Бандера может вновь стать Героем Украины уже в марте
Высший административный суд 29 марта рассмотрит кассационную жалобу на решение судов первой и апелляционной инстанции, которыми был признан незаконным указ президента Виктора Ющенко о присвоении лидеру ОУН Степану Бандере звание Героя Украины.
Об этом сообщил адвокат Владимир Оленцевич, по иску которого суд первой инстанции признал незаконным этот указ.Как отметил Оленцевич, в Высший админсуд подано около 10 кассационных жалоб на указанные решения Донецкого окружного админсуда и Донецкого окружного апелляционного админсуда.
В частности, жалобы подали экс-президент Виктор Ющенко, внук Бандеры Степан, партия ВО "Свобода", ряд адвокатов и правозащитников.
Заседание суда назначено на 14:00.
Как известно, 2 апреля прошлого года Донецкий окружной админсуд признал противоправным и тем, что подлежит отмене, принятый в январе 2010 года указ о присвоении Бандере звания Героя Украины. 23 июня того же года Донецкий окружной апелляционный админсуд оставил без изменений это решение.
12 января этого года Администрация президента заявила, что суд лишил Бандеру звание Героя Украины, сославшись на апрельское решение. Указ о героизации лидера ОУН исчез с сайта главы государства. Позднее Высший админсуд подтвердил, что указ о героизации отменен.
Отметим, недавно лидер партии "За Украину", народный депутат от НУ-НС Вячеслав Кириленко отметил, что Бандера был, есть и будет Героем Украины, а решение суда, что отняло у него это звание, вскоре будет отменен.
Читайте также: "Регионал" Киселев: С бандеризацией мы не покончим, ведь Бандера герой на Западной УкраинеНапомним также, в середине февраля Высший админсуд остановил рассмотрение дела по иску адвоката Владимира Оленцевича к экс-президенту Виктору Ющенко о признании незаконным и отмене указа о присвоении звания Героя Украины главнокомандующему УПА Роману Шухевичу. Суд аргументировал свое решение наличием аналогичной кассационной жалобы гражданина Анатолия Соловьева.
СМОТРИТЕ ВИДЕО: Поярков: Почему Бандера уже не герой, а Янукович еще "проффесор"?
герой Першої світової:
переможець битви під Верденом
в 1916 році. Вступив в
співпрацю з Гитлером24жовтня1940теж
нібито для порятунку
Франції.Термін"коллаборация"(співпраця
в.фр.collaborer)належить Петену,з
30жовтня1940,співпрацювавшему
з фашистами.Був визнаний винним в
державній зраді і військових
злочинах,засуджений до страти через
розстріл,громадському безчестю і
конфіскації усього майна.Страта замінена
на довічне.За життя Петен отримав
прізвисько Пютен(фр.putai-шлюха)Його
ім”я у Франції символ зради
Бандера, Шухевич, как и ранее, подобные им в 1918 г., получившие из рук таких же, как и они убийц - "Немецких освободителей" независимую Украину, по части убийств, ничем от них не отличались. Как злодейской силой явились они на Украину с ними, так и, как и полагается злодею, пинком вместе с ними были выбиты советским солдатом. Своё заслуженное на Нюрнбергском процессе получили и великие "освободители"- преступники и их тоже великие приспешники-убийцы. Странно, почему бывший Президент Ющенко не наградил и более отличившихся, чем Бандера, Шухевич, значимых немецких "освободителей" Гинденбурга, Гитлера и его генералов, за одно и Карла 12 за вклад в представлении независимости Украине? Кроме того, Ющенко, вопреки запрету на смертную казнь, присвоением героев, право расправы смертью, по выбору на своё усмотрение, на деяния в прошлом, узаконил, героизировал и таким образом разрешил на будущее! Значит, если Крымские татары убийствами начнут борьбу за независимость от Украины, они по-Ющенковски, - герои?
Богдан з Київа
Є такі історичні паралелі з твариною Бандерою та лайном Шухевичем. Французи не галицькі козойо6и, вони вирішиле схоже питання на раз. ===============================================================================================
Тут не може бути паралелі, оскільки французам не потрібно було боротись за незалежність і свою ідентичність. Вона у них була. А Бандера і Шухевич боролись і за незалежність і за те, щоб бути українцями...
На ім'я одного з сільських голів Заліщицького району прийшов зі Східної України лист такого змісту:
«Я — колишній солдат спецгрупи НКВД, яка під маркою бандерівців у
1944–1945 рр. організовувала вбивства невинних людей на Тернопільщині.
Наша група позбавила життя не один десяток людей нібито за симпатії до
совєтської влади. І нині, на схилі літ, стоячи над могилою, хочу
висповідатись, розповісти, хто ж насправді організовував ці криваві
акції. Мені й досі привиджуються нещасні, що просили у нас пощади, та
пощади їм не було…
Часто чую в снах крик чотирирічного хлопчика: «Не бий мого татка!». Він
вирвався з рук нашого старшини, при тім укусив його за палець. Старшина
вхопив хлопчика за ніжки ї з усього маху вдарив об стінку головою… Я за
той час розстріляв двох сестричок 10–12 років. Вони заціпеніли з жаху
і навіть не розуміли, що відбувається. Батько й мати на колінах благали
нас пощадити хоча б дітей і теж не розуміли, за що їм така кара.
Просили: «Хлопці, схаменіться, ми ж ні в чому не винні» (вони думали,
що ми бандерівці). А ми звинувачували їх у тому, що два їхні старші
сини пішли на фронт. Хоча добре знали, що людей призивного віку забрали
силоміць.
Таких випадків було багато, але мені особливо запам'ятався голос того
хлопчика: «Не бий мого татка!». Зойки нещасних сестричок і їхніх
батьків переслідують мене останнім часом вдень і вночі. Пішов я до
церкви й висповідався. Старенький священник прошепотів: «Сину, великі
гріхи твої, та оскільки ти каєшся, можу дати тобі розгрішення. І дам,
але тоді, коли ти напишеш у ті села, в яких ви проливали невинну кров».
Я знаю, що люди не простять мені, надія лише на Бога. Адже йшов я
вбивати не сам від себе, командири-чекісти змушували. Коли ми, солдати,
відмовлялися когось убивати, вони погрожували: «Хатітє бить
чістєнькімі? Саміх расстрєляєм как сабак!». Ми боялись один одного і
ніколи поміж собою не обговорювали свої вчинки, навіть за чаркою. Та
коли якось наш старшина з необережності вистрелив у себе з автомата й
помер у муках, ми лише переглянулись…
Розкажіть, пане голово, всім у селі про мого листа. Нехай знають люди, хто знищив їхніх сусідів. Не бандерівці, ні!»
.
Дмитро Карп'як
P.S. Головою цієї сільської ради, за дивним збігом обставин, виявився
якраз син одного з братів, що пішли 1944 року на фронт. Кажуть, він теж
пішов до церкви й покаявся за свій гріх, за те, що багато років він і
його родина проклинали невинних повстанців, які полягли в боротьбі за
волю України.
Чернівці, газета «Час», 3 березня 2006 року