П’ята колона за викликом: хто насправді утримує "Русскую общину"
Минулого разу я розбирав, чим "Русская община" є по суті. Не штурмовиками Рема, як її люблять малювати кремлівські ліберали й ті, хто грає їхню роль за кордоном, а реінкарнацією "чорної сотні" - релігійно-імперською дружиною під крилом "охранки", тільки "охранка" тепер зветься інакше. "Союз русского народа", створений 1905 року департаментом поліції й профінансований із бюджету МВС заради порятунку монархії, що вже тріщала по швах, прожив рівно дванадцять років і закінчився тим, що його ватажків розстріляли ті самі революціонери, яких дружинники мали душити на вулицях. Тоді ми залишили один блок пунктиром і пообіцяли закрити його окремо: звідки гроші. Тепер є чим закрити. Розслідування BBC Eye і Російської служби Бі-бі-сі, плюс розбір Іллі Шуманова з "Арктиди", дали те, чого раніше не було ні в кого, - фінансову звітність та імена донорів.
Легенда про народну копійку
Сама "Русская община" про гроші розповідає охоче й зворушливо. Майже щотижня в їхньому телеграм-каналі та на YouTube виходить ролик: жодні олігархи нас не фінансують, ми живемо на ваші пожертви, "русскій русскому помоги", скидайте на картку. На сайті так і написано: рух працює виключно коштом народу, тисячі людей жертвують, і на ці гроші утримується штат, розширюється мережа й удосконалюється той самий "унікальний мобільний застосунок взаємодопомоги". Запам'ятайте цей застосунок, до нього ми ще повернемося.
Приватні пожертви справді є. Тільки становлять вони не основну частину бюджету. А бюджет, якщо подивитися на звітність - заплутану, неструктуровану, не таку, яку подає до Мін'юсту будь-яка нормальна НУО, - цілком виразний. Через общину 2024 року прокрутилося близько тридцяти мільйонів рублів, 2025-го - вже близько шістдесяти. Чи можна набрати такі суми по сто й по п'ятсот рублів з усієї націоналістичної спільноти? Теоретично - так. Практично - ні. Бо є великі донори, про яких керівники общини не говорять ніколи. І ось тут починається найцікавіше.
Обличчя проєкту та їхній сімейний бізнес
Спершу про тих, хто на вітрині. Засновники "Русской общины" - колишній віцеспікер Омської міськради Андрій Ткачук, журналіст телеканалу "Спас" Андрій Афанасьєв і громадський діяч Євген Чесноков. Їх часто записують у люди Костянтина Малофєєва, і це напівправда: Ткачук і Афанасьєв справді працювали в структурах "православного олігарха", Ткачук отримував там зарплату аж до початку повномасштабного вторгнення, Афанасьєв засвітився ще й на "Царграді". Але сама община продовженням малофєєвського проєкту не є. У Малофєєва своя регіональна мережа націоналістичних осередків, яку він далі годує, і вона має концепт - монархізм, двоголовий орел. У "Русской общины" монархізму немає. Це інша конструкція, що виросла радше як антикрило до малофєєвських витівок.
І ці батьки-засновники - не олігархи й не великі бізнесмени. Ексзаступник голови міськради сибірського міста, телеведучий православного каналу, активіст за заборону абортів. Не ті люди, які здатні фінансувати рух на десятки мільйонів. Вони - фасад. Вони отримують зарплату з проєкту, а не вкладають у нього. І жива ілюстрація: пожертви, які община збирає на YouTube та в застосунку, йдуть не на рахунок організації, як належить будь-якому громадському об'єднанню, а на особисту картку Ткачука, реквізити якої він публікує у себе в телеграмі.
Ткачук узагалі постать показова. Редактор телепередач на каналі "Євразія", потім регіональні ЗМІ, потім "Сибнефть", потім мерія Омська й уряд Омської області, депутатство в міськраді від "Єдиної Росії" у статусі віцеспікера, потім Долгопрудний, де він раніше працював на виборах єдиноросів політтехнологом. Спіндоктор, який добре тримається перед камерою, добре говорить, уміє будувати мережі й працювати з інформаційним порядком денним. Ідеальний кандидат на формальне лідерство вуличного руху. Не ідеолог, не ватажок - менеджер.
Навколо проєкту, ясна річ, вибудуваний і сімейний бізнес. Офіційний мерч іде під брендом "Русская лавка", оформленим на шваґра Ткачука Михайла Варфоломєєва, який свого часу теж працював у його структурах. На русскіх заробляє й дружина співзасновника Чеснокова - Тетяні Чесноковій належить інтернет-магазин "Любомир", де можна купити футболку "Я русскій", світшот "Небо слов'ян" або, на вибір, сокиру. Сокира - це вже окремий жанр. Коли рух, який влаштовує рейди й кладе людей обличчям у підлогу, торгує сокирами як сувенірами, додавати тут особливо нічого.
Агент, цукровий король і сміттєвий барон
Тепер до тих, хто за фасадом. До людей, яких у жодному ролику про народну копійку ви не побачите.
Перший донор - фонд політолога Сергія Михеєва, того самого, що не сходить з російських телеекранів і встиг попрацювати радником Аксьонова в Криму. Його благодійний фонд на старті роботи общини перераховував їй гроші. Фонд цей збирає кошти від різних провладних структур, зокрема олігархів із нафтогазового сектору, і розподіляє їх далі. Але цікавіше інше. Михеєв - не просто лояльна балакуча голова. Завдяки розслідуванню Центру "Досьє" відомо, що Михеєв працює як завербований агент, якого ведуть конкретні куратори: полковник запасу ФСБ Валерій Максимов і офіцер ГРУ Валерій Чернишов. Вони допомагали йому формулювати наративи, які він потім транслював, і через нього курували проросійську опозицію в Грузії, Вірменії, Азербайджані. І ось фонд цієї людини стоїть біля витоків фінансування "Русской общины", а сам Михеєв з'являється на її публічних заходах як неформальний опікун. Документи BBC Михеєв назвав підробленими, перекази заперечує. Проводки при цьому є і в його фонді, і в самій общині. Суми не мільйонні - але вони є, і заперечувати їх безглуздо.
Другий донор куди більший, і раніше у фінансуванні навколовладних структур він не світився взагалі. Це Ігор Худокормов - тіньовий мільярдер, якого називають "цукровим королем" Росії. Власник агрохолдингу "Продімекс", найбільшого виробника цукру в країні: чотирнадцять заводів, під контролем групи близько дев'ятисот тисяч гектарів землі у восьми регіонах, статки, які Forbes 2026 року оцінює в 1,9 мільярда доларів. Разом із братом - один із ключових латифундистів Росії, і земельний банк вони лише нарощують. Колишній військовий, випускник Ленінградського залізничного військового училища, який починав у дев'яності з бартеру: український цукор в обмін на російський мазут. Холдинг "Продімекс" напханий колишніми офіцерами, найімовірніше його однополчанами. І там само є стара історія: топменеджером працював син заступника міністра МВС Денис Зубов, а сам Худокормов купив високопосадовому силовику частку в офшорі, який потім сплив у "Панамському досьє". Тобто із силовиками ця людина щільно працювала вже до середини нульових.
Два мільярди доларів і мільйон гектарів не з'являються самі собою - для такого потрібна сильна опіка. І опіка ця читається: постать Худокормова сьогодні пов'язують із віцепрем'єром Дмитром Патрушевим, куратором сільгоспгалузі в уряді й сином колишнього директора ФСБ Миколи Патрушева. Де цукор - там Патрушеви. А благодійний фонд Худокормова під назвою "Рост" переказував "Русской общине" гроші на регулярній основі - не разовий внесок, а щомісячні платежі 2025 року. Саме ці перекази й становили ядро фінансування. Не народна копійка. Гроші людини з патрушевського клану.
Третій донор - той штрих, що прикрасить будь-яку розповідь про російську еліту. Микола Нефедов, у кримінальних колах відомий як "Нефед Нижегородський". За даними Шуманова, ця людина по факту тримає сміттєвий ринок Підмосков'я - усю Московську область як єдине середовище. Ім'я його спливало в скандалах навколо поділу ринку відходів, про нього писав "Коммерсант", його викликали свідком у кримінальній справі, а покійний голова Серпуховського району Олександр Шестун називав його одним із бенефіціарів тих самих полігонів, які сам Шестун намагався прикрити. Тісні зв'язки з урядом Московської області та Воробйовим - окрема історія. Тож через структури, пов'язані з родиною Нефедова, гроші в "Русскую общину" теж ішли. І пішли вони, за версією Шуманова, на той самий застосунок - кнопку SOS, за натисканням якої до переляканого громадянина виїжджає "русскій собр" з активістів общини рятувати його від мігрантів. Кримінальний авторитет, який дожив до 2026 року й контролює сміття в самісінькому центрі Росії, оплачує націоналістам "тривожну кнопку". Кращої картинки російської національної єдності, мабуть, і годі вигадати.
Дах, який видно здалеку
Гроші грошима, але без "даху" така організація на вулиці не живе. Порівняйте заголовки річної давнини, коли після рейдів общини траплялися навіть обшуки, з нинішніми, де ті самі люди буквально стоять в охороні патріарха Кирила на хресній ході. Хтось явно сказав: цих не чіпати, вони під крилом, і монополію на насильство ми їм частково передаємо. Хто цей хтось?
Рейди "Русской общины" - не самодіяльність. Вони координуються з поліцією, і це не випадковість: спільний наліт на чужий день народження, коли гостей кладуть обличчям у підлогу разом із поліцейськими, що приїхали, буває лише за погодженням. Колишній активіст общини прямо розповів Бі-бі-сі, що такі рейди координують ФСБ і Слідчий комітет. А глава СК Олександр Бастрикін із дивовижною швидкістю реагує на будь-які звернення общинників - бо на антимігрантській темі можна піаритися, вона дає соціальну підтримку, і не лише в силового блоку, а й у Кремля, який після теракту в "Крокусі" штампує закони про обмеження прав мігрантів один за одним.
ФСБ працює тонше. Окрім точкових контактів на рівні Московської області та регіональних управлінь, чекісти виступають інфраструктурними провідниками. У цілій низці регіонів в общини є тренувальні центри, де людей навчають ножового бою та іншій силовій підготовці, й інструкторами там нерідко виявляються чинні офіцери ФСБ і бійці спецназу. На фотографіях із таких тренувань в інструкторів обличчя в балаклавах або замазані - що саме по собі натякає, кого саме прислали тренувати "народний рух". Такі епізоди фіксувалися, наприклад, у Нижегородській області. А на рівні політики зв'язок з общиною дедалі охочіше демонструють окремі віцегубернатори й навіть губернатори - у тій самій Вологодській області голова регіону не соромиться публічно показувати, що він із цими людьми заодно.
Навіщо це Кремлю
Складіть усе разом. Завербований агент ФСБ і ГРУ, мільярдер із патрушевського клану, кримінальний господар підмосковного сміття - і поверх усього силове кураторство, прихильність Бастрикіна й тренери в балаклавах. Це не маргінали, яких загнали в кут. Це структура, яку влада прийняла і яку тримає при собі свідомо. Питання - навіщо.
Затим, що після великої війни в Росію повернеться велика хвиля людей, які пройшли фронт, і з ними треба буде щось робити. Їх треба кудись спрямувати, у щось абсорбувати. "Русская община" під це підходить ідеально: централізовані, зав'язані на федеральне керівництво, постійно моніторені групи. Це та сама внутрішня, карально-поліційна функція, про яку ми вже писали, - молодих на фронт не віддадуть, їх бережуть для повоєнного сценарію або для сценарію "якщо щось піде не так".
І цей сценарій силовики вже одного разу приміряли. Коли колона Пригожина йшла на Москву, на вулицях не знайшлося нікого, хто організував би хоч якийсь фізичний спротив, хоч якусь блокаду. Не було кому. А вулична проросійська сила, розсипана п'ятдесятьма регіонами з гроном осередків навколо Москви, у такий момент дуже б знадобилася. Це протополітична конструкція, і логіка підказує наступний крок - зафіксувати її легітимність, перетворити на націоналістичну партію. Рівно те, що давно виношує Малофєєв: створити систему політичного впливу через націоналістичний рух. Група вже є, її можна торкнутися, її активність видно на вулиці. Лишилося оформити.
"Русская община" - єдина націоналістична сила в Росії з початку дев'яностих, яка не протиставляє себе владі в жодному вигляді. Вона повністю обслуговує Кремль. І навіть якщо в адміністрації президента її трохи побоюються, а прямого управління звідти немає, силовики почуваються в ролі її розпорядників цілком вільготно. Непогана інвестиція, якщо вдуматися. П'ята колона з сокирою, вигодувана "конторою", оплачена цукром і сміттям, благословлена патріархом.
Тож тих, хто й досі вірить у щиру народну любов до держави - не за гроші, а за велінням російського серця, - доведеться засмутити. Без мільярдерів не обійшлося. Можливо, ці мільярдери й справді люблять російську державу щиро. Але чомусь соромляться заявити про це відкрито й переказують свою любов через благодійні фонди з непрозорою звітністю. "Чорна сотня" 1905 року теж думала, що рятує імперію. Історична пам'ять в імперії коротка. В історії - ні.
Олег Чеславський https://www.facebook.com/share/p/1FUbKUHHjF/
