РУС
9728 посетителей онлайн
Грицак: люди в палатках ПР работают исключительно за бесплатную еду
Молодые люди, которые находятся в палатках и охраняют палаточные городки, - это члены Партии регионов, которые приехали сюда не за деньги. Они только централизованно обеспечиваются обедами.
Об этом сообщил народный депутат Украины от фракции ПР Василий Грицак."То, что им обеспечивают бесплатное питание, - это правда. Как бы там ни было, это не боевики, это те люди, которые пять лет терпят политику Тимошенко и Луценко", - отметил регионал.
Политик отметил также, что обеды для людей, дежурящих в палатках, оплачиваются из заработной платы депутатов и спонсоров.
Источник: ИМК
И Янукович, и Юлька -все одного хотят - наворовать побольше.
Лично я буду голосовать против всех, как призывало ОУН. Не верю я этим двоим, тошнит уже от их рож.
Прислал анекдот: andygans
грицак-зто второй шуфрич,бандюга
этот путен?
И прокурор, и даже судьи с адвокатом,-
Теперь я жду, теперь я жду -
Куда, куда меня пошлют,
Куда пошлют меня работать за бесплатно.
Мать моя - давай рыдать,
Давай думать и гадать,
Куда, куда меня пошлют.
Мать моя - давай рыдать,
А мне ж ведь, в общем, наплевать,
Куда, куда меня пошлют.
До Воркуты идут посылки долго,
До Магадана - несколько скорей,-
Но там ведь все, но там ведь все -
Такие падлы, суки, волки,-
Мне передач не видеть, как своих ушей.
Мать моя - давай рыдать,
Давай думать и гадать,
Куда, куда меня пошлют.
Мать моя - давай рыдать,
А мне ж ведь, в общем, наплевать,
Куда, куда меня пошлют.
И вот уж слышу я: за мной идут -
Открыли дверь и сонного подняли,-
И вот сейчас, вот прям сейчас
Меня куда-то повезут,
А вот куда - опять, паскуды, не сказали.
Мать моя - опять рыдать,
Опять думать и гадать,
Куда, куда меня пошлют.
Мать моя - опять рыдать,
А мне ж ведь в общем наплевать,
Куда, куда меня пошлют.
И вот на месте мы - вокзал и брань,-
Но, слава богу, хоть с махрой не остро.
И вот сказали нам, что нас
Везут туда - в Тьмутаракань -
Куда-то там на Кольский полуостров.
Мать моя - опять рыдать,
Опять думать и гадать,
Куда, куда меня пошлют...
Мать моя, кончай рыдать,
Давай думать и гадать,
Когда меня обратно привезут!
(из раннего творчества)
"Где мои 17 лет?"
Навіщо ж потрібен блакитний майдан? Невже Віктор Федорович має сумнів до офіційних результатів першого туру? Якщо ні, навіщо морозити людей в наметах? Я зрозумів би вітальний мітинг, після другого туру відкриту інагурацію... Ала Майдан?
Справа, гадаю, в тому, що Віктор Федорович завжди заздрив Майдану. Як людина розумна, він бачив, що це велика подія. І дуже хотів собі. Але, як людина, вихована ПР і Ренатом, він намагався створити Майдан силою адмінів і бабла.
Те, що виходило нагадувало Майдан лише здалеку. Придивившись, можна було помітити, що натовп збирається на певну годину (як на роботу), і зразу кожен намагається впасти у вічі своєму старшому. Далі, народ отримує стандартні плакати, за якими ховає рідину для майбутнього святкування. Весь час поглядає на годинник перераховує хвилини у гривні. Біля чотирнадцятої те, що ще трималось, бігло по крамницях.
Але душа вимагала свята. Того ж Майдану, було непотрібно, але дуже хотілося. Як і четвертий мерс: не можна ж сісти однією, вибачте, персоною, в кілька авто. Але хочеться мати. Ну, хоч як подарунок на інагурацію...
І підлеглі метушилися - платили, залякували, наказували, підключали знайомих. Все, що вміли. І зразу казали: гроші даю на організаційні витрати, але щоб люди не за гроші. Принаймі, кажіть мені що не за гроші. Щоб я сказав далі, що не за гроші. Щоб вони знали, що не за гроші. Щоб Віктору Федоровичу було приємно.
Не знаю, як Віктору Федоровичу, а мені приємно. Приємно, що опоненти визнали велич Майдану, хоч у такий спосіб. А майбутньому Президенту хочу сказати: обрання - це лише початок. Все залежить від Вас. Не виключено, Ви ще матимете свій Майдан. Справжній Майдан, який не купити за гроші. Зі знаком плюс чи зі знаком мінус.
+ 100