Бізнес по-Одеськи
З початку війни між Україною та Росією питання корупції в органах влади України став, як ніколи, актуальним. На тлі воєнних дій, які продовжуються досі, постійні махінації в Територіальних центрах комплектування (ТЦК) викликають особливе занепокоєння. В умовах, коли на кону стоїть безпека країни та життя тисяч українців, такі проблеми стають ще критичнішими.
Одним із основних призначень ТЦК є комплектування армії та забезпечення її необхідними ресурсами. Однак корупція в цих структурах продовжує проростати, підриваючи ефективність мобілізації. Неефективні призначення, маніпуляції з обліками та нецільове використання ресурсів призводять до того, що багато потенційних захисників країни залишаються за бортом, тоді як необхідні ресурси та можливості витрачаються з корисливою метою тих чи інших осіб.
Йтиметься сьогодні про одного з найцікавіших представників керівництва - начальника Білгород-Дністровського районного ТЦК м. Одеси - Корака Сергія Анатолійовича. Досить давно в мережі існує одна з історій, пов'язаних з фінансовими махінаціями нашого Корака. Розповідає безпосередньо військовослужбовець, який працював у контакті з нашим головним героєм. Наведемо лише найцікавіші витримки з його оповідання (кому буде потрібно, знайдуть повну версію на просторах мережі). Цитата: «Військком Корак Сергій Анатолійович щомісяця ставив солдата та молодшого лейтенанта збирати по 500 чи 300 гривень з кожного службовця - сержанта та офіцерів, але не всіх. За те, що він не відправляє до зони АТО, також від білого будинку прийшла на кожного солдата допомогу у розмірі 3000 гривень. Військком усім військовослужбовцям сказав, щоб здали йому по 1500 гривень нібито на комп'ютери, я підійшов і сказав, що ніяких грошей я давати не буду, бо мій батько хворий на рак і йому потрібна операція. На що мені відповів Корак - каже: "Мені пох...й, що там у тебе і у твоїх батьків. Всі здали гроші, і ти здаватимеш".
Це один із показових випадків, який стався ще до початку нинішніх бойових дій. Якщо сказати, чим усе скінчилося, то сержант намагався якось натиснути на військкома, скаржачись у різні інстанції, але нічого не допомогло, а як результат, сержанта звільнили, а військом отримав нове звання. І досі в нього все добре.
На своїй посаді начальника ТЦК він активно набиває грошима свої кишені, «допомагаючи» простолюдинам за «гріш» звільнятися від армійських тягарів та мобілізаційних заходів. Останнім часом вартість такої послуги різко збільшилася і коливається в межах від 10 до 15 тисяч гривень за одну людину. Місяці бувають різні за сумарним заробітком, але в середньому виходить близько 300 тисяч гривень у особисту кишеню Корака. Загалом дуже непогано влаштувався і наживається на громадянах своєї країни, із задоволенням отримуючи хабарі та дорогі подарунки.
Крім того, місцевий ТЦК викритий у неправомірному використанні ресурсів - нецільовому витрачанні фінансів та гуманітарної допомоги, призначеної для українських військовослужбовців та їхніх сімей, а також формуванні «липових» списків призовників для отримання додаткових ресурсів та субсидій. І все це під особистим контролем Корака Сергія Анатолійовича!
Одним словом, що зараз відбувається у всіх ТЦК України - це просто свавілля. Скільки корумпованих начальників, їхніх заступників тощо, це цілий ланцюжок махінацій, більшою мірою - фінансових. Громадянам країни залишається лише спостерігати за всією цією нерозсудливістю, що відбувається в такі складні для України часи…
