Колесниченко на государственном уровне пытается продвинуть концепцию патриарха Кирилла о "русском мире"…
Нардеп-«регионал» Вадим Колесниченко зарегистрировал в парламенте проект декларации Верховной Рады «О достоинстве, свободе и правах человека». Проект представляет собой отредактированные «Основы учения Русской православной церкви о достоинстве, свободе и правах человека», принятые на Архиерейском соборе РПЦ в 2008 году.
Текст декларации, по сути, представляет собой отредактированный документ Русской православной церкви «Основы учения РПЦ о достоинстве, свободе и правах человека», который был принят на Архиерейском соборе РПЦ в 2008 году. «Никто из украинских деятелей не инициирует ничего подобного, и если РПЦ предложила подобную концепцию, то почему бы не воспользоваться этим опытом. Декларация должна стать основным документом, предлагающим критерии нравственности и свободы общества», – заявил в комментарии «КоммерсантЪ-Украина» Вадим Колесниченко. С ним согласны представители Украинской православной церкви Московского патриархата. «Почему парламент христианского, по сути, государства не может принять концепцию, которая говорит о христианских ценностях? Это было бы нравственным ориентиром для общества», – считает глава пресс-службы УПЦ МП Василий Анисимов.
В Украинской православной церкви Киевского патриархата инициативу Вадима Колесниченко восприняли с недоумением. «Очень странно, что иностранные документы, которые и в самой-то России не имеют никакой юридической силы, предлагаются на рассмотрение украинского парламента. Эта декларация является абсолютно внутрицерковным делом, а Украина – светское государство, и упоминание о боге в официальном государственном документе неприемлемо», – изданию руководитель информационно-издательского отдела УПЦ КП епископ Евстратий (Зоря).
Представители правых партий раскритиковали инициативу депутата. «Он (Вадим Колесниченко, – ред.) известен своими бредовыми идеями, а сейчас на государственном уровне пытается продвинуть концепцию патриарха Кирилла о «русском мире», прикрываясь верными, по сути, идеями», – сказал заместитель председателя Всеукраинского объединения «Свобода» Андрей Мохнык.
"Гипербола" ваша осталась непонятна. Гонимые Церковью были. Отрицать это глупо. Также как и были в Церкви всегда осуждающие это. Начиная с св.Василия Великого,отлучившего от Церкви епископа допустившего казнь первого еретика и св.Иоана Златоуста писавшего "Христос сказал, что будет гонимы во Имя Мое, а не будет гнать Меня ради".
Но в подавляющем большинстве случаев гонения Церкви касались не отрицателей Господа, а ********* Его. Тех кто сознательно извращает Его образ более имея целью соблазнение других маловерных, чем поиск Истины.
Не хлыстовские секты, которые огнем "самоочищались", а чтобы по приказу православного епископа кого-нить сожгли. Давайте примеров.
А как же алтайские шаманы?Здесь вообще сатанизм...
30-08-10 15:43
ЗГИНЬ, НЕЧИСТИЙ!
Полнейшая безграмотность...Старообрядцев и обвиненных в колдовстве и жгли и в землю закапывали живьем...Изучайте матчасть...
Бог с ней с Малороссией, «страдавшей» под вековой российской оккупацией, но как быть с территориями, не входившими в состав Российской Империи? Ведь в европейской стране с вековыми «демократическими» традициями, в Австро-Венгерской Империи должно было быть все иначе? У того же Григоренко есть забавный эпизод, в котором он описывает вхождение Красной армии в закарпатский город Берегово в 1945 году и свое знакомство с еще одной частью «украинского народа», ровным счетом не знавшего о себе ничего:
«Нам доставляло удовольствие знакомиться с трудолюбивыми и гостеприимными карпатскими украинцами. Правда, здесь я впервые услышал о карпатороссах. - Мы не украинцы - говорили они на чистейшем украинском языке - мы русские, русины, русичи, карпатороссы.
Я возражал им: "Какие же вы русские, когда говорите на украинском?"
- Ну, то домашний язык - парировали они - а книги у нас на русском языке, и пишем мы по-русски.
Я очень поражался этим рассуждениям и так и не смог понять, откуда это карпаторосское движение».
Диссидент Петро Григоренко в двух абзацах своей книги описал всю неприглядную для «свидомых» историю возникновения украинства. Григоренко искренен в своей крестьянской простоте, как и многие современные адепты украинства. Добавить к его истории нечего. Именно советской власти необходимо поклониться всем «щирым украинцям» за украинизацию Юго-Западного края. Не знали до «советов» о своем «украинском происхождении» ни на востоке Украины, ни в центре, ни на юге. Попробуйте найти хоть одну этнографическую карту XIX века Австро-Венгерской Империи, где существует «украинский народ». Везде вы обнаружите исключительно рутенов, русинов, русских. Неужели правительство Австро-Венгрии скрывало от мира существование украинцев? Какой был в этом смысл? На каком языке могли говорить русские люди, населявшие Галицию? На «украинском»? Очередной бред!
На Западной Украине русское движение было уничтожено в период первой мировой войны, когда репрессиями и террором австро-венгерские власти загнали русских (русинов, рутенов) в подполье. Далее были этнические чистки времен второй мировой, когда украинские националисты уничтожали людей только за принадлежность к русскому народу. Точку в победе украинства на Западной Украине поставили при советской власти, на государственном уровне «записав» всё население Галиции в «украинцы».
Лукавят «свидомые» граждане, когда говорят, что при «советах» была изменена этническая карта Украины в сторону уменьшения украинских территорий и численности украинской нации. Наоборот, именно при СССР кучке политических маргиналов-украинофилов была отдана на заклание огромная страна с многомиллионным русским народом, который в одночасье стал «украинским».
В 20-е годы шла насильственная «украинизация», при сворачивании которой население массово начало возвращаться к русскому языку. Именно этот факт любят извращать украинские фальсификаторы, приписывая уменьшение количества украинских школ голоду 32-33 годов. Они, как всегда, врут! В 30-е годы «большевики» дали людям право выбора и украинский язык, занял свое заслуженное место. На самом деле «голодоморы» и «репрессии» были направлены не против украинцев, а против русских людей. Других тогда на Украине не было.
Таким образом, в 20-х годах ХХ века Окраина-Украйна стала «Украиной», русские и малороссы – «украинцами». У них появилась своя письменность, грамматика украинского языка и… «элита». Пусть советская, преимущественно крестьянская, но элита. Новые технологии, такие как радио, кинематограф и всеобщая грамотность, позволили в кратчайшие сроки завершить процесс создания украинского языка и внушить населению то, что они являются самостоятельным этносом, всю жизнь угнетаемым «царским режимом».
Сегодня тема «российской оккупации» поднимается на щит против Русского Мiра лишь по одной причине - чтобы манипулируя страхом «малосвидомых» украинцев не дать им вспомнить о своем древнем имени. Рожденные при тоталитаризме, впитавшие его идеи, «свидомые» всеми фибрами души стремятся к тому, чтобы большевистскими способами навязать украинцам свою националистическую идеологию. Приглядитесь к повадкам лидеров Украины, и вы увидите того же комиссара Скрыпника или Кагановича, срывающегося на ор, призывающего запретить, вытравить и изгнать все русское с Русской Земли.
ЭТНОС (греч. ethnos - группа, племя, народ) - межпоколенная группа людей, объединенная длительным совместным проживанием на определенной территории, общими языком, культурой и самосознанием.
Ну и много таких "украинцев" ? Как их по этому критерию от русских отличать ?
Слова преподобнаго Лаврентія черниговскаго о Руси, о ересях и расколах (1868-1950)
Преподобный Лаврентій говорил настойчиво и строго, с предупрежденіем, что наше родное слово Русь и русскій. И обязательно нужно знать, помнить и не забывать, что было Крещеніе Руси, а не крещеніе украины. Кіев — это второй Іерусалим и мать русских городов, а первый Іерусалим — Константинополь.
В Польше была тайная жидовская столица. Жиды понуждали поляков завоевывать Русь. Когда поляки завоевали часть Руси, то отдали жидам в аренду православные монастыри и церкви. Священники и православные люди не могли без их разрешенія совершать никаких треб. Теснили и притесняли православных со всех сторон, покровительствуя Польше, католичеству и уніи.
Жидам очень не нравились слова: Русь и русскій, поэтому назвали сначала завоеванныя поляками и отданныя им в аренду русскія земли Малороссія. Потом опомнились, что здесь есть слово Рос, и назвали Окраиной. Слово окраина — это позорное и унизительное слово! Какая окраина? Чего, почему окраина?! Ведь за этой мнимой жидо-польской окраиной находятся другія страны и государства. И позже по их же указке поляки узаконили нам понятія украина и украинцы, чтобы мы охотно забыли свое название русскій, навсегда оторвались от Святой и Православной Руси.
Преподобный Феодосіи, игумен Киево-Печерскій, писал, чтобы мы не хвалили чужую веру и ни в коем случае не соединялись с католиками и не оставляли Православную Веру. Близкіе по духу великіе Архіепископы Лазарь Баранович, Святитель Феодосіи Черниговскій и Святитель Іоанн, Митрополит Тобольскій, — они всеми силами старались по слову Господа Исуса: «Да вси будут едино», быть с Православной Россіей, чтобы вместе составить Святую Русь. И чтобы навсегда освободиться от польскаго владычества и от гнета жидов и их аренды и избавиться от чуждого нам католичества и уніи душепагубной, введенной и насажденной угрозами, пытками, насиліем и смертью. И еще Батюшка сказал: «Как нельзя разделить Пресвятую Троицу, Отца и Сына, и Святаго Духа, это Един Бог, так нельзя разделить Россію, Малороссію-Новороссію и Беларусь. Это вместе Святая Русь. Знайте, помните и не забывайте.
В городе Кіеве никогда не было Патріарха. Патріархи были и жили в Москве. Берегитесь самосвятской украинской группы (церкви) и уніи».
Кіево-Печерской Лавры наместник отец Кронид Батюшке возразил, что уже самосвяты и уніаты на украине исчезли. Батюшка ответил грустно и печально:
«Бес в них войдет и они с сатанинской злобой ополчатся против Православной Веры и Церкви, но им будет позорный конец, а их последователи понесут небесную кару от Господа Царя Сил».
Какія Батюшкины драгоценныя слова, им нет цены: Батюшка всё предвидел и знал наперед. Теперь явился украинскій самосвятскій архіерей, назвал себя Кіевским Патріархом. Да он не знает и забыл, что в Кіеве никогда не было Патріарха... И некоторые себе на вечные мученія и к своему стыду кричат в безуміи: «Наш Патріарх».
Батюшка предупреждал, чтобы мы были верны Московской Патріархіи и ни в коем случае не входили ни в какой раскол. Что те архіереи и іереи, которые ввели в смуту верных людей, большой сделали себе вред и множество православных душ погубили.
«Уходят в раскол и в ересь только недостойные милости Божіей и великіе грешники, которые не хотят знать: «Верую во Единую Святую Соборную и Апостольскую Церковь!» И что Православная Церковь есть Тело Христово (разве можно Тело Христа разделять?), и, наконец, Церковь есть нешвенный хитон Господень, (который, подобно Арію, нельзя разрывать).
И не помнят, что Един Бог, едина вера и едино крещеніе.
Господь Исус Христос создал одну Церковь (а не церкви), которую не одолеют и врата адовы. Одна только Церковь Православная Святая, Соборная и Апостольская. Другія, называющие себя церквами, не церкви, а плевелы діавола среди пшеницы и скопища діавола».
Батюшка при этих словах помолился обо всех заблудших и отступивших от правоверія, заплакал и сказал: «Нет, не призовет их Господь к покаянію, не спасутся, ибо недостойны милости Божіей. Сіе мне открыто Царицей Небесной и Святым Ангелом-Хранителем... В них, заблудших и отступивших от правоверія, нет благодати Святаго Духа, спасенія и полученія Царствія Небеснаго. Нам, православным, ничего не надо, а только Православной Веры, спасенія души и полученія Царствія Небеснаго, а у нашей Матери Русской Православной Церкви всё это есть. Благодареніе Господу! И откалываться, и отходить от нее — величайшій и непростительный грех и в сей жизни, и в будущей — это **** на Духа Святаго».
И Батюшка озарился светом неземным, окончив свою беседу словами: «Слыши и виждь!» — так Святое Евангеліе гласит, — и добавил: —Будут глухи и слепы!»
Соучредителем Банка "Пересвет" был Отдел Внешних Церковных Сношений РПЦ, который тогда возглавлял Митр.Кирилл. Представьте себе, что Церкви приходится оплачивать множество вещей - от коммунальных услуг и стройматериалов, до зарплат священников и стипендий семинаристов. Церковь так-таки ведет финансовую деятельность и я считаю логичным, что для этого используется не коммерческий банк, а банк уставом которого ограничена сфера деятельности, которую трудно совместить с деятельностью Церкви.
Охраной Патриарха в соответствии с Законом РФ занимается Федеральная Служба Охраны - единая для всех высших государственных чинов России и отдельно прописанного в этом законе Патриарха Всея Руси. Кадиллаки, вагоны и прочая - ее.
Есть еще вопросы, которые мешают Вам жить по-Христу в мире с братьями по вере ?
Шановний Вікторе Федоровичу!
14 листопада 2006 року група п’яних працівників Оболонського райсуду м. Києва, на чолі з суддею О. Луценком, на крутому повороті з вул. Набережно-Рибальська на вул. Електриків у Києві, врізалася у автомобіль мого підзахисного А. Борківського. У наслідок ДТП серйозну травму отримав суддя Луценко, а за кермом, начебто, була власник автомобіля його помічник І. Васильченко. Начебто тому, що за характером перелому лівої ноги - такий перелом можливо отримати через попадання ноги під педаль зчеплення. Це доводить і наявність на оцій педалі крові та характер кров’яних плям у салоні автомобіля.
Сказати це напевно не можу, так як слідчий Тетерук і його керівник Крит'єв категорично відмовляють захисту в огляді автомобіля, хоча прокуратура спонукала залучити його до справи як речовий доказ.
Прибувши на місце ДТП слідча група на чолі зі слідчим Карманом, інспектором УДАІ Дроздов і експерт НДЕКЦ Блонський враз приступила до фальшування документів з оформлення місця ДТП і обставин на ньому.
Не порушуючи кримінальної справи, як це вимагає ст. 190 КПК України, слідчий провів халатний огляд місця злочину, він не склав плану (схеми) місця злочину, як це вимагає ст. 191 КПК, а схему сфальшував Дроздов, який не є процесуальною особою. Вулиця протягом 100 м звужується з 26 м до 24 м на початку виконання повороту. Але дроздов провів заміри за 50 м від повороту де ширина становить 24.9 м. Це чітко видно на схемі завдяки нанесеній на ній опорі, яка і розташована за 50 м від повороту. Надалі це надало можливість слідчим Пастернаку, Пурлінському та Тетеруку фальсифікувати вихідні дані, за якими ширина вулиці з 24.0 м перетворилася у 24.9 м, що посприяло експертам перетягти місце зіткнення ТЗ на 1.3 м, бо ні слідчі, ні експерти не врахували факт скошення лінії бордюру за якою Дроздов проклав уявну пряму до перехрещення її з такою ж уявною прямою від закінчення дуги повороту. Правда, він накреслив знаки 5.16, якими вказувалося порядок виконання правого повороту, який здійснювала Васильченко. Але про наявність цього знаку, який зобов’язував Васильченко рухатися на відстані до 11.0 м від лінії бортового каменя з її боку руху, слідчі не вказують експертам, а експерти, які зобовязані вивчити матеріали справи, на вказують про них у своїх висновках. Це робиться з метою розширити смугу руху Васильченко до 12.45 м бо місце зіткнення ТЗ відбулося на відстані 12 м від бортового каменя з її боку руху.
Щоб не провести обов’язкового медобстеження на стан спяніння, міліція допомогла втекти з місця ДТП Васильченко. Вони письмово, як і сама Васильченко, стали доводити, що Васильченко раптом стало зле, тому її подруга Лаврук на своєму автомобілі доправила до травмпункту. Щоб приховати істину по справі, слідчі Пастернак і Тетерук викрадають із матеріалів справи фото і відео фіксації місця ДТП. Вони роблять це тому, що на фотографіях та відео матеріалах, які я зобовязав слідство віднайти, добре видно той факт, що поряд з автомобілем Лаврук припарковано два автомобілі міліції, та на місці ДТП чергує швидка допомога, до якої заходить Васильченко. Але і знайдені фото і відео документи, як додатки до протоколу огляду місця ДТП, слідчий Тетерук не залучив у справу і не подав постанови про проведення експертизи на реальних документах.
Що запобігти наперед у питаннях, а де ти був раніше, скажу. Іще у27.11.2006 р я подав скаргу до МВС про фальшування обстановки на місці ДТП. У наслідок перевірки моєї заяви слідчий Пастернак іще 15-16.01.2007 р. встановив, що ширина вулиці перед поворотом становить 24.0 м, а смуга дозволеного руху для Васильченко - 11.0 м. Між зустрічними потоками руху є розділова смуга у 2 м шириною. Він же отримав і схему організації безпеки руху на повороті від КК "Київавтодор". На цій схемі вказано саме таку ширину проїзної частини вулиці для Васильченко, яка становить 10.5 м, а виконання повороту організоване знаками 5.16 та розміткою 1.18 ПДР. Але ці процесуальні документи Пастернак , а згодом і Пурлінський та Тетерук заховали від експертів з метою отримати за відомо незаконні експертні висновки
Мало того, іще у червні 2007 р прокуратура Києва надає у справу копію плану-схеми з організації безпеки руху на повороті та скасовує постанову про порушення кримінальної справи проти А. Борківського, яку незаконно порушив Пастернак на підставі сфальшованої експертом з НДЕКЦ Шкуровим експертизі, та дає вказівку усунути протиріччя.
Але Пурлінський, якому доручили розслідувати справу, приховує цей факт від експертів ХНДІСЕ. Експертизи обґрунтовуються фальшивкою щодо відтворення місця ДТП з А. Борківським, яку підписали колишні працівники слідства, а нині - адвокати, Паєта і Суткович. Заяви до МВС і прокуратури про притягнення цих осіб, Паєту, Сутковича та Пастернака як автора фальшивка, розбиваються об стінку інспекції МВС по особовому складу оскільки заступником начальника інспекції працює член сім’ї фальсифікатора Паєти - полковник міліції Паєта.
У січні 2009 р уже сам ст. сл. ГСУ МВС Тетерук, на свій запит, отримує план-схему з організації виконання руху на повороті, але і цей процесуальний документ він ховає від експертів. Надалі експерт ХНДІСЕ Н. Сила фальсифікує свій експертний висновок за неіснуючою в Україні експертизою про вплив на ДТП відсутність дорожньої розмітки за постановою Тетерука щодо проведення неіснуючої експертизи. Ленінський райсуд Харкова виносить постанову про відсутність як такої експертизи, так і про відсутність методик з її реєстрації.
Але Міністр Могильов бреше народному депутату України, на його звернення з вимогою провести перевірку усього викладеного вище, що усе, про що я пишу є неправдою. Саме за цю фальсифікацію "невідомий спонсор" дарує Могильову круте авто. А чому б і ні? Посада судді в Україні коштує, як твердять злі язики, але мною не встановлено, коштує 300 000 доларів США. Васильченко під мінтовських махінацій стає суддею Окружного адмінсуду Києва і її кар’єра поставлена на кон шулерської гри міліції. Під загрозою доля і судді Луценка та їхніх покровителі, що натягує не на один мільйон дол. США. А авто коштує якихось 100 000 тих же зелених.
Не марно ж Могильов пише, що Васильченко, яку врятували від медогляду працівники міліції, самочинно пройшла медогляд, що підтверджується довідкою від нарколога. Але за довідкою - Васильченко була обнюханою через 4 години після ДТП, а не перевірена технічними засобами (забір крові, мочі, поту тощо) як це вимагає закон. щоб перевірити дійсність її обстеження навіть шляхом обнюхування - я звернувся до медслужби КМДА з вимогою надати мені журнал запису приходу Васильченко до нарколога та копію її заяви з проханням провести медогляд. Але виявилося, що враз прорвало трубу і вода залила журнал і заяву.
Тоді я звернувся до 8 лікарні, куди було доставлено Луценка, з прохання надати мені копії мед справи з метою вияснити які аналізи показала його кров пере операцією. Але і тут фіаско. Виявляється, що справу вилучив Пастернак і вона також пропала. Заяви до МВС відшукати мед справу Луценка мімікрували у шикарне авто.
Пане Президент, пане гарант Конституції, шановний Вікторе Федоровичу! Прошу Вас взяти під власний контроль справу про фальсифікацію та крадіжку процесуальних документів кримінальної справи з метою звалити вину на невинну людину. Для цього я пропоную змусити Могильова зіграти зі мною у міліцейську рулетку. Ми виїжджаємо на місце скоєння ДТП і рулеткою замірюємо ширину Набережно-Рибальської вул. перед початком повороту і у тому місці, де ці виміри провів Дроздов, і які слідчі Пастернак, Пурлінський та Тетерук незаконно перенесли на початок повороту з метою змістити місце зіткнення ТЗ на проїзну частину вулиці з боку руху Васильченко завдяки штучному розширенню вулиці на початку повороту, та встановлюємо вплив косини бортового каменя на встановлення місця зіткнення. Умова рулетки дуже проста, якщо на початку повороту вул. Набережно-Рибальська становить 24.9 м і е відбувається звуження вулиці з 26.0 м до 24.0 м - я з каменем на шиї стрибаю з Московського мосту (бо він поряд) у величавий Дніпро. Якщо я правий - то шикарне авто Могильва передається мені у власність як компенсація за моральну шкоду, а усі винні у фальсифікації - несуть відповідну відповідальність.
З повагою, спадковий дворянин з роду графів Дуніних-Борковських по батьківській лінії (що підтверджено офіційними архівними документами Правітєльствующого Сенату Російської Імперії) та Рюриковичів по материнській лінії В. Борківський (а за метрикою батька та розстрільною справою НКВСниками 27.09.1937 р та реабілітаційною справою від 01.02.1960 р під грифом "секретно" батькового батька - Борковський).
Пане Президенте, відгукуючись на лист росіян, відгукніться і на мій лист, бо у копії моєї метрики, яку я взяв у архіві для заміни прізвища Борківський на родове прізвище Дунін-Борковський, у мене не записана національність.
Мій рід, Вікторе Федоровичу, занесений до переліку 800 родів Золотої еліти величезної Російської Імперії, так що Вам, носієві персня мого пращура Ярослава Мудрого, не є сорімництвом відгукнутися на мій лист та спонукати Міністра Могильова взяти у руки рулетку та самому впевнитися у тому: хто з нас прав і хто з місця гри в рулетку поїде, по праву переможця, на шикарному авто від „спонсора”, а хто у катафалку.
У Россіи две беды —
******** и жиды.