомістю. Про це багато писала і українська преса.
З 2014 року головою "Ощадбанку" був Андрій А.Пишний - тож справа, відкрита у 2016-му, стосувалася його безпосередньо. У 2019 році в межах цієї справи НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому народному депутату Станіславу Березкіну - засновнику "Креативу". Невдовзі він помер, і обвинувачення зняли.
Для банку справа НАБУ порушила питання про адекватність внутрішнього контролю та ризик-менеджменту в найбільшому на той час держбанку. Справу, судячи з усього, закрили, а А.Пишному обвинувачень не висунули - винними зробили клерків середньої ланки та менеджмент "Креативу", але випадок дуже показовий: пізніше видача кредитів повторилася в набагато більших масштабах. І кредит на $20 млн - лише верхівка айсберга.
Історія "Креативу" - це без перебільшення історія про те, як чудовий бізнес став жертвою ворожого поглинання. За Януковича Березкін був дуже впливовою людиною в Кіровоградській області - він побудував масштабний бізнес: вирощування та переробка соняшнику й сої, виробництво жирів і маргарину. "Креатив" довго конкурував із відомою групою Kernel. Група мала тисячі гектарів землі, елеватори, свинокомплекс, олійноекстракційні заводи й навіть селекційно-генетичний центр.
На піку, у 2012–2013 роках, річний виторг "Креативу" перевищував $1 млрд, а працювали в групі до 3200 осіб. Дуже перспективний агрохолдинг. Для розуміння: $20 млн - це менше ніж 2% його річного виторгу на піку.
Після Євромайдану до компанії почала придивлятися нова влада. Так сталося, що "Креатив" був значною мірою закредитований в "Ощадбанку", а після курсових коливань і підвищення процентних ставок кредити переоцінили, і вони лягли на групу непосильним тягарем.
Тут і відіграв свою роль А.Пишний. Правління банку, яким він керував, відмовилося реструктуризувати кредити "Креативу" чи якось інакше підтримати групу. Агрохолдингу висунули претензію, платити виявилося нічим, тому почалося стягнення. "Ощадбанк" як ключовий кредитор подав 23 позови про стягнення сотень мільйонів доларів, але замість грошей домігся дефолту. Вочевидь, так і планували від самого початку.
У наступні кілька років майно групи частково продали за безцінь консорціуму покупців, а частково вилучили й перепродали через низку аукціонів. Величезна частина активів зрештою опинилася в Kernel, який став безальтернативним лідером переробки соняшнику в Україні. Іншими словами, усе це дуже нагадувало рейдерську схему.
Епізод із кредитом на $20 млн був лише одним з елементів тиску на родину Березкіних. ЗМІ тоді писали, що за всім цим стояли А.Пишний і його друг, народний депутат Андрій Іванчук (уже покійний). Вони, звісно, усе заперечували й розповідали, як боролися за повернення грошей банку. Дивовижно - адже наступний випадок показує прямо протилежне.
Епізод 3. "Гулівер": борг зріс до $675 млн, а кредити продовжували
З "Креативом" А.Пишний продемонстрував залізобетонну непоступливість, але в його біографії є й прямо протилежний випадок. Під його керівництвом "Ощадбанк" багаторазово продовжував строки виплати боргів і навіть видавав нові кредити боржнику, який не збирався погашати попередні. Ідеться про Віктора Поліщука, який, за чутками, одружений із далекою родичкою експрезидента Росії Дмитра Медведєва. До того як стати власником ТРЦ "Гулівер" у центрі Києва, він володів мережею магазинів побутової техніки "Технополіс" (згодом "Ельдорадо"). Це була досить резонансна справа Джерело 1; Джерело 2; Джерело 3
"Гулівер" будували з 2006 року за гроші "Ощадбанку" та "Укрексімбанку". Тоді ним володіли інші власники - вони й отримали в держбанках кредити на загальну суму $61,6 млн. Угоду тоді коментував перший заступник голови "Ощадбанку" Андрій А.Пишний. Далі борг змінювався наступним чином: через два роки - $177,6 млн;у 2011 році - $88,4 млн і 1,35 млрд грн; у 2019 році — $440,99 млн ($352,79 млн "Ощадбанку" та $88,2 млн "Укрексімбанку") за ставкою, нижчою від ринкової; у 2020 році - $675 млн. Строки погашення при цьому відсувалися, відсотки за кредитами знижувалися. Станом на 2020 рік "Гулівером" уже володів Поліщук. Для розуміння: з $61,6 млн до $675 млн - це зростання майже в 11 разів.
З 2014 до 2020 року головою "Ощадбанку" був Андрій А.Пишний і саме за нього держбанк неодноразово продовжував кредити Поліщуку й видавав нові, пробачаючи невиконання зобов’язань за старими боргами. У 2018 році банк навіть про людське око виставив права вимоги на аукціон. За дивним збігом обставин жоден із десяти учасників не сплатив початкового внеску. Після цього історія продовжилася.
На момент реструктуризації боргу на $674,99 млн "Ощадбанк" очолював А.Пишний. Казали, що він особисто через підлеглих вибудував багаторівневу юридичну конструкцію, яка пояснювала, чому вчинити інакше було неможливо. Із цим "сувоєм" можна ознайомитися - раптом вам цікаво, але пам’ятайте: строки погашення цих кредитів неодноразово відсували, і сьогодні вони далеко в майбутньому - у 2044 році.
Лише в липні 2025 року "Ощадбанк" та "Укрексімбанк" нарешті зареєстрували право власності на "Гулівер". Частково це зняло звинувачення в тому, що держбанки просто віддали актив боржнику, а борги "пробачили". Але нагадаємо: довгі роки відбувалося саме це. Кредит кілька разів реструктуризували, ставки занижували, боржнику видавали нові кредити. Зараз "Гулівер" суттєво подешевшав, і продати його тепер, щоб компенсувати збитки, цілком неможливо. Фактично держбанки зафіксували збитки на мільярди гривень. Дивовижно, що цього очевидного факту не помічають правоохоронні органи, хоча А.Пишний міг би опинитися під слідством щодо завдання державі збитків в особливо великих розмірах. Але я не чув про таке слідство.
Епізод 4. Будинок площею 891,7 кв. м для доньки - по сусідству з головою колекторської компанії
У жовтні 2024 року "Обоз" опублікував розслідування про А.Пишного. Виявилося, що голова НБУ будує навіть не будинок, а цілий маєток - майже 900 кв. м (точніше, 891,7). Будівництво триває по сусідству з будинком голови колекторської компанії "Укрборг", якого видання назвало бізнес-партнером родини Пишних. Будинок оформили на 19-річну доньку голови НБУ.
Журналіст "Обозу" окремо зазначив: Нацбанк регулює діяльність колекторських компаній в Україні, і тут може приховуватися конфлікт інтересів. НБУ офіційно заявив, що конфлікту інтересів немає і навіть штрафував "Укрборг" - на 51 тис. грн., а те, що донька А.Пишного володіє часткою в одній компанії з родиною голови "Укрборгу", порушенням не вважається.
До речі, частка в "Укрборгу" належить Сергію Дідковському - партнеру відомої юридичної фірми "Астерс". Коли А.Пишний керував "Ощадбанком", ця фірма була постійним підрядником банку. Крім того, "Астерс" отримала близько 700 млн грн від НБУ та "ПриватБанку" за боротьбу в судах проти Коломойського.
Але особливу увагу видання звернуло на те, як саме родина А.Пишного отримала ділянку в елітному передмісті Києва. Прямо "Обоз" А.Пишного не звинувачував, але вказав, що "у доброчесного дослідника можуть виникнути справедливі сумніви щодо наявності зв’язку".
У декларації 2025 року А.Пишний зазначив, що він і дружина мають право безоплатно жити в будинку, оскільки ним володіє донька. Однак спосіб, у який родина отримала ділянку, створює серйозний репутаційний ризик і потенційно вказує на конфлікт інтересів. Тут потрібна серйозна перевірка, зокрема - джерел фінансування будівництва; реальної ринкової вартості майна; обставин, завдяки яким це майно було отримано; того, наскільки Андрій А.Пишний усунутий від ухвалення рішень НБУ щодо "Укрборгу". І головне - чи були юридичні контракти "Ощадбанку" пов’язані з отриманням земельної ділянки та власності. Якщо судити поверхово, у родини Пишних достатньо майна й грошей, щоб володіти таким будинком. Реєстрація будинку на доньку - теж не злочин, але це ще не означає, що всі перелічені підозри безпідставні. Дивовижно, але нам не вдалося знайти жодної публікації НАЗК про незаконне збагачення або конфлікт інтересів Андрія А.Пишного. Тобто ніхто навіть не спробував розслідувати це питання. Вражає дивовижна "невидимість" голови НБУ.
Епізод 5. Чартер на футбол за 459 тис. грн
На перший погляд - доволі невинна історія. Преса тоді повідомляла про наступну подію. У травні 2015 року А.Пишний із дружиною, п’ятеро його заступників – один з них пан Барсуков - в даний час член Ради НБУ і двоє членів наглядової ради "Ощадбанку" полетіли чартером на матч "Дніпро" - "Севілья" у Варшаві. Переліт обійшовся у 459 тис. грн. Журналісти тоді писали, що частину витрат покрила невідома британська компанія, а іншу частину - фірма з орбіти групи WOG. На той момент WOG, великий оператор заправок в Україні, належав народному депутату Ігорю Єремеєву, нині покійному. Генпрокуратура розпочала перевірку, а "Ощадбанк" поспішив заявити, що "ощадівці" оплатили переліт із власної кишені. Проте запитання залишилися: чи можуть керівники держбанку отримувати великі подарунки й користуватися гостинністю інших сторін -і чи немає в цьому конфлікту інтересів? Жодної публікації антикорупційних органів із цього приводу ми не знайшли, промовчали і НБУ, й інші державні органи. Дивно, погодьтеся.
Можливо, тоді втрутилася перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова - про неї йтиметься далі, а можливо, на перебіг подій вплинув Арсеній Яценюк, багаторічний друг А.Пишного й лідер потужної провладної фракції "Народний фронт", але це лише версії. Важливе інше - колективне мовчання державних органів.
Епізод 6. Ще п’ять років без конкурсу: як А.Пишний намагався продовжити повноваження в "Ощадбанку"
У 2019 році спливав п’ятирічний строк, протягом якого А.Пишний міг керувати "Ощадбанком". За законом потрібен був новий конкурс, і на ньому його цілком могла чекати поразка. Конкурси не раз виявлялися лише імітацією відбору, де перемагали заздалегідь відомі організаторам кандидати, але елемент несподіванки залишався. А.Пишний спробував обійтися без конкурсу. У 2019 році наглядова рада "Ощадбанку" своїм рішенням продовжила йому повноваження ще на п’ять років. Формально все виглядало законно.
Для розуміння: А.Пишний - юрист і любить створювати видимість законності в усьому, що стосується його роботи, навіть двозначні дії він "загортає" у процедури й голосування. Наприклад, для продовження кредитів Поліщуку та "Гуліверу" він залучив Rothschild і KPMG. Ті рекомендували: модель довгострокового погашення набагато вигідніша за продаж застави. Чим обернулися ці рекомендації, відомо. Цей стиль законництва А.Пишний пізніше принесе і в НБУ - але це вже інша історія.
Продовження його повноважень на чолі "Ощадбанку" було саме таким рішенням - у фірмовому стилі А.Пишного. "За" голосувала нова наглядова рада, призначена у травні 2019 року. У кулуарах говорили, що до неї увійшли винятково лояльні до А.Пишного люди. Припускаємо, що остаточно він прихилив їх до себе хорошими умовами оплати. І ось у серпні вони проголосували за продовження його повноважень ще на п’ять років.
Щоб убезпечити саму наглядову раду, отримали (чи імітували?) незалежну оцінку відповідності кваліфікації та професійної придатності. Можливо, А.Пишний доклав руку й до блокування реформи управління держбанками, яка суттєво ускладнила б його перепризначення. І ще важливий момент: А.Пишний зумів забезпечити собі лояльність ЄБРР та інших міжнародних партнерів.
Момент обрали вдалий. Країна жила виборами, на яких якраз переміг Володимир Зеленський, - до держбанку нікому не було діла, але цілком несподівано для А.Пишного на його шляху став Національний банк. Чому - дізнатися вже неможливо. Можливо, А.Пишний не отримав схвалення в усіх кабінетах, які вимагали до себе уваги.
НБУ взявся за справу всерйоз. Спочатку він забракував п’ятьох із дев’яти нових членів наглядової ради - тих самих, які голосували за продовження повноважень А.Пишного. Серед відхилених - відомий "багаточлен" наглядових рад Шевкі Аджунер і партнер "Астерс" Олексій Резніков.
У ЗМІ синхронно з’явилися матеріали про нібито несправедливі дії НБУ, але насправді було зрозуміло, що регулятор мав рацію. Схема продовження повноважень А.Пишного була надто очевидною й могла запустити ланцюгову реакцію самопризначень "незамінних" менеджерів у державних компаніях. Далі події розвивалися не на користь великого комбінатора. А.Пишного зрештою змінили за результатами конкурсу, хоча й не одразу. У травні 2020 року попередній конкурс скасували "у зв’язку з непередбаченими обставинами", а на повторний А.Пишний іти відмовився і на новому конкурсі переміг Сергій Наумов.
Лише принципова позиція тодішнього голови НБУ Якова Смолія завадила А.Пишному залишитися ще на п’ять років. І все ж А.Пишний пробув на чолі "Ощадбанку" на рік довше за встановлений строк. Допомогла йому в цьому, можна припустити, перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова - найвпливовіша на той момент членкиня правління регулятора. Вочевидь, на знак вдячності вона потім довгі роки, навіть маючи судимість - буде першою заступницею А.Пишного в Нацбанку. Прикметно, що НБУ вже тоді в подробицях знав історії з "Креативом" і "Гулівером", але публічно ці теми ніколи не порушувалися. Теж Рожкова?
Крім того, Кабмін і парламент призначили до "Ощадбанку" нових незалежних членів наглядової ради. Троє відхилених НБУ кандидатів пізніше домоглися скасування рішень регулятора в суді. Утім, Нацбанк заявив, що має намір боротися за право оцінювати членів наглядових рад, і докладно пояснив, чому відхилив попередню групу товаришів.
Чим цікавий цей епізод? На наш погляд, це відверта спроба маніпулювати системою державного управління у власних інтересах. Напевно, якщо слідство зацікавиться цією історією, знайдеться чимало цікавих документів і свідчень.
Кум, якому не знайшлося альтернативи
Без діла А.Пишний залишався недовго. Невдовзі з’ясувалося, що він кум ( як пишуть ЗМІ) нового голови Офісу президента Андрія Єрмака – хоча хто кому кум – важко сказати. Його почали розглядати на посаду голови Нацбанку після того, як попередній голова, Кирило Шевченко, виявив непокору й потрапив у немилість. Практично безальтернативно А.Пишний очолив НБУ.
Усі шість епізодів об’єднує одне запитання: чому численні скандали, сумнівні управлінські рішення та можливі конфлікти інтересів не стали перешкодою для кар’єри Андрія А.Пишного? І хто доклав руку до того, щоб замість вичерпних публічних відповідей на накопичені запитання його призначили головою НБУ?
Адже закономірність очевидна: якщо призначити настільки токсичну людину на головну фінансову посаду країни, значить - можна гарантовано чекати на зловживання. Так і сталося. Найцікавіше почалося після призначення: отримавши контроль над головним банківським регулятором країни, А. А.Пишний опинився в центрі нових резонансних подій. Про них - у другій частині.
(Далі буде)
