РУС
7234 посетителя онлайн
Гарань: самый негативный сценарий - это получить президента Януковича и премьера Азарова
Профессор политологии, научный директор Школы политической аналитики при НаУКМА Алексей Гарань не исключает досрочных парламентских выборов.
"Если побеждает Ю.Тимошенко - досрочных парламентских выборов не будет. То есть состоится просто переформатирование правящей коалиции в Верховной Раде. А вот если побеждает Янукович - у него будет возникать искушение досрочных выборов, хотя не факт, что эти досрочные выборы состоятся", - сказал эксперт.По словам политолога, победа В.Януковича станет для Украины самым неудачным из вариантов развития событий.
"Конечно, самый негативный сценарий - это получить президента Януковича, премьер-министра Н.Азарова и вице-премьера по гуманитарным вопросам Д.Табачника. И тогда, я думаю, наши избиратели должны подумать перед вторым туром, когда будут делать свой выбор", - отметил эксперт.
Источник: ИМК
Америка Юлю сливает
Панове кандидати схаменіться поки у Вас є час... Бо витримка у людей як і гроші закінчуються.. Ну а потім як казав дідусь Ленін коли Верхи неможуть.. а низи ужу нехочуть.. буде революційна ситуація.. І Саме Ви доводите країну до точки кипіння.. І тоді вже ніхто нівкого не буде питати звідки у Вас взялося те привабливе для народу народне а не ваше майно та грошенята.. І знову "кухарки", а не ви будуть створювати нову полпотовську чи сталінську Україну..
Комуняки...литвиновцы.....в очередь станут .....да еще и доплачивать будут что бы их в новую коалицию взяли.....
Так что....премьером Тимошенко...только до выборов.....а дальше...тихо мирно.....уперед и с песТней....у политическое небытиЁ.....
Прелестное поздравление Наталье Витренко с днем рождения распространила пресс-служба ПСПУ. Читаем и плачем:
«С днём рождения, Наталия Михайловна!
В истории стран и народов не так много государственных и общественных деятелей, получивших всеобщее признание, и которыми гордится всё прогрессивное человечество.
В России это, конечно же, Владимир Ильич Ленин. В Германии - безусловно, Карл Маркс и Фридрих Энгельс. Во Франции - Жанна Д'Арк. В Италии - Джузеппе Гарибальди. На Кубе - это легендарные Эрнесто Че Гевара и Фидель Кастро. В Индии - это, конечно же, Индира Ганди, а в Венесуэле - Уго Чавес. А Украина может гордиться своей прекрасной дочерью, народным депутатом Украины II и III созывов, кандидатом в Президенты Украины 1999 и 2004 годов, доктором экономических наук, академиком, профессором Наталией Михайловной Витренко. Умная, смелая, решительная, она стала защитницей обездоленных в Украине и во всём мире, лидером народного сопротивления.
Не по плечу даже крепким мужчинам идти в нынешней Украине путем, избранным Наталией Михайловной. В условиях лжи, тотального предательства власти, махровой цензуры Наталия Михайловна ни разу не дрогнула. Всегда впереди. Да и нашу партию она воспитывает грамотной, сплоченной и решительной. Она наш безусловный лидер. Она бескомпромиссный борец за союзное государство с Россией и Беларусью, за социализм.
Да и родилась Наталия Михайловна 28 декабря, в один и тот же день, что и Богдан Хмельницкий. Вы сегодня достойно продолжаете борьбу Богдана.
Дорогая Наталия Михайловна! Мы поздравляем Вас с днём рождения. Желаем Вам крепкого здоровья, счастья. Здоровья и счастья Вашим любимым детям и внукам. И, конечно же, желаем Вам побед. Наш народ проснётся. Обязательно проснётся и объединится вокруг Вас и Ваших идей, как объединились мы - гордые витренковцы.
До победы всегда!
Члены Президиума ЦК ПСПУ
Редакция газеты "Предрассветные огни"»
Вот за кого, дурики, голосовать надо. Она вам всем, суки, сделает козью морду!!!
Додану вартість одержує підприємець, а ПДВ сплачує споживач. Коли влаштовуєшся на роботу, то зіткаєшся з вибором, чи працювати офіційно, для пенсії, чи працювати неофіційно, але тоді зарплата буде на пару сотень більша. Та біс з нею, з пенсією. Ще невідомо, чи доживеш до неї. А сьогодні такі проблеми!
Моя недоля така, що все життя був ідіотом, ідіотом і здохну. Якби я не проголосував за самостійну Україну, то зараз би мав пристойну пенсію. А працював я на верстатах з ЧПУ. Зарплата була понад 200 карбованців. Тоді долар коштував 90 копійок. Зараз за долар не купиш того, що можна було тоді накупити на 90 копійок. Яка була дешева пошта (можна було грати в шахи за листуванням), які дешеві були книжки, який дешевий був проїзд в транспорті! Були звичайно і глупства, бо люди свиней годували хлібом, а шофери бензину зливали в кювет, аби їм не переглянули ліміти. Вища освіта була суцільно безплатна, і я цим скористався, закінчивши дрогобицький пед і навіть трохи попрацювавши вчителем математики. А медицина була не просто безплатна, а в лікарнях ще й пристойно годували. І це все при забезпеченні гігантської армії.
І от такій державі я всадив ніж у спину, проголосувавши за самостійну Україну. Чому? Звичайно, дрібничкою було те, що я мусів називати націоналістів буржуазними. Я ніяк не розумів їхньої буржуазності. Це ж були звичайні хлопці. Та й чого їм свербіло мати самостійну державу, коли держава була така хороша, така неосяжна? Правда, дивувало мене, що не можна було поїхати за кордон на футбольний матч, як це роблять, скажімо, англійці. Я був в захопленні від Леніна, хоча мені й дуже не подобалось його тлумачення свободи, як усвідомленої необхідності (див. його «Матеріалізм та емпіріокритицизм»). Я все ж таки розумів свободу, як право людини робити все те, що не шкодить іншим. Я не міг усвідомлювати необхідності рибних днів в їдальнях. (Нема вже їдалень, майже нема вже і перукарень, пошта через свою жадібність дихає на ладан, в книгарні з тієї ж причини нема чого заходити, на сауни нема коштів, хоча інгаляція легенів дуже потрібна, вже не утримуємо такої гігантської армії) Таких дрібниць було дуже багато, але це все можна було терпіти.
Перший грім прогримів у зв’язку з подіями в Чехословаччині (події в Угорщині були пояснені, як ліквідація путчу – один раз не рахується). Нам з піною у роті доводили необхідність введення військ, бо інакше ФРН була готова ввести туди свої війська. Ввели війська і посіяли ненависть до себе. А потім Афганістан… І ось це вже було дуже серйозно. Дуже. За це я і всадив такій хорошій державі ніж у спину. Бо зрозумів, що я ніяка не людина у цій державі, а сама справжня худоба. Що в мене можна відібрати сина чи онука, як пацє від свиноматки, і повернути його в цинковій труні героєм, а мене на старості літ лишити без помічника. Бо, як виявляється, всі люди в цій «хорошій» країні народжуються з інтернаціональним боргом. В цілому світі люди народжуються з майбутньою спадщиною, і лише в нашій країні з боргом. Олег Блохін ніяк не хотів одержувати свій приз за Золотий м’яч, бо майже весь приз мусів би віддати державі. Ще раз я переконався, що я худоба, коли мене звільнили з долотного заводу (верстати з ЧПУ) по статті «за прогули» за те, що не вийшов на роботу у вихідний день (неділю), хоча в Конституції СРСР було записано, що «Громадяни СРСР мають право на відпочинок», а коли став доводити в КГБ, що в нас дійсно порушуються права людини (чи не ідіот?), то мені запропонували вибір: полікуватись у психлікарні, написавши про це заяву (на місяць, два, півроку) або сісти в тюрму, де я колись працював вільнонайманим майстром, по статті «Клеветнические измышления, порочащие государственный и общественный строй СССР». А коли я по-ідіотськи спитав у кагебіста (Анатолія Івановича): «І на моїй могилі з’являтимуться антирадянські лозунги, як на могилі Івасюка?», той від несподіванки здригнувся і не знайшов ні чого ліпшого, як сказати: «То було давно». Отже, «то» було…
Але за що боровся, на те і напоровся? Тоді я був худобою. Але худобою при такому господареві, який за роботу лікував, та більш-менш пристойно годував. А тепер я вже гірше ніж худоба. Я загнаний звір! Ані лікування, ані пристойного годування за роботу!
От хопив мій син катаракту на око. Лікарі кажуть: треба міняти кришталик, причому зволікати з цим не можна, бо потім буде пізно. А де я, на той час безробітний, маю кошти на кришталик та операцію? Добре, що це не смертельно. А тепер вже й кошти не допоможуть, бо сітчатка розклалась. А цьому передувало ще гірше. Операція йому на мозок. Як, у вас матка не опускається? Ні, бо ви вже наперед знаєте про хеппі енд. А я? А могло би кінчитись і не добре. Його смертю. Бо діагноз – 50% лікування. А діагноз на томографі, тоді єдиному на Львів, знаєте скільки коштував? Аж 100 гривень. Смішно? Та тоді мінімальна зарплата була 80 гривень. А я взагалі безробітний. Коли діагноз був встановлений (хронічна гематома, колись вдарився, слава Богу що не пухлина), то виявилось, що операція необхідна, бо інакше помре. І от, безробітний, шукай кошти на три пари хірургічних рукавиць, чотири системи, бинт, марлю та різні медикаменти. А діагноз тут смертельний, нікуди не дінешся. Добре що люди не тільки позичали, а дехто навіть задурно давав, а його хресна мама, почувши про це з Америки, розрахувалась з усіма боргами. Бо не знаю, скільки часу я би й розраховувався з боргами. Майте на увазі, що кошти були потрібні не тільки на все вище перераховане, але треба було ще покласти добрячу суму баксів і в кишеньку хірургу (хоч він там і базікав, що це не обов’язково) і анестезіологу. Бо моя невістка, жінка мого племінника, вже на той час була розповіла мені, як вона робила собі операцію в Києві. Прийшла до тями на хірургічному столі з розрізаним животом, а лікаря-анестезіолога в хірургічному відділенні нема, десь вийшов. Кара за що? За глупство, за жадібність? От би розрізати живіт без наркозу *****, її попередникам-********** по прем’єрству, та всім, хто не вдушився зарплатнею депутата ВР, в тому числі і Левкові Лук’яненку (В’ячеслав Чорновіл своє одержав, хоч в таких особах, як я, і на завжди загубив своє добре ім’я, а живіт без наркозу йому вже не розріжеш ).
Левкові Лук’яненку? А що ж він міг зробити? Та не сидіти серед вампірів. Ставити питання руба. Наприклад: або скасовуємо депутатську недоторканість, або я йду геть з цієї зграї бандитів. Він цього не зробив. Значить теж бандит, вампір. Значить теж вартий розрізання живота без наркозу. Адже народ України висловив на цю тему свою думку на референдумі, який би референдум не був, законний чи не законний. До того ж цей юрист не протестував проти антиконституційного скасування мажоритарних виборів. В той час, як Левко Лук’яненко (і В’ячеслав Чорновіл теж) жирували на депутатській зарплатні (доробились до того?), людям України відрізали газ, їм погрожувало викидання з помешкань на вулицю, і вони накладали руки на себе, а деколи, за компанію, і на своїх дітей. Я завжди говорив в цих випадках: якщо ти вже дійшов до таких крайнощів, то зроби на остачу людям добро, а за себе помстися – забери з собою якусь наволоч.
Нарешті і мені Бог послав таке випробування. Приїхали і до мене відрізати газ. Для власного виправдання розкажу всю передісторію. Як відомо, сила є – розуму не треба. З цієї «колокольні» наш рідний кабмін, вже не пам’ятаю за головування якого *********, встановив такі ціни на ком послуги, що вони виявились вищими за мінімалку. А коли побачили, яка з того вийшла велика дурниця, то ввели субсидії. Але, але… От приходжу я в газову службу по довідку для одержання субсидії, а начальник газової служби Савшак ставить мені зустрічну умову – сплатити 50% боргу. Борг – 700 гривен, мінімальна зарплата 80 гривень, я безробітний, а ще, як ви знаєте, маю сина-інваліда з дитинства. Для мене, звичайно ж, такі умови не можливі, а, отже, буду вбивати якусь наволоч, чи то Савшака, чи то Лук’яненка, чи то Чорновола. Пізніше, для агітації за «Нашу Україну», завітав в Дрогобич майбутній президент Ющенко. Звичайно, він, як завжди, дрібненько попісяв на своїх прихильників своїм спізненням на 2 години. Але я (отже кількість натовпу не є показником прихильників) кричав у натовпі: «Голосуймо за відрізку газу! За свиней!». Одна жіночка мені на це зауважила:
- Платити треба.
- Та, маючи субсидію, можна бути мудрою.
А не маючи субсидії у мене ріс борг і за квартплату, і за воду. Хіба що розцінки за електроенергію були можливими. Коли я приходив в ЖЕК, то там мені не виставляли жодних зустрічних умов для укладання угоди аби взяти мене за зябра.
До того ж в той час ********* роками затримували виплату зарплати. Лохляндія? Ні, виходок під назвою Україна. Де на громадян країни роблять те, що роблять у виходку.
От, приміром, найняв мене репетитором зам директора АТП. Скаржиться, що затримують зарплату.
- Та ж через ваші руки проходить виручка, готівка. Невже з неї не можна взяти собі зарплату?
- Ні. Всю виручку ми зобов’язані здати в банк.
- Як же ж ви тоді живете?
- А сидимо на шиї у сина з невісткою. + маємо дачну ділянку. + маємо власну машину. А це дуже великий поміч.
Другий приклад. Одна дуже знайома розказала, що її чоловік 5 років пропрацював на авто- крановому заводі без зарплати. А коли помер від раку легенів, то його зарплати вистачило лише оплатити борг за квартиру, та частково за газ. От такі були тоді розцінки за ком- послуги, влаштовані нашими *********ми. Отже, зарплату можна затримувати, а сплату компослуг ні. Ні. Вже краще жити в Лохляндії, ніж у виходку! Краще вже бути безробітним. Безробітний, принаймні, має час на браконьєрство.
Отже, приїхали відрізати газ. Без всілякого судового рішення. Кажу:
- Через мій труп.
- А з нами міліція.
- Та плював я і на міліцію. Бандери на вас нема.
- Та якби був Бандера, то ви би висіли на першому ліпшому стовпі.
Бачу – це марнослівство. Збігав за каменюкою і підкидаю її на руці. А коли побачив, що і це нічого не доводить, то з відчаю з усієї сили жбурнув її в голову найближчому, цьому самому говірливому. Але, слава Богові, з двох метрів не влучив. Камінь просвистів в сантиметрі від його скроні та влучив… Влучив у розвилку самого заднього, самого мовчазного. Я і по сьогоднішній день не знаю, яку я там зробив яєчню, хоча пізніше кепкування газовщиків на цю тему на щось натякали.
От хопили газовщики цей камінь, як речовий доказ, свідків їх було аж 8 чоловік, та нема їх і по сьогоднішній день. Як ви думаєте, чому? Та ж елементарно, Ватсоне. Але не буду говорити, чому. Але ж я ставив хрест на своїй долі? Чи не так? І от я, маючи голос, на відміну від тих, хто наклав на себе руки, маю шанувати Левка Лук’яненка чи В’ячеслава Чорновола? А що би сказали ті тисячи, які наклали на себе руки? Вони голосу не мають.
Зкопіюю і один діалог зі свого щоденника:
- «Забий мене молотком – благає мене.
- Не можу. Газовщика міг, а тебе не можу.
- То дай мені щурячої труйки.
- А оце можу. Але з умовою: я – перший.
Цікаво, а скільки років дав би мені покидьок в суддівській мантії, за виконання останньої волі помираючої? А останню волю помираючої я таки через пару днів виконав – сів і посидів на ліжку біля неї.»
Каюсь, я довгий час вважав Бандеру та його людей ідіотами. Бо намагались головою пробити стіну. Зрозумів їх лишень тоді, коли сам став головою пробивати стіну.
За ***** агітує ужгородська професура, перший президент самостійної України Кравчук, зірки естради Пономарьов, Руслана… Добре, що Скрипці вистачило глузду тримати нейтралітет. Тож і далі можу насолоджуватись мелодіями ВВ. Мені, ідіоту, так хочеться встромити ніж у спину «країні щастя і добра». Хто ж мене доводить до таких чорних задумів? «Вона це Україна» чи «Вона це смерть Україні»? Ця смердюча брехуха називає себе демократкою, і лохи цьому вірять, хоча насправді вона є хитрючою узурпаторкою влади. Те, що вона піднімає пропускний поріг до парламенту для малопроцентних партій, ще дрібниця. А як вона задумала узурпувати обрання президента України через парламент, аби обрати саму себе! Дуже хотів би аби Леонід Макарович прочитав оці мої рядки. Леоніде Макаровичу, Ви лох?
Стефко (Бандера)! Ти мене пробач за такі думки. Ти, напевно, і не думав, що в самостійній України, про яку так мріяв не ти один, у когось народяться такі думки? Ще Пушкін самостійників файно змалював у своїй «Полтаві». Іван Франко аж ніяк не міг попасти туди. Та я розумію, що безпомилкових людей не буває (це я про себе). Але що робити в безвиході? Велика частина лохів збирається голосувати за *****, ще більша за *********. Мені нічого не лишається робити, як голосувати за сталініста! Та я би голосував за Мороза. Але в нього рейтинг слабший, і тому мій голос пропаде задурно. Можна за Гриценка, який обіцяє диктатуру справедливості. Можна за Богословську. Їхні прізвища ще не зганьблені у чорному списку ********** та *****в. Може би диктатура справедливості і забезпечила бандитам тюрми. А в першу чергу Ющенкові та Кучмі. Весь час агітував за останній пункт списку (проти всіх) але жахнувся, що в результаті президентом стане ******** або *****, що голосуючи «проти всіх» я дійсно голосую за *********, і от моє рішення. За Симоненка я ніколи ще не голосував. Та це ще не є моїм ножем у спину самостійної України. Адже Симоненко стільки клявся по телебаченню, що він є самостійником. Гірше буде, коли на виборах переможе ******** і протягне на референдум питання про воз’єднання України з Росією, а потім фальсифікує голосування. А Симоненко? Та нехай це буде попереджувальним дзвоником нашім бізнесменам. Великий Жовтень цілий світ навчив, як ставитись до найманого робітника, як оплачувати найману працю. Хіба їх не навчив.
Вікторе Федоровичу. Під час Вашого другого прем’єрства я міг одержати 10% субсидії. Але для цього я мусів би обов’язково спалити норму газу 400 кубів. Це скільки ж би при цьому я мав би викласти коштів за таку допомогу? За таку Вашу любов і ласку я би безжально закрутив Ваші геніталії у лещата, а Ваш писок розрізав би по вуха. Оскільки у Юлії Володимирівни нема що закручувати у лещата, то розрізав би їй живіть від проміжності до пупа.
Степане Андрійовичу. У мене велике бажання пити баварське пиво. Щось на жигулівське не тягне. Німці не слов’яни, а росіяни слов’яни? Твої люди воювали як з першими, так і з другими? А з військами Сталіна навіть були угоди про перемир’я, і твоє військо пропускало війська Сталіна, аби ті без перешкод робили пекло військам Гітлера? Ну, от бачиш, з одного боку можна зробити угоду навіть зі Сталіним, не кажучи вже про якогось сталініста. А з другого боку зараз німці такі, що їх аж трусить при згадці Гітлера. Навіть не посилали своїх військ в Ірак шукати там атомну зброю. Як розуміти ці мої рядки? А як комплімент ******** Німеччині. Тобто якби довелось вибирати між двома окупантами, то…
Нашому РНБО, читаючи оці рядки, є над чим замислитись. З одного боку, наявність гниди, яка, при можливості, всадить ніж чи то у спину, чи то у живіт «країні щастя і добра». Але ж це лишень один ідіот, який зізнається в своєму ідіотизмові. А скільки їх є на справді? З другого боку, воювати з гнидами це все одно, що воювати з наслідками хвороби (кримські татари, бандери), а мудрий лікар воює з причиною. Ох, та причина… Тут можна до такого договоритися, що в причини доведеться записати і свого шефа, ба, ні, свого таточка, який нас породив… Правда, був приклад, коли одна особа зцуралася такого таточка.
«І чужому навчайтесь, і свого не цурайтесь»… Оооо! Соромно зізнатись, що мені соромно зізнаватись, що я українець. Та два рази наступати на ті самі граблі соромно, а українці збираються наступити на них ще й третій раз! Що б на це сказав Тарас, Іван, Степан?
Леоніде Макаровичу. Хотів би в той список занести і Ваше ім’я, але Ви агітуєте за треті граблі. Та ж Вона кричить, що державна казна порожня. Замість того, аби легалізувати проституцію, то Вона перекрила надходження коштів від грального бізнесу. І скільки ще ми будемо працювати в тіні? Коли ж нарешті наші *********-***** зрозуміють, що в усьому винен податковий тиск? Вона кричить, що бере на себе всю відповідальність. Ну й профура! В чому ж полягає ця відповідальність? Хіба що фігуруванням її прізвища у ганебному списку **********-******. А Вона вже там двічі. Вашого прізвища в ганебному списку **********-*****в нема. Більше того, Вас, рідкісний екземпляр, я вважаю Українцем. Бо заради своєї неньки-України Ви не стали чіплятись за президентське крісло. Чого не скажеш про Вашого наступника. Ну, не вірю я, що він другий раз переміг без фальсифікації виборів. Ваш приклад, на жаль, на сьогоднішній день лишається унікальним. Все решта аж рохче, аби другий-третій раз попасти до корита, попити людської крові. От, наприклад, ******** Кінах пропагує, що не треба пускати кошти на проїдання. Треба, отже, шляхом недоїдання розвивати кінахів бізнес? Знаєте, якби Ви, для хохми, забалотувались у президенти, то я би поставив 5 проти 1, що Ви ці вибори виграєте. Вам не потрібні ані ПР, ані БЮТ. У Вас був файний дебют. А те, що агітуючи за треті граблі, Ви на своїй шахівниці загубили пішака, то маючи зайву королівку, можна цим не перейматись. Тут навіть конотопська відьма Вам не нашкодить.
Тож як бути зі «Слава Україні! Героям слава!»?. Для мене нема неньки України. Є в кращому разі зла мачуха, а навіть виходок під назвою Україна. Де на український народ роблять те, що роблять у виходку. Серед живих нема і героїв України. Є лише геморої України. Просто соромно визнавати себе українцем.
На рахунок «Слава Україні!» можна нагадати урок, який дав Ісус одному зі своїх учнів трьома півнями.
На фига сюда эти "простыни" совать? Кто их читает????
да НИКТО!
Здесь быстрое обменивание репликами, а не изба-читальня!
Ты про себя?
Незалежная армянка,Тель-Авива громадянка!
Тупорылых я хохлов развожу без лишних слов!
В сгнившем теле у Юща я кошмарная клеща!
Мне б не Лесей Украинкой – с салом мне б стоять на рынке!
Трехгривневая я чмоха, а зовут меня Тимоха!
Бандерлоги и лохи нэзалэжной Усрании!
Голосуйте за Юлю-убийцу, у которой руки в крови по самые локти!
Голосуйте за кровавый каравай с ушами, вперед за КрысЮлю!
Будет всем пипец, КрысЮля это обещает!
Вы все лишитесь своих квартир и земли,
КрысЮля вас всех реприватизирует!
Куки отключаешь и голосуешь сколько хочешь...
Янык так в весе быстро набрал