Дисертація засновника "Перлини Поділля": досліди до появи фірми, Дарвін не за адресою і норми у Фаренгейтах
Минулого тижня я писав про розорані пасовища біля Сушівців, кримінальне провадження СБУ щодо видобутку піску та петербурзький титул засновника агрофірми "Перлина Поділля" Петра Іващука. Після тієї публікації було б дивно не зазирнути у фундамент його наукової кар'єри - кандидатську дисертацію, яку почесний професор захистив у 2008 році.
Робота "Оптимізація технології вирощування кукурудзи на зерно в умовах Західного Лісостепу України" є у відкритому доступі, тож кожне твердження нижче може перевірити будь-хто, до чого я вас і закликаю, бо то виявилося неймовірно цікаво.
Був автором і пропав
Хронологія наукової кар'єри Петра Іващука склалася, м'яко кажучи, незвично. Ще у 2004 році Подільський державний аграрно-технічний університет присвоїв йому звання почесного професора. У січні 2008 року в тому ж університеті він захистив кандидатську – науковим керівником був тодішній ректор Микола Бахмат. Далі - ще цікавіше: у 2009 році додалися звання МАНЕБ на росії, а у 2010-му - співавторство в підручнику "Рослинництво" і обрання почесним членом НААН (біографія на сайті НААН).
Офіційним опонентом на захисті був академік Василь Петриченко. У списку літератури дисертації, яку захищав Іванчук, попереднє видання його підручника, написаного разом з Володимиром Лихочвором, стоїть під № 96 як чуже джерело. А вже за два роки Іванчук значиться серед співавторів третього видання. Цікаво, що у наступних перевиданнях, зокрема у 2020 років, його прізвища вже немає – ніби й ніколи не було.
Досліди, які почалися раніше за підприємство
На с. 37 дисертації зазначено, що польові дослідження тривали у 2000–2005 роках на базі "Перлини Поділля". Але, за даними ЄДР, підприємство зареєстроване 13 травня 2003 року. Виходить, перші три роки дослідів прив'язані до компанії, якої тоді ще просто не існувало. Мало того: держреєстраційний номер теми – 0107U010581 – містить шифр "07", тобто тему, імовірно, зареєстрували у 2007 році, коли досліди вже давно завершилися.
Джерела, що ведуть не туди
На с. 9 автор пише про дослідження всім нам відомого самого Чарльза Дарвіна щодо качанів кукурудзи в Перу і посилається на джерело № 115. Заглядаємо в список літератури, а під цим номером - підручник М. Мусієнка "Фізіологія рослин" 2001 року. На с. 10 гіпотезу про те, що кукурудзу знали ще до відкриття Америки, підкріплено німецькою заміткою 1997 року про силосування кукурудзи. Там само "недавніми" названо дослідження американських учених, опубліковане 1949 року.
Автори експертного висновку вважають, що текст переписано з радянської монографії 1950–60-х років, а старі посилання механічно замінили новими. Слово "недавно" щодо праці 1949 року в цю версію лягає цілком логічно.
Українські норми в американських одиницях
У таблицях 3.5 і 3.7 наведено "оптимальні" для України температури й опади. Травневі й літні норми опадів - 88,9 і 114,3 мм - це рівно 3,5 і 4,5 дюйма. Температури травня-серпня - 18,3, 21,7 і 22,8 °C - це рівно 65, 71 і 73 °F. Цілі числа з'являються саме в американських одиницях, що цілком прозоро вказує на перерахунок з іноземного джерела. І це ще не все: у роботі про Західний Лісостеп трапляються строки сівби в Білорусі й статистика по Дніпропетровській області.
Статистика, яка не сходиться
Вивчаємо далі - Іванчук заявляє, що обробляв дані в програмі Statistica 6. Проте врожайність по ділянках у додатках вибудувана в симетричні пари відносно середнього з точністю до сотих тонни, чого в реальному полі не буває. У таблицях дисперсійного аналізу є арифметичні помилки: у додатку В.4 (с. 232) результат ділення 0,06 на 0,27 записано як 1,56. У чотирьох випадках фактичний критерій Фішера менший за табличний, тобто вплив фактора статистично не доведено, але автор щоразу визнає його суттєвим. Наприклад, на с. 152: 2,35 менше за 3,09, а висновок – "суттєвість підтверджено".
Чому це не лише академічне питання
Стаття 42 Закону "Про освіту" відносить фабрикацію і фальсифікацію даних до порушень академічної доброчесності. Оцінювати конкретну роботу мають НАЗЯВО і Президія НААН і саме туди адресовано експертний висновок.
Але є й ширший контекст. Науковий статус Петра Іващука - це частина публічного образу агрофірми, яка називає себе "науково-виробничою", отримує в користування комунальні землі громади й опинилася в центрі історії з пасовищами і піском. Коли досліди датовані часом до появи фірми, а статистика не витримує простої перевірки, питання до наукових регалій засновника швидко стають питаннями до довіри загалом.
Тож відкритими залишаються три цілком конкретні питання: чи перевірить НАЗЯВО дисертацію 2008 року, чи переглядатиме НААН підстави для почесного членства і чи дасть нарешті пояснення сам Петро Іващук.




