Відкритий лист Прем'єр-міністру України Д. Шмигалю
Щодо реформування Державної служби геології та надр України
та потреби в професійному оновленні складу служби
В Державній службі геології та надр України тривалий час відбувається імітація реформ, що має негативні наслідки для економіки та бюджету країни.
Служба тривалий час обслуговувала інтереси олігархів, вплив державного апарату на процесі, що відбуваються в цій сфері, був найменший.
Розпіарена компанія щодо Романа Опімаха не знайшла свого позитивного відображення.
Служба є ключовою в процесах повоєнного відновлення країни, налагодження діалогу з міжнародними партнерами, забезпечення енергетичної безпеки країни.
Свою передконкурсну агітацію на посаду Голова Держгеонадр Роман Опімах розпочав з анонсування анулювання «сплячих дозволів» на користування надрами.
Указом Президента України було затверджено відповідне рішення РНБО від 2021 року.
Роману Опімаху було доручено переглянути спеціальні дозволи, на яких не здійснюється діяльність, а також ті, що видані шляхом сумнівної схеми апробації запасів корисних копалин.
Припис РНБО було використано очільником відомства та його оточенням здебільшого як саморекламу, що не мала наслідком очікуваного результату.
Так, біля 40 спецдозволів на користування нафтогазоносними надрами, виданих його попередником екс-Головою Держгеонадр Олегом Кирилюком, не переглянуті. Серед них за даними Економічної правди: Дубрівська площа, Зв'язівська, Мажарівська, Філенківсько-Черняхівська, Голіківська, Білоцерківська, Юхнівська, Броварки -Петрівська, Федорівська, Новостепівсько-Євецька, Ковпаківська, Південно-Делятинська, Північно-Татарівська, Грушівська, Небилівська, Цимбалівська та інші.
За наявною інформацією діяльність на багатьох з них не здійснюється.
Не надано уваги 18 спецдозволам на користування надрами, що раніше належали сумнівній компанії Голден Деррік. Не дивлячись на рішення Верховного Суду, яке забило цвях в питанні їх анулювання відповідно до встановлених санкцій, зазначені об'єкти на аукціон не виставлено.
Серед дозволів, що здебільшого належали Асоціації газовидобувних компаній, де Роман Опімах працював раніше, в більшості випадків перед проведенням перевірки змінювалась програма обов'язкових робіт зі строками виконання, у зв'язку з чим заходи геологічного контролю не встановлювали порушень на об'єктах.
Яскравим прикладом є зміна Романом Опімахом програми робіт на робочій групі від 12.05.2021 на Ржавецькій площі (ДП «Алдеа України»). Спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування вуглеводнів був отриманий 14.10.2011 за № 5396. Планова перевірка органів державного геологічного контролю на об'єкті була проведена в березні-квітні 2021 року. Актом перевірки геологічного контролю від 09.04.2021 не встановлено наявність буріння проектної свердловини № 2 та промислову розробку родовища. Внесеними Романом Опімахом змінами Товариству дозволено «уточнити проект промислової розробки» з 4 кв. 2022 р. по 1 кв. 2023 р., провести оцінку впливу на довкілля з 2 кв. 2023 р. по 3 кв. 2023 р. та приступити до промислової розробки з 3 кв. 2024 по 4 кв. 2031. Об'єкт був наявний в плані позапланових перевірок на виконання рішення РНБО, проте такі дії Романа Опімаха унеможливили його анулювання.
Аналогічна ситуація має місце з Чуквинською, Перемишлянською площею.
Також має місце багато інших випадків.
Не переглянуто ним спецдозволи на користування надрами на Макарцівській, Південно-Берестівській, Таранушинській, Ясенівській ділянках тощо, оскільки станом на момент виходу рішення РНБО буріння на них не здійснювалось.
Не приділено уваги процедурам переоформлення спецдозволів на користування надрами з НАК «Надра України».
У зв'язку з корупційними зв'язками Романа Опімаха з екс-Головою Держгеонадр Дмитром Кащуком та його позаштатною «радницею» Іриною Супрун не переглянуто стратегічні об'єкти, на яких не здійснюється діяльність, що є привабливими з точки зору залучення інвестицій.
Мається на увазі Мужіївське золотоносне родовище, що належить компанії Авелана Голд.
Також викликає запитання Південно-Рафалівське родовище міді, яке є інвестиційно привабливим для потенційних інвесторів.
Також ним легалізовано спецдозволи на користування надрами, видані його попередником, де виконання робіт є сумнівним:
1) по спеціальним дозволам, виданим ТОВ «Харківенергопром» (Західно-Гутська площа, Харківська область, № 4722 від 14.01.2016) та ТОВ «Нафтогазенергопром» (Мурафинська площа, Харківська область, № 4760 від 12.04.2016) замість виставлення дозволу на аукціон у зв'язку з закінченням 5 років дії, їх було продовжено іще на 5 років, не дивлячись на повне невиконання програми робіт. Новою програмою робіт Роман Опімах продовжив строки виконання заходів;
2) програма робіт по ТОВ «Восток-енергоресурс» (Новософіївська площа Богодухівського району Харківської області, № 4701 від 07.12.2015) містить ліберальний фіктивний характер, оскільки буріння не здійснюється, Романом Опімахом зміненою програмою робіт буріння заплановано з 1 кв. 2022 по 1 кв. 2023, промислова розробка - з 4 кв. 2026;
3) ТОВ «ЦФР груп» отримало спеціальний дозвіл № 4999 від 14.05.2019; геологічне вивчення, в тому числі ДПР руд циркон-рідкісноземельних Ястребецької ділянки Житомирської області; площа 366,6 га. Перевірки не проводились.
Програмою робіт від 14.05.2019 було передбачено буріння пошукових свердловин на 2 кв. 2020 - 4 кв. 2021; ДПР - 4 кв. 2022 - 2 кв. 2023;
Романом Опімахом 29.12.2020 було змінено програму робіт, виключено обов'язковий етап ДПР та дозволено проводити роботи камеральним шляхом з порушенням геологічних вимог.
4)ТОВ «Пержанська рудна компанія» отримало спеціальний дозвіл № 6383 від 01.11.2019; видобування руд гентгельвінованих, цинку, берилію Пержанського родовища Житомирської області; площа - 4,03 кв. км; 1,05 кв. км; 2,98 кв. км.
Мають місце сумніви в дотриманні процедури видачі через те, що протокол запасів містить державну таємницю. Територія родовища потрапляє до меж Поліського природного заповідника, а тому видобуток тут руд буде суперечити статті 40 закону «Про природно-заповідний фонд України», яка регламентує проведення господарської діяльності в охоронних зонах. За даними медіа наявне кримінальне провадження.
Програмою робіт від 01.11.2019 було заплановано початок видобутку на 3 кв. 2021 - 4 кв. 2024. Остання перевірка проведена 27.01.2021.
04.12.2020 перед перевіркою під час керівництва службою Романом Опімахом було змінено програму робіт та продовжено строки початку видобутку на 4 кв. 2025.
5) ТОВ «Українська гірничодобувна компанія» був виданий спеціальний дозвіл № 6414 від 20.07.2020; видобування руд заліза Саксаганського родовища, Дніпропетровська область; площа 114,00 га.
Виданий за рішенням суду, яким визнано право проводити діяльність на підставі принципу «мовчазної згоди» у зв'язку з ненаданням Романом Опімахом відповіді у встановлений строк та у встановленому порядку на підставі апробації запасів. Початок видобутку запланований на 4 кв. 2021 - 1 кв. 2022.
6) ТОВ «Укргаздоб» спеціальний дозвіл № 4761 від 12.04.2016 було видано з метою геологічного вивчення, у тому числі ДПР з подальшим видобуванням нафти і газу Південно-Кисівська площа, Харківська область; площа - 26,25 кв. км.
Прогнозні ресурси в дозволі не вказані
Буріння пошукових свердловин було заплановано на 1 кв. 2020, розвідувальних свердловин - 1 кв. 2022; ДПР: 1 кв. 2023 - 2 кв. 2025; введення в промислову розробку - 2 кв. 2026.
Остання перевірка проводилась 29.03.2019.
Встановлено невиконання програми робіт в частині складання проекту пошукового буріння (1 кв. 2019).
12.06.2019 було змінено програму робіт: буріння пошукових свердловин - 1 кв. 2022 - 2 кв. 2023; ДПР - 1 кв. 2024 - 2 кв. 2025; промислова розробка - 2 кв. 2027.
За наявною інформацією буріння не ведеться.
7) ТОВ «Руд інвестіум» спеціальний дозвіл № 5074 від 10.07.2020 з метою геологічне вивчення, в тому числі ДПР ділянки Червона руд молібдену; площа - 174,3 га. ДПР запланована на 3 кв. 2023 - 3 кв. 2024. Інформація щодо виконання відсутня.
Кричущим є випадок безпідставного анулювання спецдозволу на користування Сахалінським родовищем, виданого націоналізованій компанії «ВК «Укрнафтобуріння».
Поворот виконання по КАСУ подається протягом року з моменту винесення судового рішення.
Не виконавши постанову Верховного Суду від 26.11.2019 в справі № 2а-7778/09/2670 (адміністративне провадження № К/9901/1975/18, К/9901/1975/18) було зобов'язано Держгеонадра повторно розглянути заяву ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» про видачу спеціального дозволу на видобування нафти, газу, конденсату (промислову розробку) на Сахалінському нафтогазоконденсатному родовищі, а також розглянути заяву про укладення із ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» угоди про умови користування надрами, що є невід'ємною частиною спеціального дозволу.
Тут не знаючи результат розгляду заяви надрокористувача, не розглянувши заяву та не знаючи чи відмовлено їм за результатами її розгляду у видачі дозволу, юрист Сергій Губа через 3,5 роки подав заяву про так званий «поворот виконання» внаслідок чого спецдозвіл було скасовано.
Через заподіяний ним вчинок збитки Державному бюджету України станом на даний час становить 6 млрд. грн.
Підстав для подачі заяви про «поворот виконання» у нього звісно не було, тому що де-факто не зафіксовано, що компанії було відмовлено у видачі дозволу, тобто він фактично вчинив дії незрозумілого протиправного змісту щодо діючого націоналізованого підприємства, внаслідок яких спецдозвіл було анульовано.
Відповідно до частини першої статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:
1) закриває провадження у справі;
2) залишає позов без розгляду;
3) відмовляє в позові повністю;
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Оскільки в цьому випадку офіційної відмови у видачі дозволу не було, підстав для звернення із поворотом виконання також не було.
У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2024 № 2а-7778/09/2670 анулювання спецдозволу було визнано протиправним та скасовано.
Винесено окрему ухвалу.
Через це щодо директора Департаменту правового забезпечення Губи Сергія проводиться кримінальне провадження та службова перевірка.
Анонсовані зміни до законодавства також не знайшли свого позитивного підтвердження.
Їх лобіювання здійснювалось під егідою наближення до законодавства ЄС.
Проте європейського, конструктивного та державницького в них мало.
Запроваджена норма щодо продажу спецдозволів від одного власника іншому не містить вимоги щодо вартості продажу об'єкта надрокористування та вимог щодо перевірки підписаної ним програми робіт.
Таким чином, станом на даний час фактично запроваджено безконтрольний обіг об'єктів, що надаються Державою в користування, а не на правах власності.
Норма щодо «спрощення» видачі спецдозволів без погодження органів місцевого самоврядування мала наслідком тільки негатив.
Попередня норма містила вимогу щодо погодження продажу об'єктів за так званою «мовчазною згодою».
Тобто якщо рада не надавала свого погодження у встановлений законом строк, надання спецдозволу вважалось погодженим.
З виключенням цієї норми результатом продажу стали об'єкти історико-культурного значення, в тому числі історична гора Лисківка у селі Буша, а також Буртинське родовище на Хмельниччині, та інші.
Геологічна розвідка в Україні знищена. Державні підприємства не реформовані. Заборгованість на деяких з них становить до двох років затримки. На підприємствах відбувається хаотичний безсистемний продаж державного майна.
Нормативна база з експертизи запасів не приведена у відповідність до міжнародних стандартів.
Натомість в змінах до законодавства запроваджено норму, яка дає можливість передати цю функцію в приватні компанії, знівелювавши державний інтерес та роль Держави в цьому стратегічному напрямку.
Чому не вдалося реформування цієї структури теперішньому керівнику служби Роману Опімаху?
По-перше, через досить поверхневе розуміння ним проблем галузі.
По-друге, з огляду на глибоку заангажованість та бажання бути «зручним» для фінансово-промислових груп і корпорацій.
По-третє, як вже говорилось вище, у зв'язку з тим, що насправді відбувається імітація реформ без досягнення конкретного результату.
З огляду на викладене вбачається за доцільне:
1) затвердження Стратегії розвитку геологічної галузі з метою розкриття мінерально-сировинного потенціалу для поточного розвитку економіки та його збереження для майбутніх поколінь України через геологічні знання, на реалізацію якої виділяти бюджетне фінансування;
2) створення Бази геологічних знань на основі ДНВП «Геоінформ України» з метою забезпечення безперервного процесу проведення геофізичних досліджень і збору геологічної інформації, вільної доступності геофізичних даних і карт як суспільного ресурсу для прийняття управлінських рішень;
3) посилення інституційної спроможності ДНВП «Геоінформ України» шляхом зміцнення кадрового потенціалу з покладенням на нього функцій:
- вибору привабливих інвестиційних об'єктів, визначення типів та обсягів розвідки;
- ведення кадастрів родовищ корисних копалин, обліку балансів запасів корисних копалин, реєстрів спеціальних дозволів;
- створення та ведення бази даних контурів родовищ з просторовою прив'язкою для співставлення з земельним кадастром (система координат УСК2000) замість СК-42, яка на цей час використовується у спецдозволах;
- створення та ведення реєстрів нафтогазових свердловин, артезіанських свердловин, підземних вод;
обліку, оцифрування, накопичення та обігу геологічної інформації;
4) проведення оптимізації геологічних підприємств;
5) впровадження змін з метою приведення у відповідність до європейського законодавства директиви ЄС 94/22, в тому числі надання дозволів на основі критеріїв, що в будь-якому випадку визначають:
а) технічні та фінансові ресурси організацій;
б) спосіб, у який вони пропонують здійснення пошукових, розвідувальних робіт, розробки відповідної ділянки;
в) у частині прозорості:
- забезпечення відкритого доступу до вторинної геологічної інформації, переведення її у цифровий формат і створення бази даних геологічних знань та «ринку» геологічної інформації;
- створення ефективної системи управління даними та інформацією про вуглеводні для покращення комерційної, інвестиційної, експлуатаційної та технічної результативності діяльності з розвідки та видобутку шляхом впровадження інтерактивного картографічного порталу з відповідною технічною й інформаційною підтримкою та урахуванням стандартів відкритих даних;
- утворення банку даних геологічної інформації;
- утворення банку даних первинної геологічної інформації;
- утворення Єдиного реєстру заявників на базі офіційного веб-сайту Держгеонадр, згідно з яким можна відслідкувати стан проходження поданих заявок залежно від категорій;
- створення картографічного сервісу просторових меж родовищ у взаємодії з державним земельним кадастром та іншими кадастрами природних ресурсів;
- створення експертного середовища для затвердження запасів та аудиту надрокористування;
- проведення наукового аналізу надрокористування;
- упровадження практик ЕІТІ з метою забезпечення прозорості видобувної галузі;
6) завершення всіх робіт з утворення геологічної карти масштабу 1:200000 за допомогою системи ГІС, яка повинна відповідати стандартам Директиви ЄС щодо просторової інформації (INSPIRE);
7) перехід Класифікації запасів корисних копалин на CRIRSCO та JORK;
8) запровадження кращих міжнародних практик. Згідно з міжнародною практикою (наприклад, як це передбачено у законодавстві Великої Британії), якщо у конкурсі бере участь іноземна юридична особа, то вона обов'язково має забезпечувати роботою громадян цієї країни, а країна, де зареєстрований відповідний учасник, обов'язково має забезпечувати можливість аналогічної участі компаніям країни, де відбувається конкурс;
9) за аналогією із законодавством Німеччини - запровадження можливості отримання спеціальних дозволів на користування надрами у позаконкурсному порядку для власників гірничих об'єктів, побудованих з метою видобування, переробки, виготовлення з корисних копалин продукції. Не плутати з цілісним майновим комплексом, який був виключений з підстав для надання дозволу без проведення аукціону у зв'язку зі зловживаннями та корупційними ризиками. Об'єкт повинен відповідати встановленим критеріям, мати відповідні інфраструктуру та потужності;
10) вирішення земельної проблематики: виставлення на аукціонні та конкурсні процедури об'єкта надрокористування як готового продукту з правом земельного сервітуту за умови отримання самим органом як організатором необхідних погоджень, включаючи органи лісового господарства;
11) посилення кадрового забезпечення в напрямах геології, економіки та юриспруденції, створення дорадчої ради із залученням іноземних експертів.
Структура Держгеонадр має передбачати утворення:
- Управління мінеральних ресурсів з метою аналізу та оцінки міжнародних ринків сировини, енергетичних і мінеральних корисних копалин, дослідження ризиків, пов'язаних з витратами на видобуток, закупівельними цінами та цінами поставки сировини;
- підрозділів з питань економічної геології, координації геологорозвідувальних робіт, геології, гідрогеології та екології, програмного математичного моделювання геологічних процесів.
