Богдан Пукіш про санкції, заблокований оборонний завод і організований на нього напад
У жовтні 2025 року до нашої редакції звернувся Богдан Пукіш, український виробник обладнання для боєприпасів. Він показав матеріали, які тоді вже починали виходити проти нього - десятки публікацій у Telegram-каналах та анонімних сайтах. Ми провели власне розслідування і з'ясували, що проти Пукіша йде скоординована інформаційна атака. Зафіксували: у жодному з опублікованих матеріалів немає того, що зобов'язано бути - підстав, документів, свідчень для обвинувачення. У звинуваченнях про браковані міни немає серійних номерів, немає номерів партій, немає актів військових представництв. Лише безпідставні звинувачення.
Через півроку, 2 травня 2026-го, президент Зеленський підписав указ про введення проти Пукіша санкцій. Підстава - зв'язки з Медведчуком, людиною, яку, за словами підприємця, він ніколи не бачив. Доказовою базою стали ті самі публікації, що виходили на сайтах з токсичною репутацією. Ніхто з РНБО чи з СБУ з Пукішем не зустрівся - жодного запиту, жодного допиту, жодного шансу пояснити.
Ми попросили Богдана Пукіша дати коментар і надати свою оцінку тому, що відбулося.
Про підприємство і його військовий профіль
Олег Чеславський: Пане Богдане, розкажіть, чим займається ваше підприємство.
Богдан Пукіш: Наш завод виготовляв механічні, гідравлічні преси. Виготовляли брикетувальні преси для брикетування відходів - соломи, соняшникової лузги, терміття льону. Поставили більше 46 ліній по Україні і за кордоном - у Польщі, Молдові. Потім було серйозне падіння виробництва в 90-х. Потім приватизація. Ми пробували викупити державний пакет акцій, але так вийшло, що з 2008 року державний пакет викупила компанія "Інтеркарго Груп", "Дніпротехсервіс", "Дніпротяжмаш" - по 25%. І починаючи з 2008 року у мене почалися корпоративні проблеми.
Корпоративні проблеми складалися в тому, що сьогодні є такий Лебедєв Павло Валентинович - заочно засуджений як зрадник України, як колишній міністр оборони часів Януковича. Це 2010-2014 рік. У той період я переніс масові тиски. Напевно, жодного підприємця в області так не атакували, не займалися мною так правоохоронні органи, як тоді прокурор області Каліфіцький, Гріщенко. Вони пробували мене під тиском. Навіть губернатор Вишиванюк казав, що в політичні ігри не грається, щоб я перемовився з Лебедєвим і передав йому той державний пакет, що вони викупили, щоб вони монополізувалися, бо мій пакет у сукупності складає 43% по нинішній день. І щоб розв'язати цей конфлікт, вони відкрили на мене ряд кримінальних справ. Я пережив два рази маски-шоу з усієї області, як якогось нафтового магната.
Олег Чеславський: А коли почалася військова тематика?
Богдан Пукіш: У 2014-му ми повністю переключилися на військову тематику, почали виготовляти лінії і преси для Міністерства оборони, для заводів "Укроборонпрому". Тобто ми почали виготовляти обладнання для спорядження боєприпасів, мінснарядів - і не тільки. Й ракет також.
Олег Чеславський: Тобто ви фактично частина українського ВПК?
Богдан Пукіш: Ми не тільки частина українського ВПК. Ми рахуємося в Україні як критично важливі для економіки України та оборонно-промислового комплексу. Раз. Ми входимо в електронний реєстр виробників озброєння. Два. Багато робили для захисту нашої області. У 2023-му ми пройшли полігонні випробування. Почали виготовляти корпуси мін 120-го і 82-го калібру. Я рахував і рахую за честь, що нам було довірено освоїти дане виробництво. За 2023-й рік ми зробили більше 95 тисяч мін. Для прикладу: на той період часу Європейський Союз і НАТО ще не розкачувалися, і Україні поставили, за інформацією з відкритих джерел Мінстратегпрому, порядка 300 тисяч мін-боєприпасів. А наше невеличке підприємство поставило 95 тисяч.
У 2024-му сталася така ситуація, коли перекрили Україні поставку TNT - бо натовські країни користувалися своїми складськими запасами, і стало дуже погано з поставками тротилу-нітротолуолу, яким споряджаються міни і снаряди, і не тільки. А зі скидувальних дронів - бойові частини. І перестали поставляти порохи. Тобто натовські країни почали першочергово себе постачати - не допомагати Україні, щоб український ВПК розвивався, а самі почали на себе працювати. Це такі компанії, як їх усі знають - "Ескалібур", "МСМ", "Дунайт", "Емко", "ВМЗ" і так далі. До речі, я на всіх цих заводах був - проходив стажування, вчився, що і як виробляти. І мав за честь відвідувати ці заводи.
Тому в Україні стала проблема. У 2024-му з квітня до жовтня ми стояли, бо не було TNT. Не працювали. Зробили всього-навсього 32 тисячі корпусів. Корпусів, не мін. Ми виготовляємо нижню частину - хвостовик, виготовляємо сам корпус, виготовляємо сам стакан, у який вставляються гексогенові шашки. До речі, обладнання під гексогенові шашки - теж наша ідея, ми його почали виготовляти.
Про санкції та "зв'язки з Медведчуком"
Олег Чеславський: Санкційна політика проти вас іде через звинувачення у зв'язках з Медведчуком. Чому це сталося?
Богдан Пукіш: Почнемо з того, щоб було чітко, зрозуміло і ясно. А чому з Медведчуком? А чому не з Лебедєвим, який має 25% і на сьогодні підсанкційний? І дочка його, Альона Павлівна, так само підсанкційна. Те, що мене поєднують з Медведчуком - це повний абсурд. Брехня, нісенітниця. По-перше, я з ним не знайомий. Ніяк я з ним навіть разом не фотографувався, щоб були якісь кадри, десь Пукіш на якихось роботах, якісь нагороди від Медведчука. Єдина фотографія, яка є в інтернеті - це коли мої сини дарують квіти на 8 березня. Тоді хто такий був Медведчук у 2013 році? Згадайте, хто про нього чув, хто про нього знав. Знали його ще по періоду, коли він був у Кучми головою адміністрації. У 2013-му при Януковичу його взагалі ніхто не сприймав. У нього не було ніяких можливостей впливу ні на економіку, ні на політику, ні на промисловість, ні на що. Просто ні на що. У мене не було якихось відкритих рахунків, де він нас фінансував. У мене не було нічого. Єдине, що була публікація з фотографією за 2013 рік - але появилася вона у 2024-му. Не у 2016-му, чомусь не у 2015-му, не в 2013-му, не у 2019-му чи 2021-22 роках. Медійка в нас почалася у 2024 році, коли ми судами зняли керуючого санацією, який нам блокував всю роботу по "Пресмашу" - і вона до нинішнього дня заблокована.
Олег Чеславський: У мене таке питання. Медведчук під санкціями з якого року? З 2019-го чи з 2020-го?
Богдан Пукіш: Я не знаю точно. Лебедєв, напевно, десь з 2014-го знаходиться в розшуку.
Олег Чеславський: Так, Лебедєв вивозив тоді Януковича. У вас є його частка в підприємстві - але до вас питань не було. А через те, що з'явилася одна-дві фотографії в інтернеті, проти вас ввели санкції.
Богдан Пукіш: Анекдотична ситуація. Після жовтневих публікацій - а це вже була друга хвиля атаки. Перша почалася в жовтні-листопаді 2024-го, потім весною вкиди, потім перерва, потім влітку знову атаки. Вони продовжилися до кінця року. А у цьому році ще атака. Тобто це вже третя чи четверта хвиля. Щоб ви розуміли, що таке атака: один постить, 8-10 перепощує, потім щось міняють - і в інтернеті появляється порядка 100 публікацій.
Про спробу комунікації з "Цензором" і п'ятим каналом
Олег Чеславський: Що ви робили у відповідь?
Богдан Пукіш: Ми звернулися до Бутусова. Я особисто знайшов його телефон в інтернеті, передзвонив. Кажу: така ситуація. Ваш "Цензор.нет" видав про мене інформацію, що я зробив 200 тисяч бракованих мін. Кажу: звідки у вас така інформація? А він каже: я перший раз чую про вас. Я йому скину інформацію. Він каже: це не я, це учасник форуму. Я кажу: стоп, який учасник форуму? Це що, будь-хто може зайти на ваш форум, видати грязну ситуацію під егідою вашого славного сайту "Цензор.нет", до якого прислуховуються і беруть за чисту монету. І я вам сам вірив, і я вам сам аплодував - бо ви дуже багато актуальних питань піднімали. І ви вкидаєте інформацію через якогось учасника форуму. Їх перепощують ще 28 видань "Цензор.нет" і посилаються на видання "Цензор.нет". І як мені це розцінювати?
Каже: ну скиньте мені ті публікації. Я скинув - як у нас іде контроль по мінах. Скинув фотографії: подивіться, нам присвоєно навіть колір - не тільки мені, 13-му військовому заводу. Тобто не я один. Ні про кого більше не писали, тільки про мене. У мене є свій колір, свій RAL. У кожного свій колір. Я йому наголосив: подивіться, у вас у порядку викиду йде шість роликів - ні на одному ролику нема нашого кольору, нашої міни. Раз. У нас є порядковий номер міни. Номер плавки, номер партії. Це коли ти відправляєш, наприклад, із 5 тисяч там 2-3 тисячі - обов'язково клеймиться номер плавки, номер партії. Хоч одна міна, кажу, покажіть мені, де хоч одна бракована міна мого виготовлення є. Я це визнаю. Якщо треба - перероблю, якщо треба - заплачу штрафи, чи буду нести кримінальну відповідальність. Хотів би знати - хоч одну.
Я зрозумів, що йому нічого не можу довести. Тоді звернувся у військові представництва при Міністерстві оборони, отримав відповіді - зараз вони називаються ДГЯ по якості. Військові представництва є в нашій області, є в Дніпрі, є в Павлограді, в Києві центральне. Я від усіх отримав листи: відсутня інформація про неякісні. Отримав із самого заводу, звернувся на завод, надав публікації. Кажу: дайте роз'яснення. Я не хотів виносити це на загал. Кажуть: бізнес військовий любить тишину. Журналісти - можу казати, журналісти п'ятого каналу - перед тим мені дзвонили, хотіли взяти інтерв'ю. Я їм культурно сказав: знаєте, шановні, це військовий завод. Як би не було, я не маю права давати вам інтерв'ю. Отримайте дозвіл у Мінстратегпрому - на той період він ще не перейшов до Міноборони. Отримаєте дозвіл із СБУ, хоча б нашої Івано-Франківської області, отримаєте дозвіл з "Укроборонпрому" або Мінстратегпрому - я вам дам інтерв'ю.
І приїхали журналісти п'ятого каналу. А я в цей час уже після операції - це був понеділок, 17 травня, 18-те, 20-те. Приїхали журналісти - двоє Гайдай і ще одна журналістка, фамілію забув. Подзвонили: знаходимося біля воріт заводу, нас не пускають на територію, хочемо взяти інтерв'ю. Я кажу: шановні, я зараз на лікуванні в Києві. Журналістка: ну, воно ж в інтернеті було. Нам сказали, що ви від нас переховуєтеся. Охоронець сказав, що ви в себе знаходитеся. Передзвонила до Наталії Михайлівни - не пускає, каже, ви зайняті. Я кажу: зайнятий я після операції в Києві. Можете приїхати до мене в Київ - що зможу, то скажу. Я післяопераційний. Ви нас дурите? Я кажу: не дурю, серйозно після операції. Мені в суботу зробили операцію на шию. Навіть не пояснював, що на мене був напад. Просто сказав: мені зробили операцію.
Вони зняли матеріал, зняли завод з дрона. Перед тим п'ятий канал кинув публікацію на Павлоградський хімзавод - я їм хочу дуже сильно подякувати. Бо вони з дрона знімали Павлоградський хімзавод. Туди було багато прильотів.
Про кримінальну справу "по публікації п'ятого каналу"
Олег Чеславський: А далі?
Богдан Пукіш: А далі сталося найцікавіше. Якщо не помиляюся, у серпні відкрили кримінальне провадження - по публікації п'ятого каналу. Але дуже дивно. На мене відкрита кримінальна справа - а я про неї дізнався від одного з банків. Завдяки FR Defense ми змогли добитися, щоб на державному рівні нас почали фінансувати під військові програми - під програму 5,7. Дзвонить директор з безпеки банку: Богдане Степановичу, вибачте, ми вимушені призупинити ваше фінансування - а в нас якраз уже складені програми, бізнес-план затвердили. Я кажу: у чому причина? Ну, ви розумієте: проти вас відкрита кримінальна справа, а в положенні по банку значиться - якщо відкрита кримінальна справа, фінансування під військову програму неможливе. Кажу: яка кримінальна справа? Ви смієтеся? Він скидає номер справи, ми знаходимо в інтернеті.
Відкрив цю кримінальну справу один з адвокатів. Я відкрито кажу - через Бондаря, колишнього військовослужбовця з 2014 року, але зараз не служить. Мотивація: він почитав у п'ятому каналі, подивився, почитав в інтернеті, подивився ролик. І йому стало боляче за країну, боляче за військових, бо він там служив раніше зі своїми військовими. І він просить ще 500 тисяч гривень моральної, матеріальної шкоди - бо в нього погіршилося здоров'я. І цей адвокат подає в 13 міст. Їздить, щоб відкрити кримінальне провадження.
Олег Чеславський: Тобто йому відмовляють у відкритті?
Богдан Пукіш: Відмовили в СБУ Івано-Франківська, у спеціалізованій прокуратурі Івано-Франківська, в Нацполіції. Бо ми після відкриття справи звернулися в СБУ і хотіли отримати пояснення - на основі чого, на основі яких матеріалів. Нам дали довідку: даний адвокат їздив у 13 міст.
Олег Чеславський: 13 міст?
Богдан Пукіш: 13 міст. У Харків - я навіть не знав, що в Харкові є спеціалізована прокуратура із Сєвєродонецька. Навіть туди їздили. Усюди тикали, тикали - і знайшли у Вишгороді спеціалізованого слідчого суддю. Та слідчий суддя відкриває кримінальне провадження по публікації п'ятого каналу. Без усяких мотивацій, на основі того просто ролика.
Олег Чеславський: Які підстави були для відкриття? Документи, свідчення?
Богдан Пукіш: Ні, чисто по публікації п'ятого каналу. А я свідок у даній справі. Поки що не підозрюваний, а свідок. Дізнався в жовтні. У липні було, а тут жовтень - але все було створено спеціально, на мою думку, щоб призупинити військову діяльність і фінансування. Це на мою думку.
Я тоді їду у Вишгород, Київська область, попадаю в управління - а вони мені кажуть: ми вже справу передали. Куди передали? Я хочу дати свідчення, надати документи з Міністерства юстиції, з управління по якості. Ми перед тим звернулися в п'ятий канал. Я ледь до них добився, але слава Богу, мене прийняв керівник каналу - Мжельський, якщо не помиляюся. Я надав документи. Він сказав, що розбереться. А ролик у вигляді реклами замовили журналісти - зняла його медіагрупа "Євразія", фонд "Євразія". Я потім додзвонився до представника фонду, він приїхав до нас в офіс. Завдяки отриманим матеріалам вони спростували, вибачилися - як сам фонд "Євразія", медіагрупа, так і п'ятий канал.
Про напад під будинком
Олег Чеславський: Розкажіть про напад.
Богдан Пукіш: Це 20 лютого 2025 року - напад стався під самим будинком. У мене перед тим була зустріч із військовою компанією з Румунії, вони приїхали до нас по співпраці. Попрацювали, вони виїхали. Увечері о 22:00, точно о 22:10, я повертався додому. Під самим будинком - у нас там ворота відкриваються в автоматичному режимі. Поки вони відкривалися, підбігли двоє в масках. Я думав, якась "Альфа" чи СБУ - у балаклавах. Відкриваються дверцята з моєї сторони: "Добрий день, це 22:10. Добрий день" - російською мовою. Я ще не встиг зреагувати, як хлопчина в балаклаві - як пізніше з'ясувалося, Мікаїлов Богдан - перекрив рукою лице і почав заприскувати балончиком. Другий - Нічаєв Ілля - почав мене лупцювати. Вони мені перебили шийні диски. 17 травня мені зробили операцію. Поміняли два диски на титанові. І ще треба робити одну операцію - просто зразу не можна було чотири диски міняти. Це все в матеріалах слідства.
Вискочив з другої сторони - ніколи з нами не їздив - мій син. Ззаду сидів у машині. Вони знали, чим я їду, коли я їду. Пізніше з матеріалів справи з'ясувалося: була перша група з трьох чоловік, 21 день мене чекали. Так вони мене не дочекалися - я був постійно у відрядженнях. Але ця група на другий день мене, як то кажуть, припаркувала, чи як це назвати. Побили. Я весь у крові. Син вискочив проти них, разом з дружиною, яка сиділа за рулем з другої сторони. Підняли галас - а у нас там мікрорайон, люди почали збиратися. Вони втікли. Одному - Мікаїлову - 22 роки, другому 25, а третьому, як пізніше виявилося, Василишину Артуру - Національна поліція пізніше бралася його допитувати, але він відказався давати покази. Після того пішов у СЗЧ - був військовий на той період в одній з частин Києва.
Олег Чеславський: Це всі три людини були військові?
Богдан Пукіш: Ні, ті взагалі без роботи. Мікаїлов уже був засуджений раніше - три роки умовно. Дуже вдячний Національній поліції, яка дуже оперативно на наступний день по телефонах, що були в мікрорайоні, їх вислідила. Попалися в Миколаєві - в обласному центрі. Кинули там на подвір'я гранату - їх там і взяли обох, Нічая Іллю і Мікаїлова. Василишина Артура з ними вже не було. Пізніше з матеріалів слідства, які я читав, ознайомився - матеріали вже передані в суд. Одинадцять було слухань, навіть початкового засідання немає до нинішнього дня. Розписано: вони за мене отримали по 4 тисячі доларів. У показах дали, що отримали гроші за побиття. Сказали, що було зв'язано з заводом "Пресмаш" - я там десь комусь перейшов дорогу і просили мене наказати. Коли їх посадили в СІЗО - дали покази, хто їх привіз. Машина та засвідчена була - військова, з Міністерства оборони. До нинішнього дня Василишина ще не допитали.
Олег Чеславський: Досі не заарештований?
Богдан Пукіш: Ні, не заарештований. І Нічай не заарештований - пізніше вийшов під заставу, за те, що гранату кинули.
Чому Пукіш не виходив у медіапростір
Олег Чеславський: У вас же були всі ці матеріали на руках, було спростування п'ятого каналу. Ми, для вас не таємниця, теж зробили великий аналітичний матеріал про те, що проти вас ведеться цілеспрямована інформаційна атака. Чому ви не зробили це публічним?
Богдан Пукіш: Чому не зробив публічно? Дійсно, після спростування п'ятого каналу, коли вони зняли з публікації, я з вашою Укрмедіа-групою зустрівся, замовив аналітику, аналіз по тих публікаціях. Зробив з вами відеоролик, матеріал, який хотів видати в ефір. Але мені порекомендували наші структури, що не варто цього робити - воно почне роздуватися, інформаційно ми тільки розженемо інформацію про підприємство. І тому я зупинився. Завдяки вам ви зробили серйозну роботу по аналітиці - я цю інформацію передав на Службу безпеки Івано-Франківської області і в інші структури. Порахували так: не виходите в медіапростір - значить, не виходите. Це була моя дуже велика помилка. Тоді треба було виходити, говорити, розказувати. Якщо вже тебе засвітили, якщо вже про тебе стільки наговорили. Я не політик, я просто виробничник. І мені дуже-дуже прикро, що я тоді не прислухався до думки журналістів.
Про рішення РНБО і відсутність будь-яких контактів з СБУ
Олег Чеславський: Давайте повернемося до рішення РНБО. Ви отримували листа, вас запрошували на співбесіду, хтось надсилав вимоги, попередження? Як це взагалі відбулося?
Богдан Пукіш: Я був запрошений на бізнес-форум у Стамбул - безпековий форум Україна-Туреччина, де мав чотирихвилинний виступ по своїй сфері діяльності. Мали відбутися зустрічі з двома турецькими виробниками по 155-му калібру - дуже важливе сьогодні для України. 30+ і 40+ з індійською і польською компаніями. Але перетнувши кордон - було десь 17:00, у 17:30 - мені подзвонила дружина: Богдане, проти тебе введені санкції. Я ще здивувався, кажу: росіяни ввели? Ні, каже, ти, росіяни - РНБО. Я: ти смієшся? Каже: ну почитай. Я почитав - після Богдана я йшов другим. І що там написано? Як соратник і партнер Медведчука. Я не розумію - на базі чого, на основі чого. Якщо хотіли СБУ - могли мені передзвонити, у всіх є телефони. Я ж перед тим неодноразово звертався в СБУ області, що мені блокують роботу підприємства, що я не можу зайти - а в мене повне закупленого обладнання, розширити виробництво. Звертався неодноразово і дуже їх усіх поважаю - вони нас контролюють, і дуже серйозно контролюють.
Я передзвонив до Назарука, начальника СБУ області, і спитав. Кажу: ви серйозно? Як ви мене - він каже: це не ми, ми самі здивовані. Я б інакше слово сказав, яке було сказано. Ми дуже здивовані. Дзвонили в Київ, в управління контррозвідки - вони також кажуть, що то не вони. Тоді кажу: хто? Я хотів би просто зрозуміти. Мене ж можна було викликати, попросити матеріали надати. Для чого це видавати? Чому так раптово? Як? Це ж було, напевно, якесь засідання РНБО.
Не було. Я звернувся з листом у РНБО на роз'яснення. Прийшла відповідь - я вам її надам: це закрита, державна закрита безпекова інформація. Ви серйозно? Мене з Медведчуком поєднуєте? Мене - який з 2012 року йшов з патріотичними силами на вибори від УНА-УНСО. І взагалі "Українського вибору" як такого в області не було. І ви мене поєднуєте з Медведчуком. Я просто в шоці. Уже тиждень знаходжуся в Києві і хочу добитися до якихось кабінетів.
У мене є три відповіді. Від РНБО, від НАБУ - вони переадресували на СБУ - і від Адміністрації президента. Усі посилаються на те, що подання давала Служба безпеки України, і щоб ми зверталися до них. У мене питання прямо в ефір. Шановні, якщо ви мене в чомусь звинувачуєте - викличте. Я піду на детектор брехні, надам всі документи. Хтось зацікавлений, щоб усе, що ми робимо - я не можу по телефону говорити, але в мене підписаний NDA, договір співпраці з американською серйозною військовою компанією. Так, американці мене перевіряли три місяці. Три місяці перед тим, як дозволити підписати договір. Три місяці перевіряли і сказали: ніяких слідів з Росією, з Медведчуком у мене немає. Ніяких слідів.
Звернення до президента
Олег Чеславський: Якби у вас зараз була можливість сказати щось президенту, що б ви йому сказали?
Богдан Пукіш: Пане президенте, президенте нашої воюючої країни, звертаюсь до вас, пане Володимире Зеленський. Я вас дуже поважав за вашу міжнародну політику. Напевно, ніхто не зробив у міжнародній політиці того, що зробили ви. Напевно, ніхто - тому що ви зуміли об'єднати всі країни Європи і більшості світу в тому, що ви робите. Я вас дуже поважаю і поважав. Звертаюсь до вас як до гаранта Конституції. Те, що зараз пробують зробити зі мною - це після мене можуть пробувати робити з іншими підприємцями, підприємствами. Я за собою не чую ніякої вини. Я для країни робив усе, що міг, з перших днів війни. Наголошую - з перших днів. І мені не соромно за те, що я робив.
Думаю, що вас хтось дуже-дуже хотів підставити. І вони вас підставили з тим рішенням РНБО - якась нісенітниця. Якщо комусь було цікаво це зробити - вони могли мене викликати, допитати, могли вам надати всі правильні документи. Я вважаю, що вам не надали. І вас ввели в оману. Відкрито вам це говорю. Я людина побожна. Якщо я щось зробив проти цієї країни - карайте мене, засуджуйте. Але не знищуйте підприємство, будь ласка, пане президенте. Не можна знищувати одним розмахом пера підприємство, позбавляти людей права на роботу, позбавляти людей майбутнього і - найосновніше - підривати обороноздатність країни. Я її не підриваю. Розберіться, хто хоче її підірвати, хто вам надав інформацію - по якій сьогодні дуже багато розголосу. Подивіться по публікаціях, по тих, що йдуть кругом. Просто продивіться і проаналізуйте, хто вам що підсовує - і ви самі знайдете тих винних.
Я більше нічого не можу сказати. Я живу тією роботою 24 години на день. Сплю по чотири години - так само, як і ви, напевно, спите. І хтось вашим підписом отримав сьогодні дуже-дуже задоволення. У першу чергу - росіяни. Просто в них усе вийшло. Спочатку поставили один завод, а далі - які будуть заводи, що далі буде?
Мені соромно. Соромно за те, що мене так країна моя хоче знищити. Створіть слідчу комісію. Я готовий кожного дня ходити на слідчу комісію. Я приїхав у Верховну Раду, в Комітет безпеки і оборони - і не можу ні до кого достукатися. Бо нема таких прав. Так не має бути, пане президенте.
Станом на сьогодні Богдан Пукіш під санкціями. Завод не працює. Оборонні контракти заморожені. Ті, хто атакував Пукіша, перемогли систему. Нас насправді бентежить, як їм це вдалося. Тому в наступному матеріалі ми розберемо стратегію і тактику атаки проти українського ВПК - крок за кроком.
