РУС
4435 посетителей онлайн
Медведев: публикация архивов по массовым репрессиям продолжится
Президент России Дмитрий Медведев заверил, что архивные материалы, связанные с массовыми репрессиями, будут становиться более доступными для общественности.
С соответствующим заявлением глава Кремля выступил в среду, 28 апреля.Ранее в этот же день стало известно, что Росархив по указанию Медведева впервые разместил на своем сайте электронные образцы подлинников документов о расстрелянных в Катыни поляках.
"То, что это в таком суммированном варианте появилось, я считаю, что это неплохо. Мы и дальше этим будем заниматься. Я считаю, что это наш долг", - сказал глава Кремля на в Копенгагене совместной пресс-конференции с премьер-министром Дании Ларсом Расмуссеном.
"Катыньские архивы вообще-то открыты, другое дело, что есть ряд материалов, которые еще не передавались нашим польским партнерам. Я дал поручение провести соответствующую работу и после необходимых процедур передать те материалы, которые интересны нашим польским коллегам", - отметил он.
Особая папка №1
Ранее 28 апреля Росархив впервые разместил на своем сайте электронные образцы подлинников документов из так называемой Особой папки №1 о расстрелянных в Катыни польских офицерах.
Электронные копии документов доступны на сайте ведомства. Решение о публикации было принято президентом России Дмитрием Медведевым.
Среди опубликованных документов - докладная записка наркома внутренних дел Лаврентия Берии, адресованная Иосифу Сталину.
В ней Берия предлагает рассмотреть дела поляков, находящихся в лагерях НКВД для военнопленных и тюрьмах на территории Украины и Беларуси, в особом порядке "с применением к ним высшей меры наказания - расстрела". Необходимость этих и других мер Берия аргументирует тем, что бывшие польские офицеры ведут контрреволюционную работу и антисоветскую агитацию.
Кроме того, в список опубликованных документов вошли фрагменты протоколов заседаний Политбюро, докладная записка Никите Хрущеву о ликвидации учетных дел расстрелянных офицеров и другие бумаги.
Глава Росархив Андрей Артизов, все эти документы длительное время хранились в архивах: "Это знаменитые документы из пакета номер 1, пакета, который десятилетия хранился в закрытом архиве Политбюро ЦК КПСС на правах особой важности, и вскрывать этот пакет имели право только генеральный секретарь и руководитель канцелярии аппарата ЦК или заведующий общим отделом в присутствии генерального секретаря. Никто другой доступа к этому пакету не имел".
Источник: РИА Новости
Літак Президента Польщі Леха Качинського не міг розлетітися на дрібні частини внаслідок падіння з висоти кількох метрів, що ніби-то мало місце за попередньо оприлюдненою версією прокуратури Російської Федерації, яка розслідує кримінальну справу за фактом авіакатастрофи поблизу Смоленська 10 квітня.
Як передає кореспондент УНІАН у Польщі, про це у власному розслідувані причин аварії президентського літака пише Gazeta Polska.
Видання аналізує низку інших авіакатастроф Ту-154 і звертає увагу, що у жодному з цих випадків рештки літаків не були розкидані на такій значній території, як внаслідок катастрофи літака Л.Качинського (близько 600-700 метрів - УНІАН). При цьому літаки падали на землю з висоти від 1100 до 200 метрів, а літак Л.Качинського під Смоленськом ніби-то впав після того як зачепив дерева на висоті 6-8 метрів. За даними експертів, на яких посилається газета, у разі падіння з такої висоти вцілілий літак мав би впасти на землю та за інерцією проїхатися по ній.
"Він не встиг би перекинутися. Неможливо, аби розлетівся на дрібні частини", - цитує видання слова експерта.
Газета також зазначає, що президентський літак був обладнаний ************* технікою, в тому числі, системою TAWS (Terrain Awareness and Warning System), що попереджає про небезпеку зіткнення літака із землею. За даними Gazeta Polska, жоден літак, обладнаний цією системою, не може зазнати катастрофи. За даними видання, з кінця 1990-х років жоден літак, обладнаний системою TAWS, не зазнав катастрофи.
Газета також звертає увагу на те, що 75% жертв авіакатастрофи вдалося впізнати лише після аналізу ДНК, водночас після падіння Ту-154 в Об’єднаних Арабських Еміратах у 1997 році з висоти 200 метрів один із 87 пасажирів навіть вижив.
Крім того, видання підкреслює, що, згідно з правилами авіасполучення, у випадку неможливих умов для посадки літака, диспетчери були зобов’язані закрити аеродром та відправляти літаки на інші. (Російські ЗМІ повідомляли, що диспетчери аеродрому у Смоленську "рекомендували" пілоту президентського Ту-154 через погодні умови приземлитись на іншому аеродромі, але пілоти не послухали їх - УНІАН).
"Підхід посадки не в осі злітно-посадкової смуги, висота літака - кілька метрів над землею. Що там, заради Бога, діялося?", - обурився один із експертів, з яким спілкувалися журналісти видання.