Невигадана історія Павлика Морозова.

Автор:  Pavlo Dudra

Віра Бокало

Зустріла вчора у себе в стрічці мем за мотивами Мосійсучки "Батька на хліб не намажеш. Павлик Морозов", і вирішила, що, все-таки, повинна розповісти справжню історію цієї нещасної дитини. Щоб не лише одна я розуміла, наскільки цей мем недоречний та несправедливий.
Що ми знаємо з радянських шкільних підручників історії про Павлика Морозова? Що він був ідеологічно переконаним піонером десь в глухій сибірський деревні, і в більшовіському угарі "здав" міліціянтам власного батька-кулака, за що був вбитий іншими кулаками.
В цій історії правда лише те, що Павлик, дійсно, був піонером. Навіть головою першого піонерського загону у себе в деревні Герасимовка Тобольської губернії. Що стосується свідчень проти свого батька, то він лише підтвердив свідчення своєї матері проти нього - і те, вони не були взяті до уваги з причини його неповноліття (йому тоді було 13 років).
Чому мати Павлика це зробила?
Тому що це була єдина можливість врятувати життя собі та дітям.
Десь за рік до суду над Трофимом Морозовим він покинув свою дружину та четверо синів (Павлик був найстаршим, йому тоді було 12-13, його молодшим братам - 6, 4 та 2 роки) напризволяще і зійшовся з їхньою самотньою сусідкою. Мало того, що внаслідок цього підліток був змушений працювати у власному господарстві, як дорослий чоловік - батько ще й, "по старій пам'яті", постійно приходив до своєї родини та страшно бив дружину та дітей. Найбільше, зрозуміло, отримував Павлик, який намагався хоча б якось захистити мати.
Справу проти батька піонера відкрили безвідносно від нього - Трофим Морозов був головою місцевої сільради, і привласнював собі речі розкулачених, а також за великі гроші надавав довідки спецпоселенцям (якогось спецпоселенця затримали з цією довідкою десь в європейській Росії, і саме з цього все "закрутилося").
Для матері Павлика, Тетяни, суд над її чоловіком був чи не єдиною можливістю здихатися свого мучителя, і вона скористалася цією нагодою (до того ж, на суді вона казала чисту правду). Її старший син лише підтвердив слова своєї матері, але, як я вже казала, їх не внесли до справи та не взяли до уваги з-за неповноліття Павлика. Що не завадило Трофиму Морозову отримати 10 років ув'язнення (він відпрацював лише 3 роки на будівництві Біломоро-Балтійського каналу, і повернувся додому з орденом за "ударну працю").
Вбивство Павлика (до речі, разом з його молодшим братом Федором, якому тоді було десь 8 років, і який вже точно ніяких "показаній" на їх батька не давав) насправді було помстою їх матері Тетяні, свекрами, які ненавиділи і її саму, і своїх онуків від неї (вона після весілля примусила чоловіка розділити загальне господарство з батьками та оселитися окремо від них). Бо дітей вбили (зарізали ножем в лісі під час збирання ягід) їх рідний дідусь з батькового боку, Сергій Морозов (колишній жандарм, якого за його сувору вдачу боялася вся деревня) та Данило Морозов - 19-річний двоюрідний брат хлопчиків з того ж боку. Якимось чином до вбивства був причетний ще один родич, який приходився їм дядею (і одночасно хресним батьком Павлику, уявіть собі), Арсеній Кулуканов. За вироком суду Данило та Арсеній були розстріляні, а дід та бабка вбитих дітей (до речі, та бабця Ксенія була професійною конокрадкою), яким тоді було вже десь близько 80-ти років, сконали в буцегарні.
Ну, а вже більшовистська пропаганда роздмухала з цієї чистої уголовщини ідеологічне протистояння "маленького комуніста" з шкідниками-кулаками