Конституционный Суд запретил ограничивать неприкосновенность Президента Украины

Конституционный суд признал несоответствующим требованиям статьи 157 Конституции законопроект о внесении изменений в Основной закон относительно ограничения неприкосновенности Главы государства, народных депутатов и судей.
Согласно решению КС, законопроект не отвечает Конституции лишь в части гарантий для Президента Украины, однако соответствует требованиям статьи 157 и 158 Конституции в части ограничений неприкосновенности народных депутатов Украины.Об этом говорится в заключении КС, которые было принято 1 апреля и обнародовано в среду, 7 апреля.
Напомним, законопроект N3251 от 3 октября 2008 года был внесен в парламент Виктором Януковичем и Александром Лавриновичем еще в бытность их депутатами.
20 октября 2009 года упомянутый проект закона был направлен в Конституционный суд на предоставление заключения. За это проголосовали 390 народных депутатов.
Отметим, народный депутат от НУ-НС Анатолий Гриценко предположил, что вопрос ограничения неприкосновенности - прежде всего, Президента - для команды Януковича сегодня уже не является актуальным.
"Думаю, что Конституционный суд примет "мудрое" решение: он поддержит законодательную инициативу Януковича-Лавриновича в части ограничения неприкосновенности депутатов и судей, но не разрешит ограничивать неприкосновенность Президента. В таком случае закон N3251 потеряет смысл и не будет иметь перспективы", - заявил политик.
Источник: Подробности
Гуд бай, Украина!
Сейчас ему это уже не интересно.
"Бути чесним суддею в Україні - великий ризик для кар'єри й здоров'я, набагато більший, ніж бути суддею-хабарником... В Україні немає жодного судді, який би хоч раз у житті не взяв хабар... ну може, наймолодші, які ще не встигли, але чекають, коли їм запропонують...
Щоб мати можливість більш-менш нормально працювати, суддям доводиться балансувати на межі законності. Одні не дуже переживають і охоче приймають правила гри, інші спочатку пручаються, але система ламає і їх. Дуже багато людей вважають свої боргом віддячити суддю, навіть якщо рішення він прийняв самостійно у відповідність із законом.
А тепер поміркуйте - чи легко відмовитися від грошей, якщо ти сам себе переконав, що діяв чесно? Багато суддів адже дійсно щиро хотіли б бути зразком справедливості. Але коли йому говорять: от тобі гроші, ти ж, я знаю, бідуєш, а вже ти прийми рішення "по совісті".
А справа 50х50. І суддя вже сам себе переконує, що цей позивач має рацію набагато більшу і його рішення об'єктивне. От і виходить, що багато суддів починають із "подяк", а потім совість заспокоюється, межі стираються й без "мотивації" він уже не може нормально працювати...
От пару років тому СБУ знайшла, що в Сюзани Станік незрозуміло звідки узялося майно на суму 12 мільйонів доларів, оформлене на її стареньку матір. Звідки в бабусі палаци й пароплави? Але очевидно в неї виявилися дуже вже сильні заступники - напевно ті, хто це майно їй і дарував.
І Генеральна прокуратура зробила вигляд, що нічого не відбулося. Навіть у засідці, як на мене, сидіти не потрібно - бери й обвинувачуй, рука намертво затиснута. Яких ще треба доказів, щоб відкрити кримінальна справу?...
От я б може й хотів покаятися, навіть готовий понести заслужене покарання. Але навіть якщо мене не вб'ють, а просто посадять, я впевнений, що нічого не зміниться ні на йоту, що інші хабарники й корупціонери будуть преспокійно, не боячись правосуддя, і далі ходити на волі й провертати свої темні справи.
Це ще гірше. По одній жертві на заклання на рік, для зовнішньої демонстрації боротьби з корупцією. Така індульгенція беззаконня. Коли в'язниця плаче по тисячах чиновників. Ні, без кардинального реформування всієї законодавчої, виборчої, судової системи ми взагалі дуже незабаром провалимося на дно прірви, з якої немає виходу.
Але моє провалля - це провалля однієї людини, а хвороба країни - це доля всіх людей без винятку. Як каяття я хочу застерегти наш народ, поки ще не загублений останній шанс...".