ЗА ЩО ЗАКАТУВАЛИ ПАТРІОТА ? #2
Минулого року в засобах масової інформації набула поширення інформація про загадкові обставини зникнення луганського фермера Олега Куницького. Нагадаємо, що директор приватного підприємства агрофірми «Мілуватська» Сватівського району Олег Куницький 29 червня 2014 року був затриманий групою військовослужбовців військової служби правопорядку Збройних Сил України, якою керував тоді ще майор Сергій Стрілець, на одному з блокпостів у зоні бойових дій за підозрою в сепаратизмі. Затримання сталося під сумнівним приводом - нібито через неточності у дозвільних документах на мисливську рушницю «ФОРТ». В подальшому О.Куницького, зв’язаного пластиковим хомутом та з пластиковим мішком на голові, було доставлено до табору в розташування військової частини А2331 в селі Варварівка Кремінського району. А вже наступного дня, втративши зв'язок з Олегом, родина фермера звернулася до чергової частини Сватівського РВ ГУМВС України у Луганській області із заявою про його зникнення, по факту якого було розпочато досудове розслідування. Як з’ясувалось пізніше, про факт затримання громадянина Куницького О.В. службовими особами військової служби правопорядку не було повідомлено не лише рідних самого затриманого. В порушення вимог закону майор Стрілець, який керував затриманням, не повідомив про цей факт ні представників прокуратури (військової прокуратури), ні міліції, ні Служби безпеки України та своє безпосереднє керівництво військової служби правопорядку. Дивно, чому? На фото: Паспорт, закордонний паспорт, диплом, посвідчення водія, реєстраційне свідоцтво на автомобіль, дозвіл на зброю – документи які були при О.Куницькому на час затримання С.Стрільцем. Відповідь на це питання проясняється, коли в ході пошуків стало відомо, що до затриманого Олега Куницького застосовувались тортури, фізичне насильство, а також інші подробиці затримання, які аж ніяк не в’яжуться з передбаченими Законом та Статутом ЗС України службовими обов’язками військових правоохоронців. Як і те, що жодним документом не було зафіксовано факт самого затримання, обшуку, вилучення автомобіля О.Куницького, його особистих речей та коштів. Але на цьому ланцюг протиправних діянь так званих військових правоохоронців не переривається. Пов’язаного скотчем «сепаратиста» ставлять на коліна прямо в дворі військової частини та кайданками приковують до автопричепа і утримують в такому стані до ранку наступного дня, після чого нібито на прохання командування частини передають його групі невідомих осіб в балаклавах. Наслідком «спілкування» незнайомців з безпомічним затриманим стали численні травми, переломи кінцівок, ребер, побої. Після більш ніж двогодинного катування О.Куницького (били стальними прутами по тілу, кололи ножем кінцівки), яке відбувалося в присутності майора Стрільця та його підлеглих, затриманого на відібраному в нього автомобілі «НИВА» було вивезено в невідомому напрямку особами в балаклавах. В подальшому було з’ясовано, що медиками батальйону, на території якого все відбувалося, робились спроби надати допомогу потерпілому, оскільки існувала пряма загроза його життю (пневмоторакс грудини), та доправити його до лікарні. Проте, зробити це їм завадили Стрілець та поплічники. Можливо, на цьому історія зі зникненням фермера зі Сватівського району так і залишилась би призабутою за сплином часу та рідні зниклого Олега Куницького, які з першого ж дня проводять своє власне розслідування, крізь біль та відчай ні на хвилину не припиняють з’ясовувати правду. Історія набула розголосу в засобах масової інформації і сколихнула свідомість громадськості. Рідні та земляки зниклого після його загадкового затримання військовими правоохоронцями вимагають проведення ретельного та неупередженого слідства, хоча б для того, щоб отримати можливість знайти і поховати сина. Вони мають право знати, що з ним сталось та хто в цьому винен! Натомість, проведеним Головним управлінням Військової служби правопорядку Збройних сил України по даному факту службовим розслідуванням, в діях причетних до незаконного затримання та зникнення громадянина Куницького Олега Володимировича, виявлено ряд порушень законів України. Зокрема, порядку застосування спецзасобів відносно затриманого, жорстокого поводження з ним, невжиття заходів щодо припинення незаконного позбавлення волі. Наслідком розслідування стало притягнення винуватих до… дисциплінарної відповідальності. Саме ж слідство в справі щораз зіштовхується з намаганням високопосадовців , які перебували на той час в секторі «А», будь що захистити честь мундиру, забуваючи про офіцерську честь та гідність, що аж ніяк не сприяє об’єктивності та неупередженості розкриття злочину. Резонансу в справі прибавилось, коли із Луганська до Рівного приїжджали поліцейські, щоб затримати падозрюваного у скоєнні ряду злочинів у справі Сватівського фермера колишнього посадовця Військової служби правопорядку Сергія Стрільця. Боєць, який «дивом вийшов живим із Іловайського котла» навіть зорганізував на свій захист та підтримку групку осіб, мовляв, його – справжнього патріота – незаконно переслідують за затримання «сепаратиста». Тут же полились нескінченним потоком звинувачення та наклепи на адресу батька хлопця. Виявляється, що більшим злочином, ніж катування та вбивство людини в Україні, є статки, зароблені розумом та багаторічною працею на землі ( Куницький Володимир Григорович нагороджений Грамотою Верховної Ради України, має почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України», тричі обирався депутатом обласної ради) , є те , яка партія висувала кандидата в депутати або просто факт проживання на Луганщині! Ніхто навіть не намагався поставити себе на місце людини, яка втратила дитину! Цинічно перевтілюючись із злочинця на жертву, розповсюджуючи брехливі інформацію серед своїх земляків та в різних ЗМІ, Стрілець та його адвокати вперто наполягають , що вже й забули про той випадок і ні в чому «Рівненський герой» не винен. Та вже зараз у матеріалах слідства з’явились навіть фото мисливської рушниці Олега з номером, що повністю відповідає дозвільним документам, паспорту, водійського посвідчення, диплому про вищу освіту на ім’я Олега Куницького – і все це надав сам С.Стрілець, особисто! На сьогодні, у справі зникнення фермера Олега Куницького залишається багато нез’ясованих питань. Починаючи з того, чому за підозрою у сепаратизмі затримують людину, яка все ж таки мала дозвіл на мисливську рушницю, в автомобілі якої окрім звичайної карти автомобільних доріг та деяких особистих речей нічого не було? А, можливо, все ж було?.. Батько Олега, також фермер, Володимир Куницький стверджує, що при затриманні у нього при собі була досить значна сума в іноземній валюті. Олег, зрештою як і вся родина Куницьких, був волонтером, активно підтримував наших військовиків, виділяючи кошти на різні потреби. Ще в квітні 2014 року добровільно записався та організовував діяльність Сватівської самооборони. Постає питання: куди поділися кошти і чому військові поліціянти так наполегливо стверджують слідству, що їх ніби-то взагалі не було? Все це наштовхує на закономірне припущення: а чи було затримання «сепаратиста» Олега Куницького , знущання над ним «невстановленими» особами в балаклавах, подальше його зникнення при потуранні військових поліціянтів та командування військових частин А2331, польова пошта В4252 (А0553) звичайним збігом всіх цих обставин? Чи тут мають місце банальна людська жадоба до легкого та безкарного збагачення? Наразі, і рідним, і всім небайдужим до долі, яка спіткала справжнього патріота своєї Батьківщини Олега Куницького, громадянам залишається сподіватися, що слідство в цій справі невдовзі дасть вичерпні відповіді на всі запитання і винні у викраденні людини злочинці постануть перед судом та понесуть суворе покарання.
