Полтавські оборудки
У стінах Полтавського територіального управління Державного бюро розслідувань (ДБР) панує атмосфера напруженості, але не завжди пов'язана з боротьбою проти злочинності. За фасадом суворих кабінетів та офіційних заяв ховається інша реальність, де закон стає розмінною монетою, а справедливість - товаром. І в центрі цієї тіньової гри стоїть Іван Саленков, заступник директора управління. Він вміло заробляє гроші, втручаючись у бізнес-ігри з ухиленням від відповідальності.
Одне з таких питань стосується великого бізнесу, який веде незаконну діяльність з промислової розробки родовищ та видобутку залізної руди, ігноруючи екологічні норми. Саленков вступив у змову з керівником компанії ТОВ «Еристовський гірничо-збагачувальний комбінат» Тарасом Зінченком. За солідну суму він гарантував зам'яти справу, знищити докази і навіть вплинути на хід розслідування. Гроші переказувалися через офшорні рахунки, а вирішення питання щодо уникнення відповідальності оформлювалося через фіктивні документи та свідчення свідків, яких було «переконано» змінити свої показання за певну суму.
Інший випадок пов'язаний із ЗАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» та його директором Клягіною Ольгою, яка потрапила під підозру у шахрайстві. Саленков, дізнавшись про справу, особисто з нею зв'язався. Він запропонував надати свою допомогу в обмін на частку в його процвітаючому бізнесі. Клягіна, злякавшись наслідків, погодилася. У результаті, справу було «закрито» з надуманих причин, а Саленков отримав не лише фінансову вигоду, але й контроль над частиною лікеро-горілчаного бізнесу, який тепер працював, зокрема, на нього. Активну участь у всіх оборудках також беруть безпосередній начальник Саленкова - Директор управління Денис Маньковський та інший заступник Олег Сорський.
Водночас Саленков успішно допомагає правоохоронцям, суддям та вищим посадовцям уникати кримінальних посягань щодо них. Бере за таку послугу досить пристойні гроші - від 10 тисяч доларів і вище. Ось такий бравий наш головний герой.
Його корупційні схеми стають дедалі витонченішими. Він використовує своє становище для отримання інформації про підготовлювані перевірки, про хід розслідувань, щоб заздалегідь попередити своїх "клієнтів" або запропонувати їм "послуги" з врегулювання проблем. Він використовує співробітників ДБР та службові автомобілі для особистих потреб, прикриваючись "службовими відрядженнями".
Знайти у публічному доступі неможливо і декларацію Івана Саленкова. Аналіз декларації лише підтверджує, що йому є що приховувати від громадськості.
Саленков проживає у Полтаві, винаймаючи квартиру. Однак, його дружині, Наталії Бугаєць, належить значна кількість нерухомості в Харкові: чотири квартири, три гаражі та великий будинок у передмісті Харкова. Загальна площа нерухомості, що перебуває у власності дружини Саленкова, перевищує 1000 квадратних метрів, не враховуючи земельні ділянки. Подружжю також належать чотири автомобілі: Lexus RX-200T, яким користується сам Саленков, а також Mercedes-Benz GLC, Toyota RAV4 та Nissan Cefiro, зареєстровані на його дружину.
Минулого року Іван Саленков заробив майже 2,5 мільйона гривень. Крім того, він отримав 131 тисячу гривень пенсії та понад 30 тисяч гривень процентного доходу від "Ощадбанку" та "ПриватБанку". Його дружина отримала 77 тисяч гривень заробітної плати від Харківського педагогічного університету, а також понад 2 мільйони гривень у вигляді відсотків, дивідендів та доходів від відчуження цінних паперів.
Загалом, подружжя задекларувало понад 12 мільйонів гривень, 300 тисяч доларів та 242 тисячі євро у вигляді заощаджень. Ще 300 тисяч євро дружина Саленкова позичила його батькові, Володимиру Саленкову, а точніше його болгарській компанії "ДВ БІЛД ЕООД", яка, згідно з болгарським реєстром, займається будівництвом у Софії. Іван Саленков відмовився пояснити причини засекречення його декларації. Від коментарів утрималися і представники ДБР.