РУС
4590 посетителей онлайн
День Переяславской рады Литвин предлагает объявить Днем украинско-российской дружбы
Кандидат в президенты, председатель Верховной Рады Владимир Литвин предлагает объявить 8 января Днем украинско-российской дружбы.
Об этом он заявил во время поездки в Крым в пятницу, 8 января."Основанием для государственного праздника является то, что 8 января - день проведения Переяславской рады 1654 года", - сказал Литвин.
Он считает, Богдана Хмельницкого "исторической личностью, которая действовала сообразно вызовам эпохи и должен служить примером государственного строительства и сегодня".
"Потому как в историческом прошлом, так и сегодня в Украине нужны личности способные не разделять, а объединять людей, вести за собой, быть моральным авторитетом", - уверен Литвин.
"Именно такие критерии - способность объединять народ - должны быть применены и для исторических персонажей и современников, которых можно назвать Великими Украинцами", - добавил спикер.
По его словам, дружба с соседями - основа нормального развития любой страны. Для Украины, в частности, дружба с Россией естественное продолжение исторических процессов: "Этого требует история, этого требует историческая память, этого требуют люди, переплетение человеческих судеб, этого требует вера, этого требует экономический прагматизм, этого требуют политические подходы".
"Я убежден, что мощно стоящая Украина - это плюс для России, равно как и мощно стоящая Россия - это плюс для Украины. А для этого мы должны взаимодействовать, дополняя друг друга для того, чтобы реализовать тот богатейший потенциал, который имеет и Украина, и Россия", - сказал Литвин.
Напомним, в октябре Владимир Литвин выступил за продление аренды баз в Крыму Черноморским флотом России после 2017 года.
Источник: Интерфакс-Украина
просто акробат какой-то...
Україна таки має талант
1. Тимошенко
2. Янукович
3. Богословская
3. Литвин
Нерозумію? хто тоді ворог?
Литвину не завадило-б почитати історію про "братні" стосунки, починаючи від поголовного вирізання Полтави Петром 1,знищенням запорізьської січі катериною 2 і т.д.
О Литвине.
Разных людей видел, но такого питара - впервые.
Одно радует с гавна вышел - в говно уйдет ..если не в тюрьму
Вони наввипередки намагаються зробити щось приємне для найвищого керівництва сусідньої держави, сподіваючись на ласку, підтримку – а частенько й на гроші. Беззаперечний лідер тут той, що їде на з’їзд «Єдиної Росії», де його не чекають. Шапкокрада не прийняли у Москві не лише Путін із Медведєвим, а й навіть Гризлов. „Тричі несудимого” запхали виступати останнім із гостей, коли Медведєва з Путіним у залі вже не було. Та наш типу опозиціонер й у пустому залі клявся у «вічній стратегічній дружбі». Мимоволі згадуєш про «Божу росу». Москва вже приготувала йому солодку парочку на заміну.
Номер перший в ній – Інна Богословська. За наводкою «Дзеркала тижня», Центр соціально-консерватиної політики, який працює на Богословську, є структурою путінської «Єдиної Росії». Її дублер – Сергій Тигіпко. Як „перспективний політик” він перебуває під прямим кураторством московського консулату в Одесі. На „забезпеченні” та „контролі” над ним - партія РОДІНА. 19 листопада заборонена в Україні партія «Родіна» провела конференцію в Одесі і прийняла рішення про підтримку на президентських виборах… Сергія Тигіпка! Певно Сергій вирішив, що на цьому етапі він вже може „зізкочити” з гебні... Однак РОДІНОЙ йому нагадали, що Луб’янка це йому не комсомол, який пацан кіданул на зарє пєрєстройкі... А може вже тоді - по завданню Партії? Як її „довірена особа”?
Номер третій – Володимир Литвин. Спікер парламенту цілком у стилі Тигіпка вважає, що «потрібно зробити все, аби Чорноморський флот Російської Федерації продовжив оренду баз у Криму й після 2017 року на взаємовигідних умовах». Точніше на умовах вигідних Литвину, який міцно сидить на московському кукані у відомій справі.
Про Валерія Коновалюка та Василя Волгу можна було би й не згадувати якби не їх кумедний рівень запопадливості перед «старшим братом». У цьому вони обидва є просто неперевершеними. Такі маленькі дрібні антиукраїнські мавпочки на побігеньках. Останній запам’ятався тим, що курсував свого часу між Кремлем та Олександром Морозом, а потім зумів одночасно подружитися і з Леонідом Грачем, і з його конкурентом на альковній ниві Петром Симоненком.
Зрештою, краще за цього красеня неортодоксальної орієнтації й не скажеш:
– Ви знаєте про те, що на Україні вас і ваш Союз лівих сил називають проектом Кремля?
– Для мене це велика честь. Якщо хтось вважає нас проектом Кремля, то я прийму таке визначення з великим задоволенням.
17.12.2009
Днем украинско-российской дружбы
Что решил прибавить себе электорат среди любителей России.
Какая может быть дружба между двумя совершенно разными государствами
в плане дальнейшего развития. Демократическая Украина и тоталитарная империя
с теми самими кроваво-красными руками.
Господи, помоги нам избавится от этих янычар и прочих балбесов у которых жажда
власти и несметных богатств затмила разум и отобрала совесть, ради чего они готовы
продать Украину ….
жидокамуняки вже пора собі зашморги купувати
чому гбняве бидло скавчить на Ющенко
тому що самеЮщенко іСБУ нищать вУкраїні гбняві структури пропукінські
і так за тих ********* взялися що аж вішаються(консул рф в одесі..)
жидокамуняки вже пора собі зашморги купувати
За цими статтями:
- земля – московські війська розташовувалися в усіх найбільших містах України (Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Умані, Брацлаві), їх фінансове та матеріальне забезпечення здійснювалося за рахунок місцевого населення;
- віра – Митрополит Київський підпорядковувався Московському патріархату, який, до речі, тоді ще не був визнаний Константинополем;
- вольності – гетьманові заборонялося брати участь у міжнародних справах, козакам заборонялося вести війну, обирати гетьманів, генеральну старшину і полковників без згоди Москви.
Підсумовуючи сказане вище, можна знайти розбіжності.
Так, у Зборівському договорі і Гадяцькій угоді:
-земля – отримувала статус незалежної держави, яка входила до Речі Посполитої на федеративній основі;
-віра – Русь мала помісну православну церкву, православна і католицька церкви урівнювалися в правах, унія з Римською церквою скасовувалася, Київський митрополит грецької віри дістав право засідати в Сенаті серед католицьких єпископів;
-вольності – зберігалося гетьманство, відновлювалося козацьке військо в його колишній формі, кількості і вольностях, реєстр козацького війська збільшився.
А відповідно до Переяславських статей:
- земля – про незалежність земель ніякої мови не ведеться, а про незалежність держави тим більше, московські війська розташовувалися в усіх найбільших містах України (Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Умані, Брацлаві), їх фінансове та матеріальне забезпечення здійснювалося за рахунок місцевого населення,
- віра – церква Русі втратила статус помісної православної церкви, митрополит Київський підпорядковувався Московському патріархату, який тоді ще не був визнаний Константинополем;
- вольності – відбувалося обмеження прав гетьмана – йому заборонялося брати участь у міжнародних справах, обмежувалися вольності козацького війська – козакам заборонялося вести війну, обирати гетьманів, генеральну старшину і полковників без згоди Москви.
З цього можна зробити висновок про те, що з 1659 року Московське царство повело цілеспрямовану політику, спрямовану на захоплення руських земель і ліквідацію будь-яких прав на неї місцевих руських князів чи гетьманів. Ця агресивна політика Москви по відношенню до незалежної руської держави дала результат лише у 1721 році. Петро I, закінчивши розгром козацьких військ гетьмана Івана Мазепи і підкоривши руські землі Московському царству, оголошує про створення імперії під назвою "Росія", тим самим майже переймаючи назву нашої землі та привласнюючи собі нашу історію.
Прочитавши ці рядки, стає зрозумілим, чому ******* Москва ніяк не може обійтися без земель України, – та тому, що без них вони не Росія, а Московське царство чи Московія, яка ніколи не була Руським князівством і ніякого відношення до Русі не має.
Те, що ******* Україна раніше називалася Руссю, можна прослідкувати із того, як називалися її правителі включно до 1721 року.
Про час, коли Русь отримала назву Україна, особисто я точних історичних відомостей поки що не знайшов. Але навіть у 19 столітті ще пам'ятали про Русь. Так, ідеї триєдиної Речі Посполитої ожили в часи польського повстання 1830-1831 років проти тиранії Російської імперії. На її гербі поряд із польським орлом і литовським вершником мав з'явитися й "герб Русі" – київський архістратиг Михаїл.
…………….
Антируська політика Москви сягає своїми коренями часів Золотої орди. Московщина як складова частина Золотої орди була збирачем дані з Руських земель. Ті традиції до цього часу є основою московської державної політики.
Так, за діючим ординським законом "Яса Чингісхана", правитель певного князівства мав отримати дозвіл на правління, тобто ярлик, і одною з умов його отримання була передача в заручники старшого сина – першого за чергою спадкоємця. Тому по смерті Богдана Хмельницького (1656 рік), уже в 1657 році московський цар зажадав від козацької старшини крім надходження всіх податків до московської казни, зменшення чисельності українського козацького війська, розміщення московських гарнізонів в українських містах ще й відіслання до Москви сина гетьмана Юрія Хмельницького (із козацькою скарбницею) як спадкоємця гетьманської булави. Це було відчутним ударом по основах республіканської козацької державності.
Наступним кроком Москви було підписання з Юрієм Хмельницьким 27 жовтня 1659 року Переяславських статей, якими регулювалося правове та політичне становище козацької України у складі Московської держави.
Тобто Московією не визнавався козацький державний устрій Русі та нав'язувалася своя імперська ординська ідеологія. Це зумовило виникнення "вічного" конфлікту між московською владою та козацькою старшиною за право володіння руськими (українськими) землями. Цей конфлікт ми відчуваємо і сьогодні та будемо свідками його продовження у ході майбутніх президентських виборів і після них.
Петро I, закінчивши розгром козацьких військ в Україні і підкоривши їхні землі Московському царству, у 1721 році оголошує про створення імперії під назвою "Росія".
……………………..
У середині XVIII ст. в Україні було ліквідовано гетьманство, козацько-територіальний устрій замінено на губернії, почалося впровадження кріпацтва.
З руськими (українськими) гетьманами, які заявляли про свої права, царський уряд розправлявся, як зі звичайними бунтівниками. Ніби і не існувало ніякої Русі-України, а лише якісь там українці, вибравши собі за гетьмана свого лідера, хочуть жити по-своєму, за якимись не збагненними для московитів традиціями. Руських (українських) гетьманів – керівників держави засилали до Сибіру, катували, знищували фізично: у 1663 році відрубали голову гетьманові Якиму Сомку, 1672 року мордували у Москві, а потім заслали з родиною до Сибіру гетьмана Дем'яна Многогрішного, 1786 року до Сибіру разом із сином Яковом заслали гетьмана Івана Самойловича, а його брату Григорію відтяли голову. У 1708 році вперше було випробувано підступну ідеологічну зброю – за намагання позбавитися гніту Москви гетьмана Івана Мазепу та його соратників оголосили зрадниками та віровідступниками, а царизм – захисником прав і вольностей Русі-України. Розгорнулася політика підтримки зрадників і переслідування патріотів. Щоб знищити національну самосвідомість українців (руських людей), їм стали висвітлювати їхню власну історію з позицій інтересів Росії.
Але сьогодні українці нарешті мають власну незалежну державу – Україну, яка є спадкоємницею Русі з усіма її землями і правами народу. ******** український народ нарешті може самостійно вирішувати свій подальший шлях розвитку, і справді, пора реалізувати задуми про створення помісної Української православної церкви.
http://narodna.pravda.com.ua/nation/4a700da64bbb8/view_print/
не полегчает...