Банк "Надра" нарушил банковскую тайну и рассекретил фамилии 42 тысяч должников
Банк "Надра" нарушил банковскую тайну и обнародовал в интернете списки 42 тыс. заемщиков, имеющих просроченную задолженность.
Корпоративные клиенты-должники удивлены решением банка, так как в большинстве своем готовы погашать кредиты. А юристы говорят, что клиенты могут судиться с банком Надра из-за незаконного раскрытия им конфиденциальной информации.
Банк Надра пошел на беспрецедентное нарушение прав своих клиентов и раскрыл конфиденциальную информацию о проблемных заемщиках. Ссылаясь на указ президента Виктора Ющенко 813 от 8 октября, банк на своем сайте обнародовал списки 42 тыс. заемщиков – физических лиц, малого и среднего бизнеса, корпоративных клиентов,– имеющих просроченную задолженность. Учреждение разгласило названия и организационно-правовую форму компаний, а также фамилии, имена и отчества своих клиентов. Следует отметить, что в тексте указа нет требования или разрешения банкам, в которые введена временная администрация, делать такую информацию публичной. Согласно документу, банки могут создавать реестры недобросовестных заемщиков и еженедельно информировать общественность о стабилизации ситуации в учреждениях. Намерение обязать Нацбанк обнародовать списки неблагонадежных заемщиков господин Ющенко высказал только устно в ходе встречи 7 октября с заемщиками и руководителями банка Надра и Укрпромбанка.
Общий долг заемщиков перед банком Надра составляет 8,5 млрд грн, из них 6,4 млрд грн должны корпоративные клиенты, 658 млн грн – малый и средний бизнес, 1,5 млрд грн – население. В списке должников Надра оказались 283 компании, 106 из которых банк связывает с различными бизнес-группами.
Наибольшее число должников оказалось в группе Ильи Сегаля (22 компании), которого участники рынка ранее называли совладельцем банка Надра, и в группе Континиум Игоря Еремеева (11). Задолженность перед банком на 1 октября также имели ОАО Толиман ЛТД Вадима Альперина (считается собственником судна Faina); ЧПП Квадро (торговля масличными культурами) Олега Гринько; ООО Гранитный карьер и ООО ТД Демидовский карьер, входящие в группу Владимира Галицкого (глава Государственной службы занятости) и Владимира Майстришина (депутат Верховной рады IV созыва); экспортер зерновых и масличных семян ООО Рудис группы Виталия Бабича; ЗАО Райз аграрной группы Виталия Цехмистренко; ООО Вольный ветер совладельца торгового центра Метроград Мстислава Скоробогатова. В пресс-службе Надра не смогли уточнить, 6,4 млрд грн должны все 283 компании или предприятия являются злостными должниками.
Ст. 60 закона "О банках и банковской деятельности" относит к банковской тайне информацию об организационно-правовой структуре юридического лица–клиента банка и его коммерческой деятельности. Поэтому обнародование списков является прямым нарушением, считают юристы. "Банки могут обмениваться такой информацией между собой, создавать реестр кредиторов, но называть фамилии людей, сообщать, что у них заключен договор с банком и есть просроченные обязательства, значит нарушать банковскую тайну,– говорит почетный президент юридической компании Jurimex Данил Гетманцев.– Это является уголовно наказуемым преступлением, и заемщик может подать заявление в прокуратуру о возбуждении в отношении банка уголовного дела".
Некоторые заемщики уже рассматривают возможность подачи иска. "Мы ведем переговоры о реструктуризации долга. Будем думать и об иске к банку",– сообщил председатель правления ЗАО Корвет Виктор Желвак. Другие заемщики удивились, узнав о своем появлении в списке должников. "Банк не информировал нас об этом списке. Мы сотрудничаем с ними с 2002 года и за это время привлекли кредиты на $10 млн,– заявил финансовый директор группы компаний Виннифрут (производитель соков) Леонид Безручко.– 97% долга мы вернули, осталось $350 тыс. Мы не такой крупный должник, чтобы попасть в черный список".
Часть клиентов и вовсе не отказывались от погашения долгов. На Черниговском заводе строительных материалов сообщили, что ведут переговоры о реструктуризации трех кредитов на общую сумму более 7 млн евро. "Завтра я буду подписывать реструктуризацию кредита и уточнять его сумму",– сказал директор компании Квадро Олег Гринько. "Надра кредитовал несколько предприятий нашей группы, мы оплачиваем проценты и ведем дискуссию о пролонгации кредитов,– отметил директор по экономике и финансам группы компаний Терра Фуд Денис Гайдак.– Банк настаивает на дополнительном обеспечении, но мы считаем, что сможем выплачивать займы".
По словам президента Unitrade Group (владеет магазинами City.com) Владимира Колодюка, в 2008 году ООО "Ситиком" брало кредит в Надра, но после рейдерской атаки банк сделал недоступной для него информацию о долгах ООО. "Теперь же банк требует от нас погашения кредита, не признавая собственником этого юрлица. Вместо диалога с банком мы имеем монолог, который перешел в фазу откровенного запугивания,– говорит господин Колодюк.– Опубликование списков должников, сгруппированных в 'бизнес-группы',– грубейшее нарушение закона! И после того, как мы вернем себе корпоративные права на ООО, мы обратимся в суд с просьбой оценить действия банка".
СОгласно ст. 6 Указа он вступает в силу со дня опубликования. Он еще нигде не опубликован из четырех официальних изданий!!!!!
Джерело: http://presscenter.ukrinform.ua/view.php?links=4476
Президентський указ на захист банківської системи оскаржить у суді антиколекторська громадська організація
КИЇВ, 13 жовтня. (Анна Пучкова - УКРІНФОРМ). Громадська організація антиколекторів та правозахисників «Ваша Надія» оскаржить у судовому порядку указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення відновлення стабільності у банківській системі». Про це заявили учасники «круглого столу» на тему «Банківська система та конституційні права громадян», що відбувся в УКРІНФОРМі. За їхніми словами, у позові, поданому сьогодні організацією до Окружного адміністративного суду м. Києва, зазначається, що президентський указ, захищаючи інтереси банків, порушує права їх клієнтів - насамперед фізичних осіб.
Як заявив під час засідання голова організації «Ваша Надія» Федір Олексюк, він «судитиметься» з Українською державою в особі Президента В.Ющенка від свого імені, представляючи інтереси понад 10 тисяч осіб, які звернулися по правову допомогу до антиколекторів. За твердженням авторів позову, в Україні держава підтримує фінансові установи, при цьому порушуючи права громадян, прописані в Конституції України, Європейській конвенції з прав людини та інших законодавчих актах. Зокрема, учасники «круглого столу» засудили такі положення указу, як рекомендація банкам подавати до суду через невиплату за кредитом, передання до Генпрокуратури та СБУ списків «злісних неплатників» тощо.
Ф.Олексюк при цьому зазначив, що указ Президента буде оскаржений лише в адміністративному порядку, звернення ж до Конституційного Суду наразі не планується.
В обговоренні взяли участь, окрім експертів та правозахисників, і банківські клієнти з різних регіонів України, які розповіли про свої конфлікти з банками та колекторськими установами, зокрема - через «проблемні» кредити.
Довідково. Указ Президента України №813/2009 «Про заходи щодо забезпечення відновлення стабільності у банківській системі» був підписаний 8 жовтня.
Віктору Андрійовичу Ющенку
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ – ЗАЯВА
М. Київ 09 жовтня 2009 року
«Земля повинна горіти під ногами у тих, хто не
повернув кредиту». Як гарно і злісно звучить голос
Президента України і дуже похожий на лозунг
Майдану: «Бандити – в тюрми!» чи
«Ні! Владі олігархів».
В більшості цивілізованих країн світу влада та банки пішли на зустріч позичальникам. Для прикладу, США іпотечні кредити реструктуризували на 150 років, Великобританія, Греція та інші Європейські країни ввели кредитні канікули. Навіть наш сусід Російська Федерація ввела кредитні канікули для тих осіб, що звернулись та обґрунтували кредитну не спроможність виконувати свої зобов’язання. Ці кроки цілком логічні і правильні. Кількість неповернутих кредитів зростає. Часто причиною цього є збільшення відсоткових ставок на кредит без правової основи та без попередження. Річний відсоток збільшується в два рази, а то й більше. Додаються штрафи, пеня тощо. Люди зіткнулись з багатьма проблемами одночасно. Одна з них – безробіття. Друга проблема – невиплата зарплати. І, нарешті, третя, що торкнулася кожного жителя України, - це девальвація гривні і, як наслідок, зниження платоспроможності населення. І в цей важкий час банки і фінансові установи вимагають від людей будь-якою ціною виконати договірні зобов’язання за новим курсом долара (тим часом як «зелений» навіть не плаває, а літає). Вимагають погасити не тільки поточну заборгованість, а й весь кредит або позбутися заставного майна. Конфісковані, дуже часто просто відібрані авто та квартири уже тисячами банки готові перепродати за безцінь, збагачуючись на людській біді й безпорадності.
Говорять про те, що зараз криза, не українська, а світова. Яка криза? Ця криза почалася дуже давно. Вона просто була прихована. Ії створювали банки, тобто почали наліво-направо роздавати гроші. Коли ж дійшла черга до аналізу, а за яким принципом росте в Україні та світі ця неймовірна кількість кредитів та банків, як грибів, то тут є єдина відповідь і єдиний принцип для всіх.. За діючою в світі та Україні законодавством, що регламентує створення банків, часткове резервування, банківську емісії, тощо, при реєстрації український банк засновник має володіти активом в сумі близько 1 мільйона євро. При цьому він може за цих умов видавати кредит уже в розмірі 12млн. Коефіцієнт 1 до 12. В світі він 1 до 8. За даними американських аналітиків жодний вид бізнесу, навіть протиправний (наркотики, зброя, тощо) не дає такого прибутку як банківський. Одна грошова одиниця за рік у банківській сфері дає 90 одиниць прибутку. Якщо говорити доступною мовою, банки щоденно створюють нові гроші, які в свою чергу цінні тільки тим, що є вже чиїмсь боргом. Росте піраміда боргів, а реальних грошей нема. Це як в Попандопала звучало: «Бери, бери, я себе еще нарисую». Власне, саме такий механізм лихварства банків - робити прибутки з повітря - привів світ до фінансової кризи з усіма її наслідками. Замкнулося коло, як у світі так і у нас.
Виникає риторичне питання, чому держава нині має допомагати приватним банкам, які вже давно взяли «своє», перш ніж наступила криза. Чому держава не кидається рятувати безробітних, голодних, обдурених? Чому ці банки не спішать поділитися із кредиторами, а стараються знову вирішити проблему за рахунок людей? Питань «чому?» є багато і на них слід щоб дали відповідь уряд, НБУ та Ви Президент України:
- 125 млрд. грн. рефінансування надано банкам при цьому навіть народні депутати Верховної Ради не можуть отримати даних від НБУ кому вони надані і для чого.
- Як можна було виносити Постанови НБУ про заморожування депозитних вкладів населенню, а при цьому нічого не зробити з питанням повернення кредитів.
- Як можна призначати тимчасову адміністрацію банку згідно Закону України "Про банки і банківську діяльність", та виносити постанови Правління НБУ та вводити мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців а потім ще на 6 місяців якщо ці постанови Правління НБУ не можуть служити підставою для відмови в задоволенні вимоги вкладників. Це просто ширма за якою ховаються шахраї банків. Всім, хто знає чинне законодавство відомо, що як норму Закону, ніхто не скасував ст. 625 ЦК України і вона не змінена законодавчим органом. Отже мало місце зі сторонни НБУ та банків, де запроваджено тимчасову адміністрацю введення в обману вкладників та володіння грошовими коштами (депозитом) без достатніх на те підстав.
- Чому кредит МВФ дали банкам, а не направили в реальний сектор економіки, коли і так банки по результатах 2008 року отримали 35 млрд. грн. чистого прибутку із них 18 млрд. грн. в 4-му кварталі 2008 року, тому самому кварталі, коли брали перший транш кредиту МВФ, що повністю пішов на приватні структури – банки. В той час коли за рахунок грошової емісії понадавали рефінансування на астрономічну суму банкам тоді простий народ перебуваючи в шоковому стані від «витівок зеленого» або продавав чи давав останнє банкам, або опускав руки, або закінчував життя самогубством, або залишався безхатченком чи убогим.Чому???
- Чому колекторні компанії не тільки не заборонені, а в квітні 2008 року була спроба їхню так звану діяльність узаконити. Саме по цій причині Мін’юст разом з колекторами і банками розробили проект такого закону для себе. І це знову ж таки тоді, коли за 2008 рік за даними самих колекторів вони отримали від банків гонорар за свою «роботу» в сумі понад 6 млрд. грн. Тільки численні і злагоджені дії правозахисників і антиколекторів по всій Україні в тому числі і тих, хто входять в асоціацію зупинили цей законотворчий процес узаконення рекету 90-х.
- Чому, Пане Президенте, коли Вам направили народні депутати Верховної Ради України чотирьох фракцій: Кармазін, Сухий, Ляшко і Голуб запит про порушення в банківській сфері, зокрема в «Укрпромбанку», «Банку Надра» та інших та поставили питання про звільнення за ці порушення в першу чергу Голову Ради Національного банку Володимира Стельмаха, то ви їм не відповіли, що «земля буде горіти під ногами» Стельмаха і тих банкірів, що причетні були до тих зловживань, що вказані в згаданому запиті? Навпаки Ваша відповідь була такою, що Місія МВФ позитивно оцінює діяльність Національного банку і Ви, також не бачите підстав для звільнення пана Стельмаха з цієї посади.
- Чому, Пане Президенти, ви не сказали, що «буде земля горіти під ногами» у тих працівників НБУ чи голів правлінь багатьох банків, які за словами багатьох ЗМІ та народних депутатів Верховної Ради України в період кризи отримують мільйонні виплати та премії, отримують з НБУ на власні потреби десятки мільйонів кредиту та купляють автомобілі за мільйони гривень.
- Чому, Пане Президенте, не «горить під ногами земля» у тих банкірів, які без суду та виконавчої служби відбирають десятками тисяч автомобілів та іншого заставного майна, використовують як приватні структури Ім’я судової влади і направляють своїм позичальникам фіктивні рішення судів, а їх власники мешкають у Швейцарії чи на Канарських островах, та вже давно є не громадянами України. Чому ви з цього приводу звернення учасників «круглого столу» з 10 регіонів України під назвою : "Іменем України", або чи можна спокійно споглядати на підміну судової влади і функцій держави?" залишили поза увагою та не дали навіть відповіді.
- Коли, пане Президент, перестануть нас «доїти», а «вершки» відвозити в швейцарські банки чи опшорні зони.
- Хто має право і на яких підставах лякати людей кримінальної відповідальністю за не повернення кредитів та цькувати на них правоохоронні органи та прокуратуру? Це називається залякування людей та незаконне звинувачення у злочині. В ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року закріплено положення про те, що міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. А, відповідно до ст. 2 Міжнародної Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка є невід’ємною частиною національного законодавства, «нікого не можна позбавити волі лише на підставі неспроможності виконати своє боргове зобов’язання».
- Ваша вказівка за 5 днів знайти вихід з позичальниками, або забрати майно, Пане Президент, є порушенням Конвенцію про захист прав людини та практику Європейського Суду як джерело права. Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до цієї Конвенції «Кожна фізична ...особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».Так, що прийдеться чекати законних рішень судів та стягнення цього майна через ДВС з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та інших законодавчих актів.
- Хто має право позбавити людину вільного виїзду за кордон крім норми Закону. Без рішення суду, що вступило в законну силу заборонити виїхати ніхто не має право, а якщо попробує то діє ст.. 14. Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яка передбачає оскарження цього. Рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом (стаття 15 цього Закону).
- Чому Пане, Президенте, ви через великі мури і щільні вікна Банкової не чує і не бачите біди народу, а лобіюючи інтереси банківського капіталу наклали вето на Закон України прийнятий Парламентом 21 травня 2009 року «Про захист майнових прав громадян у перiод виходу економiки України зi стану фінансової кризи", який забороняв банкам забирати майно по іпотеці на період кризи. Ми не просто говорили, а кричали скрізь і всюди: «Пане Президенте, ми думали, що ви не зробите кроку, що погіршить критичне становище більшості громадян України, що зв’язались в свій час з кредитами, особливо валютними». Однак всі Ваші дії і бездіяльність вказує на те, що ви Гарант великого капіталу і банків, а не мій Гарант і мільйони таких як я.
На всякий випадок, пане Президенте нагадуємо, що Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, а тому цей відкритий лист - заява це є мій погляд і тисячі тих, хто відстоює права позичальників та вкладників, а також тих, чиї права щоденно порушуються в тому числі тими хто їх має захищати.
Голова координаційної ради асоціації антиколекторів і
Правозахисників «Ваша Надія», засновник першої в Україні
антиколекторної компанії «Ваша Надія» (підпис) Федір Олексюк
Президент асоціації ГО "Ліга захисту прав людини" (підпис) Ігор Годецький
Підтримали учасники круглого столу «Банківська система і конституційні права громадян» 13 жовтня 2009 року в УКРІНФОРМІ
X До Окружного адміністративного суд м. Києва
X 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
X Позивач: Олексюк Федір Юрійович
Паспорт серія СС№567130 вид. Косівським
РВ УМВС України в Івано-Франківській
області 04.08.1998року ідентифікаційний
номер 2517702612 Адреса реєстрації:
76000, Івано-Франківська область,
Косівський р-н, с.Слобідка вул.Млинська №3
тел.: 80673424282
X Відповідач: Держава Україна - в особі Президента України
X Віктора Андрійовича Ющенко
X 01220, м. Київ, вул. Банкова, 11.
X Секретаріат Президента України
X (044) 255-73-33; 255-70-42; факс 255-70-51
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання незаконним і не чинним Указу Президента України № 813/2009
«Про заходи щодо забезпечення відновлення стабільності у банківській системі»
X від 08 жовтня 2009 року
Найвищу юридичну силу в Україні має Конституція України. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.
Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визначається і діє принцип верховенства права, який домінує при застосуванні норм Закону.
Процесуальне право особи - оскаржити у суді рішення органів державної влади, у даному випадку – Указ Президента України, гарантоване ст..55 Конституції України, причому ст. 22 та ст. 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, чи обмежені, та не є вичерпними.
Звичайно , що згідно з частиною третьою статті 106 Конституції України, Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України. Однак, згідно статті 19 Конституції України Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ст. 9 чинної Конституції та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.93 р. закріплене положення про те, що міжнародні договори, згода на обов’язковість якою надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а також: передбачена, що якщо міжнародним договором України установлено інші правила, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору, а не законодавчі акти України.
Відповідно до ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка є невід’ємною частиною національного законодавства, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов’язків має право на справедливий і відкритий судовий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен, чиї права і свободи, викладеній в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний захист прав у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які діяли як офіційні особи. В даному випадку Президент України – як глава держави, гарант Конституції, що забезпечує державну єдність, державний суверенітету та територіальної цілісності України.
Відповідно до статті 171 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені укази Президента України. Оскаржуваний мною Укази Президента України № 813/2009 «Про заходи щодо забезпечення відновлення стабільності у банківській системі» від 08 жовтня 2009 року (Далі - Указ) порушують мої інтереси як позичальника ВАТ КБ «Надра» згідно кредитного договору № 20/18590035/1063/02 від 27 червня 2008 та інтереси Довірителів (біля 80 осіб), яких я представляю інтереси як представник за дорученням у стосунках з ВАТ КБ «Надра», ТОВ «Укрпромбанк» та інших банків де введено тимчасову адміністрацію. Також понад 10 тисяч громадян України з 15 регіонів України, що звернулись за правовою допомогою у анти- колекторні структури цих регіонів із загальною назвою «Ваша Надія».
Обґрунтування позову:
Позивач звертає увагу суду, що Президент видав зазначений Указ, керуючись частиною другою статті 102 Конституції України «Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина».
Позивач вважає, що зазначений Указ не має мети гарантувати «забезпечення захисту прав та інтересів клієнтів банків, у тому числі громадян - вкладників банків, як це сказано в Указі, а навпаки він їх порушує.
Указ стосується тих банків в яких введено тимчасові адміністрації, а це такі 15 банків: ТОВ "Укпромбанк", АКБ "Національний кредит", АКБ "Київ", ВАТ КБ "Надра", ТОВ "Західінкомбанк", АКБ "Трансбанк", ВАТ "БІГ Енергія", ВАТ "РОДОВІД БАНК", АБ "Банк регіонального розвитку", ВАТ КБ "АРМА", ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер", ВАТ АБ "Укргазбанк", ВАТ КБ "Володимирський" та ВАТ "Банк Столиця". За прогнозами представників МВФ і Мінфіну США, близько 50 українських банків можуть потрапити під введення тимчасової адміністрації, тобто в цей список, що підпадуть під згаданий Указ.
Аналіз банків, що введено тимчасову адміністрацію станом на 01.09.09 р.
Джерело інформації: http://www.***.com.ua/ua/2009.html?_m=publications&_t=cat&id=366
Фінансовий результат на 01.09.2009 р. (млн. грн.)
Капітал на 01.09.2009 р. (млн. грн.) Активи на 01.09.2009 р. (млн. грн.)
Депозити
фізичних осіб
на 01.09.2009
р. (млн. грн.) Депозити юридичних осіб на 01.09.2009 р. (млн. грн.) Структура кредитно - інвестиційного портфеля на 01.09.2009 р. (млн.грн.) Питома вага кредитів фізичних в капіталі та всіх активах в (%)
Статутний капітал (млн. євро) Всього
Капітал (млн.ЄВР Міжбанківські кредити Кредити юридичним особам Кредити фізичним особам Цінні папери
ТОВ "Укпромбанк -5306,14 0,073 -3401,511 8787,79 6837,997 1676,984 0,00
2803,87 2950,64 62,53 20,2
АКБ "Національний кредит",
АКБ "Київ" -1454,67 310,886 2699,535 5996,97 1646,136 329,222 0,00
1213,80 464,80 1961,62 4,8
ВАТ КБ "Надра", -1049,93 34,017 1737,923 26359,57 7805,200 4022,630 426,34
5154,32 15122,17 427,26 31,8
ТОВ "Західінкомбанк" -90,80 11,652 87,443 830,10 474,407 121,970 0,00
464,28
263,04
0,00 16,9
АКБ "Трансбанк -539,56 5,664 -389,276 411,77 451,508 238,980 4,11
105,96
127,61 38,68 18,5
ВАТ "БІГ Енергія",
ВАТ "РОДОВІД БАНК", -2028,35 244,810 1593,220 9702,10 1899,784 1271,806 19,14
3603,10 2468,72 1188,55 14,5
АБ "Банк регіонального розвитку" -46,86 7,380 59,601 783,22 376,875 225,059 0,00
359,57 272,07 55,39 18,5
ВАТ КБ "АРМА",
ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер", -563,06 5,359 -387,175 319,96 472,289 99,537 10,00
44,29 122,14
0,39 24,6
ВАТ АБ "Укргазбанк» -1555,26 331,143 3050,636 13587,86 3395,592 934,019 1010,00
3829,65 3022,26 1579,03 13,1
ВАТ КБ "Володимирський" -36,96 3,125 45,393 329,75 169,236 92,324 1,07
174,39
52,20
0,00 9,4
ВАТ "Банк Столиця". -195,75 10,896 -37,883 216,23 111,185 60,089 0,45
0,00 45,87 7,17 46,2
Всього: -12867,32 965,005 5057.906 67325,32 23640,204 9072,62 171,19 17753,23 24911,52 5320,62 19,9
Довідково: банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, що створені і діють на території України.
За даними Національного банку України станом на 1 вересня 2009 року в Державному реєстрі банків України зареєстровано 199 банків. Ліцензію на здійснення банківських операцій мають 187 банків, у тому числі 116 банків (62 %) - відкриті акціонерні товариства, 41 банк (21,5%) - закриті акціонерні товариства, 30 банків (16,5%) - товариства з обмеженою відповідальністю. Із загальної кількості зареєстрованих – 49 банків створено за участю іноземного капіталу, у тому числі 18 – зі 100%-м іноземним капіталом.
В Україні працюють також два державні банки - ВАТ "Укрексімбанк" та ВАТ "Ощадбанк", ще три банківські установи - АКБ "Київ", ВАТ АБ "Укргазбанк" та ВАТ "Родовід Банк" перебувають на стадії капіталізації.
Отже всі банки, які перебувають під керівництвом тимчасової адміністрації є приватними структурами. Аналіз даних таблиці показує, що питома вага кредитів фізичних осіб в загальних активах банку є незначною (АКБ «Київ» - 4,8 %) та займає майже половину в ВАТ «Банк Столиця» - 46,2 %. У системних банках першої категорії цей показник складає: ВАТ КБ "Надра" – 31,8 %, ВАТ "РОДОВІД БАНК" – 14,5 % , ВАТ АБ "Укргазбанк» - 13,1%, ТОВ "Укпромбанк» - 20,2 %.
Проаналізувавши додатки до позовної заяви, а саме таблицю «Активи та зобов’язання на 01.11.2008 р» таблицю «структура кредитно-інвестиційного портфеля на 01.11.2008 р», таблиці. «капітал на 01.11.2008 р» можна зробити висновок, що питома вага кредитів фізичних осіб в загальних активах банків України складає 16,0 % (224.9 млрд. грн.), а питома вага кредитів юридичних осіб в загальних активах банків України складає 24,6%(345.9 млрд. грн.).
Проаналізувавши додатки до позовної заяви, а саме таблицю «Активи та зобов’язання на 01.09.2009 р» таблицю «структура кредитно-інвестиційного портфеля на 01.09.2009 р», таблиці. «капітал на 01.09.2009 р» можна зробити висновок, що питома вага кредитів фізичних осіб в загальних активах банків України складає 15,5 %(234.09 млрд. грн.),, а питома вага кредитів юридичних осіб в загальних активах банків України складає 24,3 % (365,7 млрд. грн.)
Отже динаміка сплати як фізичними так і юридичними особами своїх кредитних
зобов’язань майже не змінилась. Так, кількість кредитів фізичних осіб станом на 01.11.08 р. складала 224,9 млрд. грн., а станом на 01.09.09 р – 234,09 млрд. грн. Так, кількість кредитів фізичних осіб станом на 01.11.08 р. складала 345,9 млрд. грн., а станом 01.09.09 р – 365,7 млрд. грн.
Це означає, що оплата кредитних зобов’язань не змінилась, як і не змінилась питома вага кредитів фізичних та юридичних осіб в загальній кількості активів всіх банків. В грошовому варіанті на 9,19 млрд. грн. збільшилось кредитів фізичних осіб, а відповідно по юридичним особам 19,8 млрд.грн. Що це означає? Не зважаючи на міжнародну економічну кризу, не зважаючи на втрату бізнесу приватними підприємствами та підприємцями, не зважаючи на втрату робочих місць фізичними особами, не зважаючи на зменшення заробітної плати та її затримку, не зважаючи на підняття відсотків окремими банками, не зважаючи на підняття курсу основних валю на 50-70 відсотків оплата кредитних зобов’язань не змінилась. Іншими словами причиною не повернення депозитних вкладів фізичним та юридичним особам є не проблемні позичальники, які останню копійку віддають банкам, а самі банки і корумпована влада, бездарне керівництво НБУ. Якщо взяти світову практику то іде тенденція до зменшення відсоткової ставки до 0,5-1 відсотка в рік на період кризи Для прикладу, США іпотечні кредити реструктуризували на 150 років, Великобританія, Греція та інші Європейські країни ввели кредитні канікули та деякі з них заборонили діяльність колекторних компаній. В багатьох країнах світу прості люди абсолютно не відчули наслідків економічної кризи. На нашій владі та банківській сфері сповняються слова старозавітного пророка «Князі твої – бунтарі й спільники злодіїв; усі на гостинці ласі, за дарунками так і женуться. Сироту вони не обороняють, а справа, вдовиці до них не доходить» (Ісая 1.23)
Аналіз виплати депозитів:
Проаналізувавши додатки до позовної заяви, а саме таблицю «депозити фізичних осіб станом на 01.11.2008 р. » таблицю «депозити юридичних осіб станом на 01.11.2008 р», слід зазначити, що вони відповідно складали по фізичним особам – 183,67 млрд. грн. по юридичним особам – 199,9 млрд. грн..
Проаналізувавши додатки до позовної заяви, а саме таблицю «депозити фізичних осіб станом на 01.09.2009 р. » таблицю «депозити юридичних осіб станом на 01.09.2009 р», слід зазначити, що вони відповідно складали по фізичним особам – 190,3 млрд. грн. по юридичним особам – 190,5 млрд. грн. Отже динаміка показує, що питома вага депозитів фізичних осіб збільшилася на 7,37 млрд. грн., а питома вага депозитів юридичних осіб зменшилась на 9,4 млрд. грн.
Всі збільшення показників як по кредитам так і по депозитам пояснюються збільшенням на 50-70 відсотків курсу основних валют в яких видавались кредити та оформлялись депозити.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративний суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:
1) На підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо 4.(неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Позивач вважає, що вище наведені факти вказують на те, що Указ прийнято з використанням повноважень не по меті вказаній в Указі (забезпечення захисту прав та інтересів клієнтів банків, у тому числі громадян - вкладників банків,) цей Указ не має ніякого відношення до реальної ситуації в банківській сфері, а є прямим лобіювання інтересів великого капіталу та приватних структур – банків. Позивач вважає, що Указ прийнятий без урахування всіх обставин, що склались (істотні зміни обставин для позичальників, що передбачено ст.. 652 ЦК України) та те, що питома вага кредитів, особливо фізичних осіб, інтереси, яких порушено цим Указом є не значними в проблемних банках (банки в яких введено тимчасову адміністрацію) він в середньому складає станом на 01.09.09 р - 19,9 %. Позивач вважає, що Указ прийнято упереджено, недобросовісно і нерозсудливо з не дотриманням балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та свобод Позивача та всіх позичальників та вкладників.
Обґрунтування позову щодо порушення прав Позивача та громадян України, які отримали кредити в банківській сфері та ті які оформили депозитні вклади.
А) В Указі Президента України сказано:
«1. Рекомендувати Національному банку України:
визначити за участю тимчасових адміністраторів банків перелік найбільших недобросовісних позичальників банків, забезпечити у п'ятиденний строк завершення тимчасовими адміністраторами переговорів із такими позичальниками щодо термінів та способів погашення їх заборгованості перед банками;
опрацювати у дводенний строк за результатами проведених переговорів із недобросовісними позичальниками питання щодо:
- створення реєстру недобросовісних позичальників з метою скорочення ризиків банків під час обслуговування кредитної заборгованості таких позичальників;
- унеможливлення участі недобросовісних позичальників у закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, залучивши до цього відповідні державні органи;
інформувати щотижнево громадськість про стан відновлення стабільності в банках, в яких призначено тимчасову адміністрацію;
проаналізувати фінансовий стан банків, в яких призначена тимчасова адміністрація, та за результатами аналізу опрацювати питання щодо повернення дозволу банкам на здійснення кредитних операцій;
забезпечити з метою збереження активів банків звернення тимчасових адміністраторів банків з відповідними позовами до судів, а в разі необхідності - оскарження ними рішень судів до судів вищого рівня;
забезпечити звернення тимчасових адміністраторів до Вищої ради юстиції щодо звільнення суддів з посад за наявності передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України підстав».
Пункт 1 Указу не відповідає законодавству:
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України є центральним банком України, особливим органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк», іншими законодавчими актами. Він не є вищим органом по відношенню до банків та не має повноважень і права втручатися в їх оперативну діяльність, зокрема, у договірні відносини між банком та ї х клієнтами, і вирішувати спірні питання, що виникають між ними. (ст.. 5. Закону України «Про банки і банківську діяльність) П. 1 Указу Президента рекомендує це робити НБУ, чим порушується п.1 ст. 19 Конституції України «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством».
Рекомендації Указу НБУ «визначити за участю тимчасових адміністраторів банків перелік найбільших недобросовісних позичальників банків, забезпечити у п'ятиденний строк завершення тимчасовими адміністраторами переговорів із такими позичальниками щодо термінів та способів погашення їх заборгованості перед банками» є порушенням ст..55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визнанні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зазначене встановлює неприпустимість примусу при вступі у договірні відносини та права. Згідно зі ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами за винятком, якщо це передбачено договором чи законодавчими актами. Відповідно до ч. 12. ст. 10 Закону „Про захист прав споживачів”, якщо після укладення договору стане очевидним, що послуги, зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайно повідомити про це споживача.
Виконавець зобов'язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору. Споживач (Позичальник) має право відмовитися від договору про надання послуг без штрафних санкцій з боку виконавця у разі виникнення обставин, передбачених в абзацах першому та другому ч. 12. ст. 10. цього Закону. Немає в законодавстві таких дій як за 5 днів примусити особу прийти до банку, а тим більше примусити виконувати зобов’язання по кредитному договору, чи забрати майно. Згідно Конвенції про захист прав людини та практику Європейського Суду як джерело права та відповідності до статті 1 Протоколу №1 до цієї Конвенції «Кожна фізична « ...особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права» Указ Президента порушує і цю норму Конвенції.
Щоб краще зрозуміти, що мав на увазі в своєму Указі Президент України, коли давав рекомендації НБУ слід процитувати слова Президента: «"Несумлінні люди повинні виконати свої зобов'язання перед банками й перед вкладниками", - сказав В.Ющенко під час наради з представниками підприємств, які заборгували цим фінансовим установам, повідомляє "Інтерфакс-Україна" . В.Ющенко наголосив, що через два дні після завершення цих переговорів Нацбанк повинен оприлюднити перелік несумлінних позичальників - фізичних і юридичних осіб. Крім того, В.Ющенко вимагає від НБУ посилити вимоги до резервування за всіма кредитами таких позичальників у всіх банках країни. http://www.optimization.kyivstar.ua/clientless_redirect.php?url =http://www.ictv.ua:80/facts/news-********/647933/;icomp=1 "Земля должна гореть под ногами у тех, кто не вернул кредит", - сказал Ющенко та «Говоря о ситуации с рассмотрением вопросов проблемных банков в судах, глава государства упомянул компанию "Альфа-Нафта", которая получила ряд судебных решений в свою пользу относительно кредитных отношений с Укрпромбанком».http://polemika.com.ua/news-51281.html і ще « Выполняя Указ Президента Украины, НАДРА БАНК предоставляет список заемщиков банка, по которым планирует инициировать пересмотр судебных решений:
“ТОВ «Карпати-Скло» (суддя - Васьківський О.В.), ВАТ «Маловисківський цукровий завод» (суддя – Жак В.В.), ВАТ «Московський» (суддя – Крестьянінов О.О.), СВАТ «Птахокомбінат «Тульчинський» (суддя – Бенівський В.І., після скасування передано Даценко М.В.), ТОВ ІВОК «Експлерент» (суддя – Полєв Д.М.), ДХК «Олександріявугілля», ДП «Полтава-Нафтохімсервіс» (суддя – Паламарчук В.В.), СВК «Волинський тепличний комбінат», ТОВ «Зернопродукт» (суддя – Іванко Л.А.), ТОВ «Компанія «Універсал» (Демідова А.М., передано Чеберяк П.П.), ТОВ «Торговий дім «Олександрія-Хліб» (суддя – Шевчук), ВАТ «Золотобалківське ХПП» (суддя - Пінтеліна Т.Г.), ТОВ «Тріумф», ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», ТОВ «Нікопольський завод тонкостінних труб» (Петренко Н.Е.), ТОВ «Аргус» (Камша Н.М.), СУФП «ДАКО», ВАТ «Тростянецьке підприємство «Райагротехсервіс», ПП «НАЙТ» (Полєв Д.М.), ТОВ «К-Л-О» (Полєв Д.М.), ТОВ «Дніпрометалургзабезпечення» (Петренко Н.Є.), ТОВ «Велан Телеком», ТОВ «Українська група СІТЕЛ», ЗАТ «Каховка Пром-Агро» (Пінтеліна Т.Г.), ТОВ НВП «Комунальник» (Плахов О.В.), ТОВ «Гранітний кар’єр», ДП ПП «С.С. І Компанія» «Рокитнянський гранкар’єр», ТОВ «Українська Метал Дистриб’юція», ТОВ «Раст Трейдінг», ТОВ «Житомирський граніт», ЗАТ «Догмат-Україна» (Пасько М.В.), ФО - підприємець Федоренко Сергій Олегович (Хоменко М.Г.)”.http://express-release.com/release/14483.
Як зазначив Президент, відповідний захід необхідний для того, щоб надалі тимчасовим адміністраторам цих банків не довелося шукати позичальників за кордоном.
Дійсно, Прокуратура Києва порушила кримінальну справу проти колишнього голови правління «Надра» Ігоря Гіленка за статтею 5 Кримінального кодексу (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групи осіб). Суд дав дозвіл на затримання банкіра, але той встиг “змитись”. Тепер Ігор Гіленко, який з 1997 року працював на посаді голови правління банку “Надра”, у розшуку.
Президент дав доручення Держприкордонслужбі заборонити виїзд з країни боржникам банку “Надра” та “Укрпромбанку”. Однак, невиїзними варто зробити і керівників усіх проблемних банків? Тоді цей крок Гаранта Конституції був би дійсно крок в інтересах «забезпечення захисту прав та інтересів клієнтів банків, у тому числі громадян - вкладників банків», як це сказано в Указі.
А так це чисто «допомога» Президента розібратись з великими позичальниками банку «Надра» яких є 98 осіб які отримали 330,6 млн. гривень кредиту та банку «Укрпромбанк» з найбільшим боржником - компанією "Альфа-Нафта". Ці великі боржники виграли суди у вказаних банках і тепер з допомогою Президента України (його Указу та усних заяв) пробують виправити помилки тимчасової адміністрації, ймовірні кримінальні дії колишнього керівництва цих банків та свої помилки. Цей Указ і заява Президента має і політичні інтереси в зв’язку з майбутніми виборами Президента України, зокрема таку думку подано в статті: «Соревнование за голоса вкладчиков «В президентской канцелярии раскритиковали решение Кабмина и сравнили перевод вкладчиков "Укрпромбанка" в "Родовид Банк" с "объединением двух калек". Первый замглавы Секретариата президента Александр Шлапак напомнил, что в "Родовид Банке" сохраняется мораторий на выполнение требований кредиторов (до 15 октября). У президента настаивают, что депозиты вкладчиков "Укрпрома" нужно было переводить в "Ощадбанк", у которого есть развитая филиальная сеть и на вклады в котором распространяется 100%-ная государственная гарантия.
Президент Виктор Ющенко решил перехватить инициативу у Юлии Тимошенко и тоже показать себя защитником интересов обманутых вкладчиков. Глава государства ополчился на недобросовестных заемщиков, из-за действий которых, по его мнению, 15 проблемных банков не могут рассчитаться с вкладчиками.
Во-первых, Ющенко поручил погранслужбе не выпускать должников за границу, чтобы в временным администраторам проблемных банков не пришлось искать недобросовестных заемщиков за рубежом.
Во-вторых, президент обязал СБУ и Генпрокуратуру взять под контроль фиктивные банкротства заемщиков проблемных банков. "Земля должна гореть под ногами у тех, кто не вернул кредит", - подчеркнул Ющенко.
В-третьих, глава государства поручил НБУ в течение пяти дней завершить переговоры со всеми крупными заемщиками этих банков и составить график погашения или реструктуризации кредитов.
В-четвертых, Виктор Ющенко обвинил судей в проблемах банков. Президент вспомнил, что суд запретил "Укрпромбанку" арестовать залоговое имущество компании "Альфа-нафта" – те самые заправки сети ANP. Гарант Конституции считает эти судебные решения незаконными, а принявших их судей называет "Павликами Морозовыми". Также президент потребовал от Высшего совета юстиции и Верховного хозяйственного суда проанализировать принятые разными судами решения в пользу заемщиков и подготовить реестры на увольнение судей. Юристы назвали слова президента скорее декларациями, призванными напугать заемщиков». http://podrobnosti.ua/analytics/2009/10/09/635020.html
Вище наведені матеріали, та вимоги викладені в п. 1. Указу «забезпечити з метою збереження активів банків звернення тимчасових адміністраторів банків з відповідними позовами до судів, а в разі необхідності - оскарження ними рішень судів до судів вищого рівня;забезпечити звернення тимчасових адміністраторів до Вищої ради юстиції щодо звільнення суддів з посад за наявності передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України підстав.» привели до порушення Конституції України, міжнародних правових актів та інших законів України підривають міжнародний авторитет України, адже по інформації агентства УНІАН «Україна потрапила до «чорного списку» європейських держав, які зневажають рішення судів. Про це в інтерв’ю Радіо “Свобода” заявив комісара Ради Європи з прав людини Томас ГАММАРБЕРҐ. На його думку, це явище треба розцінювати як відмову від принципів правової держави і як серйозну правозахисну проблему. . За його словами, дуже важливо, щоб закони виконувалися, в тому числі і самою державою. Як видно з Указу президента держава в особі Президента України показує як «треба» виконувати рішення суду і як «треба» захищати конституційні права громадян. З публікацій УКРІНФОРМУ відомо: «Президент звернувся до голови Вищого господарського суду Сергія Демченка з проханням поставити всі справи, що стосуються банків, які знаходяться під тимчасовою адміністрацією, на особливий облік. При цьому не допускати розгляду таких справ без залучення самого банку або як третьої сторони представників Генеральної прокуратури, забезпечувати всі позови тимчасових адміністраторів проти недобросовісних позичальників накладенням арешту на грошові кошти та майно таких позичальників, переглянути в порядку нагляду всі справи за списком, наданим тимчасовими адміністраторами, з метою встановлення правосудності винесених рішень. Глава держави також звернувся до голови Вищої ради юстиції України Лідії Ізовітової з проханням внести подання на звільнення з посад суддів, що виносять неправосудні рішення. (КИЇВ, 7 жовтня. /УКРІНФОРМ/.)
Президент України цим Указом та усними зверненнями порушив:
Стаття 6 Конституції України, де сказано: «метою функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову є розмежування повноважень між різними органами державної влади та недопущення привласнення повноти державної влади однією з гілок влади.
Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (стаття 124 Конституції України). Статті 126, 129 Конституції України та статті 1, 3 Закону України “Про статус суддів” закріпили принципи незалежності суддів як носіїв судової влади та невтручання у здійснення правосуддя.
Зазначені конституційні гарантії конкретизовано положеннями частини першої статті 31 Закону України “Про Конституційний Суд України”, абзацу одинадцятого частини першої статті 11 Закону України “Про статус суддів” та частини першої статті 35 Закону України “Про арбітражний суд”. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України “Про статус суддів” гарантії незалежності суддів не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами. В даному випадку Указу.
Незалежність суду є загальновизнаною з позицій міжнародного права.
Зокрема, відповідно до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (4 листопада 1950 року), ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, серед засобів захисту прав і свобод людини і громадянина особлива роль належить незалежному і безсторонньому суду (стаття 61).
Згідно з основними принципами незалежності судових органів, схваленими резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 29 листопада та 13 грудня 1985 року, на кожну державу – члена ООН покладається зобов’язання виділяти відповідні кошти, які давали б змогу судовим органам належним чином виконувати свої функції. Незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані поважати незалежність судових органів і дотримуватися її (пункти 1, 7 Резолюції ).
Пункт “б” частини 2 принципу 1 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи щодо незалежності судочинства від 13 жовтня 1994 року зазначає, що виконавча та законодавча влади повинні забезпечити незалежність суддів і протидіяти будь-яким спробам позбавити їх незалежності. Як можна говорити про дієву судову владу та незалежний суд як немає елементарних соціальних гарантій, захищеності . В багатьох судах відсутні елементарні умови праці, а інші суди (для прикладу Печерський районний суд) виставлений на продажу. Питання як захищатимуть нас судді якщо вони самі не захищені. Слід очікувати, що після продажі приміщення Печерського районного суду виставлять на продажу і Верховний суд. Ще кілька таких Указів і судді будуть як у цирку виконувати команди «дресирувальника». Дисциплінарне переслідування судді не допускається, адже це не просто їх переслідування, але й порушення моїх конституційних прав та мільони таких як я. Очевидними є цілеспрямовані спроби зруйнувати цілісність та єдність судової системи, зробити суд придатком тієї чи іншої політичної сили і засобом задоволення певних інтересів. Особливо небезпечним для правосуддя є ігнорування найвищими посадовими особами держави та органами державної влади, політичними діячами загальновизнаних правових принципів, у тому числі тих, що забезпечують самостійність суду та незалежність суддів. Стала звичною практика надання оцінки рішенням судів некомпетентними суб’єктами, невиконання судових рішень, які набрали законної сили. Такі дії призводять до поширення у суспільстві неповаги до закону і до суду, підривають правові засади діяльності судових органів. У свідомості громадськості суд перестає бути гарантом істини, суб’єктом захисту прав і свобод громадян. Водночас деякі судді не завжди керуються у своїй діяльності виключно Конституцією і законами України, піддаються протиправному впливу посадових осіб і суб’єктів політичної діяльності, допускають безкарне втручання у вирішення судових справ, що завдає істотної шкоди демократичному конституційному ладу, правам і свободам громадян, інтересам суспільства та держави, підриває авторитет судової влади. Не здійснюючи належного правового реагування на протиправний вплив, судді тим самим сприяють поширенню суспільно небезпечних посягань на правосуддя, не забезпечують у межах своїх повноважень дотримання принципів самостійності судів і незалежності суддів, конституційних засад судочинства.
Останнім часом для діяльності Вищої ради юстиції характерними є відвертий відхід від правових засад діяльності цього органу, неоднаковий підхід до вирішення питань про звільнення суддів з посад за порушення присяги, упередженість і перевищення її членами своїх повноважень при проведенні перевірок (це виявляється у незаконному вилученні судових справ, пред’явленні вимоги надати процесуальні документи або відомості, які становлять таємницю нарадчої кімнати тощо), перешкоджання виконанню суддями професійних обов’язків. Порушуються визначений законом порядок і строки притягнення суддів до відповідальності, судді позбавляються можливості вживати передбачені законом заходи для свого захисту. В одних випадках Вища рада юстиції надзвичайно оперативно приймає рішення про внесення подання щодо звільнення судді з посади за порушення присяги навіть не вислухавши пояснення самого судді, що має характер розправи за професійну діяльність, в інших – прийняття рішень затягується на місяці і навіть роки.
Як же тоді можна сподіватись на виконання ст. 55 Конституції України, де сказано усі права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Цією статтею закріплено одну з найважливіших гарантій здійснення як конституцій¬них, так й інших прав та свобод людини і громадянина. Вона відповідає зобов'язанням України, що виникли, зокрема, у зв'язку з ратифікацією Україною Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Конвенції про захист прав і основних свобод людини та ін., які згідно зі ст. 9 Конституції є частиною національного законодавства України.
Офіційно тлумачачи цю норму, Конституційний Суд України в своєму рішенні зазначив, що ч. 1 ст. 55 Консти¬туції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмо¬вити у здійсненні правосуддя, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права, сво¬боди порушено або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлен¬ня прав та свобод (див. Рішення Конституційного Суду Украї¬ни від 25 грудня 1997 р. №9-зп у справі за конституційним зверненням громадян Проценко P.M., Ярошенко П.П. та інших щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України).
Відповідно до ст. 124 Конституції правосуддя в Україні здійснюється виключно судами і не допускається делегу¬вання функцій судів, а також надання цих функцій іншими органами чи посадовими особами. Конституційний Суд дав офіційне тлумачення ч. 2 ст. 124 Конституції. Положення цієї статті необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про права та інші правові питання, поширюються на всі правовідносини, що виникають у державі.
Б) В Указі Президента України сказано:
2. «Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо забезпечення в установленому порядку:
приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із вимогами Закону України «Про банки і банківську діяльність» у частині заборони здійснювати відповідні стягнення протягом дії мораторію, а також з вимогами законів щодо досудового врегулювання спорів;
контролю за законністю виконавчого провадження щодо стягнення коштів установами банків або на користь кредиторів банків;
додержання вимог закону стосовно тимчасової відмови у виїзді за кордон громадянам України, які мають невиконані кредитні зобов'язання».
В інформаційному повідомленні ЗМІ щодо цього сказано: «Президент доручив Державній прикордонній службі заблокувати виїзд із країни несумлінних позичальників «Укрпромбанку» та банку "Надра"
Президент України Віктор Ющенко сьогодні підписав указ, яким доручив Державній прикордонній службі вжити всіх необхідних заходів для блокування виїзду із країни несумлінних позичальників проблемних «Укрпромбанку» та банку "Надра" (обидва - Київ). http://www.optimization.kyivstar.ua/clientless_redirect.php?url=http://www.ictv.ua:80/facts/news-********/647933/;icomp=1
УКРІНФОРМ повідомляє: «Крім того, він констатував і проблему взаємодії тимчасових адміністраторів банків з Державною виконавчою службою. "Існують випадки відкриття, в умовах діючого мораторію на задоволення вимог кредиторів, виконавчого провадження на користь окремих таких кредиторів з арештом коштів на коррахунках та дестабілізацією і без того чутливого стану банківських установ, які знаходяться під тимчасовою адміністрацією", - зазначив Президент. Він доручив міністру юстиції Миколі Оніщуку внести необхідні зміни до відомчих документів для припинення такої практики.
Окремо Віктор Ющенко дав доручення Державній прикордонній службі посилити контроль державного кордону з тим, щоб кожен, хто долучився до дестабілізації роботи банків, був позбавлений можливості виїзду за кордон до повного розрахунку за своїми зобов'язаннями. Президент зауважив, що чинне законодавство дає для цього необхідні підстави». (КИЇВ, 7 жовтня. /УКРІНФОРМ/.)
Ці норми Указу та усні звернення Президента України порушують такі законодавчі акти:
Судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України (ст.ст. 124, 129 Конституції України). Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України (ст.11 Закону України "Про судоустрій", ст. 14 ЦПК України). При необхідності звернення судового рішення до виконання, це питання вирішує місцевий суд, який розглянув справу (ст. 368 ЦПК України).
Примусове виконання рішення суду як завершальна стадія судового провадження охоплюється процедурою виконавчого провадження. Дана процедура регулюється Законом України “Про виконавче провадження”. Стаття 2 даного закону встановлює, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. 04 вересня 2009 року в УНІАН Міністр юстиції з цього приводу роз’яснив: «Введення тимчасової адміністрації банку не є перешкодою для виплати депозитів, термін зберігання яких закінчується у період діяльності тимчасової адміністрації», - сказав М.ОНІЩУК. За його словами, Міністерство юстиції підготувало відповідну позицію і направило її до Національного банку України. «І Національний банк не спростовує таке праворозуміння. Наскільки мені відомо, низка банків, в які введено тимчасову адміністрацію, пропонує вкладникам скласти програму повернення вкладу поетапно протягом певного періоду, виходячи з об`єктивних можливостей банку», - додав .ОНІЩУК. Міністр наголосив, що відмова тимчасової адміністрації у видачі депозиту є незаконною. «Тимчасова адміністрація банку зобов`язана виплатити депозит, якщо термін дії договору закінчується в період її діяльності», - сказав М.ОНІЩУК.
Стосовно заборони виїзду за кордон: Без рішення суду, що вступило в законну силу заборонити виїхати за кордон ніхто не має право, а якщо попробує то діє ст.. 14. Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яка передбачає оскарження цього. Рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом (стаття 15 цього Закону). З цього приводу є також роз’яснення Міністра юстиції: “Я дав вказівки керівнику департаменту виконавчої служби більш активно застосувати такий засіб, який передбачений законом про виконавче провадження, як заборона виїзду за кордон тим посадовцям й керівникам, які допускають невиплату заробітної плати при наявності відповідного рішення суду”, - сказав М.ОНІЩУК. Така сама анологія і до боржників банку. Тільки після того можна заборонити виїзд за кордон коли на це є відповідне рішення суду, що вступило в законну силу.
В) В Указі Президента України сказано:
3. «Рекомендувати Генеральній прокуратурі України:
здійснити аналіз стану додержання законності органами дізнання та досудового слідства під час розгляду заяв про вчинення правопорушень, пов'язаних із завданням шкоди банку у зв'язку з невиконанням позичальниками банків кредитних зобов'язань, а також проаналізувати постанови про відмови у порушенні кримінальних справ за такими заявами та в разі необхідності вжити відповідних заходів реагування;
утворити за участю представників Національного банку України, Служби безпеки України, інших державних органів, тимчасових адміністраторів банків робочу групу щодо вироблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту прав та інтересів клієнтів банків, у тому числі громадян - вкладників банків».
Все, що сказано в п. 2 Указу Президента має вузькі комерційні та політичні інтереси про які в позовній заяві сказано вище.
Хто має право і на яких підставах лякати людей кримінальної відповідальністю за не повернення кредитів та цькувати на них правоохоронні органи та прокуратуру? Це називається залякування людей та незаконне звинувачення у злочині. В ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року закріплено положення про те, що міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. А, відповідно до ст. 2 Міжнародної Конвенції про захист прав і основних свобод людини, яка є невід’ємною частиною національного законодавства, «нікого не можна позбавити волі лише на підставі неспроможності виконати своє боргове зобов’язання».
Крім цього вище наведені факти свідчать про існування двійних стандартів в гарантії конституційних прав громадян: Коли йде мова про приватні структури – банки, які порушуючи мої права та мільйони таких як я за будь-яку ціну в тому числі з допомогою правоохоронних органів та колекторів добиваються повернення боргів, а коли треба виконати зобов’язання по депозитах, то діють Інструкції та Постанови НБУ, вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців а потім ще на 6 місяців якщо ці постанови Правління НБУ не можуть служити підставою для відмови в задоволенні вимоги вкладників. Це просто ширма за якою ховаються шахраї банків. Всім, хто знає чинне законодавство відомо, що як норму Закону, ніхто не скасував ст. 625 ЦК України і вона не змінена законодавчим органом. Отже мало місце зі сторони НБУ та банків, де запроваджено тимчасову адміністрацію введення в обману вкладників та володіння грошовими коштами (депозитом) без достатніх на те підстав. Це все є не справедливими та дискримінаційними умовами, а Указ їх закріпляє як такі, що повинні виконуватись.
В Указі Президента сказано: «утворити за участю представників Національного банку України, Служби безпеки України, інших державних органів, тимчасових адміністраторів банків робочу групу щодо вироблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту прав та інтересів клієнтів банків, у тому числі громадян - вкладників банків». А чому це не зроблено в тисячах випадків до цього. Зокрема:
В травня 2009 року Президенту України направили народні депутати Верховної Ради України чотирьох фракцій: Кармазін, Сухий, Ляшко і Голуб запит про порушення в банківській сфері, зокрема в «Укрпромбанку», «Банку Надра» та інших та поставили питання про звільнення за ці порушення в першу чергу Голову Ради Національного банку Володимира Стельмаха. На той момент і голова правління Банку «Надра» Ігоря Гіленка. Відповідь Президента була такою, що Місія МВФ позитивно оцінює діяльність Національного банку і Він, також не бачить підстав для звільнення Володимира Стельмаха з цієї посади. Чому Президент бездіяльний до тих випадків коли працівників НБУ чи голови правлінь багатьох банків буквально розтягують існуючі активи в банках. За даними багатьох ЗМІ та народних депутатів Верховної Ради України в період кризи керівники НБУ отримують мільйонні виплати та премії, отримують з НБУ на власні потреби десятки мільйонів кредиту та купляють автомобілі за мільйони гривень.
Позивач вважає, що Правління Національного банку згідно з основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організує виконання інших функцій відповідно до статей 6 і 7 цього Закону та здійснює управління діяльністю Національного банку - ст. 14 Закону України «Про Національний банк України».
Згідно ст. 15 Закону України «Про Національний банк України», Правління Національного банку є виконавчим органом Національного банку, на який безпосередньо покладена реалізація Основних засад кредитно – грошової політики держави та який безпосередньо відповідає за стабільність національної валюти.
Бездіяльність Президента України та неправомірні дії Правління Національного банку полягали в тому, що отримуючи значні кредитні кошти від міжнародних фінансових організацій на підтримку національної економіки, банківської системи та, врешті – решт, національної валюти, ці кошти направлялися на підтримання окремих банків, які проводили спекулятивні операції з купівлі – продажу валюти, замість використання їх з метою підтримання власної ліквідності. Наявні також інші істотні порушення. Докази неправомірних дій Правління Національного банку містяться в звіті Рахункової палати України, адресованому Тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності Національного банку України в період фінансової кризи листом № 08-1076 від 21.05.2009 року.
Вважаю, що відповідальність за падіння курсу гривні до долару США несе саме Національний банк України та Президент України, який або не діє в цьому напрямку, або діє з порушенням конституційних прав громадян та чинного законодавства. Підтвердженням цього може бути Указ від 08.10.09 р. Оскільки Президент України вважає, що Голова НБУ і всі його служби працюють успішно, про що свідчить відповідь на запит чотирьох депутатів Верховної Ради, то виникає питання, що Президент в такий спосіб і сам є відповідальним за діяльність НБУ. Саме на НБУ покладена функція забезпечення стабільності грошової одиниці України.
Так, згідно ст.99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави - Національного банку України.
Відповідно до ст. 6 Закону України „Про Національний банк України”, основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, — цінової стабільності. Згідно того ж закону: цінова стабільність — утримання системи цін на певному рівні шляхом підтримки стабільного курсу грошової одиниці України. Цього не зроблено і курс основних валют виріс на 50-70 відсотків.
Приклади двойних стандартів при вирішенні проблем
Один підхід до вирішення проблем наведено в цьому адміністративному позові, а другий підхід можна відслідкувати за весь період кризи яке було ставлення НБУ та Президента до проблем як позичальників так і вкладників.
Ще 24 грудня 2008 року антиколекторна компанія «Ваша Надія» організувала в УКРІНФОРМІ круглий стіл порозуміння «Знайдемо вихід: проблеми з повернення кредитів населенням»,:
Учасники "круглого столу" прийняли Звернення до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Національного банку, банківських, фінансових установ, колекторних фірм, в яких пропонують оголосити мораторій на примусове стягнення, телефонний та письмовий шантаж на період з 24 грудня по 20 січня:
- впровадити «кредитні канікули»;
- прийняти Закон «Про благородне повернення кредитів»;
- внести зміни до Кримінального кодексу України, де посилити відповідальність за злочини у фінансовій сфері та запровадити кримінальну відповідальність за моральний тиск на фізичну особу. Запрошувались всі, хто міг би вплинути на процеси зв’язані з повернення банківських кредитів (Президент України, Кабмін, МВС, Генпрокуратура, НБУ, АБУ, Банки, Колектори, громадські правозахисні організації та потерпілі). Крім потерпілих і громадських організацій ніхто не прийшов. Банкам, НБУ, АБУ цього було не потрібно. Не потрібно тоді цього і владі в тому числі і Президенту України.
07 квітня 2009 року Позивач особисто звертався до Президента України заборонити діяльність колекторів. Це звернення підтримали представники 8-ми регіонів України.У зверненні говорилось: «Колекторна діяльність в Україні повинна бути заборонена. Це чергове «свавілля» фінансових установ, корумпованої влади і тіньового бізнесу з метою остаточної дестабілізації економічної ситуації в Україні. Аморально будь-якою ціною «вибивати» борги в період, коли мільйони людей викинуті роботодавцями на вулицю, коли зростає невиплата зарплати, коли наші заощадження, як мінімум, на 50 відсотків знецінились. Через не професійні або злочинні дії НБУ, влади та банків на цьому попелищі проблем, як гриби після дощу, плодяться так звані колектори. За останніми офіційними даними МВС їх в Україні є понад 50 і з них 10 всеукраїнського масштабу і решта – регіонального. За даними голови асоціації колекторів України Валерія Свєтлова колектори беруть комісійні за свою «роботу» від 7 до 30 відсотків. За даними різних Інтернет-видань колектори за 2008 рік допомогли повернути банкам 30 млрд. гривень кредитних коштів.
Насправді в такий спосіб іде викачка з банківської системи коштів вкладників, коштів рефінансування та коштів реальних прибутків банку».
Ми звертаємося до всіх контролюючих органів, найперше до Податкової Адміністрації України з вимогою провести перевірку діяльності колекторних компаній на предмет отримання комісійної винагороди, її розмір, правові підстави такої комісії, рух коштів отриманих як комісією від банків, витрати колекторних компаній, отримані прибутки та сплачені податки.
Ми звертаємось до КРУ та Рахункової палати України провести перевірку витрат коштів у Національному банку та державних банках: Ощадному та Укрексімбанку.
Ми звертаємось до правоохоронних органів кожний факт протиправних дій колекторів перевірити з урахуванням отриманих коштів комісійної винагороди.
Крім цього банкам і колекторам буде об’явлено страйк: «Всі кредити, де будуть замішані колектори чи банки, які співпрацюють з колекторами не будуть платитися». І як в тій пісні: «А в ответ тишина…Ми знову були не почуті».
24 червня 2009 року чергове звернення до Президента від Позивача і ще представників 10-ти областей України. Ми благали Президента : «Пане Президенте 2004 року, коли Україна стояла на порозі громадянської війн, не популярний на той час Президент України Леонід Кучма зробив мудрі та зважені кроки. Ці кроки привели Вас та всю команду «помаранчевих» до влади тим самим зберегли мир і не пролили кров. Зробіть для України за цей короткий час, що Вам залишився бути на чолі держави, героїчні кроки. Першим з них - підпишіть Закон України "Про захист майнових прав громадян у перiод виходу економiки України зi стану фiнансової кризи», а другий внесіть на розгляд Верховної Ради України законопроект, що логічно б вписував новий Закон у всі інші Закони та Кодекси. Підіть шляхом цивилізованих країн світу і введіть кредитні канікули, та надзвичайний економічний стан. Настав час діяти і чим швидше тим краще, адже судно у шторм обов’язково розіб’є об скелі, якщо не буде у штурвала корабля мудрий і мужній капітан. Ваш штурвал, пане Президенти гарантія моїх конститційних прав і кожного зокрема громадянина України. Наголошую не абстрактного громадянина, а конкретні особистості, конкретного Божого творіння з його проблемами, болями, тривогами, радостями, обов’язками та правами». Відповідь була дуже швидкою: вето на Закон України "Про захист майнових прав громадян у перiод виходу економiки України зi стану фiнансової кризи».
15 липня 2009 року відбувся «круглий стіл» порозуміння» на тему: «Іменем України» або чи можна спокійно споглядати на підміну судової влади і функцій держави?» На ньому до Президента України було звернення захистити Конституцію.
Там сказано: «Пане Президенте, в Україні відбуваються дивні і не чувані речі. З мільйонами наших громадян капітал і бездіяльна влада творить в прямому розумінні свавілля. Найстрашніша подія сталась у Дніпропетровську, коли один із самих великих банків України (ЗАТ КБ «ПриватБанк») підробляє рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. По деяких даних понад 30 тисяч позичальників отримали такі рішення. Про ці факти вже говорили ЗМІ і порушена кримінальна справа Дніпропетровською прокуратурою, однак найважливіше з цього є те, що приватна стуктура, якою є банк зазіхнулась на конституційний устрій держави і видає псевдо документи «Іменем України». Такі права за Конституцією України, як відомо, має тільки судова влада. В одному із інтерв’ю ЗМІ представник цього банку заявив, що ще 120 тис. таких фіктивних рішень буде відправлено позичальникам. Саме Ваша втручання в цю ситуацію дасть можливість почути суспільству позицію Гаранта Конституції України та ймовірно отримати останню дошку надії та порятунку для всіх потерпілих та всіх громадян. З приводу протиправних дій «ПриватБанку» Ми, також, заявляємо, про початок всеукраїнської акції «Що посіяли те й пожинаєте або НІ свавіллю капіталу і бездіяльності влади». В рамках цієї безстрокової акції всі ті банки, які замішені в протиправних діях проти клієнтів, співпрацюють з колекторними компаніями відчують на собі ігнорування їх інтересів з боку позичальників та клієнтів банку. Ім об’являється байкот на оплату кредитних зобов’язань та будь-якого іншого обслуговування в цих банках.
До Президента України було чи мало звернень від клієнтів. Ось одне від інваліда третьої групи з селища Берегомет на Буковині Васьковського Віктора Євгеновича. Він пише: «Я інвалід третьої групи по загальних захворюваннях. 12 липня 2007 року оформив кредитну картку «Універсальна» в ПриватБанку. Платив по ній нормально до серпня 2008 року. Потім перестав платити на короткий термін і банк на мене подав в суд. 27 жовтня 2008 року Вижницький районний суд видав судовий наказ № 2-н446/08 на суму 6290,93 грн. Судовий наказ я отримав не давно, приблизно місяць назад. Я не знав, що його можна оскаржити і з цим змирився. Дивно мені було, отримувати його, оскільки навіть в період хвороби я щомісячно платив по 200 грн. по цій картці. Від винесення судового наказу я сплатив біля 1000 грн. В серпні місяці 2009 року я отримую Постанову про відкриття провадження ДВС Вижницького управління юстиції Чернівецької обл. Там сума боргу складає 6337,38 грн.
Що ж це виходить судовий наказ на 6290,93 грн. Постанова ДВС на суму 6337,38 грн., а з Дніпропетровська написано 7948,41 грн. крім цього тисяча заплачена. Як зрозуміти цю арифметику і чому з мене пенсіонера і інваліда останнє джерело доходу забирають. Мені сказали, що після винесення судового наказу проценти припиняються, а тут ростуть і ростуть.
Прошу Вас захистіть від такого свавілля. Невже всім байдуже, що така потужна у таких як я». Відповідь з Секретаріату Президента Васьковському В.Є. була дивна і проста: скаргу на дії ЗАТ КБ «ПриватБанк» відправлено на розгляд АКБ «ПриватБанк».
А ні підміна судової влади Президента, як Гаранта Конституції не cтривожила, а ні погроза байкоту банківської системи. Коли байкот почав діяти і клієнти один за однім почали вигравати у банків суди то Президент України видає Указ від 08.10.09 р. Пізно, процес пішов, треба було з проблемами народу жити весь час кризи та їх вирішувати. Президент своєю бездіяльністю щодо численних звернень та застережень направлених йому та Указом, що оскаржується порушив ст. 24 Конституції України. Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Це означає, що не може бути привілеїв чи обмежень залежно від майнового стану громадянина у виконанні вимог законодавства.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає певні особливості провадження в справах щодо оскарження нормативно-правових актів. Зокрема, відповідно до частин 3-6 ст. 171 КАСУ в разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов’язує відповідача (того, хто видав акт, що оскаржується) опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Так, якщо постанова Кабміну мала бути або була опублікована в офіційному віснику, то суд зобов’язує цей орган влади опублікувати оголошення про оскарження його акту у відповідному виданні. Причому таке оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Відповідне оголошення повинно бути опубліковано не пізніше як за сім днів до судового розгляду. Варто пам’ятати, якщо оголошення опубліковано своєчасно, то вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Причому скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі в справі, залишаються без розгляду, оскільки їх вважають такими, що повідомлені належним чином про розгляд справи в
певний день і час.
Крім того, відповідно до КАСУ адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження в справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.
За результатами розгляду справи суд може прийняти рішення, яким визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині. В разі, якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту вищої юридичної сили інших правових актів чи їхніх окремих положень, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі та які впливають на прийняття постанови у справі, суд визнає такі акти чи їхні окремі положення незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили.
Варто зазначити, що резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його не чинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 19, 41, 55, пунктом 4 перехідних положень Конституції України, статтями 2, 6, частиною 1 статті 17, статтями 18, 19, 104-106, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, прошу:
1.Прийняти адміністративний позов до провадження.
2. Визнати незаконним і не чинним Указу Президента України № 813/2009 «Про заходи щодо забезпечення відновлення стабільності у банківській системі» від 08 жовтня 2009 року.
Додатки:
21 документ
13 жовтня 2009 року X Ф.Ю.Олексюк
Мировой финансовый кризис:
как он отразился на Украине в разрезе (примере) банков и физических заемщиков
ОАО ''Банк Кипр'' и АБ ''Экспресс-Банк’’ против VIP клиентов
и своих лучших заемщиков 2007 – 2008 годов.
Кто защитит общество от рэкетиров в законе – «коллекторов» и «служб безопасности» финансовых организаций.
Недавно ОАО «Банк Кипр» запустил информацию об открытии 70 отделений (естественно для привлечения депозитов населения и выдачи впоследствии кредитов тому же населению, заемщикам, под 28 - 37% годовых). Заемщики, не знакомые с деятельностью вышеуказанных банков, в свою очередь через некоторое время не могут платить так как ''попали'' в кабалу. Так работают инвесторы из оффшоров (ОАО «Банк Кипр», АБ «Экспресс банк»). Любой здравомыслящий менеджер-директор распорядитель банков отдает себе отчет на что идет и получает гонорары из разных источников (зарплата, бонусы и т.д).
Предупреждаем будущих клиентов указанных банков, не говоря уже о VIP – клиентах, разместивших депозиты или планирующих разместить депозиты в ОАО «Банк Кипр» и АБ «Экспресс-банк», которые уже показали себя с аморальной и уголовной стороны.
Так, в отношении их противоправных действий по заявлению VIP-клиента этих банков и одновременно заемщика кредитов поступило заявление в органы МВД и Прокуратуры Украины, и последними возбуждено уголовное дело (следственным отделом РУ ГУ МВД Украины в г. Киеве возбуждено уголовное дело по факту принуждения к исполнению гражданско – правовых обязательств з угрозой насилия над потерпевшим, учиненные над потерпевшим лицом группой лиц по признакам ст. 355 ч.2 УК Украины – от 3 до 5 лет лишения свободы), а также заемщика признали потерпевшей стороной согласно Закона Украины «О защите прав потребителей» (согласно информации следственного отдела Печерского РУ ГУ МВД Украины в г. Киеве от 18.09.2009 заявителя признано потерпевшей стороной, это есть подтверждением того, что следствие пришло к выводу о присутствии противоправных действий и нанесенных заявителю моральных и материальных убытков).
Также направлены иски:
к АБ «Экспресс Банк» - на сумму 256.000.000 гривен, Председатель Правления АБ «Экспресс – Банк» О.В. Чулицкая, Заместитель Председателя Правления (начальник службы безопасности) АБ «Экспресс-Банк» А.А. Сандуляк;
к ОАО «Банк Кипр» - на сумму 8.500.000 гривен, И.О. Главы Правления ОАО «Банк Кипр» И.М. Янакаева иски приняты судами к производству и рассмотрению, что свидетельствует о достаточности факта нарушения законов данными банками.
Дальнейшая судьба данного иска о защите прав потребителей зависит от аппеляционного суда г. Киева. На чей стороне выступит аппеляция – на стороне закона или горстки аферистов с кипрских оффшоров, получивших доступ к банкам, выкупив их контрольные пакеты, и называющих себя собственниками банков, влияющих на судьбы миллионов как вкладчиков так и заемщиков.
Что же произойдет, если клиенты, разместившие свои депозитные вклады, а также клиенты – заемщики финансовых средств данных банков, одновременно подадут иски на эти банки, а иски, как мы видим из вышеназванного примера, обоснованы и не столь малы. Умножим 256 миллионов плюс 8 500 0000 на 15 – 20 исков к одному и другому банку, а это соответственно, уже приведет к их банкротству. Так какие же могут быть 70 новых отделений Банка Кипра, которые выкупил в прошлом году основной пакет акций (97,18%) украинского Автозазбанка, и где согласно статистике, кредитный портфель банка увеличился на 657 млн. грн., а прошлый год банк закончил с прибылью в размере 12,4 млн. грн. Принимая во внимание, что на сегодня общая сумма клиентских средств составляет 424,8 млн. грн., в том числе депозитов – 259,6 млн. грн. О каких же возвратах депозитов может идти речь, если Bank of Cyprus объявят между собой его клиенты неблагонадежным в связи с возбуждением уголовных дел в отношении как сотрудников, так и самого банка. То же касается и АБ «Экспресс-банк». Цифры можете просчитать сами.
Какая же прибыль 12,4 млн. грн. покроет вклады клиентов этих банков, когда в этом году, а мы надеемся, что суд у нас справедливый и честный, подтвердит компенсацию в адрес заемщика полученных убытков от совместной деятельности с банком, согласно закона о защите прав потребителей на 8,5 млн. грн. А по Экспресс-банку на 250 млн. грн.
Так какие же могут быть новые филиалы аж 70, когда такие события происходят в этих банках и это только начало деятельности по защите прав потребителей от творящегося произвола со стороны Банков и коллекторских организаций.
Теперь есть куда обратиться за защитой, консультацией или даже за сочувствием к пострадавшим от поборов олигархических кланов, коммерческих банков и кредитных союзов, которые, как известно, всю свою прибыль выводят в офшоры. Учитывая ту политическую и экономическую ситуацию в Украине, пора уже обратить внимание кандидатов в Президенты Украины и их поддерживающих политических партий на этот беспредел в стране, дать ему свои конкретные обоснованные оценки, приняв соответсвующие заявления по деятельности коллекторских компаний в том числе зарегистрированных на Кипре и других оффшорах с помощью которых унижают потенциальных клиентов, заемщиков банков и кредитных союзов с последующим вывозом капитала в оффшоры.
Прежде всего, следует провести комплексную проверку в банках ОАО «Банк Кипр» и АБ «Экспресс-Банк» как рекомендуют Народные депутаты Украины (Блок КПУ – И.В. Алексеев, Е.В. Волынец) из Комитета по борьбе с организованной преступностью и коррупцией и дать оценку откуда пришел капитал в уставные фонды. В связи с чем с целью недопущения углубления кризисных тенденций в обществе, обеспечение исполнения цели, приоритетов и принципов государственности, выявления и исправлений недостатков, нарушений и злоупотреблений, которые имели место, недопущения нарушения действующего законодательства Украины, Прокуратуре, МВД, НБУ предложено провести тщательную проверку соблюдения действующего законодательства руководством и их подчиненными ОАО «Банк Кипр» и АБ «Экспресс банк» относительно:
1. Выводу средств вкладчиков за границу.
2. Выдачу средств клиентам, которые связаны с руководством банка, их родственникам, афилированным лицам.
3. Злоупотребление сотрудниками банков служебным положением по предварительному сговору группой лиц в особо крупных размерах, покушение на растрату государственных средств а также средств вкладчиков и акционеров ОАО «Банк Кипр» и АБ «Экспресс банк» (признаки состава преступления ч. 5 ст. 191 КК Украины).
4. Признаков коррупции в указанных банках по схеме: вымогательство у клиентов досрочного возврата кредитных средств, предоставленных под залог недвижимого имущества на ½ его реальной стоимости, что дает возможность при изъятии собственности воспользоваться полным объемом стоимости имущества для покрытия разных коррупционных финансовых схем (вывод капитала за пределы Украины и т. д.). Понимая, что в период мирового финансового кризиса заемщик не будет иметь возможность погашать тело кредита, не говоря уже о процентах, что естественно приводит в связи с падением цен на товары, недвижимость, другое имущество, а финансовые ресурсы дорожают вдвое вместо удешевления за счет вмешательства государства в финансово – банковскую систему, и предоставление ей от НБУ кредитных ресурсов под 1-2 % годовых. Например в США ФРС предоставляет ресурсы по ставке 0,5%, в Великобритании – под 0,5%, в ЕС – под 0,5 – 1 %, в Украине финансовые учреждения «дикують», предлагая проценты начиная с 30% годовых и выше.
Ведь ведение бизнеса в оффшорах недопустима в Украине согласно Постановлению КМ Украины принятого более пяти лет назад и поддержана как правительствами Тимшоенко прошлых годов, Ющенко и Януковича и должны быть под контролем так называемой финансовой разведки в структуре Минфина Украины. Поэтому мы приглашаем СМИ уделить больше внимания защите прав потребителей, а именно граждан Украины, которые терпят весть этот беспредел от коррупционных финансовых структур (банковские организации, кредитные союзы, различные фонды), которые с уставных капиталом не более 5 млн. грн. в 2007 – 2008 годах собрали депозитных средств у населения на 1.11.2008 года по физич лицам 184 млрд. грн., по юридическим – 199 млрд. грн. А сумма уставного капитала, при создании банков (198 банков) умножаем на 5 млн. грн. составляет не более 1 млрд. грн. Над этими цифрами необходимо прежде всего задуматься Правительству, Президенту и депутатам и задать себе вопрос – как так вышло, что на 1 млрд. грн. уставного капитала собраны за несколоко лет средства на 383 млрд. грн. и предоставлены как физическим так и юридическим лицам в виде кредитов под 14-16 %% годовых (минимальная ставка 2007 года). А это уже можно не одни олимпийские игры провести, не говоря уже о Евро-2012.
Некоторые народные избранники столь сильно обеспокоены деятельностью банков с иностранным капиталом, что настоятельно рекомендуют ограничить их присутствие в Украине. Это даже нашло отражение в законопроекте №4787-1 “О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно деятельности НБУ”, разработанном депутатами Юрием Кармазиным (“Наша Украина—Народная самооборона”), Александром Ситешенко и Юрием Прокопчуком (БЮТ), доля иностранного капитала в украинских кредитных учреждениях не должна превышать 15%, тогда как по итогам мая эта цифра достигла 36,9%. Процессы глобализации мировой экономики не могли и не смогут обойти ни Украину, ни ее финансово-банковскую систему, особенно если учесть открытость отечественной экономики. Отечественная банковская система одной из первых переживает процесс ускорения интеграции путем расширения присутствия в ней иностранного капитала. И чем быстрее государство определит и начнет отстаивать национальные интересы в этом процессе, тем более полезными и менее болезненными будут его последствия. Но, при этом крайне важным является именно объективное определение роли и места иностранных банков в функционировании и перспективах развития банковской системы Украины.
Такая трансформация банковской системы будет иметь негативные последствия для развития экономики в долгосрочной перспективе. Такая политика будет ускорять преобразование национальной экономики в сырьевой, экологический вредный для граждан Украины придаток экономики других стран.
Председатель координационного совета
ассоциации антиколлекторов и правозащитников «Ваша Надія»
Олексюк Федор Юревич
ТОЛЬКО ПОЧЕМУ
,.ПРОШУ
ОБРАТИТЬ
ВНИМАНИЕ
КАНДИДАТОВ В
ПРЕЗИДЕНТЫ