З фармацевтики в енергетику: як Петро Багрій освоює “зелені” мільйони без конкурсу
Поки журналісти розслідують фармацевтичні схеми Петра Багрія, сам він - уже давно не лише про пігулки. За роки активного впливу на медичні держзакупівлі «фармацевтичний барон» встиг закріпитися і в іншій прибутковій сфері - альтернативній енергетиці.
У 2015 році Багрій разом із партнерами заснував компанію «Кліар Енерджі», яка спеціалізується на переробці метану з полігонів ТПВ у електроенергію. Формально - екологічно чиста ініціатива. Фактично - прибуткова схема з мільйонними доходами завдяки «зеленому тарифу».
Принцип простий: громадам обіцяють енергонезалежність і утилізацію сміття, натомість самі «Кліари» отримують монополію на доступ до сміттєзвалищ і продаж електроенергії за підвищеним тарифом.
Виглядає як win-win. Але є нюанс: місцеві фірми Багрія заходять на об'єкти до офіційних конкурсів - або й взагалі без них. Так було у Кременчуці, де проєкт компанії з орбіти «Кліар Енерджі» дозволили реалізувати без жодного тендера. Так було і в Івано-Франківську - де компанія почала підготовчі роботи ще до формального старту процедури.
У 2018 році до групи долучається ще один партнер - Роман Височанський, племінник Ігоря Кривецького ("Пупса"), колишнього народного депутата й одіозного діяча з потужним впливом у регіонах. Саме за його участі створюється ТОВ «Біогаз Енерджі-Тернопіль», яке теж входить до структури «Кліар Енерджі». Відтоді масштаб присутності компанії зростає - уже понад 12 областей України, десятки об'єктів, жодного конкурента.
Методи - ті самі, що у фармі: вплив, зв'язки, присутність у всіх "правильних кабінетах". Так, Багрій успішно конвертував свій досвід тендерної монополії з «Ганзи» і «Діатому» в аналогічні механізми в енергетиці.
За даними з відкритих джерел, компанії з орбіти «Кліар Енерджі» активно просувають нові проєкти у громадах під прикриттям соціального блага. Але що стоїть за цим - екологія чи банальний бізнес на бюджеті - питання відкрите. Як і в історії з COVID-вакцинами, де компанія Багрія «Діатом» була посередником і «модератором» ціни, тепер його енергетичні структури стають «посередниками» між громадами й державою, освоюючи мільйони на зелених обіцянках.
