Локдаун подарував Україні шанс
Карантини і пандемія не вбили світову економіку. Але сильно її перекосили, звичайно. Люди змінили спосіб життя, хтось раптом став заробляти більше, хтось розорився. Тобто завод з виробництва умовних масок в плюсах, авіакомпанія в мінусах - і так далі по галузям. Люди не стали менше їсти (на ізоляції, звичайно), не стали менше розважатися. Частина торгівлі пішла в інтернет. Замість кафе - доставка їжі. Ну, до чого я буду все розповідати тим, з ким живу на одній планеті? ви самі все бачили.
Цікаво, що Україні, крім бід, локдауни принесли і позитивний результат. Несподіваний. Ключове питання - як до нього ставитися? Як до випадкового разовому виграшу в лотерею? Або як до шансу? Отже - сама новина. В Україні торговий дефіцит знизився більш ніж удвічі за підсумками 2020 року - з 10,22 до 4,9 млрд дол. Тобто різниця між тим що ми продаємо і купуємо скоротилася так, як не скорочувалася ні при одному уряді. Так, ми традиційно були в мінусі, закриваючи його кредитами, розпродажем держвласності, в перспективі очевидно землею і так далі. Так завжди буває, коли ти експортуєш сировину, а імпортуєш вже продукцію з нього. Сумна доля бідних країн. І світової локдаун цю історію здорово змінив. Ми не в плюсі, але мінус скоротили в два рази. Чому я вважаю, що причина в локдауне? Ну, ми ж реалісти. Чи не уряд же хвалити.
Повертаємося до ключового питання - це разовий виграш у лотерею або шанс? Відповідь залежить виключно від нас. Можна просто уявити це як результат роботи влади і повторювати тезу в ефірі. А можна спокійно і ретельно проаналізувати - чому так сталося. Де український покупець замінив імпорт вітчизняним продуктом, чому і як це закріпити? Які українські галузі змогли в умовах пандемії посилити позиції на зовнішньому ринку і як допомогти їм зробити це тенденцією? Це дуже спрощено, по кожному сегменту ринку потрібно дивитися на зміни і робити висновки. Робота для великої команди економістів, причому використовувати виключно теоретиків буде помилкою. З висновків потрібно формувати стратегію. Мінімум на три роки, а краще на п'ять або десять. Питання - хто може цим зайнятися в країні, де уряд змінюється раз на півроку, а горизон планування - один бюджетний рік? Якщо питання риторичне - значить ми просто виграли в лотерею ...Источник: https://censor.net/ru/f3240426
