Суспільний устрій, що треба ТЕРМІНОВО ВІДРЕДАГУВАТИ
На початку 2025 року на Україну почався тиск щодо підписання так званої "угоди про ресурси" (також відомої як "угода про копалини", але включає і інші ресурси) і керівництво України швидко "прогнулося", не давши змоги відтягнути підписання або відхилити цю "угоду".
Ця "угода" - не щось взаємовигідне, а підписання Україною зобов'язань про передачу в основному не грошових коштів, а саме ресурсів, що знаходяться на території України у власність Сполучених Штатів Америки у безстроковій перспективі.
Що вони зроблять? Вони вивезуть чорнозем, торф. Німці у Другу Світову Війну планували вивезти українську землю, але не змогли. Буде кругом пустеля. Вони кругом пориють землю у пошуку металів. Метали є у всьому, у будь-якій землі. Будуть кар'єри, все буде порито. Вони вийдуть, а в Україні буде щось на зразок Сахари.
В України поки що є ресурси, щоб забезпечувати потреби України. США хочуть вивезти за максимально короткий термін (до 2030 року) основну частину всіх ресурсів.
Ці ресурси не коштують тих грошей, що США вклали в допомогу Україні. Це значно більші за вартістю ресурси, але їх вартість не грає великої ролі. Це одне і те саме, що розпродати людей на органи.
Виникає питання: чого добиваються США та чому їм це вдається?
США хочуть вивезти ресурси з України до себе. Їм це вдається тому, що в Україні неправильний суспільний устрій.
Всі питання вирішує невелике у кількості керівництво України, яке вибирають на виборах, а також керівництво, призначене або сформоване тим керівництвом, що вибиралося на виборах. Про це керівництво у західних ЗМІ, які є найкращим "авторитетним" джерелом для українських ЗМІ ("американська розвідка", "інститут вивчення війни" тощо), можуть будь-якої миті написати щось, що може викликати обурення у суспільстві "звичайних людей". Тому керівництво України, разом із призначеними та сформованими структурами старанно прислухаються до тиску з боку США і йдуть на підписання цієї "угоди".
В Україні є представники бізнесу. Але між ними немає зв'язку. Якщо створюються невигідні умови для ведення бізнесу, тоді менші бізнеси закриваються, а їх місце займають більші. Зрештою, залишається декілька людей (або з десяток у кращому випадку), що мають значну частину українських ресурсів у власності. Будь-які підприємства також є ресурсами.
Цих декількох людей через ці ЗМІ можна легко "зганьбити" у очах суспільства. Тому ці люди або нічого не роблять, або ж подібно до офіційно обраного керівництва України, старанно дослухаються до тиску з боку США.
На цих декількох людей у будь-який момент можуть накладати санкції. Тому вони можуть стати бідними людьми. Насправді, не охорона однієї людини коштує дешевше, а контроль однієї людини коштує дешевше.
У представників бізнесу є відчуття власності до країни та до ресурсів країни, які є у них у власності. Тому якщо б представників бізнесу було багато, за ними було б важко ганятися і "ганьбити" кожного у ЗМІ.
Я не закликаю "роздавати" щось комусь у власність, але країну не втримати, якщо все належатиме невеликій групі людей, яких можуть легко "зганьбити", яких можуть підставити, за якими буде легше ганятися і зрештою, яких буде легше змусити дати офійційному керівництву спокійно підписати зобов'язання про передачу цих ресурсів у власність США.
Між цими людьми (підприємцями) має бути створена спеціальна рада, подібно Верховній Раді. Це має бути щось наподобі великих зібрань у кожному місті, або ще краще великих зібрань з усієї України, де вони мають вирішувати, що має робити офіційне керівництво, яке обрали на виборах (захищати інтереси України, а не боятися постів у американських ЗМІ).
Через неправильний суспільний устрій хтось може, подібно використанню чарівної палички, вивезти усе з України, шантажуючи постами у ЗМІ.
