Табачник объяснил, что плохого в украинизации образования
Нельзя путем насильственной украинизации лишать граждан страны права получать образование на родном языке.
Об этом заявил министр образования и науки Дмитрий Табачник, объясняя, что плохого он видит в украинизации образования."Нельзя насильственно лишать граждан страны, в случае с Украиной — подавляющее большинство граждан, права получать образование на родном языке. У англичан есть термин "материнский язык", т.е. язык, на котором говорили в семье ребёнка, который он слышал ещё будучи младенцем, на котором он будет мыслить, когда вырастет. Вот этот то материнский язык и пытаются вытравить украинизаторы, нанося психологическую травму миллионам наших сограждан", - заявил министр.
В то же время, по словам Табачника, получение образования на родном языке не освобождает от знания украинского, "как это пытаются представить националисты". Министр напомнил, что даже в украинской советской школе украинский язык был обязательным к изучению: там, где преподавание велось на украинском языке, его учили с первого класса, где русский - со второго.
"Если, по утверждению наших националистов, в СССР происходила "ужасная насильственная русификация", то пусть они предоставят русскому языку в Украине те же права, которые имел украинский в СССР", - отметил он.
Напомним, в Украине длятся акции протеста против назначения Дмитрия Табачника министром образования и науки. Нового руководителя Минобразования обвиняют в українофобии по причине ряда его предыдущих высказываний, в частности о галичанах, которые якобы никогда не принадлежали к Великой Украине.
Сам Табачник заявил, что в отставку не пойдет, и заверил, что его взгляды не будут влиять на работу в министерстве.
Источник: Сегодня
Алеша, ты песню для Евровидения уже переделала? Нет? Ну так **** тут околачиваешься?
Место на задворках Азии занято Южной Кореей, Китаем и Японией.
с колыбельными ,или Вам мать в Украине пела по Русски?????
Все розберіть... та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
То й побачите, що ось що
Ваші славні Брути:
Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Какого БОЛТА, я Украинец с деда прадеда, должен Вам писать по РУСЬКІ, чтобы доказать что Вы не правы
КЛОУН -Комментируя свои высказывания по поводу галичан, Табачник сказал, что он "нигде и никогда не утверждал, что галичане — не украинцы".
......................................................
Эх, болезный!...
У одного студента я подсмотрел в записях:"мелемитровка",
он думал, что записал "миллиметровка".
Кстати, парень неглупый,
но ... с Украины.
Дообщался.
На одному з телешоу мадам Богохульська сказала фразу, яку я так і не можу забути: „Я хараша в сексє”. Відтоді мене не покидає гнітюча думка: ну, чому, чому люди так часто помиляються у своєму покликанні?!
УНІАН
Юрій Винничук
Ну, чому так буває, що коли мадам Богохульська зблискує своїм своєрідним інтелектом при стабільно вимкненому ай к'ю, нікого, хто б поставив їй діагноз, поруч нема?
У п’ятницю на „Свободі слова” вона відкрила неабияку Америку і, можна сказати, потрясла науковий світ. Точніше – на шоу вона тільки повторила те, що перед тим записала спеціально для російського телебачення.
Так от: Інна з букетом троянд крупним планом. У Москві. Вона йде – камера перед нею задкує, як тореадор перед биком. Хоча наша Інна цілком мирно налаштована і навіть усміхається.
Усміхається вона Москві, якій признається у любові і доповідає, скільки тут у неї друзів. А приїхала вона сюди, щоб „пачтіть” пам'ять великого сина України Миколи Гоголя. І оце вона суне до його пам’ятника. Вона суне, камера задкує, бо хтозна, чим це ще закінчиться. Ану ж наша Інна, як незабутня панна сотниківна раптом у повітря злетить. То нічого, що мітли в руках нема. Замість мітли – проект нового українського закону про мову. Ось вона – міна уповільненої дії! Ось цей фугас під українсько-російські дружні стосунки! Бо це закон, який „унічтожаєт русскій язик”! Як колорадський жук.
І Гоголь, за словами Інни, мав би зараз перевертатися в гробу, дізнавшись про цей закон. А тому Інна несе цей закон до його пам’ятника, щоб Гоголь прочитав, ужахнувся і тричі перевернувся. Не знаю, кому буде від цього добре.
Яким чином цей закон нищить „радную рєчь” Інни? А таким, що вимагає, щоб українці у своїй державі спілкувалися винятково українською мовою. А найгірше те, що за цим законом усі наукові праці теж повинні писатися українською мовою.
Тут мусимо уточнити. Інна трішки спізнилася. Закон про подання наукових праць на здобуття наукового ступеня державною мовою діє давно. А перед тим діяв інший закон, за яким навіть праці присвячені українській мові, літературі чи фольклору слід було подавати винятково на общєпонятном. І Інну це не гнітило. А тепер гнітить. Бо ж подумати тільки: „Еті нєдаумкі даже нє панімают, что тєрміналогіі нєт украінскай саврємєннай!”
Як можна писати наукові праці українською, обурюється Інна, коли українських технічних (в іншому варіанті – технологічних) словників не існує! А останній словник, який було видано – це словник Вернадського у... Тут маємо аж три варіанта: а)„в пєрвой палавінє ХХ вєка”, б) „даже в пєрвай палавінє 20-тих ХХ вєка” і в) „у 1924 році!”. Останній варіант прозвучав на „Свободі слова”. Ось такий тест із трьома невірними відповідями.
Почнемо з того, що жодного технічного словника Вернадського історія не знає. До термінологічної Комісії, яка діяла у 1918-19 роках при Академії Наук, він не належав, а, коли у 1921 р. було засновано Інститут української наукової мови на чолі з Агатангелом Кримським, Вернадський взагалі змушений був покинути Україну і виїхати в Росію.
До 1933 р., коли розпочалися репресії і тотальна русифікація, в Україні, не рахуючи Західної, було видано 83 термінологічних словника з різних галузей знань. Наступний етап творення української наукової, в тому числі й технічної, термінології, почався вже наприкінці 1950-тих. Звідтоді й до сьогодні видано більше сотні різноманітних наукових словників, в тому числі й перекладних: з російської та англійської. В 1973 р. в Україні було видано першу в СРСР „Енциклопедію кібернетики” у двох томах. Нема такої наукової галузі, яка б не мала розробленої української термінології. Є навіть ветеринарний словник – спеціально для нашої Інни.
Звичайно, якби Інна взяла в руки ці словники, то викликали б вони в неї черговий напад їді. Адже творення національних наукових термінів у будь-якій раніше поневоленій нації завжди на перших порах викликає скрегіт зубів у представників імперських націй. Можна лише уявити, як реготали німці з таких новітніх чеських термінів, як „дівадло” замість „театр” або „почітач” замість „комп'ютер”.
Шляхом творення нових термінів пішли зараз македонці, словаки, хорвати і словени. Тепер болгари, чехи і серби мають з чого кпити. Болгари теж, як і наша Інна, скрушно зітхають, що вони з македонцями рідні брати, у яких ще недавно і мова одна була, а тут така зрада! Те саме кажуть серби про хорватів. І у них була одна мова, але зараз вони з кожним роком усе більше одна від одної віддалюються, бо хорвати взялися за творення своєї наукової термінології. Який жах! Так що не тільки Гоголь крутиться у труні, а й Вук Караджіч, і Іван Вазов.
Інна не знає, що російську наукову термінологію, як і усі абстрактні поняття, творили українські вчені, яких Петро Перший стягнув до Москви. А творили вони цю термінологію просто і дохідливо за латинськими та німецькими зразками. І так само, як у німецькій, де слово нанизується на слово, кляті малоруси понанизували і російські слова. Звідси й походять усі ті «пре-до-пре-деления», «пред-на-чертания» і т.д.
Та це тільки початки жаху. Далі Інна підходить до пам’ятника Гоголю, і перед тим, як покласти букета й примірник нелюдського українського законопроекту, хреститься і б'є поклони. Ця сцена особливо зворушує. Ніхто ж не знав, що Гоголь уже святий.
„Ви падумайтє! – волає Інна. – Ані же даже Пушкіна пєрєводят на украінскій язик! І дєті (тут драматизм її голосу нагадує плач Ярославни на валу) ізучают на нємислімом (!!!) украінском язикє еті вєлікіє строкі!!!” Гримить грім, блискає блискавка, валяться стіни, з гробу встає Гоголь і, потрясаючи проектом закону, гірко ридає. Це вже моя фантазія, цього в російському ролику нема. А шкода. Бо не бере за душу.
Тобто цікава картина. Пушкін мордовською, чуваською, не кажу про польську, словацьку, македонську, – це нормально, а українською – повний маразм. На жаль, Інна не знає, що „вєлікіє строкі” Пушкіна для світу не такі вже й великі. Пушкін втрачає у перекладі не тільки українською, але й французькою та англійською. Видатний версифікатор був водночас і любителем поцупити щось із класиків минулого. Коли в 70-тих роках було видано „Войну богов” французького класика Еваріста Парні та „Французкую поэзию в русских переводах”, читачі з жахом упізнали там відомі вірші Пушкіна, ба навіть „пісьмо Татьяни”. Обидва видання відразу отримали сувору критику і навіть позникали з окремих бібліотек.
І ось минулої п’ятниці, де ми знову почули про ганебну відсутність українських технічних словників, ніхто з присутніх, навіть Яворівський – голова Національної Спілки Письменників – і не спробував заперечити. Можливо, не хотів наразитися, на яку-небудь убивчу Іннину репліку на зразок такої, яка тоді ж, хоч і з іншого приводу, прозвучала в ефірі: „Мєня ат вас ташніт!”
Що ж, це делікатніше, ніж те, що заявила вона мені колись під час шоу на ICTV: „Ви мнє уже нє інтєрєсни”. Не встиг я отямитися від цієї поразки, як Інна почала розповідати, яка вона класна господиня, які вона борщі виварює, а завершила фразою, яку я так і не можу забути: „Я хараша в сексє”.
Відтоді мене не покидає гнітюча думка: ну, чому, чому люди так часто помиляються у своєму покликанні?!
____________________________________
А умение работать ужо бог украм не дал. Руки у kаkлов из жопы растут. У укров судьба такая, учить свинячий язык и голодомор, больше укры ни на что не способные.
Депутат Волынского областного совета, член партии «За Украину!» Игорь Гузь обратился в правоохранительные органы с требованием защитить студентов-участников кампании «Табачник-STOP!» от притеснений со стороны администраций высших учебных заведений Волыни.
Об этом он заявил, выступая на внеочередной сессии Волынского областного совета, говорится в сообщении пресс-службы партии «За Украину!», поступившем в «Обком».
Игорь Гузь сообщил, что к нему обратились студенты крупнейших вузов города - Луцкого национального технического университета и Волынского национального университета им. Леси Украинки - которые пожаловались, что отдельные сотрудники угрожают им исключением из вузов за участие в кампании «Табачник-Стоп!».
Как заявил Игорь Гузь, «студентов вызывают и приказывают им молчать, потому что если будут протестовать против Табачника, то не сдадут сессию».
В связи с этим, депутат облсовета от партии «За Украину!» обратился к правоохранителям и руководителя областного управления образования с требованием вмешаться в ситуацию и не допустить давления на студенческих активистов.
Сегодня в Луцке начала свою работу внеочередная сессия Волынского областного совета, на котором рассматривается обращение к Верховной Рады и премьер-министру с требованием освобождения Дмитрия Табачника с должности министра образования и науки Украины.
На Майдане им сначала предлагали зачёты автоматом, затем харч, пиво и деньги, а щас просят помолчать,.....так оне недовольны!
- Халява кончилась!
А в совецком внутреннем паспорте в пресловутой пятой графе было написано: национальность — русский.
http://translate.google.com/translate_t#en|ru|nationality
https://censor.net/go/viewTopic--id--374505--reads--no--rowstart--600
______________________________________
Зачем ТАК НАГЛО ВРАТЬ!!!!! Слава богу, мы еще живы, учившиеся в то время!!!!!
За границей человека узнают по его материнскому языку!
За границей вообще нет внутренних паспортов, поэтому нет и пятой графы, это “изобретение“ было насильно внедрено в СССР жидами.
Сколько раз я был свидетелем того, как совецкие жиды попадали в непонятную ситуацию за границей, — на вопрос о материнском языке жид отвечает, естественно: «русский язык», но при этом заявляет, что он жид; когда же ему резко возражали на это: «я тебя, мол, не спрашиваю о твоей религии», то как правило обрезанный недочеловек теряется и не знает что же ему еще сказать в ответ, как же себя отделить от русских.
Да и оказалась для нас, жителей юго-востока, эта «новая» (ведь мы никуда не уезжали из своих домов и городов) Родина не матерью, а настоящей мачехой!
Я родился и живу в историческом регионе – Новороссии (где проживают, кстати, 50% населения нынешней Украины и создается 75% ее ВВП), в городе, основанном российской императрицей, на завоеванных российскими солдатами землях, до того необитаемых из-за постоянных татарских набегов, в городе, который был и есть русскоговорящий с момента основания и до сегодняшнего дня. И я в родном городе не гость, который-де должен уважать «коренное население». Помнится, в период суверенизации было модно обвинять «понаехавших» в национальные республики русскоязычных в недостаточном уважении к языку и обычаям местного населения, видеть в этом проявление имперской политики. Но мы, русскоязычные, и есть коренное население Новороссии, которое должны были бы уважать понаехавшие в последние десятилетия из Галиции украинизаторы!
По данным американского Института Гэллапа, 83% его респондентов в Украине предпочитают давать интервью на русском языке. Но почему даже в родном, на 99% русскоязычном городе, меня лишили права обращаться в официальные инстанции, слушать и смотреть теле- и радиопередачи и многое другое на родном языке? Почему моих детей лишили права учиться на русском языке (и среднее, и специальное)? А ведь получение ребенком образования на чужом языке неизбежно сказывается на качестве образования.
Впрочем, и этого мало Украина украла у меня того, что является, казалось бы, самой неотъемлемой собственностью любого человека – его имени. Но извините, - я не Дмитро и не хочу быть Дмитро! Родители меня назвали по другому!» Дмитрий Славский « Почему я не патриот Украины?»
И чё бузят,........?
тут половина россиян на форуме кроме матов ничего и сказать не могут.
может не в языке проблема?
возьмем гарвард. считается лучшим вузом мира. образование только на английском, учатся студенты из разных стран с разными "материнскими" языками, но все на английском. или табачник хочет сказать, что выпускник донецкого универа (где до сих пор преподают на русском) получит лучше образование чем в гарварде?
москальаглицких оккупантов. Все образование в гарварде должно вестись на языке коренных индейцев.