ASELSAN EJDERHA AD : сталевий купол проти рою
Турецька оборонна компанія ASELSAN провела демонстрацію електромагнітного комплексу протидії безпілотникам EJDERHA AD.
За повідомленням розробника, система за лічені секунди вивела з ладу 51 дрон, які одночасно підняли в повітря. Цифра символічна: стільки років виповнилося самій компанії. Випробування вписується в загальну тенденцію, коли безпілотники змінили характер сучасних війн, а питання дешевого й масового захисту від них стало одним із головних для армій світу.
Два етапи демонстрації
Випробування складалися з двох частин. Спершу EJDERHA знешкодила два безпілотники з дротовим керуванням на відстані близько 1000 метрів. Це не випадковий вибір: дрони, керовані оптоволоконним чи іншим кабелем, не мають радіоканалу, який можна заглушити. Саме тому вони стали серйозним викликом для класичної радіоелектронної боротьби (РЕБ). Демонстрація їхнього ураження мала показати, що комплекс працює за іншим принципом.
Другий етап імітував масовану атаку. У повітря одночасно піднялися 51 дрон, і, за словами розробника, система вивела з ладу всі цілі протягом кількох секунд. Саме цей результат є ключовим. Йдеться не про ураження поодиноких цілей, а про відповідь на сценарій, який дедалі частіше обговорюють військові аналітики: удар рою, коли оборона має справитися одразу з десятками чи сотнями апаратів.
Варто одразу зазначити: ці дані походять від самого розробника. Умови випробування (відстані між дронами, їхні типи, швидкості, висоти, наявність засобів захисту) публічно не деталізовані, а незалежного підтвердження результатів поки немає. Така демонстрація свідчить про потенціал технології, але не замінює бойової перевірки.
Принцип дії: чим HPEM відрізняється від звичайної РЕБ
Головна особливість EJDERHA AD в тому, що вона використовує не традиційне радіоелектронне глушіння, а технологію потужного електромагнітного випромінювання, High-Power Electromagnetic (HPEM). В основі комплексу лежить вакуумна електроніка, яка генерує потужні електромагнітні імпульси.
Різницю між двома підходами легко пояснити. Класична РЕБ діє на «розмову» дрона з оператором або супутниками: засмічує канал управління, відео чи навігації. Якщо зв'язок перервано, дрон може втратити керування, повернутися або впасти. Але такий метод має очевидні межі. Апарат із оптоволоконним кабелем не залежить від радіоканалу. Дрон, що летить за заздалегідь заданим маршрутом або керується автономно за допомогою бортових алгоритмів, також може ігнорувати глушіння.
https://youtu.be/EDbHojZ8z28?si=Gl1z6JEhJWv-saEE
HPEM впливає не на канал зв'язку, а безпосередньо на саму електроніку. Потужний імпульс наводить у схемах небажані струми й напруги. Залежно від режиму та потужності наслідки можуть бути різними: від збою в роботі й перезавантаження до тимчасового виходу з ладу чи фізичного пошкодження компонентів. Тому незалежно від способу керування дроном, його «мозок» залишається вразливим для такого впливу.
Режими роботи: промінь або сектор
Залежно від режиму система може формувати вузькоспрямований промінь або сканувати ширший сектор простору. Ця гнучкість важлива з тактичної точки зору.
Вузький промінь дає більшу концентрацію енергії на конкретній цілі й дозволяє працювати на більшій відстані. Це доречно, коли треба зупинити окремий важливий апарат. Ширший сектор менш концентрований, але охоплює більший простір. Саме такий режим логічний проти рою, коли цілі розосереджені й наближаються з різних напрямків. Саме він, імовірно, і застосовувався на другому етапі випробувань.
Виявлення і супровід: радар та оптика
Щоб поразити ціль, її треба спершу виявити. Для цього EJDERHA використовує радіолокаційну станцію, а для супроводження цілей оптико-електронні датчики. Така комбінація типова для сучасних систем протиповітряної оборони малої дальності: радар забезпечує огляд простору, а оптика уточнює положення цілі й дозволяє точно навести промінь.
Проблема виявлення малих безпілотників сама по собі непроста. Мікродрони мають малу ефективну площу відбиття, летять на малій висоті та швидкості, часто маскуються на фоні місцевості. Тому якість сенсорної частини комплексу не менш важлива, ніж потужність випромінювача.
Додатково, за даними розробника, комплекс може впливати на навігаційне обладнання, канали зв'язку та системи управління безпілотників. Тобто EJDERHA поєднує дію на електроніку з можливістю впливу на ті елементи, які традиційно вважаються сферою РЕБ.
Які цілі здатна вражати система
ASELSAN стверджує, що комплекс уже демонстрував можливості проти різних типів безпілотників:
-
міні- та мікродронів;
-
маловисотних апаратів літакового типу;
-
FPV-дронів із дротовим і бездротовим керуванням;
-
безпілотників із двигунами внутрішнього згоряння.
Особливо показова остання категорія. Апарати з двигунами внутрішнього згоряння, зокрема ударні дрони типу «Шахед», мають іншу архітектуру, ніж невеликі електричні квадрокоптери. Їхня електроніка простіша, а запас живучості часто вищий. Те, що розробник заявляє про можливість впливу на такі цілі, розширює потенційну сферу застосування комплексу. Втім, дальність та ефективність у кожному з цих випадків залежатимуть від потужності системи, відстані та ступеня екранування електроніки цілі, а конкретних цифр наведено не було.
Місце в архітектурі ÇELİKKUBBE
EJDERHA AD не є самостійним засобом. Вона входить до багаторівневої системи протидії безпілотникам ASELSAN і інтегрується в турецьку архітектуру протиповітряної оборони ÇELİKKUBBE («Сталевий купол»).
Концепція багаторівневості виходить із простої логіки: жоден окремий засіб не закриває всі загрози. Ракетні комплекси великої та середньої дальності ефективні проти літаків і ракет, але економічно нераціональні проти дешевих дронів. Кулеметні та гарматні установки працюють на малих дистанціях. РЕБ має обмеження проти автономних і дротових апаратів. Енергетичні засоби, подібні до EJDERHA, мають закривати саме ту нішу, де масовість і дешевизна дронів створюють проблему: впливати на багатьох цілей одразу без витрат дорогих боєприпасів.
Саме економіка тут стає чи не найважливішим аргументом. Коли вартість перехоплювача на порядки перевищує вартість дрона, оборонна сторона програє в довгостроковій перспективі, навіть якщо кожен перехоплення успішне. Система, яка «стріляє» електромагнітною енергією, теоретично має низьку вартість одного «пострілу», обмежену переважно витратами електроенергії. Це змінює арифметику оборони.
Контекст: чому такі розробки з'являються зараз
Інтерес до подібних засобів не випадковий. Досвід останніх років, передусім війни в Україні, показав, що масове застосування дронів може виснажувати ППО, переобтяжувати системи виявлення та завдавати відчутних втрат. Розвиток оптоволоконних FPV-дронів додатково ускладнив ситуацію, бо вони стійкі до класичного глушіння. Усе це спонукає виробників шукати нові рішення: лазери, мікрохвильові випромінювачі, системи на основі HPEM.
Турція тут діє цілеспрямовано. Країна нарощує власну оборонну промисловість і прагне мати закритий цикл виробництва ключових систем. Проєкт «Сталевий купол» є частиною цієї стратегії, а ASELSAN виступає одним із її центральних виконавців. Презентація EJDERHA AD також має експортний вимір: демонстрація масштабного результату зазвичай слугує і маркетинговим інструментом для потенційних замовників.
Питання, на які ще немає відповіді
Попри вражаючу цифру, залишається низка запитань, без відповіді на які оцінювати систему варто обережно.
Дальність і потужність. Відомо лише про відстань близько 1000 метрів на першому етапі. Яка дальність ураження рою, невідомо. Потужність HPEM-випромінювання швидко спадає з відстанню, тож ефективний радіус є критичним параметром.
Умови випробувань. Невідомо, як були розташовані дрони, чи були вони захищені, які мали характеристики. Демонстрація на полігоні й бойове застосування, де противник може вживати контрзаходів, це різні речі.
Захист від HPEM. Електроніку можна екранувати. Військові дрони з посиленим захистом, металеві корпуси, фільтри, оптичні лінії зв'язку всередині апарата можуть суттєво знизити вразливість. Як система діє проти таких цілей, невідомо.
Побічні ефекти. Потужне електромагнітне випромінювання здатне впливати і на власну чи цивільну електроніку поблизу. Питання безпечного застосування, зон ураження й координації з іншими засобами потребує окремого розгляду.
Мобільність і живлення. Для практичного використання важливі габарити, енергоспоживання, швидкість розгортання, можливість працювати на рухомій платформі. З наведених даних про це нічого не відомо.
Висновки
Випробування EJDERHA AD демонструє, куди рухається протидронова боротьба: від точкового знищення окремих цілей до масового та «безвитратного» впливу на цілі. Технологія HPEM пропонує відповідь на проблему, яку складно вирішити традиційною РЕБ: стійкість дротових і автономних дронів та загрозу рою.
Водночас заява про одночасне ураження 51 безпілотника за кілька секунд поки залишається результатом демонстрації, організованої самим розробником. Справжню ціну системи визначать незалежні випробування, дані про дальність і надійність, а головне, поведінка в реальних бойових умовах проти противника, який адаптується. Якщо ж заявлені характеристики підтвердяться, EJDERHA AD може стати помітним елементом нової архітектури ППО, де електромагнітна зброя доповнює ракети, гармати й РЕБ у спільному захисті від дешевих, але небезпечних дронів.

