Каськива к Януковичу пристроил Левочкин?
Депутат от НУ-НС Владислав Каськив уверен, что в его сотрудничестве с властью нет ничего противоестественного.
Об этом он заявил газете "Коммерсант-Украина", комментируя свое назначение главой рабочей группы комитета по экономическим реформам и национальным проектам.
"Какое отношение имеет политика к реализации проектов, которых страна ждет уже 20 лет? Дай бог тем, кто наконец-то это понял, здоровья, счастья и успехов", - сказал он.
В свою очередь один из соратников Каськива, первый заместитель главы Госагентства по управлению национальными проектами Валерий Карпунцов заявил, что об их плане осуществления национальных программ представители нынешней власти знали еще до того, как Виктор Янукович победил на президентских выборах.
"Влад обрел поддержку в лице президента, предварительно найдя ее у парламентариев, в том числе у нынешнего главы администрации президента Сергея Левочкина", - отметил он.
"Когда мы стали этим заниматься, те же Сергей Левочкин и Юрий Мирошниченко (представитель президента в Верховной Раде) знали об этом и помогали: кто советом, кто какими-то действиями", - заявил Карпунцов.
"И когда Партия регионов пришла к власти, они сами сказали: "Мы дадим вам зеленый свет, а вы реализовывайте", - добавил он.
Кроме того, как рассказал Карпунцов, идея реализации национальных программ находила поддержку у бывшего премьера Юлии Тимошенко.
"Но из-за конфликта с Турчиновым, из-за того, что старые закостенелые бюрократы не смогли понять, что реформирование требует новых подходов, реализация этой идеи оказалась невозможной", - заявил он.
Как известно, после назначения Каськива президент провел с ним встречу, в ходе которой утвердил пять национальных проектов, реализация которых начнется в ближайшее время.
По информации газеты, Каськив предложил Януковичу более десяти национальных проектов.
"К сожалению, я не могу раскрыть их (одобренных Януковичем проектов) суть - это преждевременно и неоправданно. Они будут рассматриваться на заседании комитета по экономическим реформам, которое состоится в этом месяце, там мы о них и расскажем",- заявил Каськив.
"Один из главных принципов - отсутствие бюджетного финансирования. Проекты будут осуществляться за счет прямых иностранных или внутренних инвестиций", - добавил депутат.
Как известно, ранее Левочкин заявлял, что у Каськива есть потенциал стать эффективным оппозиционером.
В чём конкретно проявляется предательство Каськива?
Фактов никаких нет. Возможно пока.
Как бы тебе объяснить ? Всякий политик - это не просто человек, а
еще и тот имидж и репутация а значит и заряд, который он несет. "Пора" - это символ сопротивления старой недемократичной власти. Ну не может идейный немецкий нацист, лидер партии, работать в еврейском комитете. И не может демократ работать в правительстве Муссолини или Сталина. Хотя бы даже и по инвестициям. Есть границы, которые не переходят даже самые изворотливые политики. Но если они подонки, то тогда им легче, они не утруднят себе жизнь границами.
Они слишком свободны от морали.
С одной стороны "нельзя быть чуть-чуть беременным" а с другой- нельзя быть "вечным революционером". Я отдаю себе отчёт, что оппозиция любой власти очень выиграшна - отличный повод вообще ничего не делать.
С другой стороны есть пример всяких павленок-катеренчуков, которые шли исключительно "сидеть на деньгах"
Время покажет.
http://ord-ua.com/2010/08/05/v-ryadah-prostitushek---popolnenie/?lpage=1
Он понимает, что в новом парламенте его не будет, а жить как-то надо... С другой стороны, просто взять бабло как-то неудобно, всё-таки Майдан. Как компросмисс, были придуманы неназванные "национальные проекты" - фиговый листок для предателя.
Т.е. Каськив взял бабло, но не кэшем, на "натурой". И в коалицию м.б. даже формально входить и не будет. Т.е. предатель, но с "соблюдением приличий".
Віктор Чивокуня, УП
Історія фальсифікації президентських виборів-2004 через шість років, у 2010-му отримала несподіване відлуння.
У останньому числі журналу "Євроатлантика" - науковому виданні Інституту євроатлантичної інтеграції - вийшла стаття пам'яті Ілька Кучеріва - директора фонду "Демократичні ініціативи", який помер цього року.
Автор одного коментарів - Дмитро Понамарчук, колишній прес-секретар лідера Народного руху В'ячеслава Чорновола.
Хоча офіційно в тексті Понамарчука представлено як президента Фонду вільних журналістів імені Чорновола, але останні роки він працює як політтехнолог та спеціаліст по пресі в Партії регіонів.
Зокрема, під час виборів 2010 року Понамарчук очолював прес-центр Януковича в готелі InterContinental.
У своїх спогадах про Кучеріва Понамарчук вирішив поділитися історією, яка сталася перед другим туром виборів президента 2004 року, що, як відомо, завершилися Помаранчевою революцією.
Кучерів тоді очолював Національний екзит-пол, який фактично єдиний був непідконтрольний тодішній владі. І, зокрема, на результатах екзит-полу базувалися дії тодішньої опозиції, які переросли в події на Майдані.
Розповідь Понамарчука стосується спроб тодішнього начальника виборчого штабу Януковича Сергія Тігіпка забезпечити необхідні їм результати екзіт-полу.
"...У 2004 році я опинився на барикаді під прапором Тігіпка, але жодних посад у штабі Тігіпка я не обіймав.
Я зустрічався з Тігіпком в його кабінеті у "ТАС-Комерцбанку" біля Центрального залізничного вокзалу.
Коли мова зайшла про соціологічні опитування щодо перспектив Януковича і Ющенка, а фонд "Демократичні ініціативи" вперто прогнозував перемогу суперників Тігіпка, я сказав йому, що знаю директора Фонду Ілька Кучеріва з 1990 року. На що Тігіпко поцікавився: а чи можеш запропонувати Ількові мільйон за те, що він у межах похибки соцопитувань вивів уперед Януковича у другому турі.
Я спитав: "А це як можливо - "спонсорувати" мільйон?"
У відповідь почув схему: 333 тисячі можеш взяти і відвезти Ількові просто зараз. 333 тисячі - коли він дасть за пару днів до другого туру відсотка півтора на користь Януковича.
І 333 тисячі - коли "Демократичні ініціативи" оголосять наживо по телебаченню його перемогу за підсумками Національного екзит-полу після закриття виборчих дільниць 21 листопада 2004 року. А ЦВК потім, мовляв, теж "не схибить".
Поїхав я до Ілька. Ми зустрілися просто неба на розі вулиці Волоської та Іллінської. Дослівно переказав пропозицію.
Логіка моїх дій була простою. По-перше, це не моя пропозиція. По-друге, Ющенко - не мій кумир. По-третє, гроші пропонують моєму другу.
Про те, що все серйозно, - жодного сумніву. Цей банкір сказав - банкір зробив, людина слова.
Ми знали, що він здатен заплатити мільйон, бо керує штабом чинного прем'єра. І завтра сам може очолити уряд. Ціна питання - мільйон доларів. Лише за півтора відсотка - яка дрібниця, бо все в межах похибки.
Вислухавши пропозицію, Ілько Кучерів сказав: "Ні!" М'яко і без емоцій...".
Власне, на цьому захоплива мемуарістична розповідь Понамарчука закінчується.