РУС
7432 посетителя онлайн
Могилев признался, что ему нужны "Кадиллаки", "Мерседесы" и "Бриони", чтобы завоевать доверие
Министр внутренних дел Анатолий Могилев считает, что дорогой Cadillac, подаренный МВД, поможет ловить преступников.
Об этом он сказал в интервью "Фокусу"."МВД финансируется на 42% от потребности. Поэтому помощи милиция принимает очень много. У нас практически нет денег на бензин, на радиостанции, на другое оборудование. В то же время, мы часто спасаем жизни людей", - сказал министр.
"К нам поступает информация о подготовке заказного убийства, мы имитируем это убийство, документируем контакты убийцы с заказчиком. И вот после этого человек говорит о том, что он нам хочет подарить Кадиллак, к примеру. Что мы ему должны сказать? Подари лучше 15 "Жигулей"?", - возмутился он.
На вопрос, зачем министерству "Кадиллак", Могилев заявил:
"Можно отказаться от Кадиллака и сказать, чтобы нам дарили Ланосы. Или вот, например, наши сотрудники документируют крутой ночной клуб. Им надо туда подъехать, завоевать доверие. Им туда на Ланосах подъезжать? Или, может, на Ланосе можно догнать Ауди 8 с двигателем под 6 литров? А у нас были случаи, когда объекты просто давили на педаль газа и спокойно отрывались от нашей слежки".
"Так что для отдельных функций нам нужны разные машины, в том числе и Кадиллаки, и Мерседесы. И костюмы от Бриони тоже необходимы", - добавил он.
На вопрос, будет ли он лично ездить на этом Кадиллаке, Могилев ответил:
"Если, например, мне надо будет встретить в аэропорту коллегу из другой страны, то поеду. Но перемещаться регулярно по Киеву на нем просто неудобно. Он здоровый, как сарай. Даже Лексус (Могилев ездит на седане этой марки) для города большой. Так что, если хотите, чтобы милиция не принимала подарки - дайте нам полный бюджет".
Как известно, ранее НУНСовец Геннадий Москаль заявлял, что Могилев перемещался на Кадиллаке по Крыму во время отпуска. При этом милиция перекрывала движение в районе госдачи МВД "Бекетово".
Источник: Украинская правда
У результаті "рейтинг політичного підлабузництва" очолив губернатор Хмельницької області Василь Ядуха, який на одному із засідань ОДА заявив: "Ця влада - від Бога. А тому потрібно убік відкинути політичні вподобання і працювати на її авторитет".
Друге місце в рейтингу посів міністр економіки Василь Цушко з висловлюванням: "Є головний реформатор в цій країні - це Янукович. Є другий реформатор - це Азаров. Усі решта - це виконавці. (…) Будь-який реформатор оцінюється тільки по закінченні якогось часу, згодом. Згадайте реформи Маргарет Тетчер. Її ж на вила піднімали. Але після того, як вона пішла у відставку, всі сказали, що завдяки її діям Англія змінилася".
На третьому місці - заступник глави адміністрації президента Ганна Герман, яка наголосила, що звикла довіряти Віктору Януковичу так, як довіряють батькові - без тіні сумніву.
Четверту сходинку рейтингу посів міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов, якому належить такий пасаж: "Скажу як юрист: якщо з людини судимості зняті, винним він не вважається. А якщо назвати це політичними репресіями того часу? Луценко в камері сидів? Сидів. Тимошенко сиділа? Сиділа. Ось і тут. Це був інший час. Гаразд, а Чорновіл, який сидів у в’язниці, хто був? Політрепресований. Не було тоді політрепресованих, він за кримінальною статтею сидів". (Інтерв’ю виданню "Лівий берег")
На п’ятому місці опинився перший заступник голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді Михайло Чечетов: "По суті справи, Янукович реалізував американську мрію. Хлопчина з простої сім’ї, сирота. І зробив себе, зробив президентом. Ніхто ж не допомагав - ні тато, ні мама. Я можу (сказати), поклавши руку на серце, я не буду називати прізвищ, але практично всі, хто досяг вершин політичної влади, жоден сам туди не дійшов. Або тато, або мама, або брат, або сват, або свекр. Сам ніхто не дійшов. І їх просто… бісить, що сирота сам міг піднятися".
Давно его пора выгнать без пенсии.
Охамел совсем, наглость потерял, утратил чувство самосохранения.
"Но перемещаться регулярно по Киеву на нем просто неудобно. Он здоровый, как сарай."
Это ж ведь очень и очень! Да! Да! Но нет!(пьеса М.Старицкого)