Цинізм влади чи брехня від міністерки
Дана стаття є продовженням розповіді автора, початком якої була публікація у 2020 році на форумі редакції "Цензор нет" за назвою "Дорога в Європу", про двох стареньких галичан, яким дрогобицькі чиновники 3 роки відмовляють у наданні субсидій на покриття злодійських непосильних тарифів.
Три роки скитань, принижень, чиновницької обмеженості, котра межує з невіглаством, не вмінням проаналізувати та правильно застосувати нормативний урядовий документ, а іноді неврівноваженості та відвертого хамства від "патріотичних" за забарвленням та коштовними вишиванками чиновниць відділу субсидій управління праці та соціальних питань Дрогобицької РДА, спонукала звернутись 76 літню мешканку дрогобицького району паню Анастасію до найвищих чиновників центральної виконавчої влади, що на печерських пагорбах.
До звернення, уже майже після повної зневіри у справедливість, втрати будь-якої надії на соціальну допомогу, стареньких пенсіонерів спонукало інтерв’ю міністерки соціальної політики України пані Марини Лазебної у програмі 1+1 від 28 грудня 2020 року, у якому та запевнила, що зараз прийняті нові державницькі підходи до надання субсидій. Окрилені надією на допомогу від держави, понадіявшись на «турботу» та нові більш справедливі підходи нової влади, 2 пенсіонерів зі статусом "Діти війни" віком 76 і 82 років зі стажем роботи відповідно 52 і 49 років, звернулись до самої міністерки та її шефа – голови українського уряду пана Дениса Шмигаля з простими проханнями:
1) Надати роз’яснення для працівників Дрогобицької РДА Львівської області нового порядку (як оприлюднила пані міністр українського уряду) призначення субсидій для домогосподарств, у яких є зареєстрованою людина (внучка), яка перебуває з 2006 року за кордоном.
2) Чи можуть вони отримати субсидію за цей опалювальний сезон 2020/2021, куди для цього потрібно звернутись (бо звертатись до працівників відділу субсидій управління праці Дрогобицької РДА марно уже 3 роки).
3) Дати офіційне роз’яснення для підрозділів Міністерства соціальної політики правильне застосування п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 року №329 (якщо така постанова чинна) щодо надання субсидії домогосподарствам пенсіонерів, у яких значиться зареєстрованою особа, яка фактично 14 років там не проживає, не складала єдиної сім’ї, не є домоволодільцем, і не була членом домогосподарства. Чи наявність такої зареєстрованої особи були законною підставою для відмови у наданні субсидії у 2018-2020 роках.
4) Надати відповідь чи при таких умовах пенсіонери згідно чинного законодавства мають право на субсидію в Україні.
Все ніби зрозуміло, раз очільник міністерства розповіла на всю країну реформаторське "піклування" за народ, то вона, чи котрийсь із заступників повинен дати відповідь: "Наша поважна міністерка сказала правду (або може помилилась), згідно пункту 1 статті такої то постанови КМУ Ви і громадяни за подібних ситуацій мають право (не мають) на субсидії і з цим документом Ви вправі звернутись до місцевих служб" .
Але це, як і раніше, не про Україну. На порозі завжди чиновник-бюрократ, котрий вважає себе найвищим цабе і того звернення, очевидно, що ні поважна міністерка, ні її заступники навіть і не читали, а за них рішення прийняла собі начальниця якоїсь секретної служби (в народі називають секретарками канцелярії), в державних органах цим займаються відділи документообігу чи діловодства, а в мінсоцполітики функціонує аж цілий департамент документального забезпечення (це щоб правильно поставити резолюцію куди відфутболити звернення чи скаргу простого українця). Одна із чиновниць такої структури повідомила, що подібні питання соціальної допомоги віднесені до відання …. аж Національної соціальної сервісної служби України і туди вона скеровує звернення.
Для читача дам невеличке роз’яснення: поки населення ледь зводить кінці з кінцями із-за непомірних тарифів, а державні люди у телевізійних ранкових передачах, прес-конференціях, виступах на засіданнях уряду і у парламенті «піклуються» про український народ, у країні, яка ледь латає бюджетні діри, суцільне безгрошів’я, створюється потужна Національна соціальна сервісна служба з численним апаратом у 1385 співробітників, штаб-квартирою (в одному будинку з міністерством соціальної політики, що на вул..Еспланадна,8/10), із представництвами в областях – 25 головних управлінь національної соціальної сервісної служби окремим бюджетними асигнуваннями, з окремими чиновницькими кабінетами, приймальнями, сучасної комп’ютерною технікою, створенням відповідних контрольних реєстраційних сервісних баз і т.д. щоб…. при наявності коштів піклуватись за найменш захищених верств (пенсіонерів, дітей ..).
А де за цими сервісними службами прості українці, якими так "піклується" держава в особі гаранта-президента, уряду, його міністрів, де місце тій людині, пенсіонерам, ветеранам праці, "Дітям війни".
А ще є інша сторона медалі: оце як у Національній соціальній службі будуть "віддуватись" за міністерку, може і тієї передачі люди не бачили, і не знають суті проблеми. Ааа… то й краще, якраз опалювальний сезон закінчиться, проблема відпаде, не ладен час і ковід утрапить по галичанських селах, а може дід Мирослав і баба Настя на той час помруть??? Думки чиновників тільки Господь знає.
Може і так, та й вік уже значний, бува не без біди, заходжу перевідатись до діда Мирослава, а тут новий клопіт, пішов дрова рубати і стало зле старенькому, ледь баба чаєм відпоїла, що їм стареньким до наших українських бюрократів, там порожнеча, а у них справжнє життя.
Не помруть, пережили війни, страхіття сталінського терору, хрущовської дурилки-кукурудзи, брежнєвський «золотий вік» розвинутого соціалізму, горбачовську відлигу, дочекались незалежної України, у якій панує чиновник –невіглас, бюрократ, де міністр не несе відповідальність за свої слова, а держава в особі її вершителів стали оплотом брехні і цинізму.
А ще промінчик надії за прем’єр-міністром, може хоч він прочитає звернення баби Анастасії, може в кабміні немає такого секретного департаменту з футболення народних петицій. Як знати, яка знати …. кине філософську фразу дід Мирослав, а чи варто стільки того труду і здоров’я щоб добитись правди. Варто, скажу Вам я, бо інакше того уряду і держави українцям стане не потрібно, коли їх ніхто із печерських пагорбів не захоче почути.
Євген Ясюра, правник
Дрогобич-Лішня
