Выдрин хочет стать депутатом назло Тимошенко
Политолог, заместитель Секретаря Совета национальной безопасности и обороны Украины Дмитрий Выдрин намерен восстановить свои депутатские полномочия.
"Меня фактически незаконно выгнали из украинского парламента, и поскольку парламент был распущен неконституционным способом, я, пожалуй, подам в Конституционный Суд представление с просьбой восстановить мои депутатские полномочия", - заявил Д.Выдрин.По его мнению, вряд ли Юлия Тимошенко будет рада его видеть в партийных рядах, но если КСУ уже способен на такие действия, как отмена политреформы, то тогда и его восстановят как депутата.
"А там уже решим, как будем работать. Главное сейчас - восстановиться. Вернуться, сесть за свое рабочее место. У меня даже табличка еще есть, и я с большим удовольствием поработаю еще на своей парламентской должности", - подчеркнул политолог.
Напомним, в 2007 году Д.Выдрина исключили из фракции БЮТ за "антипартийное поведение".
Источник: ИМК
29.05.2008
Як детектив сприйняли читачі публікацію «Чому безпартійний українець не може бути депутатом?» юриста Віктора Борківського, котрий спочатку спільно з Вадимом Гетьманом, а згодом, після трагічної смерті відомого народного депутата, самостійно відстоював право КОЖНОГО громадянина України ВІЛЬНО ОБИРАТИ І БУТИ ОБРАНИМ до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ст. 38 р. ІІ "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина" Конституції). Редакцію запитують, які ж відповіді одержав наш автор на звернення до т. зв. компетентних органів. Він надіслав нам копії деяких документів. Публікуємо їх без жодних філологічних правок, зокрема в прізвищі прокурора.
На фото: гарант Конституції В. Ющенко і вдова В. Гетьмана - покійного ініціатора депутатського подання до Конституційного суду щодо виборчого законодавства (УНІАН.)
Перша відповідь Віктору Борківському датується 26 липня 2004 року (№ 5322641ж04):
«Прокуратурою Шевченківського району вивчено доводи викладені у Вашій скарзі „щодо ухилення від організації належної перевірки викладених у попередній заяві доводів про організацію і проведення антиконституційного перевороту шляхом зловживання владою паном О.Морозом і П. Симоненко; незаконного поновлення суддями Конституційного Суду діяльності філіалу партії іноземної держави, яка організувала завоювання України й геноцид української нації , а у даний час закликає до повторної втрати державного суверенітету України; приховування, а можливо й організацію тяжкого злочину - вбивство кореспондента Г.Гонгадзе".
Повідомляю, що дана заява залишена без розгляду оскільки не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення.
Прокурор Шевченківського району м. Києва радник юстиції [підпис. - K.ua] С.Л.Нечнпоренко»
4 травня 2005 року відписався начальник управління інформаційно-аналітичної роботи секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини В. В. Тарасов (№ 4-9-Б 007960. 04/26-51):
«Ваше звернення до Уповноваженого з прав людини розглянуто й уважно вивчено.
Питання забезпечення конституційних виборчих прав, з яким Ви звернулись до Уповноваженого, дійсно є дуже актуальним й важливим. Водночас Ваші оцінки стосовно голосування по партійних списках носять певною мірою дискусійний характер, оскільки, як відомо, у суспільстві існують різні погляди на проблему виборчої системи щодо її оптимальності для нашої держави.
Маємо привернути Вашу увагу до того факту, що Конституційний Суд України у своєму висновку № 2-в від 12.10.2004 (справа за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України" вимогам статей 157 і 158 Конституції України) визнав проект Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстраційний № 4180), попередньо схвалений Верховною Радою України 23 червня 2004 року, таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.
В проекті Закону України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстраційний № 4180), зокрема, було зазначено, що "конституційний склад Верховної Ради України у кількості 450 народних депутатів України обирається у 2006 році на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування на засадах пропорційної системи з обранням народних депутатів України в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій".
Конституційний Суд України дійшов до висновку, що запропоновані зміни до Конституції України, а також положення щодо проведення виборів до Верховної Ради України на засадах пропорційної виборчої системи, не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини.
Це також стосується і вимог статті 24 Конституції України, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Верховна Рада України 8 грудня 2004 р. прийняла Закон України "Про внесення змін до Конституції України" (реєстраційний № 4180).
Втім, враховуючи неабияку актуальність та суспільне значення піднятого Вами питання, Уповноважений з прав людини вивчає можливість звернення до Конституційного Суду України з приводу забезпечення конституційних виборчих прав громадян після всебічного дослідження даного питання.»
Відповідь Генеральної прокуратури має дату 18 листопада 2005 року (№ 07/1/1):
«Ваше звернення на дії службових осіб Верховної Ради України розглянуто.
Роз'яснюю, що Законом України "Про прокуратуру" здійснення нагляду за діяльністю Верховної Ради України до повноважень органів прокуратури не віднесено.
Якщо Ви вважаєте, що службовими особами Верховної Ради України, порушено Ваші права, то за їх захистом відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України Ви маєте право звернутись до суду.
Статтею 12 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян і юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Заступник начальника управління – начальник відділу захисту майнових та інших особистих прав громадян [підпис] О.Онищенко».
Водночас повідомляємо, що в портфелі редакції є матеріали й інших громадян України, які через свою принципову безпартійність не змогли стати депутатами і полемізують із "компетентними" можновладцями...
Пане Видрін, як вибори 2006 року, так і 2007 року - є незаконними, а партійні делегати у ВР не є народними депутатами.